www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шулявка Шуля вка історична місцевість міста Києва у сучасних Шевченківському і Солом янському районах за царських часів

Шулявка

Шуля́вка — історична місцевість міста Києва у сучасних Шевченківському і Солом'янському районах, за царських часів — село, робітнича околиця Києва.

Шулявка
Шулявка

Шулявка в районі Берестейського проспекту. Вид на парк КПІ та зоопарк
Загальна інформація
50°27′16″ пн. ш. 30°27′11″ сх. д. / 50.45444° пн. ш. 30.453139° сх. д. / 50.45444; 30.453139Координати: 50°27′16″ пн. ш. 30°27′11″ сх. д. / 50.45444° пн. ш. 30.453139° сх. д. / 50.45444; 30.453139
Країна  Україна
Район Шевченківський (Київ), Солом'янський
Адмінодиниця Київ
Карта
Шулявка
Шулявка (Київ)

Походження назви та історія Редагувати

Назва — від давньослов'янського «шелвова борка» (низькорослий лісок із великою кількістю галявин), який згадується у давньоруських літописах X—XI століть. У XVII столітті також згадується як Шелвов борок і Шелвово сельцо, у XVIII столітті — як с. Шулявка, Шулявщина (поблизу Либіді) або Шульжанське подвір'я Софійського монастиря. У XVIII столітті (близько 1722 року) на Шулявці тодішній Київський митрополит Варлаам Вонатович заснував тут літню митрополичу резиденцію. 1847 року перейшла у власність держави і активно почала освоюватись. У другій половині 1850–х років територією Шулявки прокладено Києво-Брестське шосе (нині у межах міста — Берестейський проспект).

З середини XIX століття до 1912 року Шулявка частинами входила в межі Києва (т. зв. права або міська Шулявка — місцевість праворуч Берестейського проспекту від Повітрофлотського мосту до Зоопарку — у 1850-ті роки, ліва або сільська — ліворуч від проспекту — 1912 року).

1857 року на в'їзді до Києва з боку Києво-Брестського шосе було встановлено тріумфальну арку.

На місці колишньої заміської резиденції митрополитів було 1848—1857 року зведено Кадетський корпус, який існував у цій будівлі до 1919 року (нині — будівля Міністерства оборони України). В цей же час тут поступово формувалося робітниче поселення. Наприкінці XIX століття на Шулявці споруджено Політехнічний інститут, будівлі якого збереглися до нашого часу. За Шулявкою на пустирі споруджено завод Ґретера і Криваненка (нині — Перший київський машинобудівний завод). Також була церква cв. Марії Магдалини (знищена у 1930-ті роки, нині поблизу місця, де знаходилася церква розташовано ліцей № 142). На Шулявці мешкали переважно робітники й військові.

1899 року лівим узбіччям тодішного Брест-Литовським шосе було прокладено трамвайну лінію від Бессарабки до новозбудованого Київського політехнічного інституту (лінію було закрито у 1978—1982 роках). 1900 року правим узбіччям Брест-Литовського шосе було прокладено лінію трамвая від колишніх Тріумфальних воріт до дачного селища у Святошині.

1905 робітники Шулявки страйкували і створили робочі дружини, які прогнали поліцію і царську адміністрацію, проголосивши Шулявську республіку (12-16 грудня 1905 року), яку в кінці грудня ліквідували царські війська.

У 20 — 30-х роках XX століття мала назву Жовтнівка (від району Жовтневої революції). Майже всю стару забудову, зокрема робочі бараки та приватні будинки, на Шулявці знесено у 1960–70-х роках. Між Берестейським проспектом і реконструйованою Борщагівською вулицею збудовано житловий масив. На Шулявці прокладено Шулявську вулицю (таку ж назву первісно мала вулиця Льва Толстого).

У 1963 році на Шулявці відрилися станції метро «Політехнічний інститут» та «Завод «Більшовик» (нині — «Шулявська»).

У новітній час на Шулявці було збудовано кілька ТРЦ та, станом на 2021 рік, відбувалося активне будівництво житлових комлексів та бізнес-центрів. Шулявка пов'язана з іншими районами міста метро та наземним громадським транспортом — тролейбусом та автобусом.

Сьогодні Шулявка входить до складу Шевченківського та Солом'янського районів міста.

Примітки Редагувати

  1. Шулявка: чим відомий мікрорайон Києва. nerukhomi.ua (укр.). Процитовано 4 березня 2021. 

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shulya vka istorichna miscevist mista Kiyeva u suchasnih Shevchenkivskomu i Solom yanskomu rajonah za carskih chasiv selo robitnicha okolicya Kiyeva ShulyavkaShulyavkaShulyavka v rajoni Berestejskogo prospektu Vid na park KPI ta zooparkZagalna informaciya50 27 16 pn sh 30 27 11 sh d 50 45444 pn sh 30 453139 sh d 50 45444 30 453139 Koordinati 50 27 16 pn sh 30 27 11 sh d 50 45444 pn sh 30 453139 sh d 50 45444 30 453139Krayina UkrayinaRajon Shevchenkivskij Kiyiv Solom yanskijAdminodinicya KiyivKartaShulyavkaShulyavka Kiyiv Pohodzhennya nazvi ta istoriya RedaguvatiNazva vid davnoslov yanskogo shelvova borka nizkoroslij lisok iz velikoyu kilkistyu galyavin yakij zgaduyetsya u davnoruskih litopisah X XI stolit U XVII stolitti takozh zgaduyetsya yak Shelvov borok i Shelvovo selco u XVIII stolitti yak s Shulyavka Shulyavshina poblizu Libidi abo Shulzhanske podvir ya Sofijskogo monastirya U XVIII stolitti blizko 1722 roku na Shulyavci todishnij Kiyivskij mitropolit Varlaam Vonatovich zasnuvav tut litnyu mitropolichu rezidenciyu 1847 roku perejshla u vlasnist derzhavi i aktivno pochala osvoyuvatis U drugij polovini 1850 h rokiv teritoriyeyu Shulyavki prokladeno Kiyevo Brestske shose nini u mezhah mista Berestejskij prospekt Z seredini XIX stolittya do 1912 roku Shulyavka chastinami vhodila v mezhi Kiyeva t zv prava abo miska Shulyavka miscevist pravoruch Berestejskogo prospektu vid Povitroflotskogo mostu do Zooparku u 1850 ti roki liva abo silska livoruch vid prospektu 1912 roku 1857 roku na v yizdi do Kiyeva z boku Kiyevo Brestskogo shose bulo vstanovleno triumfalnu arku Na misci kolishnoyi zamiskoyi rezidenciyi mitropolitiv bulo 1848 1857 roku zvedeno Kadetskij korpus yakij isnuvav u cij budivli do 1919 roku nini budivlya Ministerstva oboroni Ukrayini V cej zhe chas tut postupovo formuvalosya robitniche poselennya Naprikinci XIX stolittya na Shulyavci sporudzheno Politehnichnij institut budivli yakogo zbereglisya do nashogo chasu Za Shulyavkoyu na pustiri sporudzheno zavod Gretera i Krivanenka nini Pershij kiyivskij mashinobudivnij zavod Takozh bula cerkva cv Mariyi Magdalini znishena u 1930 ti roki nini poblizu miscya de znahodilasya cerkva roztashovano licej 142 Na Shulyavci meshkali perevazhno robitniki j vijskovi 1899 roku livim uzbichchyam todishnogo Brest Litovskim shose bulo prokladeno tramvajnu liniyu vid Bessarabki do novozbudovanogo Kiyivskogo politehnichnogo institutu liniyu bulo zakrito u 1978 1982 rokah 1900 roku pravim uzbichchyam Brest Litovskogo shose bulo prokladeno liniyu tramvaya vid kolishnih Triumfalnih vorit do dachnogo selisha u Svyatoshini 1905 robitniki Shulyavki strajkuvali i stvorili robochi druzhini yaki prognali policiyu i carsku administraciyu progolosivshi Shulyavsku respubliku 12 16 grudnya 1905 roku yaku v kinci grudnya likviduvali carski vijska U 20 30 h rokah XX stolittya mala nazvu Zhovtnivka vid rajonu Zhovtnevoyi revolyuciyi Majzhe vsyu staru zabudovu zokrema robochi baraki ta privatni budinki na Shulyavci zneseno u 1960 70 h rokah Mizh Berestejskim prospektom i rekonstrujovanoyu Borshagivskoyu vuliceyu zbudovano zhitlovij masiv Na Shulyavci prokladeno Shulyavsku vulicyu taku zh nazvu pervisno mala vulicya Lva Tolstogo U 1963 roci na Shulyavci vidrilisya stanciyi metro Politehnichnij institut ta Zavod Bilshovik nini Shulyavska U novitnij chas na Shulyavci bulo zbudovano kilka TRC ta stanom na 2021 rik vidbuvalosya aktivne budivnictvo zhitlovih komleksiv ta biznes centriv Shulyavka pov yazana z inshimi rajonami mista metro ta nazemnim gromadskim transportom trolejbusom ta avtobusom 1 Sogodni Shulyavka vhodit do skladu Shevchenkivskogo ta Solom yanskogo rajoniv mista Primitki Redaguvati Shulyavka chim vidomij mikrorajon Kiyeva nerukhomi ua ukr Procitovano 4 bereznya 2021 Dzherela Redaguvati nbsp Portal Kiyiv Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo 2 e izd K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1985 760 s il ros Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 nbsp Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shulyavka amp oldid 38663318