КО́НЧАР Груп (хорв. Grupa KONČAR, англ. KONČAR Group) — хорватська публічна компанія, розташована в Загребі, виробник електротехніки, побутових електроприладів, електротранспорту і продукції для енергетичної галузі.
| KONČAR - Elektroindustrija d.d. | |
|---|---|
| | |
| Тип | публічна компанія |
| Форма власності | акціонерне товариство |
| Галузь | енергетика, електротяга, IT, побутова техніка |
| Гасло | традиція. знання. відповідальність. |
| Засновано | 1921 |
| Штаб-квартира | Загреб |
| Територія діяльності | Хорватія |
| Філії | Končar - Energetski transformatori d.o.o. |
| Ключові особи | Дарінко Баго (CEO) |
| Послуги | технічне обслуговування і ремонт |
| Виторг | ▲ 2,744 млрд кун (2012) |
| Операційний прибуток (EBIT) | ▲ 93,8 млн кун (2012) |
| Чистий прибуток | ▼ 178,3 млн кун (2012) |
| Активи | ▲ 3,531 млрд (2012) |
| Власник(и) | Хорватський поштовий банк (28,17%) Хорватське управління пенсійного страхування (14,96%) Хорватський фонд приватизації (10,12%) «Дом холдинг» (7,39%) решта акціонерів (39,36%) |
| Співробітники | 3 898 (2012) |
| Дочірні компанії | 20 |
| Структурні підрозділи | Končar - Energetika i usluge d.o.o. Končar - Institut za elektrotehniku d.d. Končar - Elektronika i informatika d.d. Končar - Mali električni strojevi d.d. Končar - Generatori i motori d.d. Končar - Obnovljivi izvori d.o.o. Končar - Mjerni transformatori d.d. Končar - Distributivni i specijalni transformatori d.d. Končar - Električni aparati srednjeg napona d.d. Končar - Električna vozila d.d. Končar - Sklopna postrojenja d.d. Končar - Kućanski aparati d.o.o. Končar - Električni visokonaponski aparati d.d. Končar - Niskonaponske sklopke i prekidači d.o.o. Končar - Ugostiteljska oprema d.d. Končar - Alati d.d. Končar - Montažni inženjering d.d. Končar - Inženjering za energetiku i transport d.d. Končar - Metalne konstrukcije d.d. Kones AG |
| Член | Union des Industries Ferroviaires Européennesd |
| www.koncar.hr | |
| Končar Group у Вікісховищі |
Подробиці Редагувати
Складається із материнської компанії та 20 дочірніх підприємств, в яких материнська компанія володіє контрольним пакетом акцій (понад 50% голосів на загальних зборах). Налічує майже 4 000 працівників. Річний обсяг продажів сягає 400 млн євро, половину з яких дає експорт. Останніми роками «Кончар» поставляє свою продукцію і установки у понад 100 країн світу на всіх материках. Компанія зареєстрована на Загребській фондовій біржі. Найбільшим акціонером (28,17%) підприємства є Хорватський поштовий банк.
Компанія має три іноземні представництва: у Москві (Росія), у Мостарі (БіГ) і у Белграді (Сербія).
У 2012 році найважливішим ринком експорту була Німеччина (11% експорту), далі Швеція, Чехія, Боснія і Герцеговина, Фінляндія, Туреччина, Сербія, Австрія, Словенія, Косово і Росія.
Історія Редагувати
Заснована в 1921 року як невелике, але на свій час досить передове підприємство з виробництва електричних двигунів у Загребі. Після Другої світової війни югославські комуністи націоналізували підприємство і назвали його на честь народного героя Югославії, бійця антигітлерівського опору Раде Кончара. До 1990-х років фірма «Раде Кончар» була у багато разів більша і налічувала приблизно 25 000 працівників. З 1961 до 1984 року генеральним директором фірми був майбутній автор югославської економічної реформи Анте Маркович. Саме під його керівництвом чисельність зайнятих на підприємстві зросла з 2 000 до 25 000, серед яких було 4 500 інженерів.
Галерея виробів Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 18 січня 2014. Процитовано 21 квітня 2016.
- Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 21 квітня 2016.
- http://www.unife.org/about-us/members.html
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 21 квітня 2016.
- Цитата з виставки SKRIVENI DIZAJN – ODJEL DIZAJNA KONČAR 1971. - 1990: «Одне з найбільших підприємств у колишній Югославії, «SOUR Rade Končar», яке іноді давало роботу і 25 000 працівників на багатьох заводах від Самобора до Скоп'є. З асортиментом виробів від праски до локомотива і мега-проектами в ста країнах. «Кончар» був справді вітчизняним (і не тільки) промисловим гігантом. Поставки для незліченних електростанцій від Ісландії до Індії і ядерні інститути у Швейцарії і Великій Британії потребували і постійних капіталовкладень у розвиток своїх власних дослідницьких ресурсів.»
- Milan Gavrović (15 лютого 2009). . Lider. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 1 листопада 2013.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт [ 20 грудня 2005 у Wayback Machine.]