www.wikidata.uk-ua.nina.az

Sikorsky S 61R вертоліт із двома двигунами який використовують як транспорт або як пошуково рятувальний Подальша розробк

Sikorsky S-61R

Sikorsky S-61R — вертоліт із двома двигунами, який використовують як транспорт або як пошуково-рятувальний. Подальша розробка версії S-61/SH-3 Sea King, S-61R також будувала за ліцензією компанія Agusta під назвою AS-61R. S-61R знаходився на службі ВПС США під назвою CH-3C/E Sea King та HH-3E Jolly Green Giant, а у береговій охороні під назвою HH-3F «Pelican».

S-61R/CH-3C/E
HH-3E Jolly Green Giant
HH-3F "Pelican"
Вертоліт берегової охорони HH-3F "Pelican" з авіаційної бази берегової охорони у Сан-Франциско
Призначення Середній транспортний/рятувально-пошуковий вертоліт
Походження  США
Виробник Sikorsky
Agusta
Перший політ 1959
Дата прийняття на службу 1961
Статус На службі
Основні користувачі  Повітряні сили США
 Берегова охорона США
 Італія Повітряні сили
 Туніс Повітряні сили Тунісу
Виробництво 1959—1970-ті
Попередня модель Sikorsky SH-3 Sea King

Розробка Редагувати

Вертоліт ВПС США HH-3E Jolly Green Giant над Канадою.

Sikorsky S-61R є подальшим розвитком моделі S-61/SH-3 Sea King. Він має перероблений фюзеляж з кормовою рампою, герметичний корпус замість човноподібного у S-61 і триопорне шасі. Фюзеляж було використано компанією Sikorsky для більших варіантів CH-53 і пізніше для S-92.

Sikorsky розробив і побудував прототип S-61R як приватну ініціативу, перший політ якого відбувся у 1963. Під час розробки, ВПС США замовили вертоліт який отримав назву CH-3C. ВПС використовували CH-3C для рятування збитих пілотів. Варіант CH-3E з більш потужними двигунами з'явився у 1965.

Пізніше з'явився варіант HH-3E, було побудовано 8 екземплярів, і усі 50 CH-3E були перероблені на цей стандарт. Відомий під назвою Jolly Green Giant, HH-3E був оснащений бронею, паливними баками які самозатягуються, висувною штангою для дозаправки у повітрі, скидними зовнішніми паливними баками, високошвидкісною лебідкою та іншим спеціалізованим обладнанням.

У 1965 берегова охорона замовила версію під назвою HH-3F Sea King (більш відома під назвою «Pelican») для порятунку на морі за будь-якої погоди. «Пелікан» мав пошуковий радар із носовою антеною, обтічник якої було переміщено у корму і можливістю сідати на землю.

Італійська компанія Agusta побудувала ліцензійний варіант S-61R, названий AS-61R. Agusta випустила 22 вертольоти для ВПС Італії. Компанія завила, що може відновити виробництво протягом 36 місяців вертольотів AS-61.

Історія використання Редагувати

Сполучені штати Редагувати

Вертоліт CH-3C протягом 1960.

Варіанти ВПС США служили у чисельних ескадрильях з рятування, а також у підрозділах які рятували космонавтів, ескадрильях відновленнях Військового Вертолітного Командування (MAC), рятувальних ескадрильях Бойового повітряного командування (ACC) та у більшості командних підрозділах ВПС США по всьому світі. Вертольоти також використовували у чисельних рятувальних ескадрильях Резерву повітряних сил і Повітряних силах Національної гвардії. Усі вертольоти ВПС HH-3E були списані у 1990-х і були замінені на HH-60G Pavehawk.

HH-3F Pelican був надійною робочою конячкою берегової охорони США наприкінці 1960-х до списання наприкінці 1990-х. Усі HH-3F було замінено на HH-60J Jayhawk і всі ці вертольоти було оновлено до версії MH-60T Jayhawk.

Трансатлантичний переліт Редагувати

У період з 31 травня по 1 червня 1967, два вертольоти HH-3E ВПС США зробили перший безпосадковий переліт через Атлантичний океан. Вирушивши у ранні часи з Нью-Йорку два вертольоти прибули у 1967 на виставку у Ле Бурже через 30 годин 46 хвилин польоту. Переліт потребував 9 дозаправок у польоті. Обидва вертольоти були пізніше втрачені під час бойових дій Південно-східній Азії у 1969 та 1970.

Нагороди Редагувати

Через особливість бойових операцій, особливо у Південно-східній Азії, багато екіпажів H-3 отримали почесті і нагороди. Найвищою американською військовою нагородою, Медаллю Пошани, було нагороджено капітана Геральда Янга, ВПС США, 9 листопада 1967. Янг пілотував вертоліт HH-3E, AF серійний номер 66-13279, з 37-ї пошуково-рятувальною аерокосмічної ескадрильї у спробі врятувати розвідувальну групу спеціальних сил армії США яка втрапила під ворожий вогонь у Лаосі. Коли його вертоліт було збито, він вибрався з-під охоплених полум'ям уламків і, не зважаючи на поранення, протягом 17 годин ухилявся від потрапляння до полону  до того як його врятували. Завдяки зусиллям капітана Янга, ті хто вижив у падінні, а також загиблі були пізніше врятовані.

Італія Редагувати

Вертоліт HH-3F ВПС Італії

Італійська компанія Agusta почала випуск у 1974 і поставили 22 вертольоти для заміни Grumman HU-16 Albatross який використовували для пошуково-рятувальних операцій ()ПРО на морі. Італійський вертоліт AS-61R виконував пошуково-рятувальні операції під назвою HH-3F у мирний час і C/SAR (Combat SAR) у воєнний час. Усі вертольоти розділені на 5 підрозділів 15° Stormo Stefano Cagna і розташовані на 4 базах по Італії.

З 1993 15° Stormo почали виконувати завдання по евакуації цивільних під час природних катастроф і стихійних лих в Італії. 15º Stormo також використовували у ПРО у ворожих зонах у кількох операціях де використовувалися ВПС Італії — Сомалі, Албанія, Боснія, Косово, Ірак і Афганістан.

ВПС Італії списали вертольоти HH-3F 26 вересня 2014 замінивши їх на вертольоти AgustaWestland AW139

Варіанти Редагувати

Вертоліт берегової оборони США HH-3F Pelican на воді, демонструє свої амфібійні можливості. Це був також перший HH-3F поставлений береговій охороні.

Оператори Редагувати

Туніський вертоліт HH-3 під час тренуваннь з рятування у Бізерті
CH-3E s/n 63-9691 Департаменту шерифа округу Сан-Бернардіно Ріалто, Каліфорнія

Військові оператори Редагувати

Цивільні оператори Редагувати

  • Carson Helicopters
  • Erickson

Колишні оператори Редагувати

  • Повітряні сили Італії

Вертольоти-пам'ятники Редагувати

Аргентина Редагувати

  • S-61R-12 H-02 колишній президентський вертоліт у Національному музеї аеронавтики у Мороні, Аргентина

США Редагувати

  • CH-3E AF Ser. No. 62-12578 знаходиться на зберіганні у Повітряному музеї Янкі у Чино, Каліфорнія
  • CH-3E AF Ser. No. 62-12581 на виставці авіабази Едвардс, Каліфорнія
  • CH-3E AF Ser. No. 63-9676 у Національному музеї повітряних сил США, на авіабазі Райт-Паттерсон, Огайо
  • CH-3E AF Ser. No. 65-5690 в Аерокосмічному музеї Каліфорнії, аеропорт Макклін (колишня авіабаза Макклін), Сакраменто, Каліфорнія
  • CH-3E AF Ser. No. 65-0799 на виставці авіабази Девіс-Монтен, Арізона, але демонструється з хвостовим номером/AF Ser. No. 65-5692, Позивний PONY 12.
  • HH-3E AF Ser. No. 64-14232 на виставці авіабази Кіртланд, Нью-Мексико.
  • HH-3E AF Ser. No. 65-12784 у Польовому повітряному парку Гарлбарт, Гарлбарт Філд, Флорида
  • HH-3E AF Ser. No. 65-12797 у Каролінському Авіаційному музеї, міжнародний аеропорт Шарлотт Дуглас, Шарлотт, Північна Кароліна
  • HH-3E AF Ser. No. 66-13290, на якому Ліланд Т. Кеннеді отримав перший з двох своїх Хрестів Повітряних сил, на виставці бази Національної гвардії Фресіс С. Габрескі, Нью-Йорк
  • HH-3E AF Ser. No. 67-14703 у експозиції Музею Авіації, авіабаза Робінсон, Джорджія
  • HH-3F USCG 1455 у залі авіаційної слави Нью-Джерсі, Тетерборо, Нью-Джерсі
  • HH-3F USCG 1476 в експозиції музею. Pima Air & Space, поруч з авіабазою Девіс-Монтен у Туксоні, Арізона
  • HH-3F USCG 1484 виступає гостьовою спальнею на курорті Вінвіан у Моррісі, Коннектикут
  • HH-3F USCG 1486 у Національному музеї військово-морської авіації, військово-морська база Пенсакола, Флорида

Льотно-технічні характеристики (HH-3E) Редагувати

Джерело: Evergreen, Globalsecurity

Основні характеристики

  • Екіпаж: 3
  • Пасажиромісткість: 28 пасажирів
  • Довжина: 22,3 м
  • Висота: 5,51 м
  • Діаметр несучого гвинта: 18,9 м


Льотні характеристики

Озброєння

  • Різне обладнання в залежності від країни-оператора
  • Різне кулеметно-гарматне обладнання для дверей



Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ United States Department of Defense.
  2. ↑ Apostolo, Giorgio.
  3. «Sikorsky HH-3E Jolly Green Giant» [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Chant, Christopher (1996).
  5. Donald, David, ed.
  6. ↑ «HH-3E» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  7. ↑ «Paris Week» [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.].
  8. «Vietnam War Medal of Honor Recipients» [ 24 квітня 2008 у Wayback Machine.].
  9. ↑ «Il portale dell'Aeronautica Militare — Cerimonia di phase-out dell'HH-3F» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].
  10. «World Air Forces 2013» [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] (PDF).
  11. «A 21st Century S-61» [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (PDF).
  12. «Ericson fleet» [ 21 травня 2015 у Wayback Machine.]. ericksonaviation.com.
  13. «World Air Forces 1981 pg. 40» [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.]. flightglobal.com.
  14. . Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016. 
  15. «Italian Air Force retires HH-3F».
  16. "S.B. Sheriff's Dept. [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  17. «USAF Sikorsky s-61 H-3» [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.].
  18. «World Air Forces 1981 pg. 100» [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]. flightglobal.com.
  19. «HH-3F Pelican Medium Range Recovery (MRR)» [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]. globalsecurity.org.
  20. . Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016. 
  21. Sikorsky S-61R (CH-3C) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] Yanks Air Museum.
  22. . Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 21 листопада 2016. 
  23. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 листопада 2016. 
  24. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 21 листопада 2016. 
  25. . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 21 листопада 2016. 
  26. . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 листопада 2016. 
  27. . Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 21 листопада 2016. 
  28. S-61R specifications. EvergreenAviation.com
  29. HH-3 specifications. GlobalSecurity.org

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sikorsky S 61R vertolit iz dvoma dvigunami yakij vikoristovuyut yak transport abo yak poshukovo ryatuvalnij Podalsha rozrobka versiyi S 61 SH 3 Sea King S 61R takozh buduvala za licenziyeyu kompaniya Agusta pid nazvoyu AS 61R S 61R znahodivsya na sluzhbi VPS SShA pid nazvoyu CH 3C E Sea King ta HH 3E Jolly Green Giant a u beregovij ohoroni pid nazvoyu HH 3F Pelican 1 S 61R CH 3C E HH 3E Jolly Green Giant HH 3F Pelican Vertolit beregovoyi ohoroni HH 3F Pelican z aviacijnoyi bazi beregovoyi ohoroni u San FranciskoPriznachennya Serednij transportnij ryatuvalno poshukovij vertolitPohodzhennya SShAVirobnik Sikorsky AgustaPershij polit 1959Data prijnyattya na sluzhbu 1961Status Na sluzhbiOsnovni koristuvachi Povitryani sili SShA Beregova ohorona SShA Italiya Povitryani sili Tunis Povitryani sili TunisuVirobnictvo 1959 1970 tiPoperednya model Sikorsky SH 3 Sea King Zmist 1 Rozrobka 2 Istoriya vikoristannya 2 1 Spolucheni shtati 2 1 1 Transatlantichnij perelit 2 1 2 Nagorodi 2 2 Italiya 3 Varianti 4 Operatori 4 1 Vijskovi operatori 4 2 Civilni operatori 4 3 Kolishni operatori 5 Vertoloti pam yatniki 5 1 Argentina 5 2 SShA 6 Lotno tehnichni harakteristiki HH 3E 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaRozrobka Redaguvati nbsp Vertolit VPS SShA HH 3E Jolly Green Giant nad Kanadoyu Sikorsky S 61R ye podalshim rozvitkom modeli S 61 SH 3 Sea King Vin maye pereroblenij fyuzelyazh z kormovoyu rampoyu germetichnij korpus zamist chovnopodibnogo u S 61 i trioporne shasi Fyuzelyazh bulo vikoristano kompaniyeyu Sikorsky dlya bilshih variantiv CH 53 i piznishe dlya S 92 Sikorsky rozrobiv i pobuduvav prototip S 61R yak privatnu iniciativu pershij polit yakogo vidbuvsya u 1963 Pid chas rozrobki VPS SShA zamovili vertolit yakij otrimav nazvu CH 3C VPS vikoristovuvali CH 3C dlya ryatuvannya zbitih pilotiv Variant CH 3E z bilsh potuzhnimi dvigunami z yavivsya u 1965 2 Piznishe z yavivsya variant HH 3E bulo pobudovano 8 ekzemplyariv i usi 50 CH 3E buli pererobleni na cej standart 3 4 Vidomij pid nazvoyu Jolly Green Giant HH 3E buv osnashenij broneyu palivnimi bakami yaki samozatyaguyutsya visuvnoyu shtangoyu dlya dozapravki u povitri skidnimi zovnishnimi palivnimi bakami visokoshvidkisnoyu lebidkoyu ta inshim specializovanim obladnannyam 4 U 1965 beregova ohorona zamovila versiyu pid nazvoyu HH 3F Sea King bilsh vidoma pid nazvoyu Pelican dlya poryatunku na mori za bud yakoyi pogodi 2 Pelikan mav poshukovij radar iz nosovoyu antenoyu obtichnik yakoyi bulo peremisheno u kormu 1 4 i mozhlivistyu sidati na zemlyu 2 Italijska kompaniya Agusta pobuduvala licenzijnij variant S 61R nazvanij AS 61R Agusta vipustila 22 vertoloti dlya VPS Italiyi 2 Kompaniya zavila sho mozhe vidnoviti virobnictvo protyagom 36 misyaciv vertolotiv AS 61 5 Istoriya vikoristannya RedaguvatiSpolucheni shtati Redaguvati nbsp Vertolit CH 3C protyagom 1960 Varianti VPS SShA sluzhili u chiselnih eskadrilyah z ryatuvannya a takozh u pidrozdilah yaki ryatuvali kosmonavtiv eskadrilyah vidnovlennyah Vijskovogo Vertolitnogo Komanduvannya MAC ryatuvalnih eskadrilyah Bojovogo povitryanogo komanduvannya ACC ta u bilshosti komandnih pidrozdilah VPS SShA po vsomu sviti Vertoloti takozh vikoristovuvali u chiselnih ryatuvalnih eskadrilyah Rezervu povitryanih sil i Povitryanih silah Nacionalnoyi gvardiyi Usi vertoloti VPS HH 3E buli spisani u 1990 h i buli zamineni na HH 60G Pavehawk HH 3F Pelican buv nadijnoyu robochoyu konyachkoyu beregovoyi ohoroni SShA naprikinci 1960 h do spisannya naprikinci 1990 h Usi HH 3F bulo zamineno na HH 60J Jayhawk i vsi ci vertoloti bulo onovleno do versiyi MH 60T Jayhawk Transatlantichnij perelit Redaguvati U period z 31 travnya po 1 chervnya 1967 dva vertoloti HH 3E VPS SShA zrobili pershij bezposadkovij perelit cherez Atlantichnij okean Virushivshi u ranni chasi z Nyu Jorku dva vertoloti pribuli u 1967 na vistavku u Le Burzhe cherez 30 godin 46 hvilin polotu 6 7 Perelit potrebuvav 9 dozapravok u poloti 7 Obidva vertoloti buli piznishe vtracheni pid chas bojovih dij Pivdenno shidnij Aziyi u 1969 ta 1970 6 Nagorodi Redaguvati Cherez osoblivist bojovih operacij osoblivo u Pivdenno shidnij Aziyi bagato ekipazhiv H 3 otrimali pochesti i nagorodi Najvishoyu amerikanskoyu vijskovoyu nagorodoyu Medallyu Poshani bulo nagorodzheno kapitana Geralda Yanga VPS SShA 9 listopada 1967 Yang pilotuvav vertolit HH 3E AF serijnij nomer 66 13279 z 37 yi poshukovo ryatuvalnoyu aerokosmichnoyi eskadrilyi u sprobi vryatuvati rozviduvalnu grupu specialnih sil armiyi SShA yaka vtrapila pid vorozhij vogon u Laosi Koli jogo vertolit bulo zbito vin vibravsya z pid ohoplenih polum yam ulamkiv i ne zvazhayuchi na poranennya protyagom 17 godin uhilyavsya vid potraplyannya do polonu do togo yak jogo vryatuvali Zavdyaki zusillyam kapitana Yanga ti hto vizhiv u padinni a takozh zagibli buli piznishe vryatovani 8 Italiya Redaguvati nbsp Vertolit HH 3F VPS ItaliyiItalijska kompaniya Agusta pochala vipusk u 1974 i postavili 22 vertoloti dlya zamini Grumman HU 16 Albatross yakij vikoristovuvali dlya poshukovo ryatuvalnih operacij PRO na mori Italijskij vertolit AS 61R vikonuvav poshukovo ryatuvalni operaciyi pid nazvoyu HH 3F u mirnij chas i C SAR Combat SAR u voyennij chas Usi vertoloti rozdileni na 5 pidrozdiliv 15 Stormo Stefano Cagna i roztashovani na 4 bazah po Italiyi Z 1993 15 Stormo pochali vikonuvati zavdannya po evakuaciyi civilnih pid chas prirodnih katastrof i stihijnih lih v Italiyi 15º Stormo takozh vikoristovuvali u PRO u vorozhih zonah u kilkoh operaciyah de vikoristovuvalisya VPS Italiyi Somali Albaniya Bosniya Kosovo Irak i Afganistan VPS Italiyi spisali vertoloti HH 3F 26 veresnya 2014 zaminivshi yih na vertoloti AgustaWestland AW139 9 Varianti Redaguvati nbsp Vertolit beregovoyi oboroni SShA HH 3F Pelican na vodi demonstruye svoyi amfibijni mozhlivosti Ce buv takozh pershij HH 3F postavlenij beregovij ohoroni S 61R Vijskovij transportnij vertolit numeraciya kompaniyi Sikorskij HR3S 1 Proponovanij KMP transportnij vertolit skasovano S 61R 10 Robochij prototip Sikorskogo pidnyavsya u povitrya 17 chervnya 1963 S 61R 12 Odin vertolit stvorenij za standartami HH 3F dlya VPS Argentini CH 3C Transportnij vijskovij vertolit dalnogo radiusa diyi dlya VPS SShA pobudovano 75 CH 3E Transportnij vijskovij vertolit dalnogo radiusa diyi dlya VPS SShA pobudovano 45 HH 3E Jolly Green Giant Poshukovo ryatuvalnij vertolit dalnogo radiusa diyi dlya VPS SShA pobudovano 10 i pererobleno z CH 3E MH 3E Versiya dlya specialnih operacij VPS SShA VH 3E Transport dlya VIP osib VPS SShA HH 3F Pelican Poshukovo ryatuvalnij vertolit dalnogo radiusa diyi dlya beregovoyi ohoroni pobudovano 40 AS 61R HH 3F Pelican Poshukovo ryatuvalnij vertolit buduvavsya z 1974 za licenziyeyu v Italiyi kompaniyeyu Agusta pobudovano 22 Operatori Redaguvati nbsp Tuniskij vertolit HH 3 pid chas trenuvann z ryatuvannya u Bizerti nbsp CH 3E s n 63 9691 Departamentu sherifa okrugu San Bernardino Rialto KaliforniyaVijskovi operatori Redaguvati nbsp TunisPovitryani sili Tunisu 10 Civilni operatori Redaguvati nbsp SShACarson Helicopters 11 Erickson 12 Kolishni operatori Redaguvati nbsp ArgentinaPovitryani sili Argentini 13 14 nbsp ItaliyaPovitryani sili Italiyi 9 15 nbsp SShADepartament sherifu okrugu San Bernardino 16 Povitryani sili SShA 17 18 Beregova ohorona SShA 19 Vertoloti pam yatniki RedaguvatiArgentina Redaguvati S 61R 12 H 02 kolishnij prezidentskij vertolit u Nacionalnomu muzeyi aeronavtiki u Moroni Argentina 20 SShA Redaguvati CH 3E AF Ser No 62 12578 znahoditsya na zberiganni u Povitryanomu muzeyi Yanki u Chino Kaliforniya 21 CH 3E AF Ser No 62 12581 na vistavci aviabazi Edvards Kaliforniya CH 3E AF Ser No 63 9676 u Nacionalnomu muzeyi povitryanih sil SShA na aviabazi Rajt Patterson Ogajo 22 CH 3E AF Ser No 65 5690 v Aerokosmichnomu muzeyi Kaliforniyi aeroport Makklin kolishnya aviabaza Makklin Sakramento Kaliforniya 23 CH 3E AF Ser No 65 0799 na vistavci aviabazi Devis Monten Arizona ale demonstruyetsya z hvostovim nomerom AF Ser No 65 5692 Pozivnij PONY 12 HH 3E AF Ser No 64 14232 na vistavci aviabazi Kirtland Nyu Meksiko HH 3E AF Ser No 65 12784 u Polovomu povitryanomu parku Garlbart Garlbart Fild Florida 24 HH 3E AF Ser No 65 12797 u Karolinskomu Aviacijnomu muzeyi mizhnarodnij aeroport Sharlott Duglas Sharlott Pivnichna Karolina HH 3E AF Ser No 66 13290 na yakomu Liland T Kennedi otrimav pershij z dvoh svoyih Hrestiv Povitryanih sil na vistavci bazi Nacionalnoyi gvardiyi Fresis S Gabreski Nyu Jork HH 3E AF Ser No 67 14703 u ekspoziciyi Muzeyu Aviaciyi aviabaza Robinson Dzhordzhiya 25 HH 3F USCG 1455 u zali aviacijnoyi slavi Nyu Dzhersi Teterboro Nyu Dzhersi HH 3F USCG 1476 v ekspoziciyi muzeyu Pima Air amp Space poruch z aviabazoyu Devis Monten u Tuksoni Arizona 26 HH 3F USCG 1484 vistupaye gostovoyu spalneyu na kurorti Vinvian u Morrisi Konnektikut HH 3F USCG 1486 u Nacionalnomu muzeyi vijskovo morskoyi aviaciyi vijskovo morska baza Pensakola Florida 27 Lotno tehnichni harakteristiki HH 3E Redaguvati nbsp Dzherelo Evergreen 28 Globalsecurity 29 Osnovni harakteristikiEkipazh 3 Pasazhiromistkist 28 pasazhiriv Dovzhina 22 3 m Visota 5 51 m Diametr nesuchogo gvinta 18 9 mMasa porozhnogo 6051 kg Maksimalna zlitna masa 10000 kg Silova ustanovka 2 turbovalnij General Electric T58 10 1500 ks 1119 kVt Povitryanij gvint 5 lopatejLotni