www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юра Зойфер Ю ра Зо йфер бавар Jura Soyfer 8 грудня 1912 Харків Харківська губернія 16 лютого 1939 Бухенвальд Німеччина а

Юра Зойфер

Ю́ра Зо́йфер (бавар. Jura Soyfer, 8 грудня 1912, Харків, Харківська губернія — 16 лютого 1939, Бухенвальд, Німеччина) — австрійський драматург, поет, журналіст, походив із українських євреїв.

Юра Зойфер
нім. Jura Soyfer
Народився 8 грудня 1912(1912-12-08)[…]
Харків, Російська імперія
Помер 16 лютого 1939(1939-02-16) (26 років)
Бухенвальд, Веймар, Тюрингія[d], Німецька імперія
·тиф
Поховання
 : 

Країна  Австрія
Діяльність поет, драматург, письменник, журналіст
Мова творів німецька
Партія Комуністична партія Австрії
 Юра Зойфер у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Майбутній письменник походив з родини промисловців та фабрикантів, відомі представники якої — харківські мільйонери брати Володимир та Павло Зойфери. Успішний бізнес та торгівлю будівельними матеріалами Торгового дому Зойферів знищила російська революція. 1918 року вони залишають Харків. Спочатку потрапляють у Ростов, потім у Тифліс, потім у Константинополь і нарешті у Відень. Як не дивно, але Юра не стає продовжувачем справи батька. Навпаки, він вступає до соціал-демократичної партії й стає пристрасним комуністичним пропагандистом, поставивши свій талант драматурга на служіння лівій ідеї.

У Відні 20-30 років XX століття набули масового поширення політичні кабаре, на естраді яких розігрувалися скетчі та спектаклі на актуальні соціальні теми. Ю.Зойфер – один з найпопулярніших авторів гострих сцен, сатиричних куплетів та пісень. Памфлети Ю. Зойфера публікуються в центральному органі австрійських «есдеків» – газеті «Арбайтен-Цайтунг». Про зміст їх говорять заголовки: «Гітлер бачить погані сни», «Про коричневий Відень», «Расистська любовна балада», «Мелодійніий годинник третього рейху».

«Кінець світу», «Асторія», «Вінета» – це назви п'єс Ю. Зойфера, дія в яких відбувається в умовних країнах, вифантазуваних автором містах. Зміст цих п'єс – протест проти насильства й несправедливості.

Брама у концентраційному таборі Дахау

Творчість Юри Зойфера активно розвивалась доти, доки австрійська соціал-демократична партія діяла легально. Але після 1934 року діяльність «есдеків» потрапила під заборону (віденські робітники повстали проти нацистів і в тих подіях Ю. Зойфер брав участь). Молодий драматург продовжував писати гостро публіцистичні п'єси та куплети. Він передбачав, що влада Гітлера й нацистів – не щось тимчасове, а загроза для людства. Але він не міг не бачити й слабкість та непослідовність лідерів австрійських соціал-демократів. Закономірно, що його заарештовують, але він потрапляє під оголошену амністію всім політичним в'язням Австрії. Ю. Зойфер вирішив залишити Австрію та під час спроби нелегально перейти швейцарський кордон його знов арештовують. Концентраційний табір Дахау, потім Бухенвальд… «Пісня про Дахау» Юри Зойфера стала табірним гімном свободи:

(прим.: повний текст за посиланням )

Рідним письменника вдалося емігрувати до США й вони добилися звільнення Юри Зойфера та його виїзду до Америки. Але свобода запізнилася на зустріч з драматургом – Юра Зойфер помер від тифу.

Нині театр Юри Зойфера знову популярний. Його п'єси ставлять на сценах театрів Австрії, Німеччини, Англії, США. У 90-ті роки в Харків приїздила австрійська актриса Доріс Хаубнер, яка розігрувала перед глядачами інсценівки за творами Юри Зойфера. Нині в Австрії та Німеччині видано багато книг, присвячених знаменитому харківцю.

Творчий спадок Юри Зойфера невеликий: збірка «Вірші та репортажі», неопублікований роман «Так вмерла одна партія» (уривки публікувалися в нелегальній комуністичній газеті «Фольксштиммі»). 1947 року побачила світ книга «Від раю до загибелі світу» – збірка п'єс в жанрі «маленької драми».

В культурі Редагувати

Театр-студія «Арабески» (Харків) має в своєму репертуарі п'єсу «РАДІОШАНСОН – вісім історій про Юру Зойфера» (2007; за текстами Сергія Жадана, музика – Kharkiv Klezmer Band). Головну роль у п'єсі зіграв Місько Барбара, лідер гурту «Мертвий Півень».

В Майстерні 55 (Харків) була поставлена вистава «П'ять хвилин до нуля» за мотивами п'єси Юри Зойфера «Кінець світу» (2019; режисер – Леонід Садовський)

Книги українською мовою Редагувати

  • Зойфер Ю. Асторія та інші історії: П'єси. Оповідання. Есе / упоряд., пер., прим. та післямова Петра Рихла. — Чернівці: Молодий буковинець, 1996. — 160 с.
  • Зойфер Юра. Кінець світу. Драми та проза / упор., пер., післям. та прим. Петра Рихла. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2012. — 296 с.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  4. ↑ Зойфер Юра // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  6. Архівна копія на сайті Wayback Machine.

Джерела і посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yu ra Zo jfer bavar Jura Soyfer 8 grudnya 1912 Harkiv Harkivska guberniya 16 lyutogo 1939 Buhenvald Nimechchina avstrijskij dramaturg poet zhurnalist pohodiv iz ukrayinskih yevreyiv Yura Zojfernim Jura SoyferNarodivsya 8 grudnya 1912 1912 12 08 1 2 Harkiv Rosijska imperiya 4 Pomer 16 lyutogo 1939 1939 02 16 4 5 26 rokiv Buhenvald Vejmar Tyuringiya d Nimecka imperiya 4 tifPohovannya Krayina AvstriyaDiyalnist poet dramaturg pismennik zhurnalistMova tvoriv nimecka 1 Partiya Komunistichna partiya Avstriyi Yura Zojfer u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 V kulturi 3 Knigi ukrayinskoyu movoyu 4 Primitki 5 Dzherela i posilannyaBiografiya RedaguvatiMajbutnij pismennik pohodiv z rodini promislovciv ta fabrikantiv vidomi predstavniki yakoyi harkivski miljoneri brati Volodimir ta Pavlo Zojferi Uspishnij biznes ta torgivlyu budivelnimi materialami Torgovogo domu Zojferiv znishila rosijska revolyuciya 1918 roku voni zalishayut Harkiv Spochatku potraplyayut u Rostov potim u Tiflis potim u Konstantinopol i nareshti u Viden Yak ne divno ale Yura ne staye prodovzhuvachem spravi batka Navpaki vin vstupaye do social demokratichnoyi partiyi j staye pristrasnim komunistichnim propagandistom postavivshi svij talant dramaturga na sluzhinnya livij ideyi U Vidni 20 30 rokiv XX stolittya nabuli masovogo poshirennya politichni kabare na estradi yakih rozigruvalisya sketchi ta spektakli na aktualni socialni temi Yu Zojfer odin z najpopulyarnishih avtoriv gostrih scen satirichnih kupletiv ta pisen Pamfleti Yu Zojfera publikuyutsya v centralnomu organi avstrijskih esdekiv gazeti Arbajten Cajtung Pro zmist yih govoryat zagolovki Gitler bachit pogani sni Pro korichnevij Viden Rasistska lyubovna balada Melodijniij godinnik tretogo rejhu Kinec svitu Astoriya Vineta ce nazvi p yes Yu Zojfera diya v yakih vidbuvayetsya v umovnih krayinah vifantazuvanih avtorom mistah Zmist cih p yes protest proti nasilstva j nespravedlivosti nbsp Brama u koncentracijnomu tabori DahauTvorchist Yuri Zojfera aktivno rozvivalas doti doki avstrijska social demokratichna partiya diyala legalno Ale pislya 1934 roku diyalnist esdekiv potrapila pid zaboronu videnski robitniki povstali proti nacistiv i v tih podiyah Yu Zojfer brav uchast Molodij dramaturg prodovzhuvav pisati gostro publicistichni p yesi ta kupleti Vin peredbachav sho vlada Gitlera j nacistiv ne shos timchasove a zagroza dlya lyudstva Ale vin ne mig ne bachiti j slabkist ta neposlidovnist lideriv avstrijskih social demokrativ Zakonomirno sho jogo zaareshtovuyut ale vin potraplyaye pid ogoloshenu amnistiyu vsim politichnim v yaznyam Avstriyi Yu Zojfer virishiv zalishiti Avstriyu ta pid chas sprobi nelegalno perejti shvejcarskij kordon jogo znov areshtovuyut Koncentracijnij tabir Dahau potim Buhenvald Pisnya pro Dahau Yuri Zojfera stala tabirnim gimnom svobodi Doch wir haben die Losung von Dachau gelernt Und wir wurden stahlhart dabei Bleib ein Mensch Kamerad Sei ein Mann Kamerad Mach ganze Arbeit pack an Kamerad Denn Arbeit denn Arbeit macht frei Denn Arbeit denn Arbeit macht frei 6 prim povnij tekst za posilannyam tut Ridnim pismennika vdalosya emigruvati do SShA j voni dobilisya zvilnennya Yuri Zojfera ta jogo viyizdu do Ameriki Ale svoboda zapiznilasya na zustrich z dramaturgom Yura Zojfer pomer vid tifu Nini teatr Yuri Zojfera znovu populyarnij Jogo p yesi stavlyat na scenah teatriv Avstriyi Nimechchini Angliyi SShA U 90 ti roki v Harkiv priyizdila avstrijska aktrisa Doris Haubner yaka rozigruvala pered glyadachami inscenivki za tvorami Yuri Zojfera Nini v Avstriyi ta Nimechchini vidano bagato knig prisvyachenih znamenitomu harkivcyu Tvorchij spadok Yuri Zojfera nevelikij zbirka Virshi ta reportazhi neopublikovanij roman Tak vmerla odna partiya urivki publikuvalisya v nelegalnij komunistichnij gazeti Folksshtimmi 1947 roku pobachila svit kniga Vid rayu do zagibeli svitu zbirka p yes v zhanri malenkoyi drami V kulturi RedaguvatiTeatr studiya Arabeski Harkiv maye v svoyemu repertuari p yesu RADIOShANSON visim istorij pro Yuru Zojfera 2007 za tekstami Sergiya Zhadana muzika Kharkiv Klezmer Band Golovnu rol u p yesi zigrav Misko Barbara lider gurtu Mertvij Piven V Majsterni 55 Harkiv bula postavlena vistava P yat hvilin do nulya za motivami p yesi Yuri Zojfera Kinec svitu 2019 rezhiser Leonid Sadovskij Knigi ukrayinskoyu movoyu RedaguvatiZojfer Yu Astoriya ta inshi istoriyi P yesi Opovidannya Ese uporyad per prim ta pislyamova Petra Rihla Chernivci Molodij bukovinec 1996 160 s Zojfer Yura Kinec svitu Drami ta proza upor per pislyam ta prim Petra Rihla Chernivci Knigi HHI 2012 296 s Primitki Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Discogs 2000 d Track Q504063 a b v Zojfer Yura Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Dzherela i posilannya RedaguvatiVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Vistavka pro zhittya i poetichnu tvorchist Yuri Zojfera Centr vivchennya Golokostu i genocidu Universitet Minnesoti SShA angl Biografiya Yuri Zojfera nedostupne posilannya z travnya 2019 nim Teatr studiya Arabeski Kharkiv Klezmer Band Radio shanson visim istorij pro Yuru Zojfera Lvivska gazeta RADIOShANSON VISIM ISTORIJ PRO YuRU ZOJFERA politichne kabare nedostupne posilannya z travnya 2019 Vin buv kometoyu Stattya O Chepalova u gazeti Dzerkalo tizhnya https dt ua CULTURE vin buv kometoyu vin zgoriv yura zoyfer mizanstseni kintsya svitu html Teatr Arabeski predstaviv vistavu Visim istorij pro Yuru Zojfera Kremenchuk na doloni 21 05 2008 nedostupne posilannya z travnya 2019 Liliya Shutyak She raz pro Kinec Bukvoyid 20 12 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yura Zojfer amp oldid 33868207