Abies grandis (ялиця велетенська, англ. grand fir, фр. sapin grandissime) — вид ялиць родини соснових.
| Abies grandis | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Ялиця (Abies) |
| Вид: | A. grandis |
| Біноміальна назва | |
| Abies grandis (Douglas ex D.Don) Lindl., 1833 | |
| зелений — A. grandis grandis, синій — A. grandis idahoensis |
Поширення, екологія Редагувати
Країни поширення: Канада (Британська Колумбія); Сполучені Штати Америки (Каліфорнія, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон). Надає перевагу низинним прибережним районам Тихоокеанського північного заходу, але зустрічається також у Каскадних Горах і північних Скелястих Горах. Росте від близько рівня моря до ≈ 1800 м над рівнем моря, на різних ґрунтах, отриманих з гранітного або базальтового каменю, кращий розвиток проходить на алювіальних ґрунтах з відносно високими ґрунтовими водами. На тихоокеанському північному заході клімат волого-морський, з річною кількістю опадів від найнижче 500 мм до 2500 мм. У височині зима сніжна та холодна, там кількість опадів коливається від 500 мм до 1250 мм. Росте у чистих насадженнях в деяких районах в Айдахо, але зазвичай змішується з Pseudotsuga menziesii, Abies amabilis, Picea sitchensis, Calocedrus decurrens, Thuja plicata, Tsuga heterophylla чи Larix occidentalis а також широколистими деревами, наприклад, Acer macrophyllum, Alnus rubra (вздовж струмків) і Fraxinus latifolia, в той час як чагарниковий ярус утворений з Acer circinatum в прибережних районах і Amelanchier alnifolia та Rosa на континенті.
Опис Редагувати
Дерево до 75 м у висоту і 155 см діаметра. Крона конічна. Кора сіра, від тонкої до товстої, з віком стає коричневою, часто з червонуватим перидермом видимим в борознах. Гілки повислі. Бруньки фіолетові, зелені або коричневі, кулясті, малі до помірно великих, смолисті, вершини круглі. Листя розміром (1)2–6 см × 1.5–2.5 мм; запах гострий; верхня поверхня блискуча від світло- до темно-зеленого кольору, вершина з чітким зубчиком (рідко округла). Пилкові шишки блакитно-червоні, фіолетові, помаранчеві, жовті, або зеленуваті. Насіннєві шишки циліндричні, розміром (5)6–7(12) × 3–3,5 см, світло-зелені, темно-сині, темно-фіолетові або сірі, сидячі, вершина округла. Насіння 6–8 × 3–4 мм, тіло буре; крило в близько 1,5 рази довше тіла, буре з рожевим відтінком. 2n = 24.
Найбільший об'єм: Висота 77 м, діаметр 185 см, об'єм 68,3 м3, Національний Олімпійський Варк, штат Вашингтон (Ван Пелт 1996).
Найбільший діаметр: Висота 75,0 м, діаметр 220 см; біля річки англ. Chilliwack, Британська Колумбія (Роберт Ван Пелт 1998).
Найвище: висота 81,4 м, діаметр 158 см, об'єм 53,0 м3 в 1993 році; Льодовий Пік, штат Вашингтон (Ван Пелт 1996).
Використання Редагувати
Швидке зростання і великий розмір роблять цей вид важливим джерелом деревини. Деревина м'яка і біла. На тихоокеанському північному заході молоді дерева цінуються як різдвяні ялинки, тому що вони, як правило, ростуть дуже симетрично і мають блискуче зелене листя. Ялицю велетенську зазвичай вирощують у великих садах і міських парках.
Загрози та охорона Редагувати
Хоча вирубка в минулому, і нині ведеться в багатьох частинах ареалу, цей вид відновлюється добре. Цей вид є панівним на багатьох охоронних територіях в межах його великого ареалу.
В Україні Редагувати
Зростає на території Закарпатської області в дендропарку Березинка.
Посилання Редагувати
- The Gymnosperm Database [ 3 червня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |