Володимир Іванович Щуровський (23 лютого 1890, Нижній Струтинь, Долинський повіт — 4 травня 1969, Дрезден) — лікар-інтерніст, громадський діяч, член Українського лікарського товариства, дійсний член НТШ..
Володимир Щуровський | |
---|---|
Хорунжий (файнріх) Сотник | |
Загальна інформація | |
Народження | 23 лютого 1890 с. Нижній Струтинь, Долинський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина |
Смерть | 4 травня 1969 (79 років) м. Дрезден, Німеччина |
Alma Mater | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького |
Військова служба | |
Приналежність | ЗУНР |
Вид ЗС | УСС, УГА |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
Командування | |
Шеф санітарної частини 1-ї Бригади УСС | |
Щуровський Володимир Іванович у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився в сім'ї священика УГКЦ Івана Щуровського. Старший брат — Євген Щуровський (став військовиком, адвокатом, громадським та політичним діячем).
Учасник установчих зборів товариства «Медична громада» (22 червня 1910 р.), заступник голови «Медичної громади» в другій каденції виділу. Медичну освіту здобув у Львівському Університеті (1914).
Хорунжий Легіону УСС, сотник-лікар УГА. Шеф санітарної бригади УСС, потім 1-ї Бригади УСС й УГА та стрілецького шпиталю у Львові (1916—1918). Особистий лікар Івана Франка (1916) у Стрілецькому шпиталі.
Під час боїв з поляками за Львів у листопаді 1918 р. Володимир командував спеціальним пересильним пунктом, який знаходився на залізничній станції «Личаків» (саме з цього пункту відсилали поранених і хворих січовиків у запілля)..
Згодом доцент Львівського Таємного Університету (1921—1925), шкільний та пластовий лікар і старший лікар Львівського загального шпиталю.
Засновник і відповідальний редактор літературно-мистецького журналу «Митуса» (Львів, 1922 р.). Приятель Пласту, лікар новацького табору в Підлютому, організованому ОЗО (1930 р.), відзначений пластовою Свастикою вдячности (1930 р.). Член надзірної ради видавництва «Червона калина»..
У 1920-их рр. директор стрілецького шпиталю у Винниках..
У 1940 — 69 роках лікар державного шпиталю в Дрездені, де помер.
Праці ред.
- «Зі записів лікаря Бригади УСС» (Календар «Червоної Калини» 1924);
- «Іван Франко серед Українських Січових Стрільців» (Календар «Червоної Калини» 1927 р.);
- «Українські січові стрільці на Запоріжжі» (Календар «Червоної Калини» 1929 р.);
- «Лікарі й медики у Визвольній війні» («Лікарський Вісник», 25-ліття Українського лікарського товариства і Медичної громади. Львів, 1935 р.);
- «Медична й санітарна служба УГА» («Укр. Гал. Армія. Матеріали до історії», т. І.— Вінніпеґ, 1958).
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
- Байцар, Андрій (28 жовтня 2018). . Особистий сайт Андрія Байцара. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 13.09.2019.
- . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
- ↑ Байцар Андрій. Забуті імена: Щуровський Володимир та Щуровський Євген http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-846 [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.С. 147.
Література ред.
- Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів; Винники, 2012. — 88 с.
- Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
- Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
Див. також ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |