Шуля́вська народна респу́бліка — квазідержавне утворення страйкуючих робітників Києва, що протягом 4 днів — з 12 до 16 грудня 1905 року — існувало на території декількох робітничих кварталів Шулявки у Києві. Було розгромлене імператорськими військами.
| Шулявська республіка | |
| Дата створення / заснування | 12 грудня 1905 |
|---|---|
| Форма правління | Радянська республіка |
| Мова комунікації | українська і російська |
| Час/дата припинення існування | 16 грудня 1905 |
Становлення Редагувати
11 грудня 1905 року, на знак підтримки грудневого збройного повстання в Москві, Рада робітничих депутатів Києва вирішила розпочати масовий страйк. Наступного дня, 12 грудня 1905 року, припинили роботу усі великі підприємства міста. Опорна база бунтівних пролетарів розмістилася на робітничій Шулявці — місцевості Києва, де й раніше було небезпечно з'являтися жандармам. Вже через декілька годин після проголошення страйку тут утворився район «революційного порядку» — озброєні робітничі дружини патрулювали територію, втихомирюючи хуліганів та роззброюючи загони поліції. У звіті міністерства юстиції Російської імперії щодо цих подій згодом повідомлялося:
Шулявку (а саме її район між заводом Ґретера і Криванека та Політехнічним інститутом) проголосили «робітничою республікою». Штаб міських партизанів розташувався у приміщенні 1-го корпусу Київського політехнічного інституту, який став «столицею» республіки. Також тут містилася Рада робітничих депутатів, якій робітники надали повноваження єдиного органу влади у місті Києві. «Президентом» Шулявської республіки та Головою Ради депутатів був обраний пролетар Федір Олексієв.
Повсталих робітників масово підтримали студенти та викладачі КПІ.
Маніфест та вимоги повстанців Редагувати
Того ж 12 грудня, у перший день існування Шулявської республіки, Рада робітничих депутатів виголосила Маніфест, який наголошував:
Також повстанцями були висунуті вимоги:
- організувати пенсійну касу;
- забезпечити нормальні умови роботи;
- скасувати непомірні штрафи;
- покращити медичне обслуговування;
- організувати систему державного страхування;
Розгром Шулявської республіки Редагувати
Проте вже незабаром стало зрозуміло, що «робітничій республіці» не судилося довго існувати: суперечки між більшовиками та меншовиками у Раді та комітеті Російської соціал-демократичної робітничої партії пригальмували розвиток повстання.
Тим часом уряд, в особі генерал-губернатора Володимира Сухомлинова, оговтавшись, стягнув з усього міста до двох тисяч поліцейських, підтриманих армійськими частинами, що оточили бунтівні квартали. У ніч на 16 грудня 1905 року Шулявську республіку було жорстоко розгромлено: поліція обшукувала усі будинки та робітничі цехи, вилучала зброю. Тих, хто чинив опір негайно арештовували. «Президент» Олексієв встиг втекти, проте вже незабаром був арештований у Саратові.
Трактування явища Редагувати
Шулявська республіка довгий час лишалася суперечливим явищем в історії України. За радянських часів ця історична подія трактувалася як «початок боротьби пролетарів за соціальне визволення», а вже у незалежній Україні Шулявську республіку засуджували, називаючи цю подію однією із перших спроб більшовиків здійснити державний переворот. Сьогодні поширена концепція, що Шулявська республіка була саме українським робітничим рухом, і, таким чином, у свій спосіб сприяла становленню демократичних традицій в Україні.
Примітки та посилання Редагувати
- ↑ Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 23 березня 2009.
- ↑ Памятник Шулявской республике
- ↑ Андрій Манчук — Viva Шулявська республіка!
- відбувши термін ув'язнення, Олексієв емігрував, проте у 1920-х рр. знову повернувся до Києва
- Андрей Манчук: Право на республику, или традиция народного самоуправления
Джерела інформації Редагувати
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
- Памятник Шулявской республике
- Шулявская республика // Деловая столица, 2.02.2014.
- 1899-1917: Шулявська республіка та студентські рухи початку 20 сторіччя — КПІ ім. Ігоря Сікорського