www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мартин жовтоногий 1 Larus cachinnans великий птах родини мартинових гніздиться головним чином на території Росії та Укра

Мартин жовтоногий

Мартин жовтоногий (Larus cachinnans)  — великий птах родини мартинових, гніздиться головним чином на території Росії та України в районах, що прилягають до Чорного та Каспійського морів, а також у меншому ступені в Казахстані, Угорщині, Білорусі та Польщі. В Україні осілий, кочовий, перелітний вид.

Мартин жовтоногий
Мартин жовтоногий, Польща
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Завропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Рід: Мартин (Larus)
Вид:
Мартин жовтоногий (L. cachinnans)
Біноміальна назва
Larus cachinnans
Pallas, 1811
Ареал L. cachinnans     гніздування      осіле проживання      зимування

Зауваження щодо систематики ред.

Вперше як самостійний вид Larus cachinnans було описано Петером Палласом ще у 1811 році. Проте пізніше, з переглядом систематики, цей таксон почали розглядати як підвид мартина сріблястого — Larus argentatus cachinnans. Проте систематику так званих білоголових мартинів було переглянуто і нині ці види більшість авторів вважають самостійними. Згідно з фундаментальним дослідженням французького орнітолога Пьера Єзу мартин жовтоногий входить до складу групи, що складається з дев'яти видів: мартин сріблястий (Larus argentatus), мартин чорнокрилий (L. fuscus), мартин сибірський (L. vegae), мартин скельний (L. michahellis), мартин американський (L. smithsonianus), мартин жовтоногий (L. cachinnans), мартин севанський (L. armenicus), барабинський мартин жовтоногий L. barabensis і східний L. heuglini. Дискусії з приводу цього списку продовжуються досі, проте відносно видової самостійності жовтоногого мартина суперечок більше немає.

Морфологічні ознаки ред.

Великого розміру світлий мартин. За загальними розмірами практично не відрізняється від мартинів сріблястого та середземноморського. Маса тіла 0,6—1,3 кг, довжина тіла 52—67 см, розмах крил 128—158 см. У дорослого птаха спина і крила зверху сірі; верхівка крил чорна, з білими плямами; по краю внутрішніх першорядних махових і по краю другорядних махових пер проходить вузька біла смуга; решта оперення біла; навколо очно кільце жовтогаряче; дзьоб жовтий, спереду на нижній щелепі червона пляма; ноги і райдужна оболонка ока жовті. У молодого птаха першого року життя пера спини і верхні покривні пера крил бурі, зі світлою облямівкою; махові пера темно-бурі; другорядні — з білою верхівкою; решта оперення білувата, з темними рисками на голові та шиї і темними плямами на нижній частині тулуба; хвіст біля основи білуватий, на кінці хвоста темно-бура смуга; дзьоб темно-бурий; ноги бурувато-рожеві; райдужна оболонка ока коричнева; навколо очного кільця нема. На другому році життя верх частково набуває сірого кольору, а груди і черево — білого.

Дорослий жовтоногий мартин від сріблястого відрізняється темнішою спиною, темнішим верхом крил і жовтим забарвленням ніг; від дорослого чорнокрилого мартина — сірою спиною і сирим верхом крил. Молодого птаха від молодих особин подібних за розмірів мартинів відрізнити складно.

Поширення ред.

Гніздова колонія мартинів жовтоногих на острові озера Солоний Лиман (Дніпропетровська область)

Від середземноморського узбережжя Піренейського узбережжя на схід до пониззя Керулена та оз. Далайнор. На північ від північного узбережжя Середземного, Чорного, Азовського, Каспійського морів та пониззя впадаючих у них річок, у Західному Сибіру до 56-ї паралелі, до північного узбережжя Байкала, долини Муї. На південь до південного узбережжя Каспійського моря, озер Іссик-Куль та Лобнор, котловини Великих Озер в північно-західній Монголії, Хангая, долини Керулена. Острови: Азорські, Зеленого мису, Мадейра, Канарські, Середземного та Адріатичного морів.

В Україні гніздиться майже на всій території, крім гір та Північного Лівобережжя. Розселення мартина жовтоногого з колоній азово-чорноморського узбережжя на внутрішні водойми України та формування тут стійких гніздових угрупованнь стало можливим після значної антропогенної трансформації континентальних екосистем України, у першу чергу після появи на Дніпрі низки великих водосховищ, а також великої кількості риборозплідних ставів. На території України в останні десятиріччя ХХ ст. сформував у басейнах великих річок чотири нових гніздові угруповання: середньодніпровське, східне (у басейні річки Сіверський Донець), західне (у басейні річок Західний Буг) та центральне (у басейні річки Південний Буг), що складаються як з постійно, так і непостійно існуючих колоній. Мігрує скрізь; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на Дніпрі та на заході країни, на водоймах решти території трапляється взимку зрідка.

На більшій частині ареалу це перелітний птах. Зимує в південних частинах ареалу на узбережжях Середземного моря, у Перській затоці.

Чисельність ред.

Чисельність в Європі оцінюється в 310—580 тис. пар, в Україні — 12,5—17,5 тис. пар.

Гніздування ред.

Кладка мартина жовтоногого

До будівництва гнізда приступають із настанням тепла. Гніздо будують обидва птахи із стебел очерету, різноманітних злаків, листків дерев. У повній кладці як правило буває 3 яйця. Розміри та забарвлення яєць дуже варіюють. Основний тон їх частіше має відтінки від світло-зеленого до темно-коричневого, із чорними плямами. Кладка складається зазвичай з 3 яєць. Кладку насиджують 28—30 днів як самець так і самка. Молоді птахи гніздо залишають у віці 45—50 днів. Після вильоту птахи тримаються зграями.

Живлення ред.

Живляться жовтоногі мартини переважно рибою. У трансформованих екосистемах України мартин жовтоногий живиться стабільними доступними масовими кормами. Основним таким кормом є мертва риба (від 42,7 до 71,7 % раціона). Як додаткові корми використовуються мишоподібні гризуни, птахи, корми антропогенного походження.

Джерела та література ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Дементьев Г.П., Гладков Н.А., Спангенберг Е.П. Птицы Советского Союза. — М. : АН СССР, 1951. — Т. 3. — 680 с.
  3. Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.
  4. Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — ISBN 5-02-005300-7.
  5. Yesou P. Trends in Systematics, Systematics of Larus argentatus-cachinnans-fuscus. — Complex Revisited, Dutch Birding. — 2002. — 24(5). — Р. 271—298.
  6. ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  7. Гаврилюк М. Н., Атамась Н. С., Грищенко В. Н., Илюха А. В., Яблоновская-Грищенко Е. Д. Современное состояние популяции чайки-хохотуньи (Larus cachinnans) на среднем Днепре // Беркут. — 2015. — Т. 24, вип. 2. — С. 128—138.
  8. ↑ Атамась Н. С. Аутекологічні особливості мартина жовтоногого (Larus cachinnans Pallas, 1811) у зв'язку з розселенням на території України: Автореф. дис… канд. біол. наук: 03.00.08 — зоологія / Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. — К., 2008. — 18 с
  9. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Martin zhovtonogij 1 Larus cachinnans velikij ptah rodini martinovih gnizditsya golovnim chinom na teritoriyi Rosiyi ta Ukrayini v rajonah sho prilyagayut do Chornogo ta Kaspijskogo moriv a takozh u menshomu stupeni v Kazahstani Ugorshini Bilorusi ta Polshi V Ukrayini osilij kochovij perelitnij vid Martin zhovtonogijMartin zhovtonogij PolshaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Zavropsidi Sauropsida Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Martinovi Laridae Rid Martin Larus Vid Martin zhovtonogij L cachinnans Binomialna nazvaLarus cachinnansPallas 1811Areal L cachinnans gnizduvannya osile prozhivannya zimuvannya Zmist 1 Zauvazhennya shodo sistematiki 2 Morfologichni oznaki 3 Poshirennya 4 Chiselnist 5 Gnizduvannya 6 Zhivlennya 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaZauvazhennya shodo sistematiki red Vpershe yak samostijnij vid Larus cachinnans bulo opisano Peterom Pallasom she u 1811 roci Prote piznishe z pereglyadom sistematiki cej takson pochali rozglyadati yak pidvid martina sriblyastogo Larus argentatus cachinnans 2 3 Prote sistematiku tak zvanih bilogolovih martiniv bulo pereglyanuto i nini ci vidi bilshist avtoriv vvazhayut samostijnimi 4 Zgidno z fundamentalnim doslidzhennyam francuzkogo ornitologa Pera Yezu 5 martin zhovtonogij vhodit do skladu grupi sho skladayetsya z dev yati vidiv martin sriblyastij Larus argentatus martin chornokrilij L fuscus martin sibirskij L vegae martin skelnij L michahellis martin amerikanskij L smithsonianus martin zhovtonogij L cachinnans martin sevanskij L armenicus barabinskij martin zhovtonogij L barabensis i shidnij L heuglini Diskusiyi z privodu cogo spisku prodovzhuyutsya dosi prote vidnosno vidovoyi samostijnosti zhovtonogogo martina superechok bilshe nemaye Morfologichni oznaki red Velikogo rozmiru svitlij martin Za zagalnimi rozmirami praktichno ne vidriznyayetsya vid martiniv sriblyastogo ta seredzemnomorskogo Masa tila 0 6 1 3 kg dovzhina tila 52 67 sm rozmah kril 128 158 sm U doroslogo ptaha spina i krila zverhu siri verhivka kril chorna z bilimi plyamami po krayu vnutrishnih pershoryadnih mahovih i po krayu drugoryadnih mahovih per prohodit vuzka bila smuga reshta operennya bila navkolo ochno kilce zhovtogaryache dzob zhovtij speredu na nizhnij shelepi chervona plyama nogi i rajduzhna obolonka oka zhovti U molodogo ptaha pershogo roku zhittya pera spini i verhni pokrivni pera kril buri zi svitloyu oblyamivkoyu mahovi pera temno buri drugoryadni z biloyu verhivkoyu reshta operennya biluvata z temnimi riskami na golovi ta shiyi i temnimi plyamami na nizhnij chastini tuluba hvist bilya osnovi biluvatij na kinci hvosta temno bura smuga dzob temno burij nogi buruvato rozhevi rajduzhna obolonka oka korichneva navkolo ochnogo kilcya nema Na drugomu roci zhittya verh chastkovo nabuvaye sirogo koloru a grudi i cherevo bilogo Doroslij zhovtonogij martin vid sriblyastogo vidriznyayetsya temnishoyu spinoyu temnishim verhom kril i zhovtim zabarvlennyam nig vid doroslogo chornokrilogo martina siroyu spinoyu i sirim verhom kril Molodogo ptaha vid molodih osobin podibnih za rozmiriv martiniv vidrizniti skladno 6 Poshirennya red nbsp Gnizdova koloniya martiniv zhovtonogih na ostrovi ozera Solonij Liman Dnipropetrovska oblast Vid seredzemnomorskogo uzberezhzhya Pirenejskogo uzberezhzhya na shid do ponizzya Kerulena ta oz Dalajnor Na pivnich vid pivnichnogo uzberezhzhya Seredzemnogo Chornogo Azovskogo Kaspijskogo moriv ta ponizzya vpadayuchih u nih richok u Zahidnomu Sibiru do 56 yi paraleli do pivnichnogo uzberezhzhya Bajkala dolini Muyi Na pivden do pivdennogo uzberezhzhya Kaspijskogo morya ozer Issik Kul ta Lobnor kotlovini Velikih Ozer v pivnichno zahidnij Mongoliyi Hangaya dolini Kerulena Ostrovi Azorski Zelenogo misu Madejra Kanarski Seredzemnogo ta Adriatichnogo moriv V Ukrayini gnizditsya majzhe na vsij teritoriyi krim gir ta Pivnichnogo Livoberezhzhya Rozselennya martina zhovtonogogo z kolonij azovo chornomorskogo uzberezhzhya na vnutrishni vodojmi Ukrayini ta formuvannya tut stijkih gnizdovih ugrupovann stalo mozhlivim pislya znachnoyi antropogennoyi transformaciyi kontinentalnih ekosistem Ukrayini u pershu chergu pislya poyavi na Dnipri nizki velikih vodoshovish a takozh velikoyi kilkosti riborozplidnih staviv Na teritoriyi Ukrayini v ostanni desyatirichchya HH st sformuvav u basejnah velikih richok chotiri novih gnizdovi ugrupovannya serednodniprovske 7 shidne u basejni richki Siverskij Donec zahidne u basejni richok Zahidnij Bug ta centralne u basejni richki Pivdennij Bug sho skladayutsya yak z postijno tak i nepostijno isnuyuchih kolonij 8 Migruye skriz regulyarno zimuye vzdovzh morskogo uzberezhzhya na Dnipri ta na zahodi krayini na vodojmah reshti teritoriyi traplyayetsya vzimku zridka 6 Na bilshij chastini arealu ce perelitnij ptah Zimuye v pivdennih chastinah arealu na uzberezhzhyah Seredzemnogo morya u Perskij zatoci Chiselnist red Chiselnist v Yevropi ocinyuyetsya v 310 580 tis par v Ukrayini 12 5 17 5 tis par 9 Gnizduvannya red nbsp Kladka martina zhovtonogogoDo budivnictva gnizda pristupayut iz nastannyam tepla Gnizdo buduyut obidva ptahi iz stebel ocheretu riznomanitnih zlakiv listkiv derev U povnij kladci yak pravilo buvaye 3 yajcya Rozmiri ta zabarvlennya yayec duzhe variyuyut Osnovnij ton yih chastishe maye vidtinki vid svitlo zelenogo do temno korichnevogo iz chornimi plyamami Kladka skladayetsya zazvichaj z 3 yayec Kladku nasidzhuyut 28 30 dniv yak samec tak i samka Molodi ptahi gnizdo zalishayut u vici 45 50 dniv Pislya vilotu ptahi trimayutsya zgrayami Zhivlennya red Zhivlyatsya zhovtonogi martini perevazhno riboyu U transformovanih ekosistemah Ukrayini martin zhovtonogij zhivitsya stabilnimi dostupnimi masovimi kormami Osnovnim takim kormom ye mertva riba vid 42 7 do 71 7 raciona Yak dodatkovi kormi vikoristovuyutsya mishopodibni grizuni ptahi kormi antropogennogo pohodzhennya 8 Dzherela ta literatura red Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Dementev G P Gladkov N A Spangenberg E P Pticy Sovetskogo Soyuza M AN SSSR 1951 T 3 680 s Pticy SSSR Chajkovye V D Ilichev V A Zubakin M Nauka 1988 416 s Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Yesou P Trends in Systematics Systematics of Larus argentatus cachinnans fuscus Complex Revisited Dutch Birding 2002 24 5 R 271 298 a b Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Gavrilyuk M N Atamas N S Grishenko V N Ilyuha A V Yablonovskaya Grishenko E D Sovremennoe sostoyanie populyacii chajki hohotuni Larus cachinnans na srednem Dnepre Berkut 2015 T 24 vip 2 S 128 138 a b Atamas N S Autekologichni osoblivosti martina zhovtonogogo Larus cachinnans Pallas 1811 u zv yazku z rozselennyam na teritoriyi Ukrayini Avtoref dis kand biol nauk 03 00 08 zoologiya Institut zoologiyi im I I Shmalgauzena NAN Ukrayini K 2008 18 s BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Posilannya red BirdLife International 2014 Larus cachinnans The IUCN Red List of Threatened Species 2014 e T22735929A62504211 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2014 2 RLTS T22735929A62504211 en Downloaded on 09 November 2015 Arhivovano 28 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Viznachennya martina zhovtonogogo Arhivovano 23 chervnya 2014 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Martin zhovtonogij amp oldid 39960222