www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шаріфат Мекки شرافة مكة 967 1925Столиця МеккаМови арабськаРелігії ісламФорма правління монархіяшаріф Мухаммед Абу Джафар

Шаріфат Мекки

شرافة مكة
Шаріфат Мекки

967 – 1925
Столиця Мекка
Мови арабська
Релігії іслам
Форма правління монархія
шаріф Мухаммед Абу-Джафар аль-Талаб
Історія
 - Засновано 967
 - Ліквідовано 1925
Сьогодні є частиною Саудівська Аравія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Шаріфат Мекки

Шаріфат Мекки або Мекканський (Хиджазький) шаріфат (967 —1925 роки) — держава на заході Аравійського півострова зі столицею у місті Мекка, що утворилася в ранньому Середньовіччі. Мала теократичний характер. Час від час влада шарифів Мекки поширюваласяна весь Хиджаз. З 965 до 1069 року правила династія Мусавидів, з 1069 до 1201 року в шаріфаті панували представини роду Хашимі ібн Хашимі (Молодших Хашимідів), з 1201 до 1925 рік — династія Катадидів.

Разом з тим час від час потрапляла під зверхність більш могутніх держав: у 978—1058 роках — Фатимідського халіфату, 1058—1062 роках — держави Сельджукидів, 1063—1067 та 1070—1080 роках — держави Сулайхидів, 1171—1202, 1220—1229, 1240—1260 роках — Аюбидів, 1260—1517 роках — Мамлюцького султанату, 1517—1802 роках — Османської імперії, 1802—1813 роках — Дірійського емірату, 1813—1840 роках — держави Мухаммеда Алі, 1840—1917 роках — османської імперії. Лише у 1918 році остаточно шаріфи здобули незалежність, створивши королівство Хиджаз. Проте у 1925 році його було захоплено Саудідами, що створили Саудівську Аравію.

Історія Редагувати

Під владою Фатимідів Редагувати

Протягом перших трьох століть історії ісламу Мекка управлялася намісниками халіфів. Після розпаду Аббасидського халіфату вона ненадовго перейшла під владу табаристанських Хасанідів, а потім тут утвердилася влада Алідів — нащадків четвертого правовірного халіфа Алі ібн Абу Таліба. З середини Х століття вони отримали титул шаріфів. Відлік шарифів ведеться з Абу-Джафара, який прийняв владу близько 967 року, в той час коли Хиджаз знаходився в сфері впливу єгипетських Фатимидів. він став засновником династії Мусавидів.

У 976 році шариф спробував позбутися від залежності, але це йому не вдалося. Фатімідський халіф Абу Мансур аль-Азіз припинив підвезення товарів зі своєї країни, і мекканці, що знаходилися в сильній залежності від єгипетського харчування, змушені були знову визнати його владу.

Під владою Сельджукідів та Сулайхидів Редагувати

Після послаблення Фатимідів наприкінці 1040-х років та захоплення Палестини й Сирії військами сельджукидів у 1058 році Мекканський шарифат визнав зверхність Великих Сельджуків. У 1061 році помер шаріф Шукрі, що не залишив спадкоємця чоловічої статі. Це мало для Мекки згубні наслідки. Владу захопив представник іншої гілки Алідів — Хамза ібн Ваххас. При ньому в місті відбувалися постійні заворушення і зловживання.

У 1063 році Хиджаз підкорився еміру Ємену Алі з династії Сулайхидів, який відновив у Мецці порядок і безпеку. Того ж року він оголосив шаріфом Абул-Хашима ібн Мухаммеда, який став засновником нової шарифської династії Молодших Хавашімідів. Втім невдовзі Мекка стало місцем боротьби між Наджахідами та Сулайхидами, в результаті чого у 1067 році перші встановили зверхність над шаріфатом. Втім до 1070 року тут знову запанували сулайхиди.

У 1080 році мекканці вийшли з підпорядкування Ємену. Нащадкам Абу Хашима доводилося постійно маневрувати між Фатимідами і Аббасидами, яких підтримували Сельджукиди. Не раз траплялося так, що в хутбі поминалося ім'я того правителя, який надіслав більше грошей.

У 1080 році було визнано зверхність Сирійського султанату. У 1095 році Мекканський шаріфат знову визнав зверхність Фатімідського халіфату. Втім після Першого хрестового походу, що завершився 1099 року захопленням Єрумалиму шаріфи Мекки здобули незалежність.

Час незалежності Редагувати

За шаріфа Ібн Абул-Хашим аль-Талаба держава стає самостійною. Втім про час (1098—1172 роки), коли Мекканський шаріфат не підлягав жодній з сусідніх країн, відомо замало. Знано лише, що він зміг встановити владу на більшості земель Хиджазу. Цьому також сприяла боротьба за владу в Єгипті та Ємені. В цей час Мекканський шаріфат стає важливим зв'язком між південною Аравією та Єгиптом, Єменом і Палестиною. В цей час панувала династія Хашимідів. З 1101 до 1201 року її представники вели постійну боротьбу між собою за владу, внаслідок чого низка з них обіймали трон 2-3 рази.

Під владою Аюбидів Редагувати

Період відносної незалежності Мекки закінчився в 1172, коли сюди прибув Туран-шах — брат єгипетського султана Салах ад-Діна, що прямував на завоювання Ємену. Тоді в Хиджазі було визнано зверність єгипетського султана з династії Аюбидів. У 1201 році Мекканський шаріфат було захоплено представником іншої гілки Алідів — Абу Азізом Катада, який заснував нову династію. Він мріяв перетворити Хиджаз в сильну незалежну державу і проводив незалежну по відношенню до Єгипту політику. Після смерті Катади при владі встав його син Хасан, також мріяв про незалежність. Проте єменський султан Салах ад-Дін Юсуф аль-Масуд поклав кінець його задумам. При ньому Мекка була поставлена ​​під прямий контроль єменських військовиків, але відразу після його смерті 1229 року влада влада повернулася до шарифів. Особливо зміцніла вона в довге правління онука Катади — Мухаммеда Абуд-Нубаджа. Втім, навіть при ньому шариф вважався васалом султанів Єгипту.

Васал мамлюків Єгипту Редагувати

З утворенням у 1260 році Мамлюцького султанату держава шарифів підкорилася новим правителем без спротиву. У другій половині XIV ст. точилася запекла боротьба за Мекканський шаріфат між різними претендентами на владу. Особливо багато політичних заворушень було при шарифі Алджані. Його син Хасан, який прийняв владу в 1396 році знову навів порядок і спробував підкорити собі весь Хіджаз. З трьох його синів, які сперечалися про владу, мамлюцький султан Фарадж обрав спадкоємцем Бараката. 1407 року він став співправителем батька, а 1426 році —одноосібним правителем Мекки. Він безумовно визнавав владу султана, який тримав в Мецці постійну залогу під командуванням свого еміра.

Перше османське панування Редагувати

Після завоювання в 1517 році Єгипту османськими військами Мекканський шарифіт визнав зверхність Османської імперії, проте шаріфи зберегли певну самостійність. В подальшому підпорядковувалися султанському уряду напряму, звідки отримували грошову допомогу. Деякий спадкоємці вллади шарифів навчалися у Стамбулі. Втім у військових справах вимушені були підкорятися бейлербеям (потім пашам) Абісинського бейлербейства (еялету). У 1680-х років в шаріфаті затвердила лінія Зайда з роду Катадидів династії Хашимідів. У 1770 році підкорилася війську мамлюкского бея Алі аль-Кабіра, що захопив владу в Єгипті. У 1773 році після повалення останнього та відновлення султанської влади в Єгипті Мекканський шаріфат знову визнав владу Османів.

Під зверхністю Саудідів Редагувати

У 1802 році захоплено військами дірійського емірату під проводом еміра Сауда II бен Абд-аль-Азіза. останній був були послідовником ваххабізму — радикальної течії в ісламі, відкидав будь-які нововведення в релігії і засуджував розкіш. Ваххабіти навели порядок на дорогах Хиджаза, скасували багато податків і припиняли побори з боку місцевих чиновників, але скоротили контакти Мекканського шаріфату з мусульманами інших країн, через що постраждала торгівля і сильно скоротилася кількість прочан до Мекки. Це викликало значне невдоволення.

Під зверхністю Мухаммеда Алі Редагувати

У 1805 році султан Махмуд II визнав хедивом Єгипту Мухаммеда Алі і доручив того привести Аравію до покірності. У 1811 році єгипетська армія під командуванням Тусуна, сина Мухаммеда Алі, вторглася в Хіджаз. За підтримки турецького султана до початку 1813 році єгиптяни звільнили Хиджаз разом з Меккою, а потім захопили і Неджд. У 1837 році в Мецці був заснований орден Сенусійя (сенусітов).

Друге османське панування Редагувати

У 1840 році після поразки у війні проти османської імперії та її європейських союзників єгипетські війська змушені були залишити Аравію. Мекканський шаріфат знову повернувся під безпосередню владу Османської імперії. Турки, які жили в Хіджазу, перебували під юрисдикцією османського губернатора, а араби підпорядковувалися шаріфу.

Протягом 1850—1880-х років точилася боротьба за владу в Мекканському шаріфаті між представниками гілки Зайдидів та родом Аун з гілки Абадилідів. Ця запекла боротьба дозволила поступово османським військовикам та урядовцям зміцнити владу в Хиджазі та самій Мецці, оскільки в султанських чиновникам жителів вбачали запоруку спокою. У 1872 році Хиджаз перетворився на вілайєт. З цього часу влада шаріфів стало значно обмеженою. так в самій Мецці шаріфи мали війська кількістю 500 вояків, тоді як турецька залога становила 4 тис. вояків. Тому загони шаріфів були вимушені брати участь у всіх бойових діях в Аравії, чим сприяли збереженню влади османських султанів. У 1910—911 роках війська Мекканського шаріфату брали участь у придушенні повстання і асірському санджаку 9частині Єменського вілайєту).

Після Молодотурецької революції 1908 року в Мекку було призначено нового шаріфа — Хусейна бін Алі. Він довго жив в Стамбулі в якості почесного бранця і вважався людиною, відданим султану. З початком Першої світової війни Велика Британія як противник Османської імперії вирішила скористатися антитурецькими настроями в Хиджазі, підбурюючи до повстання шаріфа Хусейна. Англійці пообіцяли надати йому підтримку і визнати незалежність арабів у всіх районах, що лежать в межах, запропонованих шаріфом Мекки. Між Великою Британією і Мекканським шаріфатом було укладено формальний договір про протекторат, за яким шаріф відмовлявся від самостійності у зовнішньополітичних питаннях.

Нетривала незалежність Редагувати

5 червня 1916 року Хусейн оголосив незалежність Мекки та Хиджазу, а 10 червня, побоюючись нападу турків, підняв повстання. Британці допомогли йому зброєю. Протягом літа 1916 року Хусейн зайняв всі великі міста Хиджаза, окрім Медіни, а в жовтні оголосив себе королем арабів. У січні 1917 року Велика Британія та Франція визнали Хусейна королем Хиджазу.

Нащадки Хусейна носили титули королів Хиджазу та шаріфів Мекки. таким чином Мекканський шаріфат зберіг свій статус. У 1925 році після поразки у війні проти Саудідів Мекку були захоплено, Мекканський шаріфат ліквідовано, а Хиджаз об'єднано з Недждом у єдине королівство.

Адміністрація Редагувати

В часи більш-менш самостійного володарювання уся влада в шаріфаті належала шаріфам, що здійснювали військові походи, були вищою судовою інстанцією, призначали на державні посади, збирали податки. Разом з тим значною вагою користувалися улеми, з якими шаріфирадилися зі складних питань. Під час османського панування в обов'язки шарифа входила захист міст і їх околиць, забезпечення безпеки паломників, що здійснюють хадж.

Шаріфи Редагувати

Економіка Редагувати

Основний дохід становили прочани, які прибували до Мекки. більшість населення працювала на забезпеченні перебування їх у Мецці. також під час хаджу прочани залишали чималі кошти. Крім того, мекканці займалися посередницькою торгівлею між Єменом та Єгиптом і Палестиною. Проте тривалі війни з початку XIX ст. завдали значної шкоди торгівлі.

Джерела Редагувати

  • Bosworth C.E. The new Islamic dynasties. A chronological and genealogical manual. N.Y., 1996. Р. 118.
  • Joshua Teitelbaum (2001). The Rise and Fall of the Hashimite Kingdom of Arabia. C. Hurst & Co. Publishers. p. 9. ISBN 978-1-85065-460-5.
  • Numan, Nurtaç (November 2005), The Emirs of Mecca and the Ottoman Government of Hijaz, 1840—1908, The Institute for Graduate Studies in Social Sciences
  • Bruce Masters (2013-04-29). The Arabs of the Ottoman Empire, 1516—1918: A Social and Cultural History. Cambridge University Press. p. 61. ISBN 978-1-107-03363-4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
شرافة مكة Sharifat Mekki967 1925Stolicya MekkaMovi arabskaReligiyi islamForma pravlinnya monarhiyasharif Muhammed Abu Dzhafar al TalabIstoriya Zasnovano 967 Likvidovano 1925Sogodni ye chastinoyu Saudivska AraviyaVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Sharifat MekkiSharifat Mekki abo Mekkanskij Hidzhazkij sharifat 967 1925 roki derzhava na zahodi Aravijskogo pivostrova zi stoliceyu u misti Mekka sho utvorilasya v rannomu Serednovichchi Mala teokratichnij harakter Chas vid chas vlada sharifiv Mekki poshiryuvalasyana ves Hidzhaz Z 965 do 1069 roku pravila dinastiya Musavidiv z 1069 do 1201 roku v sharifati panuvali predstavini rodu Hashimi ibn Hashimi Molodshih Hashimidiv z 1201 do 1925 rik dinastiya Katadidiv Razom z tim chas vid chas potraplyala pid zverhnist bilsh mogutnih derzhav u 978 1058 rokah Fatimidskogo halifatu 1058 1062 rokah derzhavi Seldzhukidiv 1063 1067 ta 1070 1080 rokah derzhavi Sulajhidiv 1171 1202 1220 1229 1240 1260 rokah Ayubidiv 1260 1517 rokah Mamlyuckogo sultanatu 1517 1802 rokah Osmanskoyi imperiyi 1802 1813 rokah Dirijskogo emiratu 1813 1840 rokah derzhavi Muhammeda Ali 1840 1917 rokah osmanskoyi imperiyi Lishe u 1918 roci ostatochno sharifi zdobuli nezalezhnist stvorivshi korolivstvo Hidzhaz Prote u 1925 roci jogo bulo zahopleno Saudidami sho stvorili Saudivsku Araviyu Zmist 1 Istoriya 1 1 Pid vladoyu Fatimidiv 1 2 Pid vladoyu Seldzhukidiv ta Sulajhidiv 1 3 Chas nezalezhnosti 1 4 Pid vladoyu Ayubidiv 1 5 Vasal mamlyukiv Yegiptu 1 6 Pershe