www.wikidata.uk-ua.nina.az

Література мая Цивілізація маяСуспільство маяРелігія та міфологія маяКалендар маяПисемність маяАрхітектура маяМіста маяН

Література мая

Література мая — письмові джерела мая, до яких належать тексти, написані мовами мая, а також тексти іспанською мовою (зокрема і транслітерація написів), що були перекладені з оригіналів Конкістадорами з Європи. До нашого часу дійшли поодинокі письмові джерела давніх юкатанських мая. Міфологічні епічні твори, лірика, військові гімни та пісні існували, але майже не збереглися. Пізній період історії мая позначений великою кількістю релігійної та епічної літератури, сюжети якої також часто переплітаються з міфологією.

Релігійні тексти Редагувати

Особливе місце серед усіх пам'яток літератури займають пророчі тексти, найбільш відомими з яких є книги «Чилам-Балам» (пророцтва Балама). Крім пророцтв в книгах (усього таких вісімнадцять) присутні важливі історичні хроніки X — XI століть, в яких описуються мандри племені іца, відомості про медицину календарні розрахунки та багато іншого. Така «енциклопедія народу мая» була способом передачі всіх накопичених знань давніх мая майбутнім поколінням. Сучасна псевдонаука часто послуговується текстами катун «Чилам-Балама» як доказом неминучості кінця світу і прийдешніх катаклізмів.

Серед інших джерел, що містять пророцтва і заклинання мая, особливо вирізняється збірка «Ритуал Бакабів». Поєдання лірики та релігійної літератури властиве для книги «Пісні з Цітбальче», в якій, крім текстів ритуальних пісень, є зразки ліричних творів юкатанських мая.

Драматургія і епос Редагувати

Драма Редагувати

Драматичні твори мая представлені нечисленними переказами та згадками, що дійшли до наших днів у зміненій версії, але деякі мають досить точний сюжет. Одна з найяскравіших пам'яток пізнього періоду — «Рабіналь-ачі» — стала відомою завдяки французькому досліднику Шарлю Етьєну Брассер де Бурбуру. В 1850 році зі слів жителя селища Рабіналь він записав драматичну історію про протистояння індіанців Рабіналь та кіче.

Драма починається з того, що син Балам-ачі молодий Кече-ачі викрадає кількох людей з племені Рабіналь, але відважний Рабіналь-ачі, син Хобхота, повертає їх і як помсту влаштовує противнику, що вирішив підпорядкувати собі плем'я, продовольчий бойкот: він скасував поставки какао до кіче. Не бажаючи миритися з таким становищем, Кече-ачі викрадає Хобхота й провокує таким чином Рабіналь-ачі на війну, яка тривала двісті шістдесят днів. В результаті війни рабінальці визволили старого Хобхота і викрали Кече-ачі. Хобхот вирішив схитрувати й усиновити бранця, щоб схилити його на свій бік, але Кече-ачі воліє вмерти, ніж зрадити своє плем'я. Так Кече-ачі приносять в жертву на вівтарі. Вважається, що під час театральної вистави актор, що виконував роль Кече-ачі, завжди гинув по-справжньому.

Епос Редагувати

Перша сторінка манускрипту Пополь-Вух

Найвідоміший і єдиний, що дійшов до наших днів (хоча і не в оригіналі) епос пізніх мая «Пополь-Вух» також став відомий завдяки Шарлю Етьєну Брассер де Бурбурові, який в 1855 році виявив і опублікував французькою мовою переклад цього твору, зроблений в 1734 році ченцем-домініканцем Хіменесом. Хіменес виявив текст епосу в Санто-Томас-Чувіло (Гватемала), де в 1701—1703 був настоятелем монастиря. Сам оригінал, на який спирався Хіменес, імовірно, був написаний за матеріалами переказів в середині XVI століття в Санта-Крус-дель-Кіче.

Тексти «Пополь-Вуха» розділені по частинах, в кожній з яких оспівується народ кіче. Перші дослідники, які працювали з епосом, звертали увагу на схожість міфології християнства з тією, що представлена ​​в епосі «Пополь-Вух». Зокрема, простежувалася паралель перших частин епосу і книги Буття, де описується початок Всесвіт та створення світу. Пізні дослідження спростували теорію про зв'язок християнської традиції з міфологією мая, спираючись на порівняльний аналіз індіанських міфологій.

