SH-3 Sea King (укр. «Сі Кінґ»; назва в компанії S-61) — американський вертоліт-мисливець за субмаринами (МС) спроектований і побудований Sikorsky Aircraft. Видатним у конструкції було те, що це став перший у світі вертоліт-амфібія і один з перших гвинтокрилих мисливців за субмаринами з турбовальними двигунами.
Sikorsky SH-3 Sea King | |
---|---|
Вертольоти ВМС США SH-3H Sea King | |
Призначення | ПЧО/ПРО/Багатоцільовий гелікоптер |
Походження | США |
Виробник | Sikorsky Aircraft |
Перший політ | 11 березня 1959 |
Дата прийняття на службу | 1961 |
Списання | Списаний ВМС США у 2006 |
Статус | На службі |
Основні користувачі | Військово-морські сили США Військово-морські сили Італії Військово-морські сили Бразилії Військово-морські сили Аргентини |
Виробництво | 1959–1970-ті |
Вартість одиниці | $6,4 млн |
Варіанти | Sikorsky S-61L/N Sikorsky S-61R Sikorsky CH-124 Sea King Westland Sea King |
Представлений у 1961 він став ключовим вертольотом-мисливцем за субмаринами ВМС США і використовувався протягом кількох десятиліть до заміни не амфібійним Sikorsky SH-60 Seahawk у 1990-х. Ці вертольоти також були популярними на цивільній службі і у іноземних військових користувачів. На 2015 вертоліт залишався на службі у багатьох країнах світу. Sea King будувала компанії Agusta у Італії за ліцензією, Mitsubishi у Японії і Westland у Великій Британії під назвою Westland Sea King. Основними цивільними версіями є S-61L та S-61N.
Проектування ред.
Походження ред.
Під час Холодної війни, для радянського флоту було побудовано великий флот з різних субмарин який налічував до 200 робочих човнів. Для боротьби з цією загрозою у ВМС США було ухвалене рішення про покращення і розробку різних засобів боротьби з ворожими субмаринами, в результаті чого з'явився вертоліт Sea King. Наприкінці 1950-х, ВМС США вирішили використати для своїх цілей нові турбовальні двигуни. Сікорський отримав запит від ВМС США на розробку нового вертольоту з турбінами для використання як мисливців за субмаринами; за специфікацією на вертольоті повинний бути сонар для занурювання, можливість проводити до 4 годин у повітрі, а також здатний нести до 380 кг озброєння.
У 1957 Сікорський отримав контракт від ВМС США на всепогодний вертоліт-амфібію. Відповідно першим специфікаціям вертоліт повинен був об'єднувати в собі мисливця і убивці субмарин; до цього такі функції покладалися на два різних вертольоти. Також цей вертоліт став першим вертольотом який розроблявся за концепцією нової збройної системи, за якою Сікорський був відповідальний не лише за створення і випуск планера, але і за основні бортові системи, такі як сонар, навігаційне обладнання, електронні пристрої і обладнання підтримки. Наприклад, навігаційний костюм для гвинтокрилів який було створено у співпраці Сікорського та ВМС США.
Ключовою особливістю мисливців за субмаринами є наявність амфібійного корпусу, що дозволяє гвинтокрилу сідати на воду, а також використання спарених-турбовальних двигунів, що дозволяє мати машині важче і краще обладнання ніж інші вертольоти. Назва HSS-2 яка пов'язувала вертоліт з раніше створеним HSS-1. Для підтримки програми розробки було створено 10 прототипів. У травні 1959 прототип вперше піднявся у повітря.
На початку 1961 два прототипи було переведено на борт авіаносця Lake Champlain для проведення льотних випробувань; ці випробування, які включали тестування відкидних механізмів лопатей несного гвинта і серії зльотів під час вітру швидкістю до 80 км/год, були успішно завершені у середині 1961. Невдовзі після завершення випробувань ВМС США замовили перші гвинтокрили HSS-2, який буде перейменований на SH-3A у вересні 1961. При введені на службу, це був не тільки найбільший вертоліт-амфібія у світі, але й були першими всепогодними вертольотами які серійно вироблялися для ВМС США.
Наприкінці 1961 і на початку 1962, модифікований HSS-2 Sea King використовували для того щоб побити рекорди швидкості МФА серед вертольотів на дальність 3 км, 100 км, 500 км та 1000 км. Ця серія польотів закінчилася 5 лютого 1962 зі встановленням HSS-2 досяг рекорду абсолютної швидкості у 339 км/год. Цей рекорд було побито французьким вертольотом Sud-Aviation Super Frelon 23 липня 1963 досягши швидкості 350 км/год.
Подальші розробки ред.
Основна конструкція Sea King мала зменшений шум і інші аспекти які були дуже привабливими для інших операторів, тому Сікорський обрали Sea King для подальших розробок для інших ринків окрім ВМС США. Одним з головних варіантів Sea King стала модель для цивільних операторів, який отримав назву Sikorsky S-61L. Першим оператором вертольоту S-61L стала компанія Los Angeles Airways, який ввів на службу машину 11 березня 1962. Ще одним визначним варіантом Sea King, значною зміною було використання звичайного корпусу, став Sikorsky S-61R, який був розроблений для перевезення вантажів і для пошуково-рятувальної роботи, така машина частіше за все використовується у ВПС США і береговою охороною США.
У ВМС США початкові моделі SH-3A Sea King будуть поступово покращені до варіантів SH-3D та SH-3H; вони мають потужніші двигуни і покращені сенсори, що покращує їхнє використання як платформи мисливця за субмаринами. Також Sea Kings використовують для інших завдань, наприклад, як тральщик, для пошуково-рятувальної роботи на полі бою, а також як вантажний/пасажирський транспорт. Екіпажі протичовнових Sea Kings також навчаються працювати і на таких другорядних ролях, тому вертоліт може швидко виконати такі завдання.
ВМС Канади стали основним оператором вертольотів Sikorsky CH-124 Sea King, Sea King залишається основним морським вертольотом Канади протягом 50 років з часу прийняття на озброєння у 1963. Один з відомих винаходів для посадки вертольоту, який використовується у багатьох країнах, походить саме з Канади і має назву 'Beartrap' (Ведмежа пастка). Цей пристрій допомагає Sea Kings сідати у складних умовах, наприклад, на малі посадкові майданчики або під час поганої погоди.
Компанія Сікорський видала декілька ліцензій на місцеве виробництво вертольотів, наприклад, Mitsubishi у Японії та Agusta у Італії. Інша компанія з Великої Британії, Westland Helicopters, має право модифікувати Sea King і випускає вертоліт Westland Sea King. На відміну від американських Sea King, Westland Sea King створений для проведення багато часу у автономному режимі. Загалом Westland випустило 330 Sea Kings; окрім британських операторів, є і закордонні оператори Westland Sea King в тому числі ВПС Індії, ВМС Німеччини, Королівські ВМС Австралії і Королівські ВПС Норвегії.
На початку 21-го століття, через закінчення терміну військової служби, було багато пропозицій на переробку військових Sea Kings для подальшого використання; окрім цивільних операторів, деякі країни, наприклад, Єгипет і Індія, замовляють колишні американські вертольоти Sea Kings для поповнення власного флоту повітряних суден. Хоча Сікорський припинив випуск вертольотів протягом 1970-х, станом на 2009 рік на службі знаходилося 600 вертольотів Sea Kings.
Конструкція ред.
Sikorsky SH-3 Sea King це вертоліт-амфібія середнього розміру з двома двигунами. Багато оснащення на борту Sea King є більш передовим ніж на інших схожих вертольотах. Окрім можливості сідати на воду і працювати за будь-якої погоди, це був перший американський вертоліт який міг одночасно шукати і атакувати субмарини. Два турбовальних двигуна давали SH-3 більш високу вантажопідйомність і кращу живучість у порівнянні з попередніми мисливцями за субмаринами. При збої у роботі одного двигуна, Sea King міг продовжувати політ на іншому двигуні. На Sea King було встановлено двигун General Electric T58-GE-8B, який мав потужність 1250 к.с.
При виконанні звичайних завдань екіпаж Sea King складався з чотирьох осіб; пілота і другого пілота і двох членів екіпажу які знаходилися у кабіні. При виконанні полювання за субмаринами, у кормі знаходився оператор який керував і слідкував за пошуковим обладнанням і збором отриманих даних. При пошуково-рятувальних завданнях кабіна Sea King вміщувала 22 особи; у медичному варіанті, можна було перевозити дев'ять нош із двома лікарями. У транспортному варіанті можна було перевозити 28 солдат.
