| Цивілізація мая |
| Суспільство мая |
| Релігія та міфологія мая |
| Календар мая |
| Писемність мая |
| Література мая |
| Архітектура мая |
| Міста мая |
| Народ мая |
| Мови мая |
| Іспанське завоювання Юкатану |
Юкатанська мова, юкатанська мова мая, юкатекська ([ˈjuːkətɛk ˈmaɪə]) — одна з маянських мов, розповсюджена на півострові Юкатан у Мексиці, а також Белізі та Гватемалі. Самі носії називають її мовою мая [màːjaʔˈtʼàːn]). У Сан-Франциско також існує значна діаспорна спільнота носіїв юкатанської мови, хоча більшість американців мая з Гватемали та Чіапаса і розмовляють іншими мовами мая. Кількість носіїв мови оцінюється у 800 тисяч осіб.
Етимологія Редагувати
Згідно зі словником міста Окаба, складеним американською антропологинею Вікторією Брікер, назва mayab tʼàan [majabˈtʼàːn], буквально означає «плоска мова»). Популярна, але хибна, альтернативна етимологія — «ma ya'ab» - «небагато», «декілька», яка походить від спіритичних інтерпретацій мая в Нью-Ейдж. Використання терміну «маяб» як назви мови є унікальним для міста Окаба, як зазначено в словнику Окаба, і не використовується в інших місцях регіону чи в Мексиці, ні іспаномовними, ні носіями мови мая.
Значення та походження слова «мая» як назви мови (порівняно з майаб) і як етнічної ідентичності (етноніму) є спірними питаннями.
Історія Редагувати
Юкатанська мова мая є частиною юкатанської гілки мовної сім'ї мая. Юкатекська гілка поділяється лінгвістами на підгрупи мопан-іца і юкатек-лакандонську. Вони складаються з чотирьох мов:
- Іца,
- Мопан,
- Юкатанська
- Лакандонська.
Вважається, що всі мови мовної сім'ї мая походять від прамови, якою говорили приблизно 5000 років тому, відомої як протомаянська мова.
Мая переживали стабільний занепад, коли в 1517 році нашої ери прибули іспанські конкістадори. З 200 по 800 рік нашої ери мая процвітали і досягали великих технологічних успіхів. Вони створили систему запису цифр та ієрогліфів, яка була складнішою та ефективнішою, ніж та, що існувала раніше. Вони мігрували на північ і схід до півострова Юкатан з Паленке, Джайни та Бонампака. У 12—13 століттях на півострові Юкатан виникла коаліція трьох важливих центрів — Ушмаль, Чичен-Іца і Маяпан. Суспільство росло, і люди мали змогу практикувати інтелектуальні та мистецькі досягнення під час мирного періоду. Коли почалася війна, цей прогрес зупинився. До 15 століття тольтеки мая занепали і були покинуті.
Христофор Колумб торгував з купцями мая біля узбережжя Юкатану під час своєї експедиції для іспанської корони в 1502 році, але так і не вийшов на сушу. Протягом десятиліття після першого контакту Колумба з мая перші іспанці, які ступили на землю Юкатану, зробили це випадково, будучи жертвами корабельної аварії в Карибському морі. Мая ритуально принесли в жертву більшість цих чоловіків, залишивши в живих лише двох, Херонімо де Аґілара та Гонсало Ґерреру, які якимось чином повернулися до інших іспанців.
У 1519 році Аґілар супроводжував Ернана Кортеса на юкатанському острові Косумель, а також брав участь у завоюванні центральної Мексики. Ґерреро став мексиканською легендою як батько першого метиса: за словами Агілара, Ґерреро «поїхав на батьківщину». Він одружувався з місцевими жінками, носив традиційний місцевий одяг і воював проти іспанців.
Військове вторгнення Франсіско де Монтехо на Юкатан зайняло три покоління та три війни з тривалими бойовими діями, які тривали загалом 24 роки. Коли іспанські колоністи заселяли все більше територій, у 18 столітті вони освоювали землі під великі плантації кукурудзи та ферми великої рогатої худоби. Еліта жила у асьєндах і експортувала природні ресурси як товар. Мая були підданими Іспанської імперії з 1542 по 1821 рік.
Лінгвістична характеристика Редагувати
Фонологія Редагувати
У юкатанській мая багато глухих приголосних звуків. Примітною рисою юкатанської мови, яка є спільною з багатьма іншими мовами мая, є використання глотальних приголосних (таких як pꞌ, tꞌ і kꞌ). У наступних таблицях показано фонеми мови.
Голосні Редагувати
| Голосний переднього ряду | Голосний середнього ряду | Голосний заднього ряду | |
|---|---|---|---|
| Голосний високого підняття | i /i/ | u /u/ | |
| Голосний середнього підняття | e /e/ | o /o/ | |
| Голосний низького підняття | a /a/ |
Приголосні Редагувати
| Губний приголосний | Ясенні приголосні | Середньопіднебінний приголосний | Задньоязиковий приголосний | Гортанний приголосний | |
|---|---|---|---|---|---|
| носові | m /m/ | n /n/ | |||
| Проривні | імплозивні | b /ɓ/ | |||
| придихові | p /pʰ/ | t /tʰ/ | k /kʰ/ | ꞌ /ʔ/ | |
| еєкитвні | pꞌ /pʼ/ | tꞌ /tʼ/ | kꞌ /kʼ/ | ||
| африкативні | придихові | ts /tsʰ/ | ch /tʃʰ/ | ||
| еєкитвні | tsꞌ /tsʼ/ | chꞌ /tʃʼ/ | |||
| Фрикативні | s /s/ | x /ʃ/ | j /h/ | ||
| Апроксимант | w /w/ | l /l/ | y /j/ | ||
| одноударний | r /ɾ/ |
Тони Редагувати
У юкатанській мая є два тони: високий, який позначається [áa], і низький, який пишеться [aa].
Морфологія Редагувати
Юкатанська мова базується на однокореневих морфемах, тобто словах або елементах для їх утворення, які не піддаються морфологічному аналізу. Юкатанська економить на голосних, але не створює надто складних груп приголосних в одному складі. У мая також немає групування голосних. Використовується проміжний апостроф між двома приголосними.
Синтаксис Редагувати
Мова належить до синтетичного типу мов. Це означає, що вона використовує складні форми для вираження складних ідей. Немає артиклів, немає роду іменників. Немає інфінітиву, багато дієслів схожі на іменники та мають подвійну функцію.
Наголос Редагувати
У юкатанській мові мая слово зазвичай наголошується на першому складі з довгою голосною. Якщо довгої голосної немає, то наголошується останній склад. Запозичення з інших мов, таких як іспанська чи науатль, часто наголошуються як у мовах оригіналу.
Лексика Редагувати
Декларація прав людини і громадянина Редагувати
Tuláakal wíinik ku síijil jáalkꞌab yetel keet u tsiikul yetel Najmal Sijnalil, beytun xan naꞌataꞌan sijnalil yetel noꞌojaꞌanil u tuukuloꞌ, kꞌaꞌabet u bisikuba bey láaktsilil yetel tuláakal u baatsile - Люди народжуються і залишаються вільними та рівними у правах; суспільні відмінності можуть ґрунтуватися лише на основі загальної користі.
Повсякденні фрази Редагувати
- Як справи? (букв. Як твій шлях?) - Bix a beel
- Добре, а в тебе? - Maꞌalob, kux teech
- У мене теж - Bey xan teen
- Як тебе звати? - Bix a kꞌaabaꞌ
- Мене звати Хорхе - In kꞌaabaꞌeꞌ Jorge
- Радий познайомитися з тобою - Jach kiꞌimak in wóol in kꞌajóolt kech
Числівники Редагувати
1 - Jun 2 - Ka’a 3 - Óox 4 - Kan 5 - Jo’o 6 - Wak 7 - Wuk 8 - Waxak 9 - Bolon 10 - Lajun 11 - Buluk 12 - Lajka’a o ka’alajun 13 - Óoxlajun 14 - Kanlajun 15 - Jo’olajun 16 - Waklajun 17 - U’uklajun 18 - Waxaklajun 19 - Bolonlajun 20 - Junk’aal 400 - Junk’aax o junbaak 8000 - Junpik 160 000 - Junkalab 3 200 000 - Junk’iinchil 64 000 000 - Junalaw
Юкатанська та інші мови Редагувати
Вплив науатль на юкатанську мову Редагувати
Юкатанська мова мая зіткнулася з новим процесом трансформації через становлення держави Тутуль Шіу у 1441 році, правляча династія принесла з собою з узбережжя Мексиканської затоки, сильний вплив тольтеків і, звичайно їх мову науатль. Поява держави мала також вирішальний вплив на пантеон мая. Верховне божество мая Кукулькана, ідентичне ацтекському Кетцалькоатлю. Ацтеки або мексиканці відомі на півострові Юкатан як huach, що означає «дивний». Пізніше, після завершення завоювання, коли було засновано іспанське місто Кампече (на вершині міста мая A Kꞌin Pech), був побудований район Сан-Роман, де оселилися ацтеки, які розмовляли науатлем. Так само в Мериді ацтеки, привезені завойовниками, говорили своєю мовою в районі Сан-Крістобаль. Цим пояснюються деякі слова, які використовуються в сучасній мові мая Юкатану.
Джерела Редагувати
- Diccionario Maya-Español, Словник маянсько-іспанський(ісп.)
- Diccionario Español-Maya, en el sitio de AULEX (México)(ісп.)
- YUCATÁN, identidad y cultura Maya, en el sitio de la Universidad Autónoma de Yucatán(ісп.)
- La lengua maya de Yucatán Descripción lingüística de la lengua maya, con gramática, léxico y colección de textos analizados(ісп.)
- (ісп.)
- Diccionario Maya(ісп.)
- en INDEMAYA.(ісп.)
- La escritura y el idioma Maya en Culturas.en línea.(ісп.)
- Curso de maya yucateco en UADY.(ісп.)
- Bibliografía sobre Maya Yucateco en el sitio Lingmex: Bibliografía Linguistica de México desde 1970(ісп.)
Див. також Редагувати
-