Ю́рій Григо́рович Шелепницький (нар. 18 січня 1965 року, Лужани, Кіцманський район, Чернівецька область) — український футболіст, півзахисник та захисник. Перший капітан збірної України. Майстер спорту України та СРСР (1989).
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Юрій Григорович Шелепницький | |
| Народження | 18 січня 1965 (58 років) | |
| Лужани, Кіцманський район, Чернівецька область | ||
| Зріст | 184 см | |
| Громадянство | СРСР і Україна | |
| Позиція | півзахисник, захисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1983—1988 1989—1992 1992—1993 1994—1996 1996 1996—1998 1998—2004 | Буковина Чорноморець Трабзонспор Алтай Буковина Денізліспор Буковина | 243 (18) 81 (5) 25 (3) 76 (4) 13 (0) 55 (4) 105 (3) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1992 | Україна | 1 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2003—2007 2015—2016 | Буковина Маяк | |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | | |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Юрій Шелепницький у Вікісховищі |
Біографія ред.
Кар'єра ред.
У футбол починав грати в 1983 році в чернівецькій «Буковині» у другій союзній лізі, а в сезоні 1988 став з чернівецькою командою переможцем чемпіонату УРСР. Після чого був запрошений до одеського «Чорноморця», в складі якого провів більше 80 матчів у вищій лізі чемпіонату СРСР і чемпіонату України. Також в складі одеського клубу ставав першим володарем Кубка України. За «Буковину» в цілому провів більше 350-ти ігор, а за «Чорноморець» понад 100 офіційних матчів.
Провів понад 150-ти ігор в чемпіонаті Туреччини, виступаючи за такі клуби, як: «Трабзонспор», «Алтай» і «Денізліспор». З першими ставав бронзовим призером чемпіонату Туреччини. У єврокубках зіграв 10 матчів, забив 1 гол (6 ігор в складі «Трабзонспора» і 4 (1) в «Чорноморці»). Остання його офіційна гра відбулася 8 листопада 2003 року в складі рідної «Буковини». Всього за свою 20-річну кар'єру гравця зіграв понад 640 офіційних матчів, забив понад 40 голів.
Двічі отримував запрошення від головних наставників київського «Динамо», як в радянський період Валерія Лобановського, так і за часів Йожефа Сабо. В обох випадках відповів відмовою: Першому відмовив у зв'язку з тим, що не бачив для себе місця в складі, через високу конкуренцію в лінії півзахисту. А їхати до Києва, щоб просто сидіти на лавці запасних - не хотів; Другому відповів відмовою, тому що вважав, що на той момент чемпіонат Туреччини значно перевищував чемпіонат України і він отримав безцінний спортивний досвід. Хоча як сам зазначив Шелепницький в фінансовому плані, можливо, він і програв.
В збірній ред.
За збірну Україну зіграв 1 матч. Дебют 29 квітня 1992 року в товариському матчі зі збірною Угорщини. Це був перший матч в історії збірної України. Вивів команду як капітан, таким чином увійшовши в історію як перший капітан в історії збірної Україні.
| Юра! ти - найсильніший в країні опорний півзахисник, тому будеш грати в Ужгороді за національну команду |
| Безпосередньо перед матчем з угорцями Прокопенко дав установку, а потім порадився з командою з приводу кандидатури капітана. Спочатку цю почесну місію запропонував Никифорову (капітану «Чорноморця»): «Юра, будеш капітаном збірної». Той скривився і відповів відмовою: «А чому я? Клуб - це одна справа, збірна - зовсім інше». «Хлопці запитали, чи я готовий? (я був віце-капітаном «Чорноморця») - Немає проблем, відповідаю я. Так і отримав пов'язку». |
Через бажання укласти контракт з турецьким Трабзонспором не поїхав зі збірною України в американське турне, через що виник конфлікт з Федерацією футболу України. Надалі в збірну не викликався.
| Згодом Базилевич хотів мене викликати в збірну, і Павлов також... Чому цього не зробили - не знаю. У збірній панувала страшна фінансова проблема. Федерація була не взмозі навіть оплатити футболістові квиток з клубу в збірну. Можливо тому... |
Тренерська кар'єра ред.
Чотири роки працював головним тренером у рідній «Буковині». З 2015 по 2016 рік тренер аматорського футбольного клубу «Маяк» (с. Великий Кучурів). Нині тренер ДЮСШ «Буковина».
Освіта ред.
Закінчив географічний факультет Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича.
Виступ за збірну ред.
| # | Дата | Стадіон | Суперники | Рахунок | Турнір | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 01. | 29.04.1992 | «Авангард», Ужгород | Україна — Угорщина | Товариський матч |
Досягнення ред.
Гравця ред.
- Переможець Чемпіонату УРСР (1) : 1988
- Володар Кубка Федерації футболу СРСР (1): 1990
- Володар Кубка України (1): 1992
- Бронзовий призер Чемпіонату Туреччини (1): 1993
- Фіналіст Суперкубка Туреччини (1): 1993
- Переможець Другої ліги України (1) : 2000
Тренера ред.
- Володар кубка Чернівецької області з футболу (1): 2015
- Срібний призер чемпіонату Чернівецької області з футболу (1): 2015
- Фіналіст Суперкубка Чернівецької області (1): 2015.
Примітки ред.
- Офіційний сайт ФСК «Буковина» [ 4 липня 2017 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 29 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 29 квітня 2020.
Посилання ред.
- Шелепницький Юрій Григорович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль на сайті Футбольна Україна [ 2 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Статистика на сайті legioner.kulichki.com [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю на сайті dynamo.kiev.ua