www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юліуш Гохберґер Юліуш Кáрл Гохбéрґер пол Juliusz Karol Hochberger 16 травня 1840 Познань 5 квітня 1905 Львів львівський

Юліуш Гохберґер

Юліуш Кáрл Гохбéрґер (пол. Juliusz Karol Hochberger; 16 травня 1840, Познань — 5 квітня 1905, Львів) — львівський архітектор.

Юліуш Гохберґер
пол. Juliusz Karol Hochberger
Народження 16 травня 1840(1840-05-16)
Смерть 5 квітня 1905(1905-04-05) (64 роки)
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Країна Пруссія
Австрія
Діяльність реставратор, архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм
Найважливіші споруди Будинок Галицького крайового сейму у Львові
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня
 Юліуш Гохберґер у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Юліуш Гохберґер народився 16 травня 1840 року в Познані (тоді — Позен, Пруссія). Початкову освіту здобув у познанській гімназії. Після закінчення та року праці у 1859 продовжив навчання в королівській Будівельній академії в Берліні. Ще в період навчання в Берлінській академії Юліуш зарекомендував себе талановитим архітектором, про що свідчить отримання в 1866 срібної медалі в архітектурному конкурсі, присвяченому річниці смерті Шинкеля. Після закінчення академії працював у прусській будівельній службі архітектором та адміністратором. Його архітектурна діяльність у той час була дуже різноманітною. Проєктував костели, мости, дороги, лікувальні заклади, залізничні вокзали і станції. Здобув перемогу у конкурсі на вакантну посаду директора міського будівельного уряду у Львові. Призначений міською радою на цю посаду 2 січня 1872 року, пропрацював на ній 33 роки. Від 1877 року член Політехнічного товариства у Львові. 1892 року обраний заступником голови товариства. 1877 року був членом редакції друкованого органу товариства — часопису «Dźwignia» і повторно у 1890—1893 роках (на той час уже «Czasopismo Techniczne»).

Був членом журі конкурсу на проєкт будівлі ощадної каси в Станиславові (1882), костелу святої Єлизавети у Львові (1903), проєктів розширення дому «Сокола» на нинішній вулиці Дудаєва у Львові (1904). Один з організаторів Галицької крайової виставки у Львові 1894 року. Від 1892 входив до статутної виставкової комісії. Співорганізатор архітектурного відділу виставки. Автор проекту одного з павільйонів. 1894 року нагороджений Орденом залізної корони 3-го класу. Помер 5 квітня 1905. Похований у фамільному склепі поряд із дружиною на Личаківському цвинтарі (68 поле).

Сім'я Редагувати

  • батько — Юліуш Андреас Гохберґер (1810—1890)
  • мати — Анна-Маріана-Людгарда Зейланд (1814—1889)
  • дружина — Гелена-Магдалена Морачевська Холева (1845—1889)
  • дочка — Гелена-Франциска (1873—1943)
  • дочка — Аніела Людвіка (1880—1940)
  • дочка — Марія Антонина (1880—1963)
  • син — Казімеж (1883—1898)

Роботи Редагувати

Культові споруди Редагувати

  • Кірха Пресвятого Спасителя (євангелічна) в Познані (1866—1869)
  • Костел Св. Марії Маґдалини в селі Бече (нім. Betsche, з 1945 р. — Пшчев, пол. Pszczew).
  • Костел святого Павла в Познані.

Адміністративні споруди Редагувати

  • Галицький крайовий сейм (1877—1881), нині — Львівський національний університет імені Івана Франка. У 1877 році був проведений конкурс проєктів для Галицького сейму. На конкурс було представлено 30 проєктів, з них було нагороджено чотири, серед них і проект Отто Вагнера. Оскільки жоден проєкт не був затверджений для реалізації, то комісія доручила опрацювати новий, на основі нагороджених, Юліушу Гохберґеру (директору міського будівельного уряду). Новий проєкт не лише мав досконале планування й багате архітектурне оздоблення, але ще й був дешевшим, ніж передбачали умови конкурсу. Загальний план споруди зумовлений конфігурацією кварталу. Головний фасад виходить на Міський (Єзуїтський) парк (нині — парк імені Франка). Він вирішений у формах зрілого віденського ренесансу. Центральний ризаліт будівлі у формі колонного портика доповнюють скульптурні композицій «Праця» та «Освіта» роботи Т. Риґера. Йому ж належить і скульптурна композиція «Галичина, Вісла і Дністер», що увінчує антаблемент. Алегоричні скульптури належать різцям З. Трембецького та Ф. Мікульського. Над головним входом на рівні другого поверху, розташована лоджія декорована спареним колонами коринфського ордеру. Розвинутий центральний ризаліт підтримують два бокові ризаліти. Симетрично на головному фасаді розташовані два проїзди у внутрішні двори. Від головного корпусу вглиб ділянки розташовані крила. В центральному крилі, між внутрішніми двориками, розташовані: шестимаршева сходова клітка, а також зали засідань, бібліотека, буфет.

