Дмитро Львович Биков (рос. Дмитрий Львович Быков; 20 грудня 1967, Москва) — російський поет, письменник, літературознавець і журналіст; професор літератури російського Державного інституту міжнародних відносин, викладач МПДУ; біограф російських поетів Бориса Пастернака та Булата Окуджави.
| Дмитро Льовович Биков | |
|---|---|
| Дмитрий Львович Быков | |
| | |
| Ім'я при народженні | Дмитрий Львович Быков |
| Народився | 20 грудня 1967 (55 років) Москва, СРСР |
| Громадянство | СРСР → Росія |
| Діяльність | поет, письменник і літературознавець |
| Сфера роботи | література, поезія, фільм і публіцистика |
| Alma mater | факультет журналістики МДУ (1991) |
| Мова творів | російська |
| Роки активності | 1985 — тепер. час |
| Жанр | проза, поезія, публіцистика і біографія |
| Членство | Орден куртуазних маньєристівd і Координаційна рада російської опозиціїd |
| Партія | Координаційна рада російської опозиціїd |
| У шлюбі з | Irina Lukyanovad |
| Премії | Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких |
| | |
| Биков Дмитро Львович у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія Редагувати
Уродженець м. Москви. У 1984 р. закінчив школу з золотою медаллю. З шести років почав писати вірші.
Батьки (Лев Мойсейович Зільбельтруд і Наталя Йосипівна Бикова) розійшлися. Сина виховувала мати, вчителька російської мови та літератури. Дмитро закінчив факультет журналістики МГУ з червоним дипломом, пройшов службу в армії. Працювати почав як позаштатний кореспондент з 1982 року. Дмитра прийнято до Спілки письменників Росії з 1991 року.
У квітні 2019 року був отруєний невстановленою отруйною речовиною. Йому стало зле під час перельоту Єкатеринбург-Уфа, п'ять діб перебував у комі, з рештою був переведений до інституту нейрології в Москві звідки був виписаний 26 квітня 2019 року. Розслідування групи Bellingcat встановило, що до отруєння можуть бути причетними ті самі підрозділи, що й до отруєння Олексія Навального в серпні 2020 року отруйною речовиною сімейства «Новичок».
Творча біографія Редагувати
У 2003–2006 роках Дмитро Биков вів майстер-клас в Інституті журналістики і літературної творчості.
Мав друковані твори (полемічні, літературознавські, критичні статті) майже у всіх значних московських виданнях:
- «Огоньок» (до 2007 р.);
- «Нова газета»;
- «Труд»;
- «Столиця»;
- «Вечірній клуб»;
- «Російське життя».
Дебютував на російському ТБ у 1992 році в програмі Кіри Прошутінської. На ATV вів власну програму «Добре БИков» (російською «Хорошо БЫков»), був також одним з ведучих програми «Врємєчко». У 2009 році його запросили бути ведучим програми «Народжені в СРСР» (канал «Ностальгія»). Окрім телебачення, Дмитро Биков вів програму «Сіті шоу з Дмитром Биковим» на радіо Сіті-FM.
Орден куртуазних маньєристів Редагувати
- Куртуазний маньєризм — течія в сучасній російській поезії.
Гурток сформувався в 1980-ті роки, офіційна поява якого зафіксована 22 грудня 1988 року. Перша спільна збірка «Чарівна отрута кохання» (російською «Волшебный яд любви») надрукована у 1989 році і мала твори засновників, серед яких
- Вадим Степанцов
- Дмитро Биков
- Олександр Вулих
- Андрій Добринін
- Віктор Пеленягре
- Константен Григор'єв.
Симптоматична поява подібного гуртка в часи розвалу і зникнення СРСР. Це відсилає дослідників культури до Італії 16 століття і ганебного пограбування і руйнації Риму у 1527 році. Тоді, у травні 1527 р. вояки католицького короля Карла V захопили і зруйнували центр католицизму — Рим. Одновірці католики не зупинились перед пограбуванням католицьких монастирів, церков і католицьких же святинь. Це призвело до кризи в суспільстві, рішучої відмови від гуманізму, як ідейної течії і появи маньєризму в світогляді і творах сучасників і митців. Переживати почуття тривоги, жаху від трагедій, страшного розчарування в політиках і політиці — нормально для творчої(чи не творчої) особи цілком природно в часи суспільних катастроф. Але після таких переживань не виникають комедії чи гармонійні твори.
Зникнення СРСР (на щастя) не супроводжувалося руйнаціями у столицях чи масовими вбивствами, як у Римі 1527 року. Але запанували настрої кризи, невіри, розбрату. Значно підвищилась зацікавленість до епох занепаду і занепадницьких течій в минулому — декадансу на зламі 19-20 століть, маньєризму 16-17 століть, занепаду Римської імперії.
Маніфест куртуазних маньєристів Редагувати
Гурток вважає своїми попередниками поетів Парні́, Пу́шкіна тощо. Ідейним напрямом слугують настої вакхічних пісень чи рядки (російською):
- Давайте пить и веселиться,
- Давайте жизнию играть
- Пусть чернь слепая суетится
- Не нам безумной — подражать.
- Пусть наша ветреная младость
- Потонет в неге и вине,
- Пусть изменяющая радость
- нам улыбнётся хоть во сне.
- «Пусть Моцарт играет нам на своём волшебном клавесине, а мы, куртуазные маньеристы, пустимся в бешеную мазурку с самыми блистательными из дам, созданных нашим воображением.»
Але історія знає чимало прикладів, коли засновники самі не дотримуються проголошених принципів і ідейного напрямку. Є й приклади, коли грандіозна обдарованість прихильників гуртка перероста обмеженість схоластичних принципів проголошеного напримку і буває відкинута талантами (Чехов і доба декадансу, Альбер Марке в гуртку «Фовістів»… [Дмитро Биков і орден куртуазних маньєристів ?])
Якщо правда, що після зникнення імперій повинні залишитися не руїни і братські поховання, а меланхолійні спогади, і література допомагає виникненню лише меланхолійних спогадів та путівників по столицях колишніх імперій, хай буде і орден куртуазних маньєристів.
Громадянська позиція Редагувати
Згідно з суб'єктивними оцінками, має імперські погляди щодо України.
Опозиційно налаштований. Двічі відмовлявся від зустрічі із Путіним.
У грудні 2016 року підтримав засудженого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
21 лютого 2022 року, підписав відкритий колективний лист російського Конгресу інтелігенції "Ви будете прокляті!" Паліям війни», в якому йдеться про історичну відповідальність влади РФ за розпалювання «великої війни з Україною».
Неповний перелік друкованих творів Бикова (назви російською) Редагувати
- «Оправдание», (роман про фантастичні версії біографій людей, які вижили у сталінських таборах, 2001)
- «Блюд труда» (публіцистика, 2003)
- «Орфография», (роман, 2003), присвячений реформі російської орфографії у 1918 році, яку започаткував Ленін.
- «Правда» (разом з Максимом Чертановим в жанрі витівкового роману про В. І. Леніна, 2005)
- «Хроники ближайшей войны» (статті, 2005)
- «Эвакуатор» (роман про теракти в Москві, 2005)
- «Борис Пастернак» (художня біографія поета, серия «Жизнь замечательных людей», 2005)
- «В мире животиков. Детская книга для взрослых, взрослая книга для детей» (разом з дружиною, 2005)
- «Последнее время: стихи, поэмы, баллады», (2006)
- «ЖД» (роман, 2006)
- «Вместо жизни», (статті, 2006)
- «Списанные» (2008)
- «На пустом месте» (статті, 2008)
- «Булат Окуджава» (серія «Жизнь замечательных людей», 2009)
- «Отчёт» (поетична збірка, 2010)
2013 року побачив світ складений Биковим список «100 книг, які повинен прочитати кожен».
Родина Редагувати
Одружений, дружина — Ірина Лукьянова, дитяча письменниця. В родині двоє дітей.
Літературні премії Дмитра Бикова Редагувати
- Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких за роман «Орфографія» (АВС-премія)
- Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких за роман «Эвакуатор»
- Премія «Національний бестселер» за біографічну книгу «Борис Пастернак» у 2006 році
- Премія «Большая книга» за біографічну книгу «Борис Пастернак» у 2006 році
- Міжнародна літературна премія імені А.і Б.Стругацьких за роман «ЖД».
- Премії міжнародної асамблеї фантастики «Портал» у 2008 році за оповідання «Отпуск» і 2011 році за роман «Остромов, или ученик чародея».
Примітки Редагувати
- ČSFD — 2001.
- Babelio — 2007.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bellingcat Investigation Team (9 червня 2021). . Bellingcat. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- До Києва приїхав скандальний російський письменник Биков. ukraine.segodnya.ua (укр.). Процитовано 10 серпня 2022.
- . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
- Відомий російський поет підтримав Сенцова [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // Uapost.us, 05.12.2016
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- Відкритий колективний лист «Вы будете прокляты!» [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- 100 книг, которые должен прочитать каждый (по мнению Дмитрия Быкова). LiveLib. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
Посилання Редагувати
- Орден куртуазних маньєристів // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 162.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Биков Дмитро Львович |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Биков Дмитро Львович |
- Статьи в журнале «Русская жизнь» [ 14 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Официальный сайт «АБС-премии» [ 1 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- ОФИЦИАЛЬНЫЙ сайт куртуазных маньеристов [ 30 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)