www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ягільниця Ягі льниця до 1944 Яго льниця село в Україні Тернопільська область Чортківський район Нагірянська сільська гро

Ягільниця

Ягі́льниця (до 1944 — Яго́льниця) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська сільська громада. Адміністративний центр колишньої Ягільницької сільської ради. До Ягільниці приєднано село Салівка.

село Ягільниця
Герб
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Нагірянська сільська громада
Основні дані
Засноване 1448
Колишня назва Ягольниця
Населення 1199 (на 1.01.2018)
Територія 36,99 км²
Густота населення 355,23 осіб/км²
Поштовий індекс 48542
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°56′29″ пн. ш. 25°44′59″ сх. д.H G O
Водойми Черкаська
Найближча залізнична станція Ягільниця
Місцева влада
Адреса ради с. Ягільниця
Карта
Ягільниця
Ягільниця
Мапа

 Ягільниця у Вікісховищі

Церква Вознесіння Ісуса Христа (1855р)
Краєзнавчий музей

Розташування Редагувати

Розташоване на берегах р. Черкаська (права притока Серету, басейн Дністра), за 10 км від районного центру, залізнична станція (у селищі Нагірянка).

Через село пролягає автошлях М19 (E85) Луцьк — Тернопіль — Чернівці, Територія — 3,7 км². Дворів — 460.

Назва Редагувати

За твердженням польських дослідників, назва «Ягільниця» походить від прізвища королівської династії Ягайлонів (Ягеллонів). У книжці «Топоніміка Тернопільщини» (2011) Михайло Крищук подав версії: від литовського імені слов'янського язичницького божества Ярила (Ягело; від нього ягілки — гаївки), а від татарського слова «яґел» — пекельне, неприступне місце.

Зупинка автобуса і магазин у Ягільниці

Історія Редагувати

Давні часи Редагувати

Територія сучасного села заселена в 3 тис. до н. е., про це свідчить виявлене тут поховання доби міді.

У 1966 році археологічна експедиція Львівського історичного музею виявила біля мурів Ягільницького замку бомби кулястої форми (XVII століття).

Середньовіччя, Новий Час Редагувати

Перша письмова згадка датована 1448 роком.

Ягельниця (іноді Ягольниця) згадана в документах у XV століття. На той час поселення належало до Галицької землі Руського воєводства. Володарем Ягільниці від 1454 р. був Теодорик із Бучача. Цього ж року тут перебував кілька днів під час переїзду до Кам'янця польський король Казимир IV Яґелончик. У житті Південно-Західної України Ягільниця відігравала неабияку геополітичну роль. Завдяки своєму розташуванню на прикордонні населений пункт був ніби форпостом України.

Протягом XV—XVI cт. посаджено лісовий масив «Дача Галілея», який захищав замок маґнатів Лянцкоронських у селі від татарських набігів. Масив простягається дугоподібною смугою від східної околиці села Росохач та південної околиці села Угринь (обидва нині — Чортківського району) до села Озеряни Борщівського району (1865 га).

У 1518 р. Ягільниця отримала статус містечка з правом проведення одного ярмарку на рік і торгів щоп'ятниці (втратила міські права у 1934 р.).

1581 р. польський король Стефан Баторій віддав містечко у володіння скальському старості Станіславові Лянцкоронському — за вірну службу королеві та військову доблесть у боротьбі з турками і татарами на Поділлі. Тут звели 157 будинків, у яких проживало 785 осіб.

У 1630 р. Станіслав Лянцкоронський, майбутній руський воєвода і польний гетьман коронний, перебудував колишній дерев'яний замок на мурований, що став одним із найміцніших оборонних укріплень на Західному Поділлі.

Під час національно-визвольної революції українського народу 1648—1676 рр. містечко стало ареною запеклих боїв, їхніми учасниками були місцеві жителі, які прагнули позбутися засилля на своїх землях польських маґнатів і турецьких поневолювачів. Військо під орудою гетьмана Богдана Хмельницького не змогло взяти замок у Ягільниці.

1655 р. фортецю захопили московити Івана Бутурліна через зраду в гарнізоні.

Після Андрусівського перемир'я 1667 р. містечко залишилось у складі Польщі. За Бучацьким мирним договором (1672) Ягільниця потрапила під владу Османської імперії, замок став резиденцією турецького паші. Протягом 1672—1683 рр. у містечку й навколо нього точилися бої між турками та поляками. Деякий час замок — резиденція турецького паші Ібрагіма «Шайтана».

1684 р. в Ягільницькому замку відпочивав король Польщі Ян ІІІ Собєський, повертаючись із походу на Кам'янець.

22 жовтня 1747 р. граф Мацей Лянцкоронський власноручно підписав дарчу грамоту церкві й виділив її 22 морґи землі та 20 морґів сіножатей у заплаві річки Травна. Храм зведений навпроти дерев'яного оборонного ансамблю — Ягільницького замку, що, очевидно, започаткував поселення у цій місцині. Після втрати оборонно-стратегічного значення замок Лянцкоронських у селі було продано і перебудовано.

Після 1772 р. Ягільниця належала до Заліщицького округу.

Відомо, що 1785 р. в містечку проживала 761 особа. 1817 р. Антоній Лянцкоронський продав замок австрійському урядові, який перебудував його на сушарню і склад тютюну, згодом — на тютюнову фабрику. 1844 р. в містечку відкрили для підвищення врожайності тютюну фабрику поташу, в якій у 1914 р. працювали близько 500 робітників. Під час реконструкції замку рів засипали, знесли два бастіони і в'їзну браму.

XX століття Редагувати

За статистикою, у містечку в 1900 році — 3111 жителів, 1910 — 3070, 1921—2702, 1931—2795; у 1921 році — 527, 1931—588 дворів.

Під час Першої світової війни, на початку жовтня 1914 році російські війська зайняли Ягільницю, яка тривалий період перебувала в прифронтовій зоні.

У липні 1917 р. російські частини внаслідок прориву фронту під Тернополем змушені були відступити, містечко захопили австро-угорські війська.

В листопаді 1918 р., після розпаду Австро-Угорської імперії, в Ягільниці проголошено владу Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), а за Ризьким трактатом від 18 березня 1921 р. містечко — в межах нової Польської держави.

Улітку 1919 р. Ягільниця стала ареною великої битви, так званої Чортківської офензиви (наступу), що відкинула польські війська на захід. Але незабаром УГА змушена була відступити за р. Збруч.

Після розпаду Австро-Угорської монархії А. Бандеру обрали послом до парламенту ЗУНР. У зв'язку з відступом УГА під ударами польського війська в 1919 р. проборство о. В. Антоновича в Ягільниці стало притулком родини Бандери, серед дітей був десятирічний Степан — згодом відомий діяч національно-визвольного руху.

Під час пацифікації (1930) польська влада у Ягільниці забороняла жителям називатись українцями — тільки русинами, не можна було виконувати українські патріотичні пісні, в хатах не дозволяли мати портрети Тараса Шевченка й Івана Франка.

Діяльність читальні перебувала під постійним контролем війта.

Протягом 1939—1941 роках органи НКВС знищили у Чортківській тюрмі жителів села Андрія Кропельницького, Михайла Мартиновського, Михайла Побуринного;

20–21 липня 1941 році розстріляли в Умані Євстахія Міруса та Осипа Теслюка.

У січні 1940 році Ягільниця переведена до розряду сіл.

Від 6 липня 1941 до 24 березня 1944 роках — під нацистською окупацією. Між селом та містом Чортків у 1942 році сталася Ягільницька трагедія (27 листопада нацисти розстріляли 52-х в'язнів, заарештованих за співпрацю з ОУН, яких перевозили з тюрми міста Коломиї до Чорткова; 1992 року на цьому місці встановлено пам'ятний хрест). Ягільниця була одним із локальних центрів здійснення Голокосту стосовно єврейського населення (євреї містечка та околиць примусово працювали на тютюновій фабриці). Під час німецько-радянської війни відбулося дві масові акції розстрілу євреїв.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Володимир Багрій (нар. 1902),
  • Іван Багрій (нар. 1915),
  • Іван Михайлович (нар. 1909),
  • Іван Батюк (нар. 1913),
  • Йосип Батюк (нар. 1911),
  • Петро Білоус (нар. 1916),
  • Михайло Будзинський (нар. 1903),
  • Юзеф Будзинський (нар. 1902),
  • Йосип Вненк (нар. 1905),
  • Іван Войталюк (нар. 1911),
  • Самійло Волько (нар. 1919),
  • Йосип Галабала (нар. 1907),
  • Лейзор Гвібах (нар. 1914),
  • Федір Гедеон (1902 р. н.),
  • Григорій Герасимів (1910 р. н.),
  • Іван Гнидишин (нар. 1907),
  • Азнаш Гусе (нар. 1902),
  • Антон Гуцуляк (нар. 1906).

В УПА воювали Данило Драч, Антін Конол, Віктор Побуринний та інші місцеві жителі.

У 1948 році 167 господарств Ягільниці примусово об'єднано у колгосп. Через два роки до нього приєднано артіль сусіднього села Салівка.

У 1970 році почесного звання «Заслужений агроном УРСР» удостоєний голова правління колгоспу К. Копейкін.

З 1 грудня 2020 року Ягільниця належить до Нагірянської сільської громади.

Символіка Редагувати

Герб Редагувати

На блакитному тлі срібна гостроверха вежа», що нагадує про побудову в містечку його, власниками графами Лянцкоронськими замку, відомого з XVII ст., пізніше підтверджений.

Релігія Редагувати

У селі є дві каплички Божої Матері (обидві — 1900).

Освіта Редагувати

У 1852 р. відкрито тривіальну (звичайну) школу.

Нині діє Ягільницька загальноосвітня школа I—III ступенів.

Пам'ятки Редагувати

Пам'ятники Редагувати

  • споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975);
  • пам'ятний хрест Борцям за волю України (1992);
  • встановлено 20 «фігур» і пам'ятних хрестів місцевого значення.

Населення Редагувати

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
3111 3070 2702 2795 1200 1199

Соціальна сфера, господарство Редагувати

У XX столітті діяли церква, костел і дві єврейські божниці; три релігійні громади: греко-католицька, римо-католицька та юдейська. В містечку було шість корчм, два млини, дві цегельні.

8 березня 1899 р. українська громада містечка заснувала читальню «Просвіти» (очільник Антон Кропельницький). Напочатку читальня не мала власного будинку, згодом притулок для неї на тривалий час дав Іван Германський у садибі в передмісті Ягольниці (Нагірянці).

Наприкінці XIX — початку XX столітті в містечку збудовано броварню, маслосирзавод, відкрито сільськогосподарську школу (директор Станіслав Розвадовський).

У містечку діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Рідна школа», «Союз Українок» та інших, бібліотека, хоровий, театральний і оркестровий гуртки, семикласна школа з польською мовою викладання та двокласна мішана, дитячий садок, кооператива. Польське населення також об'єднувалося в товариства. Велику допомогу в просвітницькій роботі читальні надавали у першій половині XX століття Дмитро Колодницький і Володимир Антонович та сестра останнього Мирослава, яка була дружиною Андрія, брата Степана Бандери — майбутнього визначного українського політичного діяча.

Восени 1939 року, після приходу Червоної армії, діяльність філій «Просвіти» та інших українських товариств більшовицька влада заборонила.

У березні 1990 р. місцеві освітяни відродили осередок товариства «Просвіта» (голова — заступник директора школи Євген Якель).

Нині працюють дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, відділення зв'язку, народний музей історії Ягільниці (директор Степан Бубернак), фабрика «Галичанка», торгові заклади; кінний завод, філія ЗАТ "Тютюн Імпекс «Ягільницький тютюново-ферментаційний завод».

У липні 2020 року було продано напівзруйновану будівлю місцевої пошти (1917 року подубови) за 104 тис. ₴ при балансовій вартості 4264 ₴.

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

Проживають Редагувати

Проживали Редагувати

Перебували Редагувати

У літературі Редагувати

Степан Бубернак видав книги «Читальня „Просвіти“ в Ягільниці» (Чортків, 2001), «Мала сакральна архітектура Ягільниці» (2002), «Церква Вознесіння Господнього» (2005), «Школо моя, ти священна колиско науки, любові й добра» (2005), «Таємниці Ягільницького замку» (2008; усі — Тернопіль).

Печера Редагувати

У селі є печера «Тризуб» досліджена вона 17 липня 2015 року археологом В. Добрянським.

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 3 січня 2019. 
  2. Україна повинна про них знати
  3. Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
  4. Погорецький В. Чортківщина. Історико-туристичний путівник. — Тернопіль: Астон, 2007. — 188 с. : іл. — ISBN 978-966-308-206-0
  5. Блаженко, А. Покровителька родини — покровителька села // Голос народу. — 2011. — № 48 (25 листопада). — С. 3. — (Пригорща новин).
  6. Ягільницька школа
  7. «Укрпошта» продала за 104 тис. грн майже зруйновану будівлю 1917 року [ 2020-07-28 у Wayback Machine.] // 112.ua, 2020-07-28 (рос.)
  8. Миколайчук, О. Василь Вислоцький – ветеринар за покликом, успішний агровиробник, благодійник і патріот рідної землі // Номер один. — 2018. — 8 березня.
  9. Maciej hr. Lanckoroński z Brzezia h. Zadora (ID: 13.619.527). (пол.)
  10. Ярема Кваснюк. Військові шпиталі ЗУНР у Станиславові. — «Галицький Кореспондент», 08.10.2018
  11. Добрянський, В. Печера Тризуб: таємниці розкриває земля / Володимир Добрянський // Голос народу. — 2016. — № 45 (4 лист.). — С. 5. — (Археологія).

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Ягільниця
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Тернопільщина»
Теми у Вікіджерелах?
Ягільниця у Вікісховищі?
Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yagi lnicya do 1944 Yago lnicya selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Nagiryanska silska gromada Administrativnij centr kolishnoyi Yagilnickoyi silskoyi radi Do Yagilnici priyednano selo Salivka selo YagilnicyaGerbKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Nagiryanska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1448Kolishnya nazva YagolnicyaNaselennya 1199 na 1 01 2018 1 Teritoriya 36 99 km Gustota naselennya 355 23 osib km Poshtovij indeks 48542Telefonnij kod 380 3552Geografichni daniGeografichni koordinati 48 56 29 pn sh 25 44 59 sh d H G OVodojmi CherkaskaNajblizhcha zaliznichna stanciya YagilnicyaMisceva vladaAdresa radi s YagilnicyaKartaYagilnicyaYagilnicyaMapa Yagilnicya u VikishovishiCerkva Voznesinnya Isusa Hrista 1855r Krayeznavchij muzej Zmist 1 Roztashuvannya 2 Nazva 3 Istoriya 3 1 Davni chasi 3 2 Serednovichchya Novij Chas 3 3 XX stolittya 4 Simvolika 4 1 Gerb 5 Religiya 6 Osvita 7 Pam yatki 8 Pam yatniki 9 Naselennya 10 Socialna sfera gospodarstvo 11 Vidomi lyudi 11 1 Narodilisya 11 2 Prozhivayut 11 3 Prozhivali 11 4 Perebuvali 12 U literaturi 13 Pechera 14 Primitki 15 Literatura 16 PosilannyaRoztashuvannya RedaguvatiRoztashovane na beregah r Cherkaska prava pritoka Seretu basejn Dnistra za 10 km vid rajonnogo centru zaliznichna stanciya u selishi Nagiryanka Cherez selo prolyagaye avtoshlyah M19 E85 Luck Ternopil Chernivci Teritoriya 3 7 km Dvoriv 460 Nazva RedaguvatiZa tverdzhennyam polskih doslidnikiv nazva Yagilnicya pohodit vid prizvisha korolivskoyi dinastiyi Yagajloniv Yagelloniv U knizhci Toponimika Ternopilshini 2011 Mihajlo Krishuk podav versiyi vid litovskogo imeni slov yanskogo yazichnickogo bozhestva Yarila Yagelo vid nogo yagilki gayivki a vid tatarskogo slova yagel pekelne nepristupne misce nbsp Zupinka avtobusa i magazin u YagilniciIstoriya RedaguvatiDavni chasi Redaguvati Teritoriya suchasnogo sela zaselena v 3 tis do n e pro ce svidchit viyavlene tut pohovannya dobi midi U 1966 roci arheologichna ekspediciya Lvivskogo istorichnogo muzeyu viyavila bilya muriv Yagilnickogo zamku bombi kulyastoyi formi XVII stolittya Serednovichchya Novij Chas Redaguvati Persha pismova zgadka datovana 1448 rokom Yagelnicya inodi Yagolnicya zgadana v dokumentah u XV stolittya Na toj chas poselennya nalezhalo do Galickoyi zemli Ruskogo voyevodstva Volodarem Yagilnici vid 1454 r buv Teodorik iz Buchacha Cogo zh roku tut perebuvav kilka dniv pid chas pereyizdu do Kam yancya polskij korol Kazimir IV Yagelonchik U zhitti Pivdenno Zahidnoyi Ukrayini Yagilnicya vidigravala neabiyaku geopolitichnu rol Zavdyaki svoyemu roztashuvannyu na prikordonni naselenij punkt buv nibi forpostom Ukrayini Protyagom XV XVI ct posadzheno lisovij masiv Dacha Galileya yakij zahishav zamok magnativ Lyanckoronskih u seli vid tatarskih nabigiv Masiv prostyagayetsya dugopodibnoyu smugoyu vid shidnoyi okolici sela Rosohach ta pivdennoyi okolici sela Ugrin obidva nini Chortkivskogo rajonu do sela Ozeryani Borshivskogo rajonu 1865 ga U 1518 r Yagilnicya otrimala status mistechka z pravom provedennya odnogo yarmarku na rik i torgiv shop yatnici vtratila miski prava u 1934 r 1581 r polskij korol Stefan Batorij viddav mistechko u volodinnya skalskomu starosti Stanislavovi Lyanckoronskomu za virnu sluzhbu korolevi ta vijskovu doblest u borotbi z turkami i tatarami na Podilli Tut zveli 157 budinkiv u yakih prozhivalo 785 osib U 1630 r Stanislav Lyanckoronskij majbutnij ruskij voyevoda i polnij getman koronnij perebuduvav kolishnij derev yanij zamok na murovanij sho stav odnim iz najmicnishih oboronnih ukriplen na Zahidnomu Podilli Pid chas nacionalno vizvolnoyi revolyuciyi ukrayinskogo narodu 1648 1676 rr mistechko stalo arenoyu zapeklih boyiv yihnimi uchasnikami buli miscevi zhiteli yaki pragnuli pozbutisya zasillya na svoyih zemlyah polskih magnativ i tureckih ponevolyuvachiv Vijsko pid orudoyu getmana Bogdana Hmelnickogo ne zmoglo vzyati zamok u Yagilnici 1655 r fortecyu zahopili moskoviti Ivana Buturlina cherez zradu v garnizoni Pislya Andrusivskogo peremir ya 1667 r mistechko zalishilos u skladi Polshi Za Buchackim mirnim dogovorom 1672 Yagilnicya potrapila pid vladu Osmanskoyi imperiyi zamok stav rezidenciyeyu tureckogo pashi Protyagom 1672 1683 rr u mistechku j navkolo nogo tochilisya boyi mizh turkami ta polyakami Deyakij chas zamok rezidenciya tureckogo pashi Ibragima Shajtana 1684 r v Yagilnickomu zamku vidpochivav korol Polshi Yan III Sobyeskij povertayuchis iz pohodu na Kam yanec 22 zhovtnya 1747 r graf Macej Lyanckoronskij vlasnoruchno pidpisav darchu gramotu cerkvi j vidiliv yiyi 22 morgi zemli ta 20 morgiv sinozhatej u zaplavi richki Travna Hram zvedenij navproti derev yanogo oboronnogo ansamblyu Yagilnickogo zamku sho ochevidno zapochatkuvav poselennya u cij miscini Pislya vtrati oboronno strategichnogo znachennya zamok Lyanckoronskih u seli bulo prodano i perebudovano Pislya 1772 r Yagilnicya nalezhala do Zalishickogo okrugu Vidomo sho 1785 r v mistechku prozhivala 761 osoba 1817 r Antonij Lyanckoronskij prodav zamok avstrijskomu uryadovi yakij perebuduvav jogo na susharnyu i sklad tyutyunu zgodom na tyutyunovu fabriku 1844 r v mistechku vidkrili dlya pidvishennya vrozhajnosti tyutyunu fabriku potashu v yakij u 1914 r pracyuvali blizko 500 robitnikiv Pid chas rekonstrukciyi zamku riv zasipali znesli dva bastioni i v yiznu bramu XX stolittya Redaguvati Za statistikoyu u mistechku v 1900 roci 3111 zhiteliv 1910 3070 1921 2702 1931 2795 u 1921 roci 527 1931 588 dvoriv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni na pochatku zhovtnya 1914 roci rosijski vijska zajnyali Yagilnicyu yaka trivalij period perebuvala v prifrontovij zoni U lipni 1917 r rosijski chastini vnaslidok prorivu frontu pid Ternopolem zmusheni buli vidstupiti mistechko zahopili avstro ugorski vijska V listopadi 1918 r pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi v Yagilnici progolosheno vladu Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ZUNR a za Rizkim traktatom vid 18 bereznya 1921 r mistechko v mezhah novoyi Polskoyi derzhavi Ulitku 1919 r Yagilnicya stala arenoyu velikoyi bitvi tak zvanoyi Chortkivskoyi ofenzivi nastupu sho vidkinula polski vijska na zahid Ale nezabarom UGA zmushena bula vidstupiti za r Zbruch Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi A Banderu obrali poslom do parlamentu ZUNR U zv yazku z vidstupom UGA pid udarami polskogo vijska v 1919 r proborstvo o V Antonovicha v Yagilnici stalo pritulkom rodini Banderi sered ditej buv desyatirichnij Stepan zgodom vidomij diyach nacionalno vizvolnogo ruhu Pid chas pacifikaciyi 1930 polska vlada u Yagilnici zaboronyala zhitelyam nazivatis ukrayincyami tilki rusinami ne mozhna bulo vikonuvati ukrayinski patriotichni pisni v hatah ne dozvolyali mati portreti Tarasa Shevchenka j Ivana Franka Diyalnist chitalni perebuvala pid postijnim kontrolem vijta Protyagom 1939 1941 rokah organi NKVS znishili u Chortkivskij tyurmi zhiteliv sela Andriya Kropelnickogo Mihajla Martinovskogo Mihajla Poburinnogo 20 21 lipnya 1941 roci rozstrilyali v Umani Yevstahiya Mirusa ta Osipa Teslyuka U sichni 1940 roci Yagilnicya perevedena do rozryadu sil Vid 6 lipnya 1941 do 24 bereznya 1944 rokah pid nacistskoyu okupaciyeyu Mizh selom ta mistom Chortkiv u 1942 roci stalasya Yagilnicka tragediya 27 listopada nacisti rozstrilyali 52 h v yazniv zaareshtovanih za spivpracyu z OUN yakih perevozili z tyurmi mista Kolomiyi do Chortkova 1992 roku na comu misci vstanovleno pam yatnij hrest 2 Yagilnicya bula odnim iz lokalnih centriv zdijsnennya Golokostu stosovno yevrejskogo naselennya yevreyi mistechka ta okolic primusovo pracyuvali na tyutyunovij fabrici Pid chas nimecko radyanskoyi vijni vidbulosya dvi masovi akciyi rozstrilu yevreyiv Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti u Chervonij armiyi Volodimir Bagrij nar 1902 Ivan Bagrij nar 1915 Ivan Mihajlovich nar 1909 Ivan Batyuk nar 1913 Josip Batyuk nar 1911 Petro Bilous nar 1916 Mihajlo Budzinskij nar 1903 Yuzef Budzinskij nar 1902 Josip Vnenk nar 1905 Ivan Vojtalyuk nar 1911 Samijlo Volko nar 1919 Josip Galabala nar 1907 Lejzor Gvibah nar 1914 Fedir Gedeon 1902 r n Grigorij Gerasimiv 1910 r n Ivan Gnidishin nar 1907 Aznash Guse nar 1902 Anton Guculyak nar 1906 V UPA voyuvali Danilo Drach Antin Konol Viktor Poburinnij ta inshi miscevi zhiteli U 1948 roci 167 gospodarstv Yagilnici primusovo ob yednano u kolgosp Cherez dva roki do nogo priyednano artil susidnogo sela Salivka U 1970 roci pochesnogo zvannya Zasluzhenij agronom URSR udostoyenij golova pravlinnya kolgospu K Kopejkin Z 1 grudnya 2020 roku Yagilnicya nalezhit do Nagiryanskoyi silskoyi gromadi 3 Simvolika RedaguvatiGerb Redaguvati Na blakitnomu tli sribna gostroverha vezha sho nagaduye pro pobudovu v mistechku jogo vlasnikami grafami Lyanckoronskimi zamku vidomogo z XVII st piznishe pidtverdzhenij 4 Religiya Redaguvaticerkva Voznesinnya Isusa Hrista UGKC murovana 1855 kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi MariyiU seli ye dvi kaplichki Bozhoyi Materi obidvi 1900 5 Osvita RedaguvatiU 1852 r vidkrito trivialnu zvichajnu shkolu Nini diye Yagilnicka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 6 Pam yatki RedaguvatiYagilnickij zamok bulo sporudzheno 1630 roku koshtom polskogo shlyahticha aristokrata Stanislava Lyanckoronskogo U 1992 roci zamok vnesli do spisku pam yatnikiv arhitekturi miscevogo znachennya Kostel neobarokova sporuda 1847 roku Pam yatniki Redaguvatisporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1975 pam yatnij hrest Borcyam za volyu Ukrayini 1992 vstanovleno 20 figur i pam yatnih hrestiv miscevogo znachennya Naselennya RedaguvatiChiselnist naselennya chol 1900 1910 1921 1931 2014 20183111 3070 2702 2795 1200 1199 1 Socialna sfera gospodarstvo RedaguvatiU XX stolitti diyali cerkva kostel i dvi yevrejski bozhnici tri religijni gromadi greko katolicka rimo katolicka ta yudejska V mistechku bulo shist korchm dva mlini dvi cegelni 8 bereznya 1899 r ukrayinska gromada mistechka zasnuvala chitalnyu Prosviti ochilnik Anton Kropelnickij Napochatku chitalnya ne mala vlasnogo budinku zgodom pritulok dlya neyi na trivalij chas dav Ivan Germanskij u sadibi v peredmisti Yagolnici Nagiryanci Naprikinci XIX pochatku XX stolitti v mistechku zbudovano brovarnyu maslosirzavod vidkrito silskogospodarsku shkolu direktor Stanislav Rozvadovskij U mistechku diyali filiyi tovaristv Prosvita Sich Sokil Ridna shkola Soyuz Ukrayinok ta inshih biblioteka horovij teatralnij i orkestrovij gurtki semiklasna shkola z polskoyu movoyu vikladannya ta dvoklasna mishana dityachij sadok kooperativa Polske naselennya takozh ob yednuvalosya v tovaristva Veliku dopomogu v prosvitnickij roboti chitalni nadavali u pershij polovini XX stolittya Dmitro Kolodnickij i Volodimir Antonovich ta sestra ostannogo Miroslava yaka bula druzhinoyu Andriya brata Stepana Banderi majbutnogo viznachnogo ukrayinskogo politichnogo diyacha Voseni 1939 roku pislya prihodu Chervonoyi armiyi diyalnist filij Prosviti ta inshih ukrayinskih tovaristv bilshovicka vlada zaboronila U berezni 1990 r miscevi osvityani vidrodili oseredok tovaristva Prosvita golova zastupnik direktora shkoli Yevgen Yakel Nini pracyuyut dityachij sadochok Budinok kulturi biblioteka ambulatoriya zagalnoyi praktiki ta simejnoyi medicini viddilennya zv yazku narodnij muzej istoriyi Yagilnici direktor Stepan Bubernak fabrika Galichanka torgovi zakladi kinnij zavod filiya ZAT Tyutyun Impeks Yagilnickij tyutyunovo fermentacijnij zavod U lipni 2020 roku bulo prodano napivzrujnovanu budivlyu miscevoyi poshti 1917 roku podubovi za 104 tis pri balansovij vartosti 4264 7 Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Redaguvati Stepan Bubernak nar 1947 ukrayinskij istorik krayeznavec pedagog gromadskij diyach Vasil Vislockij nar 1967 ukrayinskij pidpriyemec gromadsko politichnij diyach mecenat 8 Dmitro Gufrij nar 1948 ukrayinskij vchenij u galuzi veterinariyi Mariya Zhezher 1961 r n ukrayinskij fahivec u galuzi konyarstva sportsmenka Oleksa Kossak advokat mecenat gromadsko politichnij diyach Macej Lyanckoronskij 1723 1789 polskij didich 9 Roman Lisyak 1909 1984 ukrayinskij likar gromadskij diyach mecenat SShA Osip Malanyuk likar pidpolkovnik UGA komandant vijskovogo gospitalyu u Stanislavovi 10 Grigorij Monastirskij nar 1978 ukrayinskij doktor ekonomichnih nauk Dmitro Osadchij 1999 2022 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Orest P yeknij 1946 2007 ukrayinskij horeograf pedagog Klimentij Rogozinskij 1864 1938 ukrayinskij pedagog gromadskij diyach mecenat Trach Bogdan Ivanovich komandir Stanislavivskogo TV 22 Chornij lis UPA licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA Roman Chortkivskij nar 1953 ukrayinskij likar gromadskij diyach Roman Chubatij 1948 1979 ukrayinskij mistectvoznavec kolekcioner Prozhivayut Redaguvati Leonard Monastirskij nar 1942 ukrayinskij vijskovij moryak Prozhivali Redaguvati Miroslava Antonovich 1913 2000 ukrayinska diyachka OUN Stepan Batyuk 1891 1965 ukrayinskij hudozhnik rizbyar pedagog Perebuvali Redaguvati Miroslav Ivan Lyubachivskij 1914 2000 ukrayinskij religijnij diyach U literaturi RedaguvatiStepan Bubernak vidav knigi Chitalnya Prosviti v Yagilnici Chortkiv 2001 Mala sakralna arhitektura Yagilnici 2002 Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 2005 Shkolo moya ti svyashenna kolisko nauki lyubovi j dobra 2005 Tayemnici Yagilnickogo zamku 2008 usi Ternopil Pechera RedaguvatiU seli ye pechera Trizub doslidzhena vona 17 lipnya 2015 roku arheologom V Dobryanskim 11 Primitki Redaguvati a b Vidpovid Chortkivskoyi RDA na informacijnij zapit 01 1026 vid 9 lipnya 2018 roku Arhiv originalu za 23 serpnya 2018 Procitovano 3 sichnya 2019 Ukrayina povinna pro nih znati Gabruskij L Na Chortkivshini OTG proveli svoyi pershi sesiyi Golos narodu 2020 49 3 grudnya S 2 Zhittya gromad Pogoreckij V Chortkivshina Istoriko turistichnij putivnik Ternopil Aston 2007 188 s il ISBN 978 966 308 206 0 Blazhenko A Pokrovitelka rodini pokrovitelka sela Golos narodu 2011 48 25 listopada S 3 Prigorsha novin Yagilnicka shkola Ukrposhta prodala za 104 tis grn majzhe zrujnovanu budivlyu 1917 roku Arhivovano 2020 07 28 u Wayback Machine 112 ua 2020 07 28 ros Mikolajchuk O Vasil Vislockij veterinar za poklikom uspishnij agrovirobnik blagodijnik i patriot ridnoyi zemli Nomer odin 2018 8 bereznya Maciej hr Lanckoronski z Brzezia h Zadora ID 13 619 527 pol Yarema Kvasnyuk Vijskovi shpitali ZUNR u Stanislavovi Galickij Korespondent 08 10 2018 Dobryanskij V Pechera Trizub tayemnici rozkrivaye zemlya Volodimir Dobryanskij Golos narodu 2016 45 4 list S 5 Arheologiya Literatura RedaguvatiBubernak S Legendi pro Yagilnicyu 1997 Bubernak S Mala sakralna arhitektura Yagilnici 2002 Bubernak S Yagilnici 555 2003 Bubernak S Melnichuk B Yagilnicya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 680 ISBN 978 966 528 279 2 Buburnak S Melnichuk B Fedechko M Yagilnicya Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 525 528 ISBN 978 966 457 246 7 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Balinski M Lipinski T Jagielnica Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana Warszawa naklad i druk S Orgelbranda 1845 T II Cz 2 1442 s S 984 985 pol Jagielnica 1 mko pow czortkowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 367 pol S 367 368 pol Jagielnica 2 J stara ws Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 368 pol S 368 pol Posilannya RedaguvatiYagilnicyau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Ternopilshina nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Yagilnicya u Vikishovishi Yagilnickij zamok prodayut za 950 tisyach dolariv Dmitro Polyuhovich Tut tezh minalo ditinstvo Providnika Zbruch 27 09 2015 Yagilnicya Mandrivka Ukrayinoyu Zamki ta hrami Ukrayini Svitlina Yahilnytsya Ukraine Yagilnickij zamok zamki kreposti com ua ros nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yagilnicya amp oldid 40517304