Освітні споруди Редагувати

У 1873 році Сейм прийняв новий шкільний крайовий статут, постанову про утримання шкіл за кошт міста, а також ухвалу про те що всі державні заклади початкової освіти повинні розміщуватись у власних будівлях. У 1874 році була створена ц.-к. Шкільна крайова рада. В її обов'язки входили: питання фінансування освіти, нагляд за відповідним рівнем будівництва освітніх споруд. Крайова рада прийняла критерії для будівництва шкільних споруд. В залежності від типу школи (мішаного типу: чоловічі та жіночі, або роздільні) виникли певні особливості планування. Найчастіше будувались школи мішаного типу. Чоловіча та жіноча частини були ізольованими. Вони мали окремі входи, та окремі набори усіх обов'язкових навчальних приміщень. У спільному користуванні могли бути гімнастичний зал, каплиця та приміщення шкільної адміністрації. Зазвичай використовувались коридорна та галерейна планувальні системи.

  • Вища реальна школа (від 1921 року — 1-а математично-природничою гімназією ім. Миколая Коперніка) при вулиці Шухевича, 2 (1876). Це єдиний комплекс з гімназією імені Франца-Йосифа I. У плані Г-подібна, триповерхова, неоренесансна будівля. Нині львівська середня загальноосвітня школа східних мов та східних бойових мистецтв «Будокан» І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов.
  • Школа святого Мартина на вулиці Жовківській, 6 (1876) — нині ліцей № 57 імені Короля Данила. Школа мішаного типу, триповерхова, у плані П-подібна, у крилах розташовані класні кімнати, а по осі головного фасаду: конференц-зал, гімнастичний зал, наукові кабінети. Фасади оформлені за мотивами архітектури італійського ренесансу.
  • Школа святої Марії Маґдалини на місці перетину вулиці Бандери, вулиці Генерала Чупринки та вулиці Вербицького (1883) нині львівська державна комунальна середня загальноосвітня школа № 3 І-ІІІ ступенів. Будівля виконана з натинькованої цегли в «аркадовому стилі». Триповерхова, у плані прямокутна, розділена на дві рівні половини стіною, біля якої згруповані санвузли. Паралельно головному фасаду розмішений коридор, по обидва боки якого розташовані класні кімнати. На першому поверсі запроектовані адміністративні приміщення та гімнастичний зал.
  • Школа святої Анни на розі вулиці Леонтовича, 2 та вулиці Городоцької, 28 (1884) нині Львівська правнича гімназія. Школа мішаного типу, у плані Г-подібна, з великим внутрішнім двором. Жіноча половина розміщена у крилі вздовж вулиці Городоцької, чоловіча у крилі по вулиці Леонтовича. Виконана з нетинькованої цегли в «аркадовому стилі». Фасад оздоблений ступінчастим фронтоном.
  • Школа імені Сташиця на розі вулиці Лесі Українки, 45 та вулиці Підвальної, 17 (1892) — тепер Навчальний корпус №2 Української академії друкарства. Для забудови була виділена ділянка складної форми: ріг обох вулиць утворював гострий кут. У зв'язку з цим будівля у плані схожа на трикутник з невеликим внутрішнім двором. Через перепад рельєфу будівля частково триповерхова, частково чотириповерхова. Одне крило школи витягнулось по вулиці Лесі Українки, інше — вздовж площі Данила Галицького. Крила об'єднує флігель у якому розташовується сходові клітки та санвузли. Фасади декоровані у стилі італійського неоренесансу.
  • Школа імені Міцкевича на вулиці Театральній, 15 (1893) (1891—1892). Нині Львівська середня загальноосвітня школа № 62 з поглибленим вивченням іноземних мов. Фасади оздоблені з використанням мотивів італійського неоренесансу і на рівні третього поверху розташована статуя Адама Міцкевича авторства Станіслава Левандовського.

Фінансові заклади Редагувати

  • Будинок страхового товариства, пізніше Австрійський кредитний торгово-промисловий банк на вулиці Січових Стрільців, 14 (1883) будівля виконана у ренесансному стилі, але надбудова четвертого та п'ятого поверху та численні реконструкцію сильно змінили її вигляд. У плані «П» подібна з великим внутрішнім подвір'м.
  • Філія краківського страхового товариства «Флоріанка» на вулиці Січових Стрільців, 16 (1887) нині Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету ім. І. Франка. У плані будинок «Г» подібної форми, фасади декоровані з використанням ренесансних мотивів.

Інші роботи Редагувати

  • Власна вілла на вулиці Кирила і Мефодія, 11 Збудована у 1880. Перебудована у 1913 для нового власника С. Левандовського за проектом К. Теодоровича. Тепер тут дитячий садок № 43. Будівля у плані наближена до квадрату. Композиційне вирішення головного фасаду симетричне. На ньому акцентом виступає засклена веранда оздоблена балясиною, над нею на рівні другого поверху розміщується балкон. Перший поверх декоровано лінійним рустом. Профільовані тяги опоясують будівлю, на межі першого і другого поверхів, та під вікнами другого. Дверний проріз балкона, та вікна другого поверху мають профільоване обрамлення. Над вікнами розмішуються лінійні сандрики, а над балконними дверима сегментні. Первинне внутрішнє планування — анфіладне, змінене пізнішими перебудовами.
  • Плебанія церкви святої Параскеви П'ятниці на вулиці Гайдамацькій, 2 (1873—1876) виконана в «аркадовому» стилі
  • Будинок пожежної команди на площі князя Святослава. Одноповерхова, тинькована, крита бляхою споруда.
  • Пожежна частина на вулиці Винниченка (1884) — не збережена. Виконана в неоготичному стилі з червоної нетинькованої цегли, двоповерхова, частково одноповерхова.
  • Пожежна частина на Площі Данила Галицького (1901), співавтор І. Брунек. Будівля виконана в неоготичному стилі, фасади мають хроматичне вирішення — виконані з двоколірної нетинькованої цегли. Оздоблена скульптурою святого Флоріана (покровителя пожежників) роботи Петра Війтовича.
  • Військовий манеж на розі вулиці Генерала Грекова, 1 і вулиці Ветеранів (1889—1891)
  • Комплекс Притулку для бідних фундації Брата Альберта на розі вулиці Золотої, 2 і вулиці Клепарівської, 15 (1892, 1896) — тепер промисловий заклад.
  • Комплекс лікарні фундації А. Білінського на вулиці Смаль-Стоцького (1891—1897), співавтори І. Брунек, А. В. Вайсс, З. Сулковський.
  • Павільйон Львова на Галицькій Крайовій виставці (1894) Юліуш Гохберґер розробив основну ідею (ескізи), а Карел Боублік доопрацював. Будівельні роботи виконав Мюллєр. Павільйон виконаний у стилі німецького ренесансу, оздоблений різним декором. Після закриття виставки його перенесено до Стрийського парку та перероблено під ресторан.
  • Сучасна під'їзна дорога до верхнього входу у Стрийський парк, колись головний вхід на Галицьку Крайову виставку (1894).
  • Проект реставрації Порохової вежі (близько 1895).
  • Неоготична брама Личаківського цвинтаря (1875, 1901).
  • Міст в Тшцелі на Обрі.

Галерея Редагувати

Виноски Редагувати

  1. I. Kadencya Rady miejskiej // Miasto Lwów w okresie samorządu 1870—1895. — Lwów : drukarnia W. A. Szyjkowskiego, 1896. — S. 187.
  2. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 88.
  3. Towarzystwo Politechniczne… — S. 78.
  4. Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 379.
  5. Dźwignia. — 1882. — № 12. — S. 197.
  6. Kościół św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1.
  7. Kronika bieżąca // Przegląd Techniczny. — 1904. — № 22. — S. 308; Z Sokoła // Wiek Nowy. — 28 maja 1904. — № 874. — S. 8.
  8. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 106—106. — ISBN 83-88372-29-7.
  9. Kirche des Allerheiligsten Erlösers. — Офіційний сайт міста Познань [ 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
  10. ↑ Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących
  11. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008. — C. 271.
  12. Архітектура Львова… — С. 286.
  13. . Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 25 травня 2019. 
  14. Архітектура Львова… — С. 288.
  15. . Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019. 
  16. Архітектура Львова… — С. 281.
  17. ↑ Архітектура Львова… — С. 282.
  18. ↑ Архітектура Львова… — С. 284.
  19. Енциклопедія Львова C. 569, 570.
  20. Архітектура Львова… — С. 310.
  21. Сулим Б. Феномен Крайової виставки в Галичині: Історичний огляд. — Львів: Поллі, 2007. — С. 70.
  22. ↑ Сулим Б. Феномен… — С. 47.

Джерела Редагувати

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Сулим Б. Феномен Крайової виставки в Галичині: Історичний огляд. — Львів : Поллі, 2007. — С. 47, 70. — ISBN 966-7307-19-0.
  • Бірюльов Ю. Гохберґер Юліуш // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис. — Т. 1. — С. 569, 570. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  • Лінда С. М. «Архітектурна діяльність Юліуша Гохберґера у Львові у період історизму» // Вісник Державного університету «Львівська Політехніка». — Вип. № 358 Архітектура — 1996.
  • Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — С. 131—132.
  • Jakub Lewicki. Między tradycją a nowoczesnością : architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Tow. Opieki nad Zabytkami: Wydawn. Neriton, 2005. — 590 s. : ill.; 30 cm. ISBN 83-88372-29-7.
  • Die Besetzung des öffentlichen Raumes: politische Plätze, Denkmäler und Straßennamen im europäischen Vergleich. — Berlin: Frank & Timme Verlag, 2007. ISBN 3-86596-128-2. — S.427-445.
  • Markian Prokopovych. Habsburg Lemberg: architecture, public space, and politics in the Galician Capital, 1772—1914. — Purdue University Press, 2009. ISBN 1-55753-510-8. — p. 170—181.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yuliush Karl Gohberger pol Juliusz Karol Hochberger 16 travnya 1840 Poznan 5 kvitnya 1905 Lviv lvivskij arhitektor Yuliush Gohbergerpol Juliusz Karol HochbergerNarodzhennya 16 travnya 1840 1840 05 16 PoznanSmert 5 kvitnya 1905 1905 04 05 64 roki LvivPohovannya Lichakivskij cvintar Krayina Prussiya AvstriyaDiyalnist restavrator arhitektorPracya v mistah LvivArhitekturnij stil istorizmNajvazhlivishi sporudi Budinok Galickogo krajovogo sejmu u LvoviNagorodi Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Yuliush Gohberger u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Sim ya 3 Roboti 3 1 Kultovi sporudi 3 2 Administrativni sporudi 3 3 Osvitni sporudi 3 4 Finansovi zakladi 3 5 Inshi roboti 4 Galereya 5 Vinoski 6 Dzherela 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiYuliush Gohberger narodivsya 16 travnya 1840 roku v Poznani todi Pozen Prussiya Pochatkovu osvitu zdobuv u poznanskij gimnaziyi Pislya zakinchennya ta roku praci u 1859 prodovzhiv navchannya v korolivskij Budivelnij akademiyi v Berlini She v period navchannya v Berlinskij akademiyi Yuliush zarekomenduvav sebe talanovitim arhitektorom pro sho svidchit otrimannya v 1866 sribnoyi medali v arhitekturnomu konkursi prisvyachenomu richnici smerti Shinkelya Pislya zakinchennya akademiyi pracyuvav u prusskij budivelnij sluzhbi arhitektorom ta administratorom Jogo arhitekturna diyalnist u toj chas bula duzhe riznomanitnoyu Proyektuvav kosteli mosti dorogi likuvalni zakladi zaliznichni vokzali i stanciyi Zdobuv peremogu u konkursi na vakantnu posadu direktora miskogo budivelnogo uryadu u Lvovi Priznachenij miskoyu radoyu na cyu posadu 2 sichnya 1872 roku 1 propracyuvav na nij 33 roki Vid 1877 roku chlen Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 2 1892 roku obranij zastupnikom golovi tovaristva 3 1877 roku buv chlenom redakciyi drukovanogo organu tovaristva chasopisu Dzwignia i povtorno u 1890 1893 rokah na toj chas uzhe Czasopismo Techniczne 4 Buv chlenom zhuri konkursu na proyekt budivli oshadnoyi kasi v Stanislavovi 1882 5 kostelu svyatoyi Yelizaveti u Lvovi 1903 6 proyektiv rozshirennya domu Sokola na ninishnij vulici Dudayeva u Lvovi 1904 7 Odin z organizatoriv Galickoyi krajovoyi vistavki u Lvovi 1894 roku Vid 1892 vhodiv do statutnoyi vistavkovoyi komisiyi Spivorganizator arhitekturnogo viddilu vistavki Avtor proektu odnogo z paviljoniv 8 1894 roku nagorodzhenij Ordenom zaliznoyi koroni 3 go klasu Pomer 5 kvitnya 1905 Pohovanij u familnomu sklepi poryad iz druzhinoyu na Lichakivskomu cvintari 68 pole Sim ya Redaguvatibatko Yuliush Andreas Gohberger 1810 1890 mati Anna Mariana Lyudgarda Zejland 1814 1889 druzhina Gelena Magdalena Morachevska Holeva 1845 1889 dochka Gelena Franciska 1873 1943 dochka Aniela Lyudvika 1880 1940 dochka Mariya Antonina 1880 1963 sin Kazimezh 1883 1898 Roboti RedaguvatiKultovi sporudi Redaguvati Kirha Presvyatogo Spasitelya yevangelichna v Poznani 1866 1869 9 Kostel Sv Mariyi Magdalini v seli Beche nim Betsche z 1945 r Pshchev pol Pszczew 10 Kostel svyatogo Pavla v Poznani 10 Administrativni sporudi Redaguvati Galickij krajovij sejm 1877 1881 nini Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka U 1877 roci buv provedenij konkurs proyektiv dlya Galickogo sejmu Na konkurs bulo predstavleno 30 proyektiv z nih bulo nagorodzheno chotiri sered nih i proekt Otto Vagnera Oskilki zhoden proyekt ne buv zatverdzhenij dlya realizaciyi to komisiya doruchila opracyuvati novij na osnovi nagorodzhenih Yuliushu Gohbergeru direktoru miskogo budivelnogo uryadu Novij proyekt ne lishe mav doskonale planuvannya j bagate arhitekturne ozdoblennya ale she j buv deshevshim nizh peredbachali umovi konkursu Zagalnij plan sporudi zumovlenij konfiguraciyeyu kvartalu Golovnij fasad vihodit na Miskij Yezuyitskij park nini park imeni Franka Vin virishenij u formah zrilogo videnskogo renesansu Centralnij rizalit budivli u formi kolonnogo portika dopovnyuyut skulpturni kompozicij Pracya ta Osvita roboti T Rigera Jomu zh nalezhit i skulpturna kompoziciya Galichina Visla i Dnister sho uvinchuye antablement Alegorichni skulpturi nalezhat rizcyam Z Trembeckogo ta F Mikulskogo Nad golovnim vhodom na rivni drugogo poverhu roztashovana lodzhiya dekorovana sparenim kolonami korinfskogo orderu Rozvinutij centralnij rizalit pidtrimuyut dva bokovi rizaliti Simetrichno na golovnomu fasadi roztashovani dva proyizdi u vnutrishni dvori Vid golovnogo korpusu vglib dilyanki roztashovani krila V centralnomu krili mizh vnutrishnimi dvorikami roztashovani shestimarsheva shodova klitka a takozh zali zasidan biblioteka bufet 11 Osvitni sporudi Redaguvati U 1873 roci Sejm prijnyav novij shkilnij krajovij statut postanovu pro utrimannya shkil za kosht mista a takozh uhvalu pro te sho vsi derzhavni zakladi pochatkovoyi osviti povinni rozmishuvatis u vlasnih budivlyah U 1874 roci bula stvorena c k Shkilna krajova rada V yiyi obov yazki vhodili pitannya finansuvannya osviti naglyad za vidpovidnim rivnem budivnictva osvitnih sporud Krajova rada prijnyala kriteriyi dlya budivnictva shkilnih sporud V zalezhnosti vid tipu shkoli mishanogo tipu cholovichi ta zhinochi abo rozdilni vinikli pevni osoblivosti planuvannya Najchastishe buduvalis shkoli mishanogo tipu Cholovicha ta zhinocha chastini buli izolovanimi Voni mali okremi vhodi ta okremi nabori usih obov yazkovih navchalnih primishen U spilnomu koristuvanni mogli buti gimnastichnij zal kaplicya ta primishennya shkilnoyi administraciyi Zazvichaj vikoristovuvalis koridorna ta galerejna planuvalni sistemi Gimnaziya 3 imeni Franca Josifa I pislya 1918 roku imeni Stefana Batoriya na vulici Knyazya Romana 1876 Tripoverhova neorenesansna budivlya U planuvanni ciyeyi budivli arhitektor vpershe zastosuvav koridornu sistemu planuvannya Golovnij vhid akcentovano rizalitom z velikim arochnimi viknami aktovogo zalu prikrashenij skulpturami vidatnih diyachiv polskoyi kulturi i nauki Mikolaya Kopernika A Snyadeckogo Adama Mickevicha Tadeusha Chackogo Yuzefa Ossolinskogo Yana Dlugosha roboti skulptora Tadeusha Baroncha Zaraz tut rozmishuyetsya Naukovo doslidnij institut Lvivskoyi politehniki 12 Visha realna shkola vid 1921 roku 1 a matematichno prirodnichoyu gimnaziyeyu im Mikolaya Kopernika 13 pri vulici Shuhevicha 2 1876 Ce yedinij kompleks z gimnaziyeyu imeni Franca Josifa I U plani G podibna tripoverhova neorenesansna budivlya Nini lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola shidnih mov ta shidnih bojovih mistectv Budokan I III stupeniv z pogliblenim vivchennyam inozemnih mov 14 Shkola svyatogo Martina na vulici Zhovkivskij 6 1876 nini licej 57 imeni Korolya Danila 15 Shkola mishanogo tipu tripoverhova u plani P podibna u krilah roztashovani klasni kimnati a po osi golovnogo fasadu konferenc zal gimnastichnij zal naukovi kabineti Fasadi oformleni za motivami arhitekturi italijskogo renesansu 16 Shkola svyatoyi Mariyi Magdalini na misci peretinu vulici Banderi vulici Generala Chuprinki ta vulici Verbickogo 1883 nini lvivska derzhavna komunalna serednya zagalnoosvitnya shkola 3 I III stupeniv Budivlya vikonana z natinkovanoyi cegli v arkadovomu stili Tripoverhova u plani pryamokutna rozdilena na dvi rivni polovini stinoyu bilya yakoyi zgrupovani sanvuzli Paralelno golovnomu fasadu rozmishenij koridor po obidva boki yakogo roztashovani klasni kimnati Na pershomu poversi zaproektovani administrativni primishennya ta gimnastichnij zal 17 Shkola svyatoyi Anni na rozi vulici Leontovicha 2 ta vulici Gorodockoyi 28 1884 nini Lvivska pravnicha gimnaziya Shkola mishanogo tipu u plani G podibna z velikim vnutrishnim dvorom Zhinocha polovina rozmishena u krili vzdovzh vulici Gorodockoyi cholovicha u krili po vulici Leontovicha Vikonana z netinkovanoyi cegli v arkadovomu stili Fasad ozdoblenij stupinchastim frontonom 17 Shkola imeni Stashicya na rozi vulici Lesi Ukrayinki 45 ta vulici Pidvalnoyi 17 1892 teper Navchalnij korpus 2 Ukrayinskoyi akademiyi drukarstva Dlya zabudovi bula vidilena dilyanka skladnoyi formi rig oboh vulic utvoryuvav gostrij kut U zv yazku z cim budivlya u plani shozha na trikutnik z nevelikim vnutrishnim dvorom Cherez perepad relyefu budivlya chastkovo tripoverhova chastkovo chotiripoverhova Odne krilo shkoli vityagnulos po vulici Lesi Ukrayinki inshe vzdovzh ploshi Danila Galickogo Krila ob yednuye fligel u yakomu roztashovuyetsya shodovi klitki ta sanvuzli Fasadi dekorovani u stili italijskogo neorenesansu 18 Shkola imeni Mickevicha na vulici Teatralnij 15 1893 1891 1892 Nini Lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola 62 z pogliblenim vivchennyam inozemnih mov Fasadi ozdobleni z vikoristannyam motiviv italijskogo neorenesansu i na rivni tretogo poverhu roztashovana statuya Adama Mickevicha avtorstva Stanislava Levandovskogo 18 Finansovi zakladi Redaguvati Budinok strahovogo tovaristva piznishe Avstrijskij kreditnij torgovo promislovij bank na vulici Sichovih Strilciv 14 1883 budivlya vikonana u renesansnomu stili ale nadbudova chetvertogo ta p yatogo poverhu ta chislenni rekonstrukciyu silno zminili yiyi viglyad U plani P podibna z velikim vnutrishnim podvir m Filiya krakivskogo strahovogo tovaristva Florianka na vulici Sichovih Strilciv 16 1887 nini Institut pislyadiplomnoyi osviti ta douniversitetskoyi pidgotovki Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka U plani budinok G podibnoyi formi fasadi dekorovani z vikoristannyam renesansnih motiviv Inshi roboti Redaguvati Vlasna villa na vulici Kirila i Mefodiya 11 Zbudovana u 1880 Perebudovana u 1913 dlya novogo vlasnika S Levandovskogo za proektom K Teodorovicha Teper tut dityachij sadok 43 Budivlya u plani nablizhena do kvadratu Kompozicijne virishennya golovnogo fasadu simetrichne Na nomu akcentom vistupaye zasklena veranda ozdoblena balyasinoyu nad neyu na rivni drugogo poverhu rozmishuyetsya balkon Pershij poverh dekorovano linijnim rustom Profilovani tyagi opoyasuyut budivlyu na mezhi pershogo i drugogo poverhiv ta pid viknami drugogo Dvernij proriz balkona ta vikna drugogo poverhu mayut profilovane obramlennya Nad viknami rozmishuyutsya linijni sandriki a nad balkonnimi dverima segmentni Pervinne vnutrishnye planuvannya anfiladne zminene piznishimi perebudovami 19 Plebaniya cerkvi svyatoyi Paraskevi P yatnici na vulici Gajdamackij 2 1873 1876 vikonana v arkadovomu stili 20 Budinok pozhezhnoyi komandi na ploshi knyazya Svyatoslava Odnopoverhova tinkovana krita blyahoyu sporuda Pozhezhna chastina na vulici Vinnichenka 1884 ne zberezhena Vikonana v neogotichnomu stili z chervonoyi netinkovanoyi cegli dvopoverhova chastkovo odnopoverhova Pozhezhna chastina na Ploshi Danila Galickogo 1901 spivavtor I Brunek Budivlya vikonana v neogotichnomu stili fasadi mayut hromatichne virishennya vikonani z dvokolirnoyi netinkovanoyi cegli Ozdoblena skulpturoyu svyatogo Floriana pokrovitelya pozhezhnikiv roboti Petra Vijtovicha Vijskovij manezh na rozi vulici Generala Grekova 1 i vulici Veteraniv 1889 1891 Kompleks Pritulku dlya bidnih fundaciyi Brata Alberta na rozi vulici Zolotoyi 2 i vulici Kleparivskoyi 15 1892 1896 teper promislovij zaklad Kompleks likarni fundaciyi A Bilinskogo na vulici Smal Stockogo 1891 1897 spivavtori I Brunek A V Vajss Z Sulkovskij Paviljon Lvova na Galickij Krajovij vistavci 1894 Yuliush Gohberger rozrobiv osnovnu ideyu eskizi a Karel Boublik doopracyuvav Budivelni roboti vikonav Myullyer Paviljon vikonanij u stili nimeckogo renesansu ozdoblenij riznim dekorom Pislya zakrittya vistavki jogo pereneseno do Strijskogo parku ta pererobleno pid restoran 21 Suchasna pid yizna doroga do verhnogo vhodu u Strijskij park kolis golovnij vhid na Galicku Krajovu vistavku 1894 22 Proekt restavraciyi Porohovoyi vezhi blizko 1895 22 Neogotichna brama Lichakivskogo cvintarya 1875 1901 Mist v Tshceli na Obri 10 Galereya Redaguvati nbsp Shkola svyatoyi Anni Lviv nbsp Villa Gohbergera Lviv nbsp Shkola svyatoyi Mariyi Magdalini Lviv nbsp vulicya Lesi Ukrayinki 45 Lviv nbsp Budivlya pozhezhnoyi stanciyi Lviv nbsp Vulicya Gajdamacka 2 Plebaniya cerkvi svyatoyi Paraskevi P yatnici Lviv nbsp Shkola imeni Mickevicha shkola 62 Vulicya Teatralna Lviv 15 nbsp Vulicya Vinnichenka 7 rozibranij blizko 1900 roku Vinoski Redaguvati I Kadencya Rady miejskiej Miasto Lwow w okresie samorzadu 1870 1895 Lwow drukarnia W A Szyjkowskiego 1896 S 187 Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 88 Towarzystwo Politechniczne S 78 Kucharzewski F Pismiennictwo techniczne polskie Przeglad Techniczny 1908 31 S 379 Dzwignia 1882 12 S 197 Kosciol sw Elzbiety Slowo Polskie 18 marca 1903 129 S 1 Kronika biezaca Przeglad Techniczny 1904 22 S 308 Z Sokola Wiek Nowy 28 maja 1904 874 S 8 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 106 106 ISBN 83 88372 29 7 Kirche des Allerheiligsten Erlosers Oficijnij sajt mista Poznan Arhivovano 9 zhovtnya 2014 u Wayback Machine nim a b v Loza S Slownik architektow i budowniczych polakow oraz cudzoziemcow w Polsce pracujacych Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 C 271 Arhitektura Lvova S 286 Urbanistichni obrazi Vulicya Shuhevicha Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 25 travnya 2019 Arhitektura Lvova S 288 Oficijna storinka liceyu Arhiv originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 25 travnya 2019 Arhitektura Lvova S 281 a b Arhitektura Lvova S 282 a b Arhitektura Lvova S 284 Enciklopediya Lvova C 569 570 Arhitektura Lvova S 310 Sulim B Fenomen Krajovoyi vistavki v Galichini Istorichnij oglyad Lviv Polli 2007 S 70 a b Sulim B Fenomen S 47 Dzherela RedaguvatiArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Sulim B Fenomen Krajovoyi vistavki v Galichini Istorichnij oglyad Lviv Polli 2007 S 47 70 ISBN 966 7307 19 0 Biryulov Yu Gohberger Yuliush Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis T 1 S 569 570 ISBN 978 966 7007 68 8 Linda S M Arhitekturna diyalnist Yuliusha Gohbergera u Lvovi u period istorizmu Visnik Derzhavnogo universitetu Lvivska Politehnika Vip 358 Arhitektura 1996 Loza S Slownik architektow i budowniczych polakow oraz cudzoziemcow w Polsce pracujacych Warszawa Wydawnictwo im Mianowskiego Instytutu popierania nauki 1931 S 131 132 Jakub Lewicki Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Tow Opieki nad Zabytkami Wydawn Neriton 2005 590 s ill 30 cm ISBN 83 88372 29 7 Die Besetzung des offentlichen Raumes politische Platze Denkmaler und Strassennamen im europaischen Vergleich Berlin Frank amp Timme Verlag 2007 ISBN 3 86596 128 2 S 427 445 Markian Prokopovych Habsburg Lemberg architecture public space and politics in the Galician Capital 1772 1914 Purdue University Press 2009 ISBN 1 55753 510 8 p 170 181 Posilannya RedaguvatiGenealogia Potomkow Sejmu Wielkiego Arhivovano 25 serpnya 2012 u Wayback Machine pol Grzegorz Rossolinski Liebe Die Stadt Lemberg in den Schichten ihrer politischen Denkmaler Online Publications Series 6 Lviv 2009 PDF nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yuliush Gohberger amp oldid 35549682