harakteristiki Praktichna dalnist 1254 km Shvidkopidjomnist 400 670 m hvOzbroyennya Rizne obladnannya v zalezhnosti vid krayini operatora Rizne kulemetno garmatne obladnannya dlya dverejDiv takozh RedaguvatiShozhi rozrobkiSikorsky SH 3 Sea King Sikorsky CH 53 Sea Stallion HH 53 Super Jolly Green Giant MH 53 Pave LowLitalni aparati shozhi za konfiguraciyeyu ta eroyuMi 14Primitki Redaguvati a b United States Department of Defense a b v g Apostolo Giorgio Sikorsky HH 3E Jolly Green Giant Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine a b v Chant Christopher 1996 Donald David ed a b HH 3E Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine a b Paris Week Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine Vietnam War Medal of Honor Recipients Arhivovano 24 kvitnya 2008 u Wayback Machine a b Il portale dell Aeronautica Militare Cerimonia di phase out dell HH 3F Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine World Air Forces 2013 Arhivovano 24 veresnya 2014 u Wayback Machine PDF A 21st Century S 61 Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine PDF Ericson fleet Arhivovano 21 travnya 2015 u Wayback Machine ericksonaviation com World Air Forces 1981 pg 40 Arhivovano 8 sichnya 2014 u Wayback Machine flightglobal com Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 listopada 2016 Procitovano 21 listopada 2016 Italian Air Force retires HH 3F S B Sheriff s Dept Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine USAF Sikorsky s 61 H 3 Arhivovano 13 veresnya 2016 u Wayback Machine World Air Forces 1981 pg 100 Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine flightglobal com HH 3F Pelican Medium Range Recovery MRR Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine globalsecurity org picture Arhiv originalu za 21 listopada 2016 Procitovano 21 listopada 2016 Sikorsky S 61R CH 3C Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Yanks Air Museum Sikorsky CH 3E Arhiv originalu za 23 kvitnya 2016 Procitovano 21 listopada 2016 Sikorsky CH 3E Jolly Green Giant Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 21 listopada 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 21 listopada 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 21 listopada 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 21 listopada 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 21 listopada 2016 S 61R specifications EvergreenAviation com HH 3 specifications GlobalSecurity orgPosilannya RedaguvatiSikorsky HH 3E Jolly Green Giant Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine National Museum of the United States Air Force Sikorsky products Arhivovano 19 chervnya 2008 u Wayback Machine US Coast Guard history page Arhivovano 16 travnya 2008 u Wayback Machine CH 3 Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine HH 3 Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine and HH 3F Pelican pages on GlobalSecurity org Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine HELIS com Sikorsky S 61 H 3 HSS 2 Database Arhivovano 9 bereznya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sikorsky S 61R amp oldid 39991057