www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуляєв Юрій Олександрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуляєв Юрій Олекс андрович Гул яєв 9 серпня

Гуляєв Юрій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуляєв.

́Юрій Олекс́андрович Гул́яєв (9 серпня 1930, Тюмень — 23 квітня 1986, Москва) — російський і український співак (ліричний баритон).

Гуляєв Юрій Олександрович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 9 серпня 1930(1930-08-09)
Місце народження Тюмень, Уральська область, РСФРР, СРСР
Дата смерті 23 квітня 1986(1986-04-23) (55 років)
Місце смерті Москва, СРСР
Причина смерті серцева недостатність
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство СРСР
Національність росіянин
Професії оперний співак, композитор, estrada artist, баяніст
Освіта Уральська консерваторія (1954)
Співацький голос баритон
Інструменти баян і вокал[d]
Жанри опера і лірика
Нагороди

 Файли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Навчався в музичній школі. У сьомому класі батько подарував йому дворядну гармоніку, під яку Гуляєв почав співати весь репертуар С.Лемешева, почутий по радіо та з платівок. В 1949 після закінчення школи Гуляєв вступив до Свердловського медичного інституту, але, швидко усвідомивши помилку у виборі професії, перейшов до Уральської консерваторії у Свердловську (нині Єкатеринбург) на вокальний факультет, яку закінчив по класу Ф. І. Образцовської. До четвертого курсу співав тенором і тільки пізніше відкрився його прекрасний оксамитовий баритон. На п'ятому курсі (1953) Г. був запрошений до Свердловського театру опери та балету. Кар'єра оперного співака продовжувалась у Донецькому (1955—1960) і Київському оперних театрах (1960—1975), а від 1975 і до кінця життя Г. був солістом Великого театру. В його репертуарі партії: Щорс («Щорс» Лятошинського), Листницький («Тихий Дон» Дзержинського), Онєгін («Євгеній Онєгін» Чайковського), Фігаро («Севільський цирульник» Россіні), Граф ді Луна, Ренато («Трубадур», «Бал-маскарад» Верді), Ескаміліо («Кармен» Бізе), Роберт («Іоланта» Чайковського), Папагено («Чарівна флейта» Моцарта) та ін.

Помер від приступу астми 23 квітня 1986 року в Москві, похований на Ваганьківському цвинтарі.

Творча діяльність ред.

Концертна діяльність Гуляєва розвивалась паралельно оперній. Ще з часу навчання в консерваторії, в перші повоєнні голодні роки багато студентів підробляли в концертах. Г. у супроводі баяна співав арії, пісні, романси. Естрада принесла йому широку популярність. Підкоряв його оксамитовий, теплий і багатий за тембром баритон, приваблювало відкрите красиве обличчя, чарівна посмішка. В його репертуарі народні пісні («Вдоль по улице метелица метет», «Дивлюсь я на небо»), російські романси («Средь шумного бала», «Не лукавьте», «Не пробуждай воспоминаний»), закордонна класика (Шуман, Гріг) і сучасна пісня, якій він віддавав багато сил.

27 травня 1962 року вперше виконав пісню "Як тебе не любити, Києве мій!", яка в листопаді 2014 року стала офіційним гімном міста Київ.

Г. багато працював над кожною піснею, широко опираючись на досвід старшого покоління (зокрема, свого кумира Лемешева). Але традицію використовував творчо, створюючи свій унікальний світ пісні. В Україні Г. співробітничав з композитором І.Шамо, а з 1966 почалась творча дружба співака з О.Пахмутовою, цикл якої на вірші М.Добронравова «Созвездие Гагарина» («Сузір'я Гагаріна») став для Г. справжнім сузір'ям, а пісня циклу «Знаете, каким он парнем был» назавжди стала візитною карткою співака, як і пісні «Русское поле», «На безымянной высоте».

Цілий цикл творів написав для нього М. Таривердієв. Виконував Г. пісні Т.Хрєнникова, Г.Свиридова, Д.Шостаковича, Д.Кабалевського. Вимогливий до себе, тактовний з іншими, Г. тонко відчував різницю, працюючи з оркестром під керуванням Ю.Силантьєва, з Державним російським народним оркестром ім. М. Осипова чи під акомпанемент рояля (багато років його незмінною акомпаніаторкою була Р.Трохман).

