Гюнтер Зімон (нім. Günther Simon; 11 травня 1925, Берлін — 25 червня 1972 там же) — німецький актор. Здобув славу завдяки ролям у декількох фільмах DEFA .
| Ґюнтер Зімон | |
|---|---|
| нім. Günther Simon | |
| | |
| Народився | 11 травня 1925 Берлін, Веймарська республіка |
| Помер | 25 червня 1972 (47 років) Берлін, Східний Берлін, НДР |
| Поховання | Доротеенштадтський цвинтарd :
|
| Громадянство | НДР |
| Діяльність | актор, актор озвучування, актор театру, кіноактор, телеактор |
| Роки діяльності | з 1948 |
| IMDb | nm0800166 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Ґюнтер Зімон у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Син банкіра Фрідріха Зімона вже під час свого навчання у школі відвідував приватну драматичну школу. Під час свого перебування в Імперській службі праці він добровільно подався до десантників у серпні 1943 року. У 1943 році він приєднався до НСДАП. Під час вторгнення союзників він працював у Нормандії і потрапив у полон до американців, який він провів у таборі для полонених в Колорадо. У місцевому табірному театрі набирався свого першого сценічного досвіду.
Після війни він з 1947 року брав уроки акторської майстерності у Карла Майснера при театрі Гебеля. Дебютував у театрі міста Кьотен в «Урагані» Димитрія Чеглова. З 1948 по 1950 рр. грав у театрі Шверина, де познайомився з дружиною Маргаритою, танцівницею. З 1950 по 1951 рік Зімон працював у державному театрі Саксонії у Дрездені, а потім недовго в у Лейпцигу.
З 1951 року Зімон також отримував ролі у фільмах. Незважаючи не дуже підходяще за класом минуле життя, він був обраний у 1952 році на головну роль у розробці двосерійного фільму-адаптації життя комуністичного лідера Ернста Тельмана. Зіймон сприйняв фільм рішуче і намагався також особисто відповідати представленій ролі. Він приєднався до SED і став членом центрального партійного керівництва студії DEFA.
У наступні роки Зімон завжди грав зразкових соціалістів, селян, робітників і дбайливих чиновників. З середини 1960-х років він також втілював цих персонажів на телебаченні. Іноді, однак, він також отримував ролі, які не відповідали цьому кліше, як у фільмі Дружина Лота, де він реагує з нерозумінням на своєї дружини до емансипації, або як батька Зіттербаке в Альфонс Зіттербаке, де він зміг випробувати свої комедіантські навички.
У Ґюнтера Зімона та його дружини Маргаритою народилося троє синів і одна дочка.
Його могила знаходиться на кладовищі Доротеенштадт у Берліні.
Фільмографія ред.
- 1952: Засуджене село
- 1953: Анна Сюзанна
- 1953: Куртка як штани
- 1954: Ернст Тельман — син свого класу
- 1955: Ернст Тельман — провідник свого класу
- 1956: Тоді в Парижі
- 1956: Місце зустрічі Айме
- 1956: Три дівчини у фіналі
- 1956: Берлінський романс
- 1956: Корабель мрії
- 1957: Шериф Тедді
- 1957: Не забувайте мою Траудель
- 1957: Тінко
- 1958: Пісня матросів
- 1958: Чорний батальйон (Чорний прапор)
- 1958: Моя дружина робить музику
- 1958: Шукач сонця
- 1958: Кажанячий ескадрон
- 1958: Лотерейний швед
- 1959: Сента збивається
- 1959: Мовчазна зірка
- 1959: Старе кохання
- 1960: Один з нас
- 1960: Болотний пес
- 1960: Котрим сьогодні за сорок
- 1960: Немає проблем з Клеопатрою
- 1961: Лікарі
- 1961: Сукня
- 1961: Незнайомець
- 1961: Жменька нот
- 1962: Туман
- 1962: Отрута (телефільм)
- 1962: На французьких камінах
- 1963: Секретний архів на Ельбі
- 1964: Чорний оксамит
- 1964: Прелюдія 11
- 1964: Пісня трубача
- 1964: У мене ще немає назви
- 1965: Дружина Лота
- 1965: Весна потребує часу
- 1965: Коли виростеш, любий Адаме
- 1965: Резервний герой
- 1966: Альфонс Зіттербаке
- 1966: Подорож до шлюбного ліжка
- 1966: Блукаючі вогні і полумя (двосерійний телефільм)
- 1967: Хліб і троянди
- 1967-69: Круп і Краузе (телефільм з п'яти частин)
- 1968: Героїн
- 1969: Підозра на померлого
- 1970: Тому що я люблю тебе …
- 1971: KLK до PTX — Червона каплиця
- 1972: Небезпечна подорож
- 1972: Стиглі вишні
Відзнаки ред.
- 1954: Національна премія НДР 1-го класу за Ернст Тельман — син свого класу в колективі
- 1955: Премія Генріха Грайфа II-го Класу за синхронізацію Пісні про людину
- 1956: Карловарський міжнародний кінофестиваль: Кращий актор за Ернст Тельман — син свого класу і Ернст Тельман — провідник свого класу
- 1969: Національна премія НДР 1-го класу за Крупп і Краузе / Краузе і Крупп, колективно
Примітки ред.
- ↑ Зимон Гюнтер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Гаррі Вайбель : Слуга багатьох майстрів.
- Новий час з 1-го.
Література ред.
- Konrad Wolf über Günther Simon in Prisma, Kino- und Fernseh-Almanach Nr. 4. Henschelverlag, Berlin 1973, ISSN 0323-5599.
- Bernd-Rainer Barth: Simon, Günther. Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 2, Ch. Links, Berlin 2010, ISBN 978-3-86153-561-4.
Посилання ред.
- Biographie bei www.defa-sternstunden.de [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Ґюнтер Зімон на сайті IMDb (англ.)