Борейко В. Є., Бриніх В. О., Парнікоза І. Ю. Заповідність (пасивна охорона природи). Теорія і практика. — К.: Логос, 2015. — 112 с. — (Серія «Охорона дикої природи». — Вип. 73)
Автор | Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И. Ю. |
---|---|
Країна | Україна |
Мова | російська |
Жанр | наукова література |
Видавництво | Логос |
Видано | 2015 |
Сторінок | 112 |
ISBN | 978-966- |
Книга присвячена теорії і практиці заповідності (пасивної охорони природи). Розповідається про історію створення концепції заповідності, невідповідності українського природоохоронного законодавства завданням заповідників, даються пропозиції щодо посилення заповідного режиму у заповідниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних парків, регіональних ландшафтних парків.
Зміст ред.
Вступ
1. Від ідеї абсолютної заповідності до концепції заповідності
2. Концепція заповідності (пасивної охорони природи)
3. Екологічна значущість режиму заповідності (пасивної охорони природи)
4. Концепція заповідності і естетика дикої природи
5. Концепція заповідності і свобода дикої природи
6. Невідповідність українського природоохоронного законодавства концепції заповідності
7. Аналіз останніх «антизаповідних» поправок у російське законодавство
8. Пропозиції до Програми розвитку українських природних заповідників згідно концепції заповідності
9. Індикатори етичності роботи заповідників
10. Боротьба за заповідність в українських заповідниках і заповідних зонах. Компанія «Йдемо до Європи — будуємо заповідність»
11. Ретроспективний аналіз юридичного забезпечення заповідності в Положеннях про українські заповідники
12. Необхідні зміни до Закону «Про природно-заповідний фонд України» і інші закони з метою посилення заповідного режиму
13. Найбільш поширені види порушень заповідного режиму
14. Про створення ефективного механізму видачі дозволів на проведення заходів регуляцій в заповідниках
15. Поширення концепції заповідності на інші, окрім природних заповідників, природні території, що охороняються
16. Позитивний досвід впливу заповідності на охорону біорізноманіття
17. Відповідність вітчизняної категорії «природний заповідник» категорії територій МСОП, що охороняються, як міжнародне визнання ідеї абсолютної заповідності
18. Індикатори ефективності і результативності охорони видів і їх жител в ООПТ
19. Порівняльний аналіз рубок лісу, а також здійснення в цілому заповідного і охоронного режиму в польських, російських і українських національних природних парках, заповідниках і інших об'єктах ПЗФ
Додаток 1. Маніфест прибічників ідеї абсолютної заповідності: Повернемо заповідникам заповідність!
Додаток 2. Етичний кодекс діячів заповідної справи (проект)
Додаток 3. Проект Положення про Громадську комісію з розгляду клопотань (заявок) на спеціальне використання природних ресурсів в заповідниках України
Див. також ред.
Література ред.
- Борейко В. Е. Заповедники, заповедность и живородящий хаос. — К.: КЭКЦ, 2010. — 48 с.
- Борейко В. Е., Бриних В. А. О концепции заповедности // В кн.: Сохранение биоразнообразия Камчатки и прилегающих морей. Тез. докл. 15-й междунар. науч. конф., посвящ. 80-летию со дня основания Кроноцкого гос. Природ. Биосфер. заповедника. — Петропавловск-Камчатский, 2014. — С. 122–125.
- Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И. Ю. Заповедность (пассивная охрана природы). Теория и практика. — К.: КЭКЦ, 2015. — 112 с. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2015/06/int_zapovednost_2015.pdf [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Бриних В. А. Дискуссия об абсолютной заповедности // Заповедная рассылка. — 2013, май.
- Категории охраняемых территорий Международного Союза охраны природы: www. baikalfund.ru/library/international/index. wbp?doc_id=of5fff95-63f3-4ff8-be42-b47203bf774f
- Костюшин В. А. Воздействие рекреации на живую природу. — К.: НЭЦУ, 1997. — 42 с.
- Краснитский А. Лесохозяйственные тенденции в заповедниках // Охота и охот. х-во. — 1974. — № 11. — С. 26-27.
- Краснитский А. М., Дыренков С. А. О необходимости разделения двух функций заповедных территорий // Тез. докл. VI Делегат. съезда ВБО. — Л.: Наука, 1978. — С. 20.
- Краснитский А. М. Проблемы заповедного дела. М.: Лесн. пром-сть, 1983. — 190 с.
- Соколов В. Е., Филонов К. П., Нухимовская Ю. Д., Шадрина Г. Д. Экология заповедных территорий. — М.: Янус, 1997.
- Соловьев Д. К. Типы организаций, способствующих охране природы // Охота и охрана природы. / сост. Ф. Р. Штильмарк. — М.: ЦНИЛ Главохоты РСФСР, 1992. — С. 76-111.
- Уинер Д. Р. Подводные камни концепции эталона: маленький заповедник поднимает большие вопросы // Степ. бюлл. — 2001. — № 10.
- Штильмарк Ф. Р. Заповедники и заказники. — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 144 с.
- Штильмарк Ф. Р. Идея абсолютной заповедности. — К.-М.: КЭКЦ. УОДП, 2005. — 116 с.
Ресурси Інтернету ред.
- Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И. Ю. Заповедность (пассивная охрана природы). Теория и практика. — К.: КЭКЦ, 2015. — 112 с. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2015/06/int_zapovednost_2015.pdf [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Борейко В. Е. Идея абсолютной заповедности в трудах американских экофилософов [1]
- Штильмарк Ф. Р. Идея абсолютной заповедности [2] [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Тернер Дж. Дикость и дикая природа [3] [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Борейко В. Е. Заповедники, заповедность и живородящий хаос [4] [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Материалы первых научно-практических чтений по заповедному делу памяти Ф. Р. Штильмарка [5] [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Компания Киевского эколого-культурного центра по абсолютной заповедности [6] [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]