Колібрі велетенський Велетенський колібрі Чилі Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Е

?

Колібрі велетенський

Велетенський колібрі (Чилі)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Patagoninae Bonaparte, 1853
Рід:	*Велетенський колібрі (Patagona)* G.R. Gray, 1840
Вид:	Колібрі велетенський

Біноміальна назва

Patagona gigas
(Vieillot, 1824)

Ареал виду Проживання впродовж року Гніздування

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Trochilus gigas Vieillot, 1824

Посилання

Вікісховище:	Patagona gigas
Віківиди:	Patagona gigas
ITIS:	555217
МСОП:	22687785
NCBI:	304667

Колібрі велетенський (Patagona gigas) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Велетенський колібрі (Patagona). Генетичні дослідження показали, що цей рід належить до окремої клади Patagonini. Імовірно, предки велетенського колібрі намагалися розвиватися в напрямку гігантизму, однак їм не вдалося диверсифікуватися, через що наразі ця клада представлена лише одним видом. За результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень рід Patagona був виділений у окрему підродину Patagoninae.

Опис ред.

Велетенський колібрі (Куско, Перу)

Велетенський колібрі (Перу)

Велетенський колібрі

Велетенський колібрі на кактусі (Перу)

Велетенський колібрі є найбільшим представником родини колібрієвих, його довжина становить 20-23 см, розмах крил 21,5 см, а вага 8-24 г. Він має довгий, прямий дзьоб, дуже довгі крила (їх довжина становить 14 см, в згорнутому стані їх кінчики досянають кінчика хвоста) і відносно довгий, дещо роздвоєний хвіст. Лапи покриті пір'ям до пальців, ступні великі, міцні, навколо очей світлі кільця. Велетенський колібрі має тьмяне забарвлення, порівняно з іншими колібрі. У представників номінативного підвиду верхня частина тіла зеленувато-коричнева, надхвістя білувате, нижні покривні пера хвоста білі, крила коричневі, нижня частина тіла рудувато-коричнева. У представників підвиду P. g. peruviana забарвлення більш охристе, на підборідді і горлі у них біла пляма. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів збоку на верхній частині дзьоба є невеликі рифлені виступи.

Через свої великі розміри велетенські колібрі машуть крилами значно повільніше, ніж інші колібрієві (10-15 раз в секунду) і своїм польотом нагадуть кажанів. Довгі крила дозволяють велетенським колібрі ширяти, що недоступно для інших представників родини. Голос велетенського колібрі — характерний гучний, різкий, свистячий "чіп".

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:

P. g. peruviana Boucard, 1893 — Анди на південному заході Колумбії (Нариньйо), в Еквадорі, Перу, Болівії, північному Чилі (Аріка, Тарапака) і північно-західній Аргентині (на південь до північної Катамарки і Тукумана);
P. g. gigas (Vieillot, 1824) — центральне Чилі (від Атаками до Консепсьйона і Вальдівії, іноді до Айсена) і захід центральної Аргентини (на південь до Мендоси). Південні популяції взимку мігрують до північно-західної Аргентини.

Поширення і екологія ред.

Велетенські колібрі мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Чилі і Аргентині. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях та на високогірних луках пуна, трапляються в садах і поблизу людських поселень. Зустрічаються на висоті до 4600 м над рівнем моря. Взимку частина популяцій мігрує в долини або на північ.

Поведінка ред.

Велетенські колібрі живляться переважно нектаром квітів, зокрема з роду Пуйя (Puya), а також кактусів Oreocereus celsianus, Echinopsis atacamensis і шавлії Salvia haenkei. Вони можуть зависати над квітками, як і інші колібрі, однак частіше сідають на рослину і живляться, сидячи на квітці. Велетенські колібрі є важливими запилювачами деяких видів рослин, зокрема, Puya chilensis. Ці птахи, як і інші колібрієві, вимагають багато енергії для підтримання свого метаболізму (приблизно 4,3 калорії в годину), яку вони забезпечують, живлячись нектаром якнайбільшої кількості рослин. Поряд з недостачею кисню в горах, а також з розрідженим повітрям, що створює невелику підіймальну силу, це означає, що велетенські колібрі, імовірно, мають розміри, близькі до максимально можливих для колібрі.

Дієта на основі нетару містить мало білків і різноманітних мінералів, тому велетенські колібрі час від часу живляться комахами. Крім того, самиці гіганського колібрі після сезону розмноження ковтають пісок, ґрунт або золу, щоб відновити кальцій, втрачений під час відкладання яєць.

Як і у інших представників родини, самці велетенського колібрі не беруть участі у вирощуванні потомства. Самиці будують гніздо і відкладають 2 яйця. Гніздо відносно невелике, чашоподібне, розміщується на гілці дерева або чагарника, часто поблизу води. Велетенські колібрієві захищають свою територію і нападають на колібрі-порушників.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). Patagona gigas: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 24 липня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Fjeldsa, Jon; Krabbe, Niels (1990). Birds of the High Andes. Zoological Museum, University of Copenhagen, Denmark. с. 876.
Healy, Susan; Hurly, T. Andrew (June 2006). Hummingbirds. Current Biology 16 (11): R392–R393. PMID 16753546. doi:10.1016/j.cub.2006.05.015.
McGuire, J. A.; Witt, Christopher C.; Altshuler, Douglas L.; Remsen Jr, J. V. (2007). Phylogenetic Systematics and Biogeography of Hummingbirds: Bayesian and Maximum Likelihood Analyses of Partitioned Data and Selection of an Appropriate Partitioning Strategy. Systematic Biology 56 (5): 837–856. PMID 17934998. doi:10.1080/10635150701656360.
McGuire, Jimmy A.; Witt, Christopher C.; Remsen, J. V.; Dudley, R.; Altshuler, Douglas L. (5 серпня 2008). A higher-level taxonomy for hummingbirds. Journal of Ornithology 150 (1): 155–165. doi:10.1007/s10336-008-0330-x.
McGuire, J.; Witt, C.; Remsen, J.V.; Corl, A.; Rabosky, D.; Altshuler, D.; Dudley, R. (2014). Molecular phylogenetics and the diversification of hummingbirds. Current Biology 24 (8): 910–916. doi:10.1016/j.cub.2014.03.016.
Lasiewski, Robert C.; Weathers, Wesley W.; Bernstein, Marvin H. (December 1967). Physiological responses of the giant hummingbird, Patagona gigas. Comparative Biochemistry and Physiology 23 (3): 797–813. PMID 6079418. doi:10.1016/0010-406X(67)90342-8.
Fernández, María José; Dudley, Robert; Bozinovic, Francisco (May 2011). Comparative Energetics of the Giant Hummingbird. Physiological and Biochemical Zoology 84 (3): 333–340. PMID 21527824. doi:10.1086/660084.
Clark, Christopher J. (January 2010). The Evolution of Tail Shape in Hummingbirds. The Auk 127 (1): 44–56. doi:10.1525/auk.2009.09073.
Osés, C. S. (August 2003). Taxonomy, Phylogeny, and Biogeography of the Andean Hummingbird Genera Coeligena LESSON, 1832; Pterophanes GOULD, 1849; Ensifera LESSON 1843; and Patagona GRAY, 1840 (Aves: Trochiliformes) (вид. 1st). Bonn, Germany: Bonn University. Процитовано 18 квітня 2015.
Von Wehrden, H. (2008). The Giant Hummingbird (Patagona gigas) in the Mountains of Central Argentina and a Climatic Envelope Model for its Distribution.. Wilson Journal of Ornithology 120 (3): 648–651. doi:10.1676/07-111.1.
Oritz-Crespo, F. I. (1972). A New Method to Separate Immature and Adult Hummingbirds. The Auk 89 (4): 851–857. JSTOR 4084114. doi:10.2307/4084114.
Templin, R.J. (August 2000). The spectrum of animal flight: insects to pterosaurs. Progress in Aerospace Sciences 36 (5–6): 393–436. doi:10.1016/S0376-0421(00)00007-5.
Ricardo, R. (2010). Multi-ethnic Bird Guide of the Subantarctic Forests of South America (вид. 2nd). University of North Texas Press. с. 171–173.
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 липня 2022.
Villegas, Mariana; Garitano-Zavala, Álvaro (21 квітня 2010). Bird community responses to different urban conditions in La Paz, Bolivia. Urban Ecosystems 13 (3): 375–391. doi:10.1007/s11252-010-0126-7.
Herzog, Sebastian K.; Rodrigo, Soria A.; Matthysen, Erik (2003). Seasonal Variation in Avian Community Composition in a High-Andean Polylepis (Rosaceae)Forest Fragment. The Wilson Bulletin 115 (4): 438–447. doi:10.1676/03-048.
Larrea-Alcázar, Daniel M.; López, Ramiro P. (7 липня 2011). Pollination biology of Oreocereus celsianus (Cactaceae), a columnar cactus inhabiting the high subtropical Andes. Plant Systematics and Evolution 295 (1–4): 129–137. doi:10.1007/s00606-011-0485-4.
Wester, P.; Claßen-Bockhoff, R. (30 січня 2006). Hummingbird pollination in Salvia haenkei (Lamiaceae) lacking the typical lever mechanism. Plant Systematics and Evolution 257 (3–4): 133–146. doi:10.1007/s00606-005-0366-9.
González-Gómez, P. L.; Valdivia, C. E. (2005). Direct and Indirect Effects of Nectar Robbing on the Pollinating Behavior of Patagona gigas (Trochilidae). Biotropica 37 (4): 693–696. doi:10.1111/j.1744-7429.2005.00088.x.
Hainsworth, F. R.; Wolf, L. L. (1972). Power for Hovering Flight in Relation to Body Size in Hummingbirds. The American Naturalist 106 (951): 589–596. doi:10.1086/282799.
Altshuler, D. L.; Dudley, R. (2006). The Physiology and Biomechanics of Avian Flight at High Altitude. Integrative and Comparative Biology 46 (1): 62–71. PMID 21672723. doi:10.1093/icb/icj008.
Estades, C. F.; Vukasovic, M. A.; Tomasevic, J. A. (2008). Giant Hummingbirds (Patagona gigas) Ingest Calcium-rich Minerals. Wilson Journal of Ornithology 120 (3): 651–653. doi:10.1676/07-054.1.
Vleck, C. M. (1981). Hummingbird Incubation: Female Attentiveness and Egg Temperature. Oecologia 51 (2): 199–205. PMID 28310082. doi:10.1007/bf00540601.
Fierro-Calderón, K.; Martin, T. E. (2007). Reproductive Biology of the Violet-Chested Hummingbird in Venezuela and Comparisons with Other Tropical and Temperate Hummingbirds. The Condor 109 (3): 680–685. doi:10.1650/8305.1.
SCHLUMPBERGER, BORIS O.; BADANO, ERNESTO I. (December 2005). Diversity of Floral Visitors to Echinopsis Atacamensis Subsp. Pasacana (Cactaceae). Haseltonia 11: 18–26. doi:10.2985/1070-0048(2005)11[18:DOFVTE]2.0.CO;2.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Patagona gigas: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 24 липня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[jf&nk-3] Fjeldsa, Jon; Krabbe, Niels (1990). Birds of the High Andes. Zoological Museum, University of Copenhagen, Denmark. с. 876.

[Healy-4] Healy, Susan; Hurly, T. Andrew (June 2006). Hummingbirds. Current Biology 16 (11): R392–R393. PMID 16753546. doi:10.1016/j.cub.2006.05.015.

[Mcguire07-5] McGuire, J. A.; Witt, Christopher C.; Altshuler, Douglas L.; Remsen Jr, J. V. (2007). Phylogenetic Systematics and Biogeography of Hummingbirds: Bayesian and Maximum Likelihood Analyses of Partitioned Data and Selection of an Appropriate Partitioning Strategy. Systematic Biology 56 (5): 837–856. PMID 17934998. doi:10.1080/10635150701656360.

[Mcguire09-6] McGuire, Jimmy A.; Witt, Christopher C.; Remsen, J. V.; Dudley, R.; Altshuler, Douglas L. (5 серпня 2008). A higher-level taxonomy for hummingbirds. Journal of Ornithology 150 (1): 155–165. doi:10.1007/s10336-008-0330-x.

[mcguire2014-7] McGuire, J.; Witt, C.; Remsen, J.V.; Corl, A.; Rabosky, D.; Altshuler, D.; Dudley, R. (2014). Molecular phylogenetics and the diversification of hummingbirds. Current Biology 24 (8): 910–916. doi:10.1016/j.cub.2014.03.016.

[Lasiewski-8] Lasiewski, Robert C.; Weathers, Wesley W.; Bernstein, Marvin H. (December 1967). Physiological responses of the giant hummingbird, Patagona gigas. Comparative Biochemistry and Physiology 23 (3): 797–813. PMID 6079418. doi:10.1016/0010-406X(67)90342-8.

[fernandez-9] Fernández, María José; Dudley, Robert; Bozinovic, Francisco (May 2011). Comparative Energetics of the Giant Hummingbird. Physiological and Biochemical Zoology 84 (3): 333–340. PMID 21527824. doi:10.1086/660084.

[Clark-10] Clark, Christopher J. (January 2010). The Evolution of Tail Shape in Hummingbirds. The Auk 127 (1): 44–56. doi:10.1525/auk.2009.09073.

[Oses-11] Osés, C. S. (August 2003). Taxonomy, Phylogeny, and Biogeography of the Andean Hummingbird Genera Coeligena LESSON, 1832; Pterophanes GOULD, 1849; Ensifera LESSON 1843; and Patagona GRAY, 1840 (Aves: Trochiliformes) (вид. 1st). Bonn, Germany: Bonn University. Процитовано 18 квітня 2015.

[Vonwehrden-12] Von Wehrden, H. (2008). The Giant Hummingbird (Patagona gigas) in the Mountains of Central Argentina and a Climatic Envelope Model for its Distribution.. Wilson Journal of Ornithology 120 (3): 648–651. doi:10.1676/07-111.1.

[Oritz-13] Oritz-Crespo, F. I. (1972). A New Method to Separate Immature and Adult Hummingbirds. The Auk 89 (4): 851–857. JSTOR 4084114. doi:10.2307/4084114.

[Templin-14] Templin, R.J. (August 2000). The spectrum of animal flight: insects to pterosaurs. Progress in Aerospace Sciences 36 (5–6): 393–436. doi:10.1016/S0376-0421(00)00007-5.

[Ricardo-15] Ricardo, R. (2010). Multi-ethnic Bird Guide of the Subantarctic Forests of South America (вид. 2nd). University of North Texas Press. с. 171–173.

[ioc-16] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 липня 2022.

[villegas-17] Villegas, Mariana; Garitano-Zavala, Álvaro (21 квітня 2010). Bird community responses to different urban conditions in La Paz, Bolivia. Urban Ecosystems 13 (3): 375–391. doi:10.1007/s11252-010-0126-7.

[Herzog-18] Herzog, Sebastian K.; Rodrigo, Soria A.; Matthysen, Erik (2003). Seasonal Variation in Avian Community Composition in a High-Andean Polylepis (Rosaceae)Forest Fragment. The Wilson Bulletin 115 (4): 438–447. doi:10.1676/03-048.

[larreaAlcazar-19] Larrea-Alcázar, Daniel M.; López, Ramiro P. (7 липня 2011). Pollination biology of Oreocereus celsianus (Cactaceae), a columnar cactus inhabiting the high subtropical Andes. Plant Systematics and Evolution 295 (1–4): 129–137. doi:10.1007/s00606-011-0485-4.

[Wester-20] Wester, P.; Claßen-Bockhoff, R. (30 січня 2006). Hummingbird pollination in Salvia haenkei (Lamiaceae) lacking the typical lever mechanism. Plant Systematics and Evolution 257 (3–4): 133–146. doi:10.1007/s00606-005-0366-9.

[gonzalez-21] González-Gómez, P. L.; Valdivia, C. E. (2005). Direct and Indirect Effects of Nectar Robbing on the Pollinating Behavior of Patagona gigas (Trochilidae). Biotropica 37 (4): 693–696. doi:10.1111/j.1744-7429.2005.00088.x.

[hainsworth-22] Hainsworth, F. R.; Wolf, L. L. (1972). Power for Hovering Flight in Relation to Body Size in Hummingbirds. The American Naturalist 106 (951): 589–596. doi:10.1086/282799.

[Altshuler-23] Altshuler, D. L.; Dudley, R. (2006). The Physiology and Biomechanics of Avian Flight at High Altitude. Integrative and Comparative Biology 46 (1): 62–71. PMID 21672723. doi:10.1093/icb/icj008.

[estades-24] Estades, C. F.; Vukasovic, M. A.; Tomasevic, J. A. (2008). Giant Hummingbirds (Patagona gigas) Ingest Calcium-rich Minerals. Wilson Journal of Ornithology 120 (3): 651–653. doi:10.1676/07-054.1.

[vleck-25] Vleck, C. M. (1981). Hummingbird Incubation: Female Attentiveness and Egg Temperature. Oecologia 51 (2): 199–205. PMID 28310082. doi:10.1007/bf00540601.

[Fierro-26] Fierro-Calderón, K.; Martin, T. E. (2007). Reproductive Biology of the Violet-Chested Hummingbird in Venezuela and Comparisons with Other Tropical and Temperate Hummingbirds. The Condor 109 (3): 680–685. doi:10.1650/8305.1.

[SCHLUMPBERGER-27] SCHLUMPBERGER, BORIS O.; BADANO, ERNESTO I. (December 2005). Diversity of Floral Visitors to Echinopsis Atacamensis Subsp. Pasacana (Cactaceae). Haseltonia 11: 18–26. doi:10.2985/1070-0048(2005)11[18:DOFVTE]2.0.CO;2.