Якут (Jãqūt, 1178 або 1179 — 1229) — арабський географ грецького роду, що потрапив до арабського полону в Багдаді.
| Якут | |
|---|---|
| араб. ياقوت بن عبد الله الحَمَوي الرومي | |
| Прізвисько | أبو عبد الله, شهاب الدين і أبو الدُّر |
| Народився | 1178 Константинополь, Візантійська імперія |
| Помер | 20 серпня 1229 Алеппо |
| Поховання | Al Khaisaran cemeteryd |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, географ, письменник, історик |
| Галузь | історія, філологія і географія |
| Вчителі | Ibn Yaishd і ʾAbū al-Baqāʾ al-ʿUkbariyyd |
| Знання мов | арабська |
| Magnum opus | Mu'jam Al-Buldand і Mu'jam al-udabad |
| Суспільний стан | Вільновідпущеник |
| Конфесія | іслам |
Автор географічного словника («Муджам аль-Бульдан»), в якому в статтях «Рус», «Хазар», «Булгар» умістив серед інших витяг з опису посольства Ібн-Фадлана з Багдада до волзьких болгар.
Словник Якута був джерелом для історії Руси 10 століття. Якут згадує також про християнську релігію на Русі.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |