www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щипавка звичайна Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини

Щипавка звичайна

?
Щипавка звичайна

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Біноміальна назва
Cobitis taenia
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Cobitis taenia
Віківиди: Cobitis taenia
EOL: 212556
ITIS: 163981
МСОП: 5037
NCBI: 98395

Щипавка звичайна (Cobitis taenia) — невелика прісноводна рибка родини в'юнові (Cobitidae). Поширена в Європі та Азії.

Поширення Редагувати

Зустрічається у водоймах Європи від Великої Британії, Данії, Швеції та Фінляндії до сточища Волги і Кубані. В Україні щипавка зустрічається практично всюди, крім ділянок із швидкою течією. У низці районів утворює локальні форми і підвиди, деякі з яких іноді розглядаються в ранзі видів щипавка горянська або середньоазіатська (Cobitis aurata montana (Vladykov, 1925)), щипавка роднайська (Cobitis aurata radnensis).

Зовнішня будова Редагувати

Забарвлення тіла щипавок строкате, маскувальне, тобто близьке до забарвлення дна прісноводних водойм (середовища, в якому вона живе). Основний колір від світло-жовтого до темно-коричневого з сталевим полиском. Тіло видовжене, сплющене, найпаче в ділянці голови. Особливістю щипавок є наявність двороздільних підочних шипів, які зазвичай сховані в спеціальних мішечках і використовуються задля захисту від хижаків. На боках тіла є два ряди темних плям; нижній становлять великі округлі, кількість яких може сягати двох десятків, верхній — з дрібних плямок, які часто утворюють переривчасту поздовжню смужку. Уздовж спини теж є ряд округлих плям, є вони й на голові, спинному та хвостовому плавцях, решта плавців сіро-жовтуваті. Горло й черевце — світло-жовті без плям. Довжина тіла щипавок не перевищує 13 см, здебільшого до 10 см. Тіло самиць довше, ніж у самців.

Спосіб життя Редагувати

Щипавки живуть здебільшого на піщано-мулистому дні як у текучих, так і в стоячих водах, переважно у прибережжях, затоках річок, їх старицях, часто під нитчастими водоростями, серед зрідженої рослинності, де знаходять у достатку поживу й прихисток від ворогів. Обрані місця залишають не дуже охоче. Активні вночі. Найчастіше не просто лежать на дні, а зариваються у придонний ґрунт, з якого виглядають лише голівки. Помітити їх у цьому стані можна лише за рухом зябрових кришок. Час від часу вони залишають свої схованки в пошуках їжі, а потурбовані, хутко відпливають на кількоро метрів і знову зариваються у мул. Інколи висять на рослинах, відшукуючи на них поживу. Харчуються переважно донними організмами, рачками, органічними залишками, личинками комах. У пошуках їжі щипавці допомагають чутливі вусики. Щипавки здатні дихати атмосферним повітрям (є ділянка задньої кишки, всіяна кровоносними судинами), у зв'язку з чим можуть жити у воді з незначним вмістом кисню і тривалий час бути живими на суходолі, виживати в замулених, брудних водоймах (навіть у стічних канавах!). Проте, вочевидь, тривалого забруднення води не витримують, про що свідчить зникнення їх у низці водойм.

Нерест, ріст, розвиток Редагувати

Нерест у цих рибок триває з квітня по червень, при температурі води не нижче 16 °C. У цей період самка кілька разів вимітає ікру, загалом за один сезон 170—450 ікринок. Задля нересту |щипавки обирають прибережне мілководдя з густою рослинністю. Відкладена ікра (приблизний розмір при відкладенні — 1 мм, після контакту з водою збільшуються до 1,9-2,8 мм) прикріпляється до підводних рослин. При температурі 16-17 °C розвиток зародків триває 5 днів, після чого з ікринок виходять личинки завдовжки приблизно 5,5 мм. За допомогою спеціальних органів личинки приклеюються до рослин або опадають на дно, звідки періодично підіймаються на поверхню, щоб ковтнути повітря. Спочатку личинки харчуються запасами жовткового мішка, а коли ті закінчуються — починають активно живитись зоопланктоном. Личинкова стадія триває місяць, після чого личинки перетворюються на мальків. Поступово мальки переходять на доросле харчування. Самці стають статевозрілими у 2 роки, а самки — в 3 роки. Живуть щипавки не більш як 4-5 років.

Господарське значення Редагувати

Щипавка звичайна в акваріумі

Господарської цінності не мають. Проте є поживою для цінних хижих риб (таких як щука). Можуть використовуватись яко живець при ловлі щуки та окуня. За поведінкою щипавки можна передбачати погоду. За стійкої, погожої днини рибки тримаються глибини, на спокійно лежачи на дні. Перед негодою вони, мов за командою, спливають угору, ганяються одна за одною, висовуючи з води то плавець, то голівку. Потім вони опускаються ближче до дна. Але й на глибині довго не затримуються. Складається враження, що їм не страшні ні окуні, ні |щуки. (Можливо, і ворогам щипавки у такий час теж не дуже комфортно). Щипавок можна успішно утримувати в акваріумі. Їхня привабливість полягає в тому, що їм не потрібний такий догляд, якого вимагають екзотичні риби — вихідці з теплих країн. Годувати щипавок найкраще хробачками, мотилем, ракоподібними, можна й будь-яким свіжим м'ясом, наскобленим ножем. Вони можуть тривалий час обходитись без їжі.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shipavka zvichajnaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Ostariofizi Ostariophysi Ryad Koropopodibni Cypriniformes Rodina V yunovi Cobitidae Rid Shipavka Cobitis Vid Shipavka zvichajnaBinomialna nazvaCobitis taeniaLinnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Cobitis taeniaVikividi Cobitis taeniaEOL 212556ITIS 163981MSOP 5037NCBI 98395Shipavka zvichajna 1 Cobitis taenia nevelika prisnovodna ribka rodini v yunovi Cobitidae Poshirena v Yevropi ta Aziyi Zmist 1 Poshirennya 2 Zovnishnya budova 3 Sposib zhittya 4 Nerest rist rozvitok 5 Gospodarske znachennya 6 Div takozh 7 Posilannya 8 DzherelaPoshirennya RedaguvatiZustrichayetsya u vodojmah Yevropi vid Velikoyi Britaniyi Daniyi Shveciyi ta Finlyandiyi do stochisha Volgi i Kubani V Ukrayini shipavka zustrichayetsya praktichno vsyudi krim dilyanok iz shvidkoyu techiyeyu U nizci rajoniv utvoryuye lokalni formi i pidvidi deyaki z yakih inodi rozglyadayutsya v ranzi vidiv shipavka goryanska abo serednoaziatska Cobitis aurata montana Vladykov 1925 shipavka rodnajska Cobitis aurata radnensis Zovnishnya budova RedaguvatiZabarvlennya tila shipavok strokate maskuvalne tobto blizke do zabarvlennya dna prisnovodnih vodojm seredovisha v yakomu vona zhive Osnovnij kolir vid svitlo zhovtogo do temno korichnevogo z stalevim poliskom Tilo vidovzhene splyushene najpache v dilyanci golovi Osoblivistyu shipavok ye nayavnist dvorozdilnih pidochnih shipiv yaki zazvichaj shovani v specialnih mishechkah i vikoristovuyutsya zadlya zahistu vid hizhakiv Na bokah tila ye dva ryadi temnih plyam nizhnij stanovlyat veliki okrugli kilkist yakih mozhe syagati dvoh desyatkiv verhnij z dribnih plyamok yaki chasto utvoryuyut pererivchastu pozdovzhnyu smuzhku Uzdovzh spini tezh ye ryad okruglih plyam ye voni j na golovi spinnomu ta hvostovomu plavcyah reshta plavciv siro zhovtuvati Gorlo j cherevce svitlo zhovti bez plyam Dovzhina tila shipavok ne perevishuye 13 sm zdebilshogo do 10 sm Tilo samic dovshe nizh u samciv Sposib zhittya RedaguvatiShipavki zhivut zdebilshogo na pishano mulistomu dni yak u tekuchih tak i v stoyachih vodah perevazhno u priberezhzhyah zatokah richok yih staricyah chasto pid nitchastimi vodorostyami sered zridzhenoyi roslinnosti de znahodyat u dostatku pozhivu j prihistok vid vorogiv Obrani miscya zalishayut ne duzhe ohoche Aktivni vnochi Najchastishe ne prosto lezhat na dni a zarivayutsya u pridonnij grunt z yakogo viglyadayut lishe golivki Pomititi yih u comu stani mozhna lishe za ruhom zyabrovih krishok Chas vid chasu