| Шмагун Олеся Валентинівна | |
|---|---|
| рос. Олеся Валентиновна Шмагун | |
| Народилася | 22 липня 1987 (36 років) Москва, СРСР |
| Громадянство | Росія |
| Діяльність | журналістка |
| Alma mater | факультет журналістики МДУ і Школа громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсонаd (30 травня 2023) |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук (2017) і Master of Public Policyd |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Проект з розслідування корупції та організованої злочинності |
| Посада | редактор |
| Нагороди |
|
Олеся Валентинівна Шмагун (нар.. 21 серпня 1987, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російська журналістка. Лауреатка Пулітцерівської премії. Одна із засновників видання «Важливі історії». Співробітник Центру з вивчення корупції та організованої злочинності (OCCRP).
Біографія ред.
Олеся Шмагун народилася 21 серпня 1987 року у Москві. Журналістикою почала займатися ще в університеті, працюючи кореспондентом на «Авторадіо» у відділі новин. Згодом з липня 2009 по березень 2010 року працювала у відділі політики друкованого видання «Газета». Після закриття друкованої версії перейшла в інтернет-газету «Погляд», далі кілька місяців співпрацювала з « Незалежною газетою», а потім з грудня 2011 по березень 2012 року створювала матеріали для «Маркер» (додатки до газети «Известия»).
Далі працювала два роки в The Village. З літа 2015 року працювала в Центрі дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP). Співпрацювала з відділом розслідувань «Нової газети».
У 2020 році Олеся Шмагун стала одним із засновників проекту «Важливі історії».
20 серпня 2021 року Мін'юст РФ вніс до реєстру ЗМІ — «іноземних агентів» Олесю Шмагун, а також юридичну особу Istories fonds, зареєстровану в Латвії та видає «Важливі історії», і п'ятьох журналістів видання.
Нагороди ред.
У квітні 2017 року у складі Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів разом із 300 іншими журналістами здобула Пулітцерівську премію в номінації за пояснювальну журналістику за розслідування за «панамським архівом». Їхній матеріал про друга Путіна вийшов у «Новій газеті».
У лютому 2018 року разом з Романом Аніним отримала премію «Редколегія» за статтю «Синки батьківщини» у «Новій газеті» про непотизм у російській армії.
У 2021 році разом з Романом Аніним та ще шістьма журналістами «Важливих історій» отримала премію Європейської преси[en] в галузі журналістських розслідувань за розслідування про передбачувану дочку Путіна Катерину Тихонову та її чоловіка, бізнесмена Кирила Шамалову.
Примітки ред.
- https://www.wonderzine.com/wonderzine/opportunities/profession/225622-olesya-shmagun
- ↑ — факультет журналістики МДУ.
- https://lenizdat.ru/articles/1138905/
- ↑ https://www.linkedin.com/in/olesya-shmagun-800bb840/
- https://mobile.twitter.com/Shmagun/status/1541769050090504194
- ↑ https://commencement.princeton.edu/sites/g/files/toruqf576/files/documents/Hooding%20Program%202023.pdf
- https://vak.minobrnauki.gov.ru/uploader/loader?type=14&name=2195021001&f=1790
- https://www.europeanpressprize.com/laureate/olesya-shmagun/
- https://esquire.ru/articles/15582-10-journalists/#part1
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
- ↑ . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
- . Независимая газета. 27 травня 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
- Роман Чернянский (30 квітня 2020). . The Village. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
- «Дождь» и «Важные истории» объявили СМИ-«иноагентами» в России [ 20 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Meduza
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
- Роман Анин [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Редколлегия
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.