Sea King було оснащено багатьма елементами для виконання морських операцій; лопаті несного і хвостового гвинтів складалися автоматичною системою для компактного зберігання вертольоту на борту корабля. Використання корпусу-амфібії дозволяло Sea King сідати на воду і знаходитися на поверхні води як човен; додаткові повітряні балону у спонсонах давали вертольоту додаткову остійність і плавучість, завдяки цих заходам вертоліт успішно протистояв хитавиці. Конструкція корпусу також допомагала вертольоту сідати на важкій місцевості, в тому числі на льоду, болотах та тундрі. У спонсонах приховані звичайні колеса для посадки на землю.
На вертоліт можна встановлювати різне озброєння. Для полювання за субмаринами, вертоліт може нести чотири торпеди або чотири глибинні бомби. Для боротьби з кораблями, деякі моделі могли нести одну або дві ракети, зазвичай Sea Eagle або Exocets. Sea King також може нести ядерну бомбу B57. Протичовнове обладнання Sea Kings включає гідролокатор AQS-13A/B/E, спеціалізований комп'ютер для обробки даних з локатора і сонарного буя, різні варіанти гідроакустичних буїв, ресивер гідроакустичних буїв ARR-75 і датчики магнітних аномалій. На всіх вертольотах встановлено обладнання AKT-22 для отримання даних з усіх власних елементів у радіусі. Деякі останні моделі Sea King мають цифрові навігаційні системи і системи нічного бачення.
Історія використання ред.
Sea King було прийнято на озброєння ВМС США у червні 1961 під назвою HSS-2. Після введення уніфікованої системи позначення літальних апаратів, назву було змінено на SH-3A. В основному його використовували у полюванні на субмарини: пошук і відстежування радянських субмарин; при виникненні бойової ситуації вони могли атакувати ворожі субмарини. Sea King могли працювати з берегових платформ для збільшення витривалості і дальності атаки. Можливо було проводити операції і в ночі, хоча це і створює значні труднощі для льотного екіпажу.
Sea King також виконував різні завдання, такі як пошуково-рятувальні операції, перевезення вантажів, протикорабельні завдання і ДРЛС. Авіаносці використовували Sea King для власного захисту від ворожих літаків, вони були готові врятувати екіпаж літака який впав при посадці або зльоті. Вони перевозили людей і пошту між кораблями.
Sea King експортували до багатьох країн Бразилії, Італії, Японії та Великої Британії. Деякі оператори використовують Sea King більше 50 років.
Під час війни у В'єтнамі SH-3 рятували екіпажі збитих літаків на морі і на суші, такі машини мали самоущільнювальні паливні баки, багато кулеметів і важку броню. Через велику дальність дії і безпечність, їх часто використовували для рятувальних вильотів у тили північних в'єтнамців для вивезення екіпажів збитих літаків. Sea King також використовували для медичної евакуації та ліквідації наслідків стихійних лих.
SH-3 став першим вертольотом який використовували для вивезення космічних капсул починаючи з Меркурій-Атлас 7[en] у травні 1962. У лютому 1971 SH-3A піднявся з десантного корабля USSNew Orleans[en], щоб підібрати капсулу Аполлон-14. Для пошуково-рятувальних операцій використовували спеціальний SH-3, HH-3.
Декілька Sea Kings були у підрозділі КМП США HMX-1[en], де вони використовуються якості президентських вертольотів; у цьому плані, позивний 'Marine One' вертольоти використовують лише для перевезення президента. На 2012, згідно програміVXX[en] планується заміна флоту вертольотів Sea King. У 1992 Міністерство юстиції США подали в суд на компанію Сікорський стверджуючи, що компанія завищує ціни на компоненти для ВМС США. У 1997 Міністерство юстиції подало подальше звинувачення проти Сікорського в умисному завищенні ціни за контрактом модернізації Sea King ВМС США
Протягом 1990-х у ВМС США Sea King були замінені більш сучасними Sikorsky SH-60 Sea Hawk. Проте, SH-3 продовжили використовувати у резервних підрозділах як транспортні і пошуково-рятувальні. 27 січня 2006 на морській базі Норфолк, Вірджинія проведено церемонію списання зі служби SH-3. Вони були замінені більш сучасними вертольотами SH-60 Sea Hawk.
Варіанти ред.
Військові ред.
Позначення компанії Сікорський ред.
United Aircraft Канада ред.
Westland ред.
Westland Sea King випускався за ліцензією компанією Westland Helicopters Ltd у Великій Британії, яка випускала спеціальну версію для ВМС Великої Британії. Вона мала два двигуни Rolls-Royce Gnome (ліцензійні T58) і британську авіоніку і обладнання. Вперше піднялася у повітря у 1969 і прийнята на озброєння наступного року. Машину також використовували ВПС Великої Британії у пошуково-рятувальних операціях і продавали у багато країн світу.
Agusta ред.
Mitsubishi ред.
Оператори ред.
- ВМС Аргентини
- Повітряні сили Канади
- Військово-морські сили Канади, колишній оператор
- ВПС Данії, колишній оператор.
- ВМС Індії
- ВМС Ірану
- ВПС Іраку, колишній оператор
- ВПС Італії, колишній оператор
- Військово-морські сили Італії
- Військово-морські сили Японії, колишній оператор
- ВПС Малайзії
- ВМС Іспанії
- Повітряні сили Саудівської Аравії, колишній оператор
- Військово-морські сили США, колишній оператор
- Корпус морської піхоти США
- HMX-1
- Департамент шерифа округу Лос-Анджелес, колишній оператор
- Армія Венесуели
Україна ред.
23 листопада 2022 року під час виступу в Осло міністр оборони Великої Британії повідомив про передачу трьох британських вертольотів Sea King (імовірно британську версію Westland WS-61 Sea King) Україні. При чому, перший вертоліт вже переданий та знаходиться в Україні.
Вертольоти, імовірно, служитимуть для виконання пошуково-рятувальних задач.
У Великій Британії вже було підготовлено десять екіпажів для роботи на цих вертольотах.
Льотно-технічні характеристики (SH-3) ред.
Джерело: Omnifarious Sea King, U.S. Navy Fact File.
Основні характеристики
- Екіпаж: 4 (два пілоти, два оператори ПЧО)
- Пасажиромісткість: 3
- Довжина: 16,7 м
- Висота: 5,13 м
- Діаметр несучого гвинта: 19 м
- Площа обертання несучого гвинта: 284 м²
- Маса порожнього: 5382 кг
- Маса спорядженого: 8449 кг
- Нормальна злітна маса: 10000 кг
- Силова установка: 2 × турбовальний General Electric T58-GE-10 1400 кс ( 1045 кВт)
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 267 км/год
- Практична дальність: 1000 км
- Швидкопідйомність: 400-670 м/хв
Озброєння
- 2×Mk 46/44 протичовнові торпеди (SH-3H)
- Різні сонарні буї і піротехнічні прилади
- Ядерна глибина бомба B-57
Див. також ред.
- Sikorsky CH-124 Sea King
- Sikorsky S-61L/N
- Sikorsky S-61R
- Sikorsky S-62
- Sikorsky S-67 Blackhawk
- Westland Sea King
- Aérospatiale SA 321 Super Frelon
- Kaman SH-2 Seasprite
- Ка-25
- Мі-14
- Sikorsky SH-60 Seahawk
- Westland Lynx
Примітки ред.
- Від англ. sea та king — «король моря»
Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:- S (anti-submarine) — протичовновий
- H (helicopter) — гелікоптер
- ↑ "H-3 Sea King helicopter." [ 10 грудня 2005 у Wayback Machine.] U.S. Navy Fact File, Retrieved: 17 April 2012.
- Leoni 2007, p. 251.
- Fieldhouse and Taoka 1989, pp. 70-71, 74.
- ↑ Mutza 2010, p. 106.
- ↑ Chant 1988, p. 464.
- ↑ . Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.
- ↑ Jackson 2005, p. 207.
- ↑ Mutza 2010, p. 107.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 28 жовтня 2016.
- Frawley 2003, p. 194.
- Taylor, John W.R. Jane's All The World's Aircraft 1963—1964, Jane's All The World's Aircraft Publishing Co. Ltd.
- «USN HSS-2's 200 m.p.h.» [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] Flight International, 15 February 1962. p. 233.
- Taylor, John W.R. Jane's All The World's Aircraft 1966—1967, Jane's All The World's Aircraft Publishing Co. Ltd.
- Apostolo, G. «Sikorsky S-61».
- «The Self-Supporting Helicopter» [ 21 липня 2013 у Wayback Machine.] Time Magazine. 26 December 1960.
- Apostolo, Giorgio.
- Williamson 2000, pp. 149, 167.
- ↑ Gordon, Lisa, The King at sea [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]" Vertical Magazine, 9 December 2013.
- «Haze Gray & Underway — The Canadian Navy of Yesterday & Today — Sea King» [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.].
- Uttley 2001, p. 206.
- McGowen 2005, p. 119.
- Thorn and Frawley 1998, p. 164.
- Lake 1996, pp. 114—115.
- McGowen 2005, pp. 120, 126.
- «India Buys Six U.S. Navy Sea Kings.»
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2005. Процитовано 28 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 28 жовтня 2016.
- Baruzzi, Cara.
- Bishop and Chant 2004, p. 208.
- Williamson 2000, p. 169.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.
- Byers 1986, p. 232.
- Fieldhouse and Taoka 1989, pp. 72-73.
- Biass 1985, p. 543.
- Chesneau 1985, pp. 2–3, 5.
- Blair 2004, p. 42.
- ↑ Dorsey, Jack.
- S.R. Arends, Harrington, J.H., Karlsson, C.R., Pellerin, A. E., and Staley, M. «Military Use of Offshore Platforms.»
- Bishop and Chant 2004, p. 91.
- Chant 1988, pp. 182—183.
- Tutton, Michael.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 28 жовтня 2016.
- Marolda 1996, pp. 70–80.
- Blair 2004, p. 87.
- «Apollo 14 crewmen step aboard U.S.S. New Orleans after splashdown.». Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 28 жовтня 2016.
- Trimble, Stephen.
- Cavas, Christopher P. «Former Competitors Join Forces for Helo Program.» [Архівовано 29 липня 2012 у Archive.is]
- «Sikorsky sued over alleged Sea King overcharges.»
- Pazniokas, Mark. «Testimony Begins In Sikorsky Trial.» [ 28 липня 2013 у Wayback Machine.] Hartford Courant, 17 July 1997.
- Blair 2004, p. 44.
- «U.S. Navy Retires Sea Kings.»
- ↑ Eden 2004, p. 410.
- ↑ Donald 1997, p. 843.
- Eden 2004, p. 413.
- Leoni 2007, pp. 26–28.
- ↑ Eden 2004, p. 411.
- page 435 in Jane's All the World's Aircraft 1980, ISBN 0-531-03953-6
- United States, 1974, p.
- ↑ Durning, Michael.
- ↑ Chant 1988, p. 356.
- ↑ «Agusta Sikorsky SH-3D/TS» [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]. aeronautica.difesa.it. 2014.
- ↑ «World Air Forces 2014» [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (PDF).
- «Royal Canadian Navy (1945—1968)» [ 3 липня 2014 у Wayback Machine.].
- «Flyvevåbnet H-3» [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.].
- «Danish Defence Website: Helicopters retired after 45 years (Article in Danish)» [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- «DR Broadcaster: Helicopters retired (Article in Danish)» [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.].
- «World's Air Forces 1987 pg. 65» [ 16 травня 2013 у Wayback Machine.]. flightglobal.com.
- «Iraqi Agusta-SH-3D» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- «JMSDF S-61» [ 7 липня 2013 у Wayback Machine.].
- «World's Air Forces 1987 pg. 81» [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]. flightglobal.com.
- «US Navy SH-3» [ 2 квітня 2013 у Wayback Machine.]. globalsecurity.org.
- ↑ «Marine Helicopter Squadron-1 (HMX-1) Nighthawks» [ 2 квітня 2013 у Wayback Machine.]. globalsecurity.org.
- «3 Super Puma Helicopters Acquired For Sheriff's Department Air Rescue» [ 5 грудня 2012 у Wayback Machine.]. ©2012 CBS Local Media.
- Britain sending helicopters to Ukraine for first time - Ben Wallace. BBC News Services (англ.). 23 листопада 2022. Процитовано 23 листопада 2022.
- ↑ Британія підготувала 10 українських екіпажів для “Sea King”. Мілітарний. 26 листопада 2022.
- ↑ Україна вперше отримає вертольоти від Великобританії, але без "опції" бити рашистів. Defense Express. 23 листопада 2022.
- Air International May 1981, p. 218.
Джерела ред.
- Biass, Eric H. World Helicopter Systems. Geneva, Switzerland: Interavia Data, 1985.
- Bishop, Chris and Chris Chant. Aircraft Carriers. Minneapolis, Minnesota: Zenith Imprint, 2004. ISBN 0-7603-2005-5.
- Blair, Don. Splashdown! Nasa and the Navy. Nashville, Tennessee: Turner Publishing, 2004. ISBN 1-56311-985-4.
- Byers, R.B. The Denuclearisation of the Oceans. London: Taylor & Francis, 1986. ISBN 0-7099-3936-1.
- Chant, Christopher. A Compendium of Armaments and Military Hardware. London: Routledge, 1988. ISBN 0-7102-0720-4.
- Chesneau, Roger. Aeroguide 10: Westland Sea King HAR Mk 3. Essex, UK: Linewrights, 1985. ISBN 0-946958-09-2.
- DOD 4120.15-L Model Designation of Military Aircraft, Rockets, and Guided Missiles. Washington, D.C.: Department of Defense, 1974.
- DOD 4120.15-L Model Designation of Military Aircraft, Rockets, and Guided Missiles. Washington, D.C.: Department of Defense, 1998.
- DOD 4120.15-L Model Designation of Military Aircraft, Rockets, and Guided Missiles. Washington, D.C.: Department of Defense, 2004.
- Donald, David, ed. The Complete Encyclopedia of World Aircraft. New York: Barnes & Noble Books, 1997. ISBN 0-7607-0592-5.
- Eden, Paul (ред.). The Encyclopedia of Modern Military Aircraft. London: Amber Books, 2004. ISBN 1-904687-84-9.
- Fieldhouse, Richard and Taoka Shunji. Superpowers at Sea: An Assessment of the Naval Arms Race. Oxford, UK: Oxford University Press, 1989. ISBN 0-19829-135-3.
- Frawley, Gerard. The International Directory of Civil Aircraft, 2003—2004. Fyshwick, Australian Capital Territory: Aerospace Publications Pty Ltd, 2003. ISBN 1-875671-58-7.
- Jackson, Robert, ed. «Sikorsky S-61/SH-3 Sea King.» Helicopters: Military, Civilian, and Rescue Rotorcraft (The Aviation Factfile). London: Grange Books Ltd, 2005. ISBN 1-84013-812-2.
- Lake, Jon. «Westland Sea King: Variant Briefing». World Air Power Journal, Volume 25, Summer 1996, pp. 110–135. London: Aerospace Publishing. ISBN 978-1-874023-79-1. ISSN 0959-7050.
- Leoni, Ron D. Black Hawk: The Story of a World Class Helicopter. Reston, Virginia: American Institute of Aeronautics and Astronautics, 2007. ISBN 1-56347-918-4.
- Marolda, Edward J. By Sea, Air, and Land: An Illustrated History of the U. S. Navy and the War in Southeast Asia. Darby, Pennsylvania: DIANE Publishing, 1996. ISBN 0-7881-3250-4.
- McGowen, Stanley S. Helicopters: An Illustrated History of their Impact. Santa Barbara, California: ABC-CLIO, 2005. ISBN 1-85109-468-7.
- Mutza, Wayne. Helicopter Gunships: Deadly Combat Weapon Systems. Specialty Press, 2010. ISBN 1-5800-7154-6.
- Uttley, Matthew. Westland and the British Helicopter Industry, 1945—1960: Licensed Production versus Indigenous Innovation. [ 13 квітня 2022 у Wayback Machine.] London: Routledge, 2001. ISBN 0-7146-5194-X.
- Williamson, Ronald M. Naval Air Station Jacksonville, Florida, 1940—2000: An Illustrated History. Nashville, Tennessee: Turner Publishing, 2000. ISBN 1-5631-1730-4.
Література ред.
- Núñez Padin, Jorge Felix (2014). У Núñez Padin, Jorge Felix. . Serie Aeronaval (Spanish) 32. Bahía Blanca, Argentina: Fuerzas Aeronavales. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 25 серпня 2014.
Посилання ред.
- S-61 Specs & Photo on flugzeuginfo.net [ 26 травня 2007 у Wayback Machine.]
- HELIS.com Sikorsky S-61/H-3/HSS-2 Database [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.]