voni zalishayut svoyi shovanki v poshukah yizhi a poturbovani hutko vidplivayut na kilkoro metriv i znovu zarivayutsya u mul Inkoli visyat na roslinah vidshukuyuchi na nih pozhivu Harchuyutsya perevazhno donnimi organizmami rachkami organichnimi zalishkami lichinkami komah U poshukah yizhi shipavci dopomagayut chutlivi vusiki Shipavki zdatni dihati atmosfernim povitryam ye dilyanka zadnoyi kishki vsiyana krovonosnimi sudinami u zv yazku z chim mozhut zhiti u vodi z neznachnim vmistom kisnyu i trivalij chas buti zhivimi na suhodoli vizhivati v zamulenih brudnih vodojmah navit u stichnih kanavah Prote vochevid trivalogo zabrudnennya vodi ne vitrimuyut pro sho svidchit zniknennya yih u nizci vodojm Nerest rist rozvitok RedaguvatiNerest u cih ribok trivaye z kvitnya po cherven pri temperaturi vodi ne nizhche 16 C U cej period samka kilka raziv vimitaye ikru zagalom za odin sezon 170 450 ikrinok Zadlya nerestu shipavki obirayut priberezhne milkovoddya z gustoyu roslinnistyu Vidkladena ikra pribliznij rozmir pri vidkladenni 1 mm pislya kontaktu z vodoyu zbilshuyutsya do 1 9 2 8 mm prikriplyayetsya do pidvodnih roslin Pri temperaturi 16 17 C rozvitok zarodkiv trivaye 5 dniv pislya chogo z ikrinok vihodyat lichinki zavdovzhki priblizno 5 5 mm Za dopomogoyu specialnih organiv lichinki prikleyuyutsya do roslin abo opadayut na dno zvidki periodichno pidijmayutsya na poverhnyu shob kovtnuti povitrya Spochatku lichinki harchuyutsya zapasami zhovtkovogo mishka a koli ti zakinchuyutsya pochinayut aktivno zhivitis zooplanktonom Lichinkova stadiya trivaye misyac pislya chogo lichinki peretvoryuyutsya na malkiv Postupovo malki perehodyat na dorosle harchuvannya Samci stayut statevozrilimi u 2 roki a samki v 3 roki Zhivut shipavki ne bilsh yak 4 5 rokiv Gospodarske znachennya Redaguvati nbsp Shipavka zvichajna v akvariumiGospodarskoyi cinnosti ne mayut Prote ye pozhivoyu dlya cinnih hizhih rib takih yak shuka Mozhut vikoristovuvatis yako zhivec pri lovli shuki ta okunya Za povedinkoyu shipavki mozhna peredbachati pogodu Za stijkoyi pogozhoyi dnini ribki trimayutsya glibini na spokijno lezhachi na dni Pered negodoyu voni mov za komandoyu splivayut ugoru ganyayutsya odna za odnoyu visovuyuchi z vodi to plavec to golivku Potim voni opuskayutsya blizhche do dna Ale j na glibini dovgo ne zatrimuyutsya Skladayetsya vrazhennya sho yim ne strashni ni okuni ni shuki Mozhlivo i vorogam shipavki u takij chas tezh ne duzhe komfortno Shipavok mozhna uspishno utrimuvati v akvariumi Yihnya privablivist polyagaye v tomu sho yim ne potribnij takij doglyad yakogo vimagayut ekzotichni ribi vihidci z teplih krayin Goduvati shipavok najkrashe hrobachkami motilem rakopodibnimi mozhna j bud yakim svizhim m yasom naskoblenim nozhem Voni mozhut trivalij chas obhoditis bez yizhi Div takozh RedaguvatiShipavka sibirska Cobitis melanoleuca Shipavka Cobitis Posilannya Redaguvati Kucokon Yu Kvach Yu Ukrayinski nazvi minog i rib fauni Ukrayini dlya naukovogo vzhitku Biologichni studiyi 2012 T 6 2 S 199 220 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Dzherela Redaguvatihttp nature land kiev ua Arhivovano 20 chervnya 2013 u WebCite Chervona kniga Ukrayini http www hunt fish com ua Arhivovano 14 bereznya 2012 u Wayback Machine http www fishbase us Arhivovano 11 listopada 2014 u Wayback Machine Enciklopediya Mir zhivotnyh Vypusk 34 Izdatelstvo DP Amerkom Ukraina pri sotrudnichestve s Oxford Educational Encycyclopedia Data publikacii 27 05 2005 Stranic 22 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shipavka zvichajna amp oldid 39427123