Медолюб пектораловий Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство

?

Медолюб пектораловий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Медолюбові (Meliphagidae)
Рід:	*Пектораловий медолюб (Cissomela)* Bonaparte, 1854
Вид:	Медолюб пектораловий

Біноміальна назва

Cissomela pectoralis
(Gould, 1841)

Синоніми

Certhionyx pectoralis

Посилання

Вікісховище:	Cissomela pectoralis
Віківиди:	Cissomela pectoralis
МСОП:	22703913
NCBI:	2496567

Медолюб пектораловий (Cissomela pectoralis) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії. Це єдиний представник монотипового роду Пектораловий медолюб (Cissomela).

Опис ред.

Довжина птаха становить 11,5–13,5 см, вага 8–13 г, довжина дзьоба 14—18 мм, розмах крил 12—14 см. Голова і верхня частина тіла чорні, нижня частина тіла біла. На грудях чорний «комірець». Дзьоб довгий, вигнутий, лапи довгі. Зо дзьобом жовті смуги.

Поширення і екологія ред.

Пекторалові медолюби поширені на півночі Австралії, від Брума на північному заході Західної Австралії до півострова Кейп-Йорк у штаті Квінсленд. Вони живуть у сухих і вологих тропічних лісах, мангрових лісах, саванах, чагарникових заростях, на луках, пасовищах і в садах. Живляться нектаром евкаліптів, гревілей мелалеук і баугіній, а також комахами. Зустрічаються парами і невеликими зграйками, в період активного цвітіння дерев можуть утворювати великі зграї. Ведуть кочовий спосіб життя.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
Bonaparte, C.L. (1854). Conspectus systematis ornithologiae. Comptes Rendus de l'Académie des Sciences, Série D 38: 260, 264.
Gould, John (1848). The Birds of Australia : in seven volumes. London: Published by the author. с. 168–178.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
Menkhorst, Peter; Rogers, Danny; Clarke, Rohan; Davies, Jeff; Marsack, Peter; Franklin, Kim (2017). The Australian Bird Guide. Clayton, Vic: CSIRO Publishing. с. 392–393. ISBN 978-0643097544.
Nyári, Á.S.; Joseph, L. (2011). Systematic dismantlement of Lichenostomus improves the basis for understanding relationships within the honeyeaters (Meliphagidae) and historical development of Australo–Papuan bird communities. Emu 111 (3): 202–211. doi:10.1071/mu10047.
Slater, Peter; Slater, Pat; Slater, Raoul (2009). The Slater Field Guide to Australian Birds (вид. 2nd). London, Sydney, Auckland: Reed New Holland. с. 210–211. ISBN 9781877069635.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.

[2] Bonaparte, C.L. (1854). Conspectus systematis ornithologiae. Comptes Rendus de l'Académie des Sciences, Série D 38: 260, 264.

[3] Gould, John (1848). The Birds of Australia : in seven volumes. London: Published by the author. с. 168–178.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.

[Menkhorst-6] Menkhorst, Peter; Rogers, Danny; Clarke, Rohan; Davies, Jeff; Marsack, Peter; Franklin, Kim (2017). The Australian Bird Guide. Clayton, Vic: CSIRO Publishing. с. 392–393. ISBN 978-0643097544.

[Nyari-7] Nyári, Á.S.; Joseph, L. (2011). Systematic dismantlement of Lichenostomus improves the basis for understanding relationships within the honeyeaters (Meliphagidae) and historical development of Australo–Papuan bird communities. Emu 111 (3): 202–211. doi:10.1071/mu10047.

[Slater-8] Slater, Peter; Slater, Pat; Slater, Raoul (2009). The Slater Field Guide to Australian Birds (вид. 2nd). London, Sydney, Auckland: Reed New Holland. с. 210–211. ISBN 9781877069635.