osmanske panuvannya 1 7 Pid zverhnistyu Saudidiv 1 8 Pid zverhnistyu Muhammeda Ali 1 9 Druge osmanske panuvannya 1 10 Netrivala nezalezhnist 2 Administraciya 2 1 Sharifi 3 Ekonomika 4 DzherelaIstoriya RedaguvatiPid vladoyu Fatimidiv Redaguvati Protyagom pershih troh stolit istoriyi islamu Mekka upravlyalasya namisnikami halifiv Pislya rozpadu Abbasidskogo halifatu vona nenadovgo perejshla pid vladu tabaristanskih Hasanidiv a potim tut utverdilasya vlada Alidiv nashadkiv chetvertogo pravovirnogo halifa Ali ibn Abu Taliba Z seredini H stolittya voni otrimali titul sharifiv Vidlik sharifiv vedetsya z Abu Dzhafara yakij prijnyav vladu blizko 967 roku v toj chas koli Hidzhaz znahodivsya v sferi vplivu yegipetskih Fatimidiv vin stav zasnovnikom dinastiyi Musavidiv U 976 roci sharif sprobuvav pozbutisya vid zalezhnosti ale ce jomu ne vdalosya Fatimidskij halif Abu Mansur al Aziz pripiniv pidvezennya tovariv zi svoyeyi krayini i mekkanci sho znahodilisya v silnij zalezhnosti vid yegipetskogo harchuvannya zmusheni buli znovu viznati jogo vladu Pid vladoyu Seldzhukidiv ta Sulajhidiv Redaguvati Pislya poslablennya Fatimidiv naprikinci 1040 h rokiv ta zahoplennya Palestini j Siriyi vijskami seldzhukidiv u 1058 roci Mekkanskij sharifat viznav zverhnist Velikih Seldzhukiv U 1061 roci pomer sharif Shukri sho ne zalishiv spadkoyemcya cholovichoyi stati Ce malo dlya Mekki zgubni naslidki Vladu zahopiv predstavnik inshoyi gilki Alidiv Hamza ibn Vahhas Pri nomu v misti vidbuvalisya postijni zavorushennya i zlovzhivannya U 1063 roci Hidzhaz pidkorivsya emiru Yemenu Ali z dinastiyi Sulajhidiv yakij vidnoviv u Mecci poryadok i bezpeku Togo zh roku vin ogolosiv sharifom Abul Hashima ibn Muhammeda yakij stav zasnovnikom novoyi sharifskoyi dinastiyi Molodshih Havashimidiv Vtim nevdovzi Mekka stalo miscem borotbi mizh Nadzhahidami ta Sulajhidami v rezultati chogo u 1067 roci pershi vstanovili zverhnist nad sharifatom Vtim do 1070 roku tut znovu zapanuvali sulajhidi U 1080 roci mekkanci vijshli z pidporyadkuvannya Yemenu Nashadkam Abu Hashima dovodilosya postijno manevruvati mizh Fatimidami i Abbasidami yakih pidtrimuvali Seldzhukidi Ne raz traplyalosya tak sho v hutbi pominalosya im ya togo pravitelya yakij nadislav bilshe groshej U 1080 roci bulo viznano zverhnist Sirijskogo sultanatu U 1095 roci Mekkanskij sharifat znovu viznav zverhnist Fatimidskogo halifatu Vtim pislya Pershogo hrestovogo pohodu sho zavershivsya 1099 roku zahoplennyam Yerumalimu sharifi Mekki zdobuli nezalezhnist Chas nezalezhnosti Redaguvati Za sharifa Ibn Abul Hashim al Talaba derzhava staye samostijnoyu Vtim pro chas 1098 1172 roki koli Mekkanskij sharifat ne pidlyagav zhodnij z susidnih krayin vidomo zamalo Znano lishe sho vin zmig vstanoviti vladu na bilshosti zemel Hidzhazu Comu takozh spriyala borotba za vladu v Yegipti ta Yemeni V cej chas Mekkanskij sharifat staye vazhlivim zv yazkom mizh pivdennoyu Araviyeyu ta Yegiptom Yemenom i Palestinoyu V cej chas panuvala