Перша частина книги «Пополь-Вух» описує вбивство близнюками Хун-Ахпу і Шбаланке чудовиська Вукуб-Какіша та його синів. Вукуб-Какіш уникнув смерті в перший раз під час сутички біля топаля, фруктового дерева чудовиська, але брати змогли хитрістю подолати його. Сина Сіпакну близнюки вбили, заваливши його в печері, а Кабаркана отруїли. Початок другої частини розповідає про Хун-Хун-Ахпу і Вукхуб-Хун-Ахпу, батька і дядька близнюків. Їхня пристрасть до гри в м'яч була помічена правителями Шібальби (царства мертвих), які запросили героїв на поєдинок, але замість гри їх спіткала смерть. Близнюки Хун-Ахпу і Шбаланке, дізналися про це. Коли правителі Шібальби запросили також і їх, Хун-Ахпу і Шбаланке прийняли запрошення, але обминули всі підступи, влаштовані богами темряви. Після випробувань юнаки самі стрибнули у вогонь і загинули, але пізніше відродилися і хитрістю вбили правителів. Ті, хто вижив, підкорилися близнюкам.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Civilizaciya mayaSuspilstvo mayaReligiya ta mifologiya mayaKalendar mayaPisemnist mayaLiteratura mayaArhitektura mayaMista mayaNarod mayaMovi mayaIspanske zavoyuvannya YukatanuLiteratura maya pismovi dzherela maya do yakih nalezhat teksti napisani movami maya a takozh teksti ispanskoyu movoyu zokrema i transliteraciya napisiv sho buli perekladeni z originaliv Konkistadorami z Yevropi Do nashogo chasu dijshli poodinoki pismovi dzherela davnih yukatanskih maya Mifologichni epichni tvori lirika vijskovi gimni ta pisni isnuvali ale majzhe ne zbereglisya Piznij period istoriyi maya poznachenij velikoyu kilkistyu religijnoyi ta epichnoyi literaturi syuzheti yakoyi takozh chasto pereplitayutsya z mifologiyeyu Zmist 1 Religijni teksti 2 Dramaturgiya i epos 2 1 Drama 2 2 Epos 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaReligijni teksti RedaguvatiOsoblive misce sered usih pam yatok literaturi zajmayut prorochi teksti najbilsh vidomimi z yakih ye knigi Chilam Balam proroctva Balama Krim proroctv v knigah usogo takih visimnadcyat prisutni vazhlivi istorichni hroniki X XI stolit v yakih opisuyutsya mandri plemeni ica vidomosti pro medicinu kalendarni rozrahunki ta bagato inshogo Taka enciklopediya narodu maya bula sposobom peredachi vsih nakopichenih znan davnih maya majbutnim pokolinnyam Suchasna psevdonauka chasto poslugovuyetsya tekstami katun Chilam Balama yak dokazom neminuchosti kincya svitu i prijdeshnih kataklizmiv Sered inshih dzherel sho mistyat proroctva i zaklinannya maya osoblivo viriznyayetsya zbirka Ritual Bakabiv Poyedannya liriki ta religijnoyi literaturi vlastive dlya knigi Pisni z Citbalche v yakij krim tekstiv ritualnih pisen ye zrazki lirichnih tvoriv yukatanskih maya Dramaturgiya i epos RedaguvatiDrama Redaguvati Dramatichni tvori maya predstavleni nechislennimi perekazami ta zgadkami sho dijshli do nashih dniv u zminenij versiyi ale deyaki mayut dosit tochnij syuzhet Odna z najyaskravishih pam yatok piznogo periodu Rabinal achi stala vidomoyu zavdyaki francuzkomu doslidniku Sharlyu Etyenu Brasser de Burburu V 1850 roci zi sliv zhitelya selisha Rabinal vin zapisav dramatichnu istoriyu pro protistoyannya indianciv Rabinal ta kiche Drama pochinayetsya z togo sho sin Balam achi molodij Keche achi vikradaye kilkoh lyudej z plemeni Rabinal ale vidvazhnij Rabinal achi sin Hobhota povertaye yih i yak pomstu vlashtovuye protivniku sho virishiv pidporyadkuvati sobi plem ya prodovolchij bojkot vin skasuvav postavki kakao do kiche Ne bazhayuchi miritisya z takim stanovishem Keche achi vikradaye Hobhota j provokuye takim chinom Rabinal achi na vijnu yaka trivala dvisti shistdesyat dniv V rezultati vijni rabinalci vizvolili starogo Hobhota i vikrali Keche achi Hobhot virishiv shitruvati j usinoviti brancya shob shiliti jogo na svij bik ale Keche achi voliye vmerti nizh zraditi svoye plem ya Tak Keche achi prinosyat v zhertvu na vivtari Vvazhayetsya sho pid chas teatralnoyi vistavi aktor sho vikonuvav rol Keche achi zavzhdi ginuv po spravzhnomu Epos Redaguvati nbsp Persha storinka manuskriptu Popol VuhNajvidomishij i yedinij sho dijshov do nashih dniv hocha i ne v originali epos piznih maya Popol Vuh takozh stav vidomij zavdyaki Sharlyu Etyenu Brasser de Burburovi yakij v 1855 roci viyaviv i opublikuvav francuzkoyu movoyu pereklad cogo tvoru zroblenij v 1734 roci chencem dominikancem Himenesom Himenes viyaviv tekst eposu v Santo Tomas Chuvilo Gvatemala de v 1701 1703 buv nastoyatelem monastirya Sam original na yakij spiravsya Himenes imovirno buv napisanij za materialami perekaziv v seredini XVI stolittya v Santa Krus del Kiche Teksti Popol Vuha rozdileni po chastinah v kozhnij z yakih ospivuyetsya narod kiche Pershi doslidniki yaki pracyuvali z eposom zvertali uvagu na shozhist mifologiyi hristiyanstva z tiyeyu sho predstavlena v eposi Popol Vuh Zokrema prostezhuvalasya paralel pershih chastin eposu i knigi Buttya de opisuyetsya pochatok Vsesvit ta stvorennya svitu Pizni doslidzhennya sprostuvali teoriyu pro zv yazok hristiyanskoyi tradiciyi z mifologiyeyu maya spirayuchis na porivnyalnij analiz indianskih mifologij Persha chastina knigi Popol Vuh opisuye vbivstvo bliznyukami Hun Ahpu i Shbalanke chudoviska Vukub Kakisha ta jogo siniv Vukub Kakish uniknuv smerti v pershij raz pid chas sutichki bilya topalya fruktovogo dereva chudoviska ale brati zmogli hitristyu podolati jogo Sina Sipaknu bliznyuki vbili zavalivshi jogo v pecheri a Kabarkana otruyili Pochatok drugoyi chastini rozpovidaye pro Hun Hun Ahpu i Vukhub Hun Ahpu batka i dyadka bliznyukiv Yihnya pristrast do gri v m yach bula pomichena pravitelyami Shibalbi carstva mertvih yaki zaprosili geroyiv na poyedinok ale zamist gri yih spitkala smert Bliznyuki Hun Ahpu i Shbalanke diznalisya pro ce Koli praviteli Shibalbi zaprosili takozh i yih Hun Ahpu i Shbalanke prijnyali zaproshennya ale obminuli vsi pidstupi vlashtovani bogami temryavi Pislya viprobuvan yunaki sami stribnuli u vogon i zaginuli ale piznishe vidrodilisya i hitristyu vbili praviteliv Ti hto vizhiv pidkorilisya bliznyukam Div takozh RedaguvatiMaya Rabinal achi Popol VuhLiteratura RedaguvatiTalah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Michael D Coe The Maya Thames and Hudson London 1999 Kinzhalov R V Oryol ketcal i krest SPb 1991 Posilannya RedaguvatiMuzyka penie teatr i literatura maya Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2011 R V Kinzhalov Drama Rabinal Achi Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2011 R V Kinzhalov Epos Maya Kiche Popol Vuh Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Literatura maya amp oldid 31787187