Яків-Броніслав Овчарський (4 листопада 1872, Броди — 28 липня 1943, Львів) — український лікар і меценат.
| Яків-Броніслав Овчарський | |
|---|---|
| | |
| Народився | 4 листопада 1872 м. Броди |
| Помер | 28 липня 1943 (70 років) м. Львів |
| Поховання | |
| Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | лікар, меценат |
| Заклад | шпиталь ім. митрополита Андрея Шептицького |
Життєпис Редагувати
Народився 4 листопада 1872 року в місті Броди у родині Антона і Анни Овчарських. Його батько працював канцеляристом у Бродівському повітовому старостві.
Після закінчення початкової школи продовжив навчання у гімназії в Бродах. У 1894 році вступив на медичний факультет львівського університету. У 1906 році отримав право (сертифікат) на медичну практику у Львові та відкрив власний кабінет на вулиці Пекарській, 39.
У 1907 році одружився з Іриною-Олександрою, дочкою священика Йосипа Гулли з села Чепелі Бродівського повіту.
Один з організаторів Львівського рятункового товариства, директор Народної лічниці (1916—1918), останній особистий лікар Івана Франка.
Під час першої світової війни лікував Українських січових стрільців, а також українських діячів, серед яких Олекса Новаківський і Іван Франко.
У 1922 році був власником кінотеатру «Коперник» та ще 4-х кінотеатрів. У зв'язку із його фінансовою підтримкою українських шкіл, польські шовіністи закликали бойкотувати ці кінотеатри.
Фінансово підтримував українські театральні вистави, переобладнав залу Музичного інституту імені Миколи Лисенка, яку розписали художники Модест Сосенко та Олекса Новаківський.
Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря у Львові.
Примітки Редагувати
- Личаківський некрополь — С. 101.
- Історія шпиталю імені Митрополита А. Шептицького. old.spital.org.ua. Процитовано 2 червня 2022.
- Мирон Кордуба. Щоденник 1918-1925. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2021. — 688 с.
Джерела Редагувати
- Криса Л., Фіґоль Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 112.