61 Лебедя на фоні сузір'я Лебедя. | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Лебідь |
| 61 Лебедя A | |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | 5.21 |
| 61 Лебедя B | |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | 6.03 |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | -64.3/-63.5 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 4156.93/ 4109.17 мас/р Схил.: 3259.39/ 3144.17 мас/р |
| Паралакс (π) | 287.18 ± 1.51 мас |
| Відстань | 11.36 ± 0.06 св. р. (3.48 ± 0.02 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | 7.48/8.33 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | K5V/K7V |
| Показник кольору (B−V) | +1.155/+1.242 |
| Показник кольору (U−B) | +1.139/+1.320 |
| Тип змінності | A: типу BY Дракона B: ймовірно змінна зірка типу UV Кита |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для 61_Cyg |
61 Ле́бедя — подвійна зоря в сузір'ї Лебедя. Обидві компоненти є зорями головної послідовності спектрального класу K, A-компонента є зорею класу K5V, а B має клас K7V. Період обертання становить приблизно 678±34 років.
Історія спостережень Редагувати
1804 року італійський астроном Джузеппе Піацці на основі своїх десятирічних спостережень виявив значний власний рух зірки, і назвав її «Літаюча зоря». Але його результати залишились непоміченими. Лише після публікації Фрідріха Бесселя 1812 року ці дані стали загальновідомими.
1830 року росіянин німецького походження Фрідріх Георг Вільгельм фон Струве визначив, що об'єкт є подвійною системою, щоправда протягом деякого часу залишалася невизначеність, чи це фізично подвійна зоря чи лише оптично подвійна зоря.
Ця зоря була першим об'єктом за межами Сонячної системи, до якого вдалося виміряти відстань. Фрідріх Вільгельм Бессель скористався геліометром, для щомісячних спостережень за 61 Лебедя впродовж року. Цю зорю він вибрав через значну зміну її розташування на фоні інших зір. 1838 року він повідомив, що обчислив її паралакс, який дорівнює 0,31″ (за сучасними даними — 0,287″), відповідно, обчислена відстань становила 103 трлн. км або 10,8 св.р. (за сучасними даними — 11,4 св.р.)
1942 року було виявлено незначні, але систематичні аномалії в русі обох компонент, і наступного року висловленно припущення, що існує об'єкт, який обертається навколо компоненти А, масою у 8 Юпітерів. На сьогоднішній день не має однозначних даних щодо третьої компоненти системи.
Культура Редагувати
61 Лебедя згадується в низці фантастичних творів.
| рік твору | назва | автор | коментар |
|---|---|---|---|
| 1951 | Фундація | Айзек Азімов | Згадується як зоря, навколо якої обертається планета — ймовірна пра-колиска людей. |
| 1951 | Знову і знову | Кліффорд Сімак | Зоряна система, де існують «симбіотичні абстракції», з невідомих причин закрита для людства. |
| 1953 | Експедиція «Тяжіння» | Гол Клемент | Дія роману відбувається на планеті Месклін системи 61 Лебедя. |
| 1965 | Хід конем | Фріц Лайбер | Сутичка Павуків та Змій, сторін війни змін в Галактиці. |
Посилання Редагувати
- ↑ SIMBAD Query Result: V* V1803 Cyg -- Variable of BY Dra type. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 6 травня 2010. (61 Cygni A)
- ↑ SIMBAD Query Result: NSV 13546 -- Flare Star. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 6 травня 2010. (61 Cygni B)
- Hirshfeld, Alan (2001). Parallax: The Race to Measure the Cosmos. Macmillan. ISBN 0716737116.
- Fodera-Serio, G. (1990). . Journal of the History of Astronomy 21 (3): 275. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 14 липня 2007.
- ↑ Asimov, Isaac (1972). The Intelligent Man's Guide to Science (англійською). Basic Books Inc. ISBN 0-465-00472-5.