The Insider — латиське інтернет-видання, що спеціалізується на журналістських розслідуваннях, викритті фальшивих новин та перевірці фактів. Інтернет-видання має такі розділи: «Корупція», «Суспільство», «Політика», «Економіка».
The Insider | |
---|---|
Посилання | theins.ru |
Комерційний | ні |
Тип | Інтернет-ЗМІ |
Реєстрація | відсутня |
Мови | російська, англійська |
Власник | Роман Доброхотов |
Засновник | Доброхотов Роман Олександрович |
Започатковано | 2013 |
Адреса офісу | Рига |
The Insider у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Засноване у листопаді 2013 року членом руху «Солідарність», журналістом та політичним активістом ліберально-демократичного спрямування Романом Доброхотовим. Головний редактор видання — Андріс Янсонс. Редакція розташовується в Ризі, Латвія.
23 липня 2021 року Міністерство юстиції Росії включило юридичну особу «The Insider SIA» (адміністратор доменного імені інтернет-видання «The Insider») до Реєстру іноземних засобів масової інформації, що виконують функції «іноземного агента». 14 грудня 2021 року суд у Москві зобов’язав видання виплатити 1 мільйон рублів. 15 липня 2022 року видання було заборонено в Росії разом з Bellingcat. Після цього обмеження будь-який російський громадянин, який допомагає Bellingcat або The Insider, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності; їм також буде заборонено цитувати їхні публікації. Генпрокуратура Росії заявила, що їх заборонили через «загрозу безпеці Російської Федерації».
Розслідування Редагувати
Отруєння Сергія та Юлії Скрипаль Редагувати
У вересні 2018 року у співпраці з Bellingcat Еліота Хіггінса та BBC Newsnight[en] The Insider опублікував імовірно копії службових документів Федеральної міграційної служби Росії (ФМС) із заявою про видачу паспорта на ім'я Олександра Петрова, одного з підозрюваних британською владою в отруєнні Сергія і Юлії Скрипаль, які можуть вказувати на його зв'язок з російськими спецслужбами. При цьому Російська служба Бі-бі-сі вказала, що за інформацією колишніх співробітників ФМС, печатки на опублікованих документах говорять про те, що це дійсно документи, які використовуються «при заміні або видачі паспорта», але сама служба не може підтвердити їхню справжність, зазначаючи, що за повідомленням The Insider, ці матеріали отримали з російської поліції. Журналіст інтернет-видання Meduza Ольга Кореліна зазначила, що сам Доброхотов заявив, що не знає, як отримані особисті дані «Боширова» та «Петрова», і що сам він «ніяких законів не порушував», а відомості, що здобули популярність The Insider одержало від Bellingcat, якому на редакційну пошту неназвані особи надіслали файл із фотографією «Боширова» з інформаційної автоматизованої системи «Російський паспорт». The Insider також вважає, що третій учасник отруєння Скрипаля був пов'язаний з отруєнням болгарського бізнесмена Еміліана Гебрева в 2015.
Вбивство Зелімхана Хангошвілі Редагувати
У лютому 2020 року The Insider спільно з Bellingcat та Der Spiegel заявили, що вбивство Зелімхана Хангошвілі в Берліні в серпні 2019 року було організовано спецпідрозділом ФСБ «Вимпел». Заявили, що Центр спеціальних призначень ФСБ готував кілера-рецидивіста Вадима Красікова для цього вбивства, а також повідомили деякі подробиці переміщень Красікова Європою.
Катастрофа Boeing 777 у Донецькій області Редагувати
У квітні 2020 The Insider, Bellingcat і BBC за результатами незалежного розслідування назвали головною особою, причетною до краху малайзійського Boeing, генерала ФСБ Росії. The Insider написав, що вони використовували технологію порівняння голосу, інформацію про поїздки та телефонні записи, щоб встановити особистість людини. Журналісти видання зв'язалися з професором Каталіном Григорасом із Національного центру медіакриміналістики Університету Колорадо в Денвері[en] і попросили його провести аналіз аудіозаписів на збіг, в результаті якого коефіцієнт відповідності (LR) становив 94.
У листопаді 2020 року The Insider і Bellingcat заявили, що Головне управління Генерального штабу Росії координувало діяльність медіапроекту Bonanza Media, який розповсюджував фейки про катастрофу малайзійського «Боїнга» на сході України.
Отруєння О. Навального у 2020 році Редагувати
У жовтні 2020 року, після того, як деякі європейські структури та ЗМІ заявили про отруєння опозиціонера Олексія Навального хімічною зброєю «Новичок», The Insider, Bellingcat, Der Spiegel та Radio Liberty провели спільне розслідування, за результатами якого група заявила, що незважаючи на те, що офіційно Росія заявила про те, що позбавилася хімічної зброї в 2017 році, вона «не тільки не знищила хімічну зброю, а й продовжує розробляти та виробляти її для потреб спецслужб». Розслідувальна група також повідомила, що встановила, які вчені та державні структури були задіяні у розробці «Новичка», їх зв'язок між собою та передбачувану форму випуску хімічної зброї.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Дело раскрыто. Я знаю всех, кто пытался меня убить на YouTube |
У грудні 2020 року за результатами розслідування Bellingcat, The Insider та CNN за участю Der Spiegel та ФБК дійшли висновку, що замах на Олексія Навального вчинила в Томську група оперативників ФСБ із секретного підрозділу відомства, яка діяла під прикриттям Інституту криміналістики ФСБ. 17 грудня 2020 Володимир Путін, відповідаючи на питання про розслідування, назвав його «легалізацією матеріалів американських спецслужб», додавши, що іноземні спецслужби використовують геолокацію для стеження в Росії.
У січні 2021 року розслідування було доповнено. Bellingcat, The Insider за участю Der Spiegel, провівши аналіз даних, заявили, що та ж група оперативників ФСБ ліквідувала ще мінімум трьох людей — журналіста Тимура Куашева, активіста Руслана Магомедрагимова[en] та Микити Ісаєва[et] (лідера руху Нова Росія).
Отруєння В. Кара-Мурзи Редагувати
11 лютого 2021 року було опубліковано розслідування The Insider та Bellingcat, згідно з висновками якого ті ж співробітники НДІ-2 ФСБ (Інституту криміналістики ФСБ), які, за даними попередніх розслідувань, були причетні до отруєння Навального, причетні також до двох спроб отруєння російського політика і журналіста Володимира Кара-Мурзи у 2015 та у 2017 роках. Стверджується, що співробітники «лабораторії» НДІ-2 діяли спільно з Другою службою ФСБ (Служба захисту конституційного ладу та боротьби з тероризмом). Керівником програми ФСБ з отруєнь автори розслідування називають заступника начальника НДІ-2 полковника Макшакова, а куратором отруєнь Навального та Кара-Мурзи — старшого офіцера Другої служби ФСБ Романа Михайловича Мезенцева.
Вагнергейт Редагувати
Міжнародна група розслідувачів Bellingcat повідомила 13 листопада 2021 року, що на початку наступного тижня оприлюднить своє розслідування щодо затримання в липні 2020 року під Мінськом групи з понад 30 росіян, причетних до так званої «приватної військової компанії Вагнера».
17 листопада 2021 р. Bellingcat та The Insider оприлюднили розслідування унікальної операції спецслужб України, під час якої розвідникам вдалося вивезти з Росії десятки найбільш значущих бойовиків ПВК Вагнера, причетних до військових злочинів на Донбасі.
Інші розслідування Редагувати
- Про вибух на складі боєприпасів у Чехії 16 жовтня 2014 року, внаслідок якого загинули двоє людей. Розслідування опубліковано 20 квітня 2021.
- Про отруєння письменника Дмитра Бикова у квітні 2019 року. Розслідування опубліковано 9 червня 2021.
- У лютому 2017 року The Insider передав депутату Державної думи Наталі Поклонській документи про схему фінансування фільму «Матильда», які вона надалі направила до Слідчого комітету РФ з проханням про порушення кримінальної справи про корупцію.
Фінансування Редагувати
За даними журналу «Der Spiegel», проект фінансується пожертвуваннями та «іноземними стипендіями». На початок 2019 проекту були необхідні близько десяти тисяч доларів на місяць.
Нагороди Редагувати
10 листопада 2017 року The Insider отримав Премію за інновації в демократії Всесвітнього форума за демократію Ради Європи з наступним формулюванням: «The Insider — це розслідувальне видання, яке прагне надати своїм читачам інформацію про нинішню політичну, економічну та соціальну ситуацію в Росії, просуваючи при цьому демократичні цінності та висвітлюючи питання, пов'язані з правами людини та громадянським суспільством. Крім цього, The Insider здійснює проект „Антифейк“, завдання якого — систематичне викриття брехливих новин у російських ЗМІ, що допомагає його аудиторії відрізняти дійсну інформацію від брехливих новин та пропаганди».
У травні 2019 року журналісти видань The Insider та Bellingcat отримали Премію Європейської преси[en] за встановлення особи двох чоловіків, ймовірно відповідальних за отруєння Сергія та Юлії Скрипаль.
У серпні 2019 року The Insider був нагороджений премією імені Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи»
Журналісти The Insider двічі отримували премію «Редколегія»: у травні 2019 року Борис Грозовський отримав її за статтю «„Заклики до боротьби з рабством загрожують державному ладу“. Як влаштований ринок „експертів“ на службі в СК», а в лютому 2021 року Роман Доброхотов був нагороджений за статтю «Контрсанкції. Як співробітники ФСБ намагалися отруїти Володимира Кара-Мурзу».
Критика Редагувати
За даними видання «Рідус», у 2017 році були злиті дані листування Романа Доброхотова з хакерською групою «Анонімний інтернаціонал». «Рідус» заявив, що їхнє джерело в МВС підтвердило справжність листування. Також видання звинуватило The Insider в активній публікації матеріалів групи з 2013 до 2017 року.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Sauer P. The Unsung Reporters Who Challenged the Kremlin’s Skripal Story — The Moscow Times, 2018.
- Sauer P. The Unsung Reporters Who Challenged the Kremlin’s Skripal Story — 2018.
- https://www.loc.gov/item/lcwaN0032596/
- . Партия 5 декабря. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- Роман Доброхотов [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Партия 5 декабря
- ↑ Российский Insider получил премию Форума Совета Европы за демократию [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 10.11.2017
- Alles Unter Kontrolle? Internetzensur Und Überwachung In Russland // Репортери без кордонів. — 2019. — 15 September. з джерела 12 січня 2020. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Journalismfund (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- ↑ Диана Тимошенко, Ксения Волкова Журналисты в поисках читателей [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Частный Корреспондент, 04.12.2013
- . The Insider (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- (рос.). Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- Russian Investigative Website Fined For Breaking 'Foreign Agent' Law. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). 14 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- Russia Bans Bellingcat, Insider as 'Undesirable' Orgs. The Moscow Times (англ.). 15 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ . Fritt Ord (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- ↑ Bellingcat показал заявку на паспорт Петрова из Солсбери. На ней есть пометка от спецслужб [ 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Русская служба Би-би-си, 14.09.2018
- . The Insider. 14 вересня 2018. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 20 грудня 2020.
- СМИ опубликовали доказательства причастности Петрова и Боширова к спецслужбам [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.] // BFM.ru, 14.09.2018
- Захарова назвала дезинформацией публикации The Insider и Bellingcat о Петрове и Боширове [ 27 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Интерфакс, 14.09.2018
- Ольга Корелина Полковник ГРУ, Герой России, воевал в Чечне. Кажется, журналисты узнали, кто такой «Руслан Боширов» [ 27 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Meduza, 27.09.2018
- . Bellingcat. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- . The Insider. 7 лютого 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- Andy Greenberg. The Russian Sleuth Who Outs Moscow's Elite Hackers and Assassins // Wired : журнал. — 2019. — . — 2. — ISSN 1059-1028. з джерела 24 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . The Insider. 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 грудня 2020.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 18 листопада 2021.
- Zdravko Ljubas (29 квітня 2020). . Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- . Коммерсантъ (рос.). 28 квітня 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- . The Moscow Times (англ.). 28 квітня 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- . Meduza. 28 квітня 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- . The Insider. 28 квітня 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- . Bellingcat. 20 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- . The Insider (рос.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
- . Meduza (англ.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- . The Insider (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 19 грудня 2020.
- . Deutsche Welle (англ.). 23 жовтня 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- Тимур Батыров (23 жовтня 2020). . Forbes. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- Александр Бакланов (23 жовтня 2020). . Meduza. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- Аня Бегиашвили (23 жовтня 2020). . TJ. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- . BBC News Русская служба. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 грудня 2020.
- . Reuters. 14 грудня 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 грудня 2020.
- FSB Team of Chemical Weapon Experts Implicated in Alexey Navalny Novichok Poisoning : [ 19 грудня 2020] : [ ][англ.]. — Bellingcat. — 2020. — 14 December.
- Лаборатория. Как сотрудники НИИ-2 ФСБ пытались отравить Алексея Навального : [ 16 грудня 2020]. — The Insider. — 2020. — 14 грудня.
- . ТАСС (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- . RT на русском (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- . Русская служба Би-би-си. 17 грудня 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- . РИА Новости. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 28 січня 2021.
- Журналист, активист, «патриот» — кого убивали отравители из НИИ-2 ФСБ // The Insider. — 2021. — Число 27. — 1. з джерела 7 квітня 2022. Процитовано 18 листопада 2021.
- Navalny Poison Squad Implicated in Murders of Three Russian Activists // Bellingcat. — 2021. — . — 1. з джерела 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . Новая газета. 27 січня 2021. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
- Мищенко Ольга (27 січня 2021). . Deutsche Welle. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ . theins.ru. 11 лютого 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
- . meduza.io. 11 лютого 2021. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 9 березня 2021.
- ↑ . echo.msk.ru. 13 лютого 2021. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 9 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- Inside Wagnergate: Ukraine’s Brazen Sting Operation to Snare Russian Mercenaries [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.], Bellingcat
- Приземление валькирий. История спецоперации Украины по перехвату самолета с боевиками ЧВК Вагнера. Ч. I — вербовка [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.], The Insider
- . https://theins.ru/. 20 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- . https://theins.ru/. 9 червня 2021. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- Андрей Сидорчик «Матильда» и пустота. Чем закончится «крестовый поход» Натальи Поклонской [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Аргументы и факты, 06.09.2017
- Михаил Сафонов Офшорная драма Поклонской. Была ли коррупция при съемках «Матильды»? [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // BFM.ru, 07.09.2017
- ↑ . Spiegel.de. 3 березня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- Премией Совета Европа за инновации в демократии награждено российское издание The Insider, специализирующееся на журналистских расследованиях [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Європейська рада, 10.11.2017
- Карина Меркурьева (10 листопада 2017). . Deutsche Welle. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- . europeanpressprize.com. 2019. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 24 травня 2019.
- Григорий Аросев (19 серпня 2019). . Deutsche Welle. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- . www.zeit-stiftung.de (нім.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
- Коломиец Максим (21 березня 2017). . Ридус. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 28 січня 2021.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.]