www.wikidata.uk-ua.nina.az

Яськи Я ськи село в Україні в Одеському районі Одеської області Адміністративний центр Яськівської сільської громади Нас

Яськи

Я́ськи — село в Україні, в Одеському районі Одеської області. Адміністративний центр Яськівської сільської громади. Населення становить 4145 осіб.

село Яськи
Герб Прапор
Центр села
Центр села
Країна  Україна
Область Одеська область
Район  Одеський район
Громада Яськівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51100430010028718
Облікова картка Яськи 
Основні дані
Засноване 1780
Населення 4145
Площа 8,52 км²
Густота населення 486,5 осіб/км²
Поштовий індекс 67642
Телефонний код +380 4852
Географічні дані
Географічні координати 46°30′36″ пн. ш. 30°04′32″ сх. д. / 46.509994° пн. ш. 30.075424° сх. д. / 46.509994; 30.075424Координати: 46°30′36″ пн. ш. 30°04′32″ сх. д. / 46.509994° пн. ш. 30.075424° сх. д. / 46.509994; 30.075424
Середня висота
над рівнем моря 		2 м
Водойми р. Турунчук, озера Писарське, Тудорове, Чорне
Місцева влада
Адреса ради 67642, с. Яськи, Одеський район, вул. Центральна, 78
Карта
Яськи
Яськи
Мапа

 Яськи у Вікісховищі

Географія ред.

Розташоване за 12 км від районного центру та за 40 км від найближчої залізничної станції Вигода. Село розкинулось у мальовничій рівнинній місцевості, вздовж лівого берега річки Турунчука (рукав Дністра), поблизу озер та плавнів.

Історія ред.

Засноване село наприкінці XVIII століття. Перша згадка про нього датована 1780 роком. В той час тут побудували невелику дерев'яну церкву Святого Великомученика Георгія. В числі перших поселенців були запорізькі козаки, селяни-втікачі з південно-західної України, а також вихідці з Молдавії.

Згідно припущення професора Новоросійського університету В. М. Григоровича, «Ясський торг» (літописне місто на Дністрі) і є село Яськи. Але для категоричного ствердження цього нема підстав. Сучасна наука пов'язує «Ясський торг» з теперішнім румунським містом Ясси.

Колишня Свято-Георгіївська церква, тепер Храм Св. Благовірного князя Олександра Невського

За компактністю заселення Яськи ділилися на кути. Молдавани разом з українцями, що тікали від ярма польських панів, так звані польщани, утворили перший кут. У 1793 році тут налічувалось 117 дворів. Другий кут утворили «турбаївці». Після придушення селянського повстання в селі Турбаї на Полтавщині більшість його учасників під конвоєм було відправлено в південно-українські степи, частина з них в 1794 році оселилася в Яськах, побудувавши тут 40 хат. Нарешті, третій кут заснували на початку XIX століття селяни, що втекли сюди з аракчеєвських військових поселень Херсонської губернії; місцеві селяни назвали їх «прихожанами».

Станом на 1886 рік у селі Біляївської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 3205 осіб, налічувалось 621 дворове господарство, існували православна церква, школа, 7 лавок, відбувались базари через 2 тижня по понеділках, розташоване на березі річки Турунчук (рукав Дністра), поблизу озер і плавнів.

У період революції 1905—1907 років селяни села відкрито встали на боротьбу за свої права. У 1906 році група селян здійснила замах на життя земського начальника, відомого своєю жорстокістю. У зв'язку з цим піддалися арешту 10 жителів села.

В середині січня 1918 року в Яськах була встановлена Радянська влада, створений ревком у складі найбідніших селян Г. Д. Гончаренко, Ф. М. Тарасенко, К. І. Кириченко. На заклик Одеського Ради робітничих депутатів у лютому 1918 року в селі був сформований партизанський загін. У лютому 1919 року партизани села підтримали повстання жителів Біляївки проти денікінців і французьких інтервентів.

У 1921 році в Яськах організована перша трудова сільськогосподарська артіль ім. Шевченка.

Село мало міцні антирадянські повстанські традиції. Впродовж 1920-х років Дністровські плавні давали прихисток усім, хто не бажав миритися з радянською владою. У 1927 році у Яськах антибільшовицькими підпільниками було вбито голову сільської ради та його заступника. У 1928-му — голову комсомольського осередку.

На початку 1930 року Яськи стали центром антирадянських виступів, що охопили й сусідні села Градениці та Троїцьке. Селяни протестували проти колективізації. Спершу натовп розгромив сільраду, поштамт і став повертати худобу з колгоспу. За даними ДПУ повсталі роззброїли міліцію та важко поранили 10 комуністів та активістів. В селі щодня проходили мітинги. Селяни вимагали розпуску колгоспів та повернення виселених «куркулів»-односельців. Вранці 3 березня 1930 року біля сільради у Яськах зібралося близько 1200 озброєних вилами та палицями людей. Декотрі мали рушниці. Селяни обстріляли автомобіль із прикордонниками та почали перегороджувати вулиці барикадами. Того ж дня Градениці, Троїцьке та Яськи були оточені підрозділами ДПУ та міліції. Операцією командував особисто голова ДПУ УСРР Всеволод Балицький. Кавалерійські загони ДПУ розігнали натовп. В результаті операції було заарештовано 150 селян. 5 березня було вирішено виселити з конфіскацією майна ще 40 сімей «куркулів».

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 359 жителів села.

На фронтах Німецько-радянської війни воювало 506 жителів села, 176 з яких за мужність і відвагу були нагороджені орденами і медалями СРСР, а І. І. Ткаченко за героїзм, виявлений у боях на підступах до Кенігсберга у квітні 1945 року, удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Під час Одеської оборонної операції в Яськах був сформований загін народного ополчення в кількості 150 осіб. За період Другої світової війни в боях загинуло 430 жителів села.

Населення ред.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4573 особи, з яких 2043 чоловіки та 2530 жінок.

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 4108 осіб.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Освіта та культура ред.

У селі функціюють дві школи — загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

В селі є пам'ятник воїнам-визволителям у Другій Світовій та Великій Вітчизняній війнах .

Кілька років тому[коли?] в селі збудували пам'ятник жертвам голодомору. У Яськах є середня і восьмирічна школи, в яких 55 вчителів навчають 850 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 10 тис. примірників, музей історії села (створений і працює на громадських засадах); дільнична лікарня на 50 ліжок (28 медпрацівників, в тому числі 5 лікарів), ясла-садок на 100 місць, комбінат побутового обслуговування, 30 магазинів, пошта, телеграф, ощадна каса.

Примітки ред.

  1. Інгульський степ. Збірник [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. ↑ 1930. У. С. Р. Р. Повстання: Науково-популярні нариси. — К.: Смолоскип, 2016. — сс. 61-68.
  4. Яськи. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. 
  6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. 
  7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ya ski selo v Ukrayini v Odeskomu rajoni Odeskoyi oblasti Administrativnij centr Yaskivskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 4145 osib selo YaskiGerb PraporCentr selaCentr selaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Odeskij rajonGromada Yaskivska silska gromadaKod KATOTTG UA51100430010028718Oblikova kartka Yaski Osnovni daniZasnovane 1780Naselennya 4145Plosha 8 52 km Gustota naselennya 486 5 osib km Poshtovij indeks 67642Telefonnij kod 380 4852Geografichni daniGeografichni koordinati 46 30 36 pn sh 30 04 32 sh d 46 509994 pn sh 30 075424 sh d 46 509994 30 075424 Koordinati 46 30 36 pn sh 30 04 32 sh d 46 509994 pn sh 30 075424 sh d 46 509994 30 075424Serednya visotanad rivnem morya 2 mVodojmi r Turunchuk ozera Pisarske Tudorove ChorneMisceva vladaAdresa radi 67642 s Yaski Odeskij rajon vul Centralna 78KartaYaskiYaskiMapa Yaski u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Osvita ta kultura 5 Primitki 6 PosilannyaGeografiya red Roztashovane za 12 km vid rajonnogo centru ta za 40 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Vigoda Selo rozkinulos u malovnichij rivninnij miscevosti vzdovzh livogo berega richki Turunchuka rukav Dnistra poblizu ozer ta plavniv Istoriya red Zasnovane selo naprikinci XVIII stolittya Persha zgadka pro nogo datovana 1780 rokom V toj chas tut pobuduvali neveliku derev yanu cerkvu Svyatogo Velikomuchenika Georgiya 1 V chisli pershih poselenciv buli zaporizki kozaki selyani vtikachi z pivdenno zahidnoyi Ukrayini a takozh vihidci z Moldaviyi Zgidno pripushennya profesora Novorosijskogo universitetu V M Grigorovicha Yasskij torg litopisne misto na Dnistri i ye selo Yaski Ale dlya kategorichnogo stverdzhennya cogo nema pidstav Suchasna nauka pov yazuye Yasskij torg z teperishnim rumunskim mistom Yassi nbsp Kolishnya Svyato Georgiyivska cerkva teper Hram Sv Blagovirnogo knyazya Oleksandra NevskogoZa kompaktnistyu zaselennya Yaski dililisya na kuti Moldavani razom z ukrayincyami sho tikali vid yarma polskih paniv tak zvani polshani utvorili pershij kut U 1793 roci tut nalichuvalos 117 dvoriv Drugij kut utvorili turbayivci Pislya pridushennya selyanskogo povstannya v seli Turbayi na Poltavshini bilshist jogo uchasnikiv pid konvoyem bulo vidpravleno v pivdenno ukrayinski stepi chastina z nih v 1794 roci oselilasya v Yaskah pobuduvavshi tut 40 hat Nareshti tretij kut zasnuvali na pochatku XIX stolittya selyani sho vtekli syudi z arakcheyevskih vijskovih poselen Hersonskoyi guberniyi miscevi selyani nazvali yih prihozhanami Stanom na 1886 rik u seli Bilyayivskoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 3205 osib nalichuvalos 621 dvorove gospodarstvo isnuvali pravoslavna cerkva shkola 7 lavok vidbuvalis bazari cherez 2 tizhnya po ponedilkah roztashovane na berezi richki Turunchuk rukav Dnistra poblizu ozer i plavniv 2 U period revolyuciyi 1905 1907 rokiv selyani sela vidkrito vstali na borotbu za svoyi prava U 1906 roci grupa selyan zdijsnila zamah na zhittya zemskogo nachalnika vidomogo svoyeyu zhorstokistyu U zv yazku z cim piddalisya areshtu 10 zhiteliv sela V seredini sichnya 1918 roku v Yaskah bula vstanovlena Radyanska vlada stvorenij revkom u skladi najbidnishih selyan G D Goncharenko F M Tarasenko K I Kirichenko Na zaklik Odeskogo Radi robitnichih deputativ u lyutomu 1918 roku v seli buv sformovanij partizanskij zagin U lyutomu 1919 roku partizani sela pidtrimali povstannya zhiteliv Bilyayivki proti denikinciv i francuzkih interventiv U 1921 roci v Yaskah organizovana persha trudova silskogospodarska artil im Shevchenka Selo malo micni antiradyanski povstanski tradiciyi Vprodovzh 1920 h rokiv Dnistrovski plavni davali prihistok usim hto ne bazhav miritisya z radyanskoyu vladoyu U 1927 roci u Yaskah antibilshovickimi pidpilnikami bulo vbito golovu silskoyi radi ta jogo zastupnika U 1928 mu golovu komsomolskogo oseredku 3 Na pochatku 1930 roku Yaski stali centrom antiradyanskih vistupiv sho ohopili j susidni sela Gradenici ta Troyicke Selyani protestuvali proti kolektivizaciyi Spershu natovp rozgromiv silradu poshtamt i stav povertati hudobu z kolgospu Za danimi DPU povstali rozzbroyili miliciyu ta vazhko poranili 10 komunistiv ta aktivistiv V seli shodnya prohodili mitingi Selyani vimagali rozpusku kolgospiv ta povernennya viselenih kurkuliv odnoselciv Vranci 3 bereznya 1930 roku bilya silradi u Yaskah zibralosya blizko 1200 ozbroyenih vilami ta palicyami lyudej Dekotri mali rushnici Selyani obstrilyali avtomobil iz prikordonnikami ta pochali peregorodzhuvati vulici barikadami Togo zh dnya Gradenici Troyicke ta Yaski buli otocheni pidrozdilami DPU ta miliciyi Operaciyeyu komanduvav osobisto golova DPU USRR Vsevolod Balickij Kavalerijski zagoni DPU rozignali natovp V rezultati operaciyi bulo zaareshtovano 150 selyan 5 bereznya bulo virisheno viseliti z konfiskaciyeyu majna she 40 simej kurkuliv 3 Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 359 zhiteliv sela 4 Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni voyuvalo 506 zhiteliv sela 176 z yakih za muzhnist i vidvagu buli nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR a I I Tkachenko za geroyizm viyavlenij u boyah na pidstupah do Kenigsberga u kvitni 1945 roku udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pid chas Odeskoyi oboronnoyi operaciyi v Yaskah buv sformovanij zagin narodnogo opolchennya v kilkosti 150 osib Za period Drugoyi svitovoyi vijni v boyah zaginulo 430 zhiteliv sela Naselennya red Zgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 4573 osobi z yakih 2043 choloviki ta 2530 zhinok 5 Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 4108 osib 6 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 7 Mova Vidsotokukrayinska 94 89 rosijska 2 97 moldovska 1 74 bolgarska 0 19 ciganska 0 1 virmenska 0 05 biloruska 0 02 gagauzka 0 02 Osvita ta kultura red U seli funkciyuyut dvi shkoli zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv ta zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv V seli ye pam yatnik voyinam vizvolitelyam u Drugij Svitovij ta Velikij Vitchiznyanij vijnah Kilka rokiv tomu koli v seli zbuduvali pam yatnik zhertvam golodomoru U Yaskah ye serednya i vosmirichna shkoli v yakih 55 vchiteliv navchayut 850 uchniv budinok kulturi iz zalom na 400 misc dvi biblioteki z knizhkovim fondom 10 tis primirnikiv muzej istoriyi sela stvorenij i pracyuye na gromadskih zasadah dilnichna likarnya na 50 lizhok 28 medpracivnikiv v tomu chisli 5 likariv yasla sadok na 100 misc kombinat pobutovogo obslugovuvannya 30 magaziniv poshta telegraf oshadna kasa Primitki red Ingulskij step Zbirnik Arhivovano 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Uporyadnik V A Serdyuk K Yaroslaviv Val 2018 456 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref a b 1930 U S R R Povstannya Naukovo populyarni narisi K Smoloskip 2016 ss 61 68 Yaski Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Odeska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Odeska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Odeska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2019 Posilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yaski Yaski Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR Arhivovano 27 grudnya 2019 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yaski amp oldid 39956267