Г. і сам написав декілька десятків пісень, найбільше відомі «Воспоминания о полковом оркестре», «Желаю Вам» на вірші Р.Рождественського і цикл пісень на вірші С.Єсеніна («Под окошком месяц», «Дорогая, сядем рядом», «Хороша была Танюша»).

Співак багато гастролював у США, Канаді, Франції, Японії, Бельгії, на Кубі.

Він лауреат VII Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Відні (1959) та Державної премії СРСР (1975), заслужений артист Української РСР (1960), народний артист Української РСР (1965), народний артист СРСР (1968).

На честь його пам'яті в Росії створено фестиваль-конкурс молодих оперних співаків ім. Юрія Гуляєва, що набув статусу державного. В Тюмені його ім'я носять вулиця і зал філармонії.

У кінематографі ред.

Знявся в ролі Вадима у фільмі С. Й. Параджанова «Українська рапсодія» (1961). Про нього створено телефільм «Юрій Гуляєв» (1972).

Див. також ред.

  • 6783 Гуляєв — астероїд, названий на честь співака.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 8 грудня 2018. Процитовано 5 листопада 2018. 
  2. . LB.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. 

Джерела та література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gulyayev Yurij Oleks androvich Gul yayev 9 serpnya 1930 Tyumen 23 kvitnya 1986 Moskva rosijskij i ukrayinskij spivak lirichnij bariton Gulyayev Yurij OleksandrovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 9 serpnya 1930 1930 08 09 Misce narodzhennya Tyumen Uralska oblast RSFRR SRSRData smerti 23 kvitnya 1986 1986 04 23 55 rokiv Misce smerti Moskva SRSRPrichina smerti serceva nedostatnistPohovannya Vagankovske kladovisheGromadyanstvo SRSRNacionalnist rosiyaninProfesiyi opernij spivak kompozitor estrada artist bayanistOsvita Uralska konservatoriya 1954 Spivackij golos baritonInstrumenti bayan i vokal d Zhanri opera i lirikaNagorodi Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorcha diyalnist 3 U kinematografi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literaturaZhittyepis red Navchavsya v muzichnij shkoli U somomu klasi batko podaruvav jomu dvoryadnu garmoniku pid yaku Gulyayev pochav spivati ves repertuar S Lemesheva pochutij po radio ta z plativok V 1949 pislya zakinchennya shkoli Gulyayev vstupiv do Sverdlovskogo medichnogo institutu ale shvidko usvidomivshi pomilku u vibori profesiyi perejshov do Uralskoyi konservatoriyi u Sverdlovsku nini Yekaterinburg na vokalnij fakultet yaku zakinchiv po klasu F I Obrazcovskoyi Do chetvertogo kursu spivav tenorom i tilki piznishe vidkrivsya jogo prekrasnij oksamitovij bariton Na p yatomu kursi 1953 G buv zaproshenij do Sverdlovskogo teatru operi ta baletu Kar yera opernogo spivaka prodovzhuvalas u Doneckomu 1955 1960 i Kiyivskomu opernih teatrah 1960 1975 a vid 1975 i do kincya zhittya G buv solistom Velikogo teatru V jogo repertuari partiyi Shors Shors Lyatoshinskogo Listnickij Tihij Don Dzerzhinskogo Onyegin Yevgenij Onyegin Chajkovskogo Figaro Sevilskij cirulnik Rossini Graf di Luna Renato Trubadur Bal maskarad Verdi Eskamilio Karmen Bize Robert Iolanta Chajkovskogo Papageno Charivna flejta Mocarta ta in Pomer vid pristupu astmi 23 kvitnya 1986 roku v Moskvi pohovanij na Vagankivskomu cvintari Tvorcha diyalnist red Koncertna diyalnist Gulyayeva rozvivalas paralelno opernij She z chasu navchannya v konservatoriyi v pershi povoyenni golodni roki bagato studentiv pidroblyali v koncertah G u suprovodi bayana spivav ariyi pisni romansi Estrada prinesla jomu shiroku populyarnist Pidkoryav jogo oksamitovij teplij i bagatij za tembrom bariton privablyuvalo vidkrite krasive oblichchya charivna posmishka V jogo repertuari narodni pisni Vdol po ulice metelica metet Divlyus ya na nebo rosijski romansi Sred shumnogo bala Ne lukavte Ne probuzhdaj vospominanij zakordonna klasika Shuman Grig i suchasna pisnya yakij vin viddavav bagato sil 27 travnya 1962 roku vpershe vikonav pisnyu Yak tebe ne lyubiti Kiyeve mij yaka v listopadi 2014 roku stala oficijnim gimnom mista Kiyiv 1 2 G bagato pracyuvav nad kozhnoyu pisneyu shiroko opirayuchis na dosvid starshogo pokolinnya zokrema svogo kumira Lemesheva Ale tradiciyu vikoristovuvav tvorcho stvoryuyuchi svij unikalnij svit pisni V Ukrayini G spivrobitnichav z kompozitorom I Shamo a z 1966 pochalas tvorcha druzhba spivaka z O Pahmutovoyu cikl yakoyi na virshi M Dobronravova Sozvezdie Gagarina Suzir ya Gagarina stav dlya G spravzhnim suzir yam a pisnya ciklu Znaete kakim on parnem byl nazavzhdi stala vizitnoyu kartkoyu spivaka yak i pisni Russkoe pole Na bezymyannoj vysote Cilij cikl tvoriv napisav dlya nogo M Tariverdiyev Vikonuvav G pisni T Hryennikova G Sviridova D Shostakovicha D Kabalevskogo Vimoglivij do sebe taktovnij z inshimi G tonko vidchuvav riznicyu pracyuyuchi z orkestrom pid keruvannyam Yu Silantyeva z Derzhavnim rosijskim narodnim orkestrom im M Osipova chi pid akompanement royalya bagato rokiv jogo nezminnoyu akompaniatorkoyu bula R Trohman G i sam napisav dekilka desyatkiv pisen najbilshe vidomi Vospominaniya o polkovom orkestre Zhelayu Vam na virshi R Rozhdestvenskogo i cikl pisen na virshi S Yesenina Pod okoshkom mesyac Dorogaya syadem ryadom Horosha byla Tanyusha Spivak bagato gastrolyuvav u SShA Kanadi Franciyi Yaponiyi Belgiyi na Kubi Vin laureat VII Vsesvitnogo festivalyu molodi i studentiv u Vidni 1959 ta Derzhavnoyi premiyi SRSR 1975 zasluzhenij artist Ukrayinskoyi RSR 1960 narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1965 narodnij artist SRSR 1968 Na chest jogo pam yati v Rosiyi stvoreno festival konkurs molodih opernih spivakiv im Yuriya Gulyayeva sho nabuv statusu derzhavnogo V Tyumeni jogo im ya nosyat vulicya i zal filarmoniyi U kinematografi red Znyavsya v roli Vadima u filmi S J Paradzhanova Ukrayinska rapsodiya 1961 Pro nogo stvoreno telefilm Yurij Gulyayev 1972 Div takozh red 6783 Gulyayev asteroyid nazvanij na chest spivaka Primitki red Kiyivrada zatverdila gimn Kiyeva Ukrayinska Pravda Arhiv originalu za 8 grudnya 2018 Procitovano 5 listopada 2018 Gimnom stolici zatverdili pisnyu Yak tebe ne lyubiti Kiyeve mij LB ua Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 11 kvitnya 2022 Dzherela ta literatura red Kovpak L V Gulyayev Yurij Oleksandrovich Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 252 518 s il ISBN 966 00 0405 2 O M Nemkovich Gulyayev Yurij Oleksandrovich Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 185 Vsemirnyj biograficheskij znciklopedicheskij slovar M 1998 S 217 218 Gulyayev Yurij Oleksandrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 554 Gulyayev Yurij na sajti Zolotij Fond ukrayinskoyi estradi Arhivovano 4 travnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gulyayev Yurij Oleksandrovich amp oldid 40908530