www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шепель Яків Матвійович Я ків Матві йович Ше пель 23 листопада 1894 вересень 1921 повстанський отаман на Літинщині полков

Шепель Яків Матвійович

Я́ків Матві́йович Ше́пель (* 23 листопада 1894 — † вересень 1921) — повстанський отаман на Літинщині, полковник Армії УНР, командувач 6-м повстанським районом. У 1919 — 1921 роках оперував проти більшевиків на Літинщині, Хмельниччині, Козятинщині, Хмільниччині, Калинівщині (Вінниччина).

Шепель Яків Матвійович
Народження 23 листопада 1894(1894-11-23)
Літинський повіт, Подільська губернія
Смерть 1921(1921)
Країна  УНР
Приналежність  УНР
Рід військ партизани
Війни / битви повстанський рух 1918—1921 р.р.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шепель.

Біографія Редагувати

Народився на Літинщині (Поділля) у селянській родині, в селі Вонячин (нині Городище Літинського району). Мав початкову освіту. На початку Першої світової війни мобілізований у російську армію.

У 1917 році створив повстанський загін на Літинщині, який налічував близько 500 кіннотників. 27 липня 1919 загін Я. Шепеля отримав назву І-а Подільська дивізія селянських повстанських військ у складі 14 500 багнетів. Дивізія діяла спільно з групою військ Армії УНР Юрка Тютюнника, і спільно з галичанами брала участь у визволенні Жмеринки та Вінниці від більшовиків. Під час Першого Зимового походу взаємодіяв з частинами Армії УНР під командуванням генерала М. Омеляновича-Павленка. Коли отаман Омелян Волох на початку грудня 1919 підняв у Любарі заколот проти української влади, Шепель засудив цей антидержавний вчинок; на вимогу Волоха піддатися під його накази, Шепель вислав йому мішок цукру з листом: «Як тобі гірко там в Любарі, то я посилаю Тобі осолоду».

Оженився 28 вересня 1919 року з Фаїною Кирилівною Вітковською у Вонячині.

У січні 1920 відмовився від пропозиції про співпрацю з денікінським полковником Переваловим.

У березні 1920 загін Шепеля діяв на Вінниччині, Літинщині та біля Хмільника.

Згодом Шепель емігрував до Польщі. Брав участь у Другому Зимовому поході 1921. Після його завершення повернувся на Літинщину.

Вбитий у вересні 1921 року аґентом чекістів — Федором Паньковецьким, коли переходив на Галичину через річку Збруч.

У літературі Редагувати

Вшанування пам'яті Редагувати

Вулиця Якова Шепеля у Вінниці та Шепетівці.

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ya kiv Matvi jovich She pel 23 listopada 1894 veresen 1921 povstanskij otaman na Litinshini polkovnik Armiyi UNR komanduvach 6 m povstanskim rajonom U 1919 1921 rokah operuvav proti bilshevikiv na Litinshini Hmelnichchini Kozyatinshini Hmilnichchini Kalinivshini Vinnichchina Shepel Yakiv MatvijovichNarodzhennya 23 listopada 1894 1894 11 23 Litinskij povit Podilska guberniyaSmert 1921 1921 Krayina UNRPrinalezhnist UNRRid vijsk partizaniVijni bitvi povstanskij ruh 1918 1921 r r U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shepel Zmist 1 Biografiya 2 U literaturi 3 Vshanuvannya pam yati 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya na Litinshini Podillya u selyanskij rodini v seli Vonyachin nini Gorodishe Litinskogo rajonu Mav pochatkovu osvitu Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni mobilizovanij u rosijsku armiyu U 1917 roci stvoriv povstanskij zagin na Litinshini yakij nalichuvav blizko 500 kinnotnikiv 27 lipnya 1919 zagin Ya Shepelya otrimav nazvu I a Podilska diviziya selyanskih povstanskih vijsk u skladi 14 500 bagnetiv Diviziya diyala spilno z grupoyu vijsk Armiyi UNR Yurka Tyutyunnika i spilno z galichanami brala uchast u vizvolenni Zhmerinki ta Vinnici vid bilshovikiv Pid chas Pershogo Zimovogo pohodu vzayemodiyav z chastinami Armiyi UNR pid komanduvannyam generala M Omelyanovicha Pavlenka Koli otaman Omelyan Voloh na pochatku grudnya 1919 pidnyav u Lyubari zakolot proti ukrayinskoyi vladi Shepel zasudiv cej antiderzhavnij vchinok na vimogu Voloha piddatisya pid jogo nakazi Shepel vislav jomu mishok cukru z listom Yak tobi girko tam v Lyubari to ya posilayu Tobi osolodu Ozhenivsya 28 veresnya 1919 roku z Fayinoyu Kirilivnoyu Vitkovskoyu u Vonyachini U sichni 1920 vidmovivsya vid propoziciyi pro spivpracyu z denikinskim polkovnikom Perevalovim U berezni 1920 zagin Shepelya diyav na Vinnichchini Litinshini ta bilya Hmilnika Zgodom Shepel emigruvav do Polshi Brav uchast u Drugomu Zimovomu pohodi 1921 Pislya jogo zavershennya povernuvsya na Litinshinu Vbitij u veresni 1921 roku agentom chekistiv Fedorom Pankoveckim koli perehodiv na Galichinu cherez richku Zbruch U literaturi Redaguvati Otaman Yakiv Shepel istorichnij roman Oleksandra DmitrukaVshanuvannya pam yati RedaguvatiVulicya Yakova Shepelya u Vinnici ta Shepetivci Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Yakiv Shepel nedostupne posilannya z serpnya 2019 Posilannya RedaguvatiShepel Yakiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2082 1000 ekz Oleksandr DMITRUK Denikinci proponuvali Shepelyu visokij oficerskij chin vin kategorichno vidmovivsya Arhivovano 23 grudnya 2015 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shepel Yakiv Matvijovich amp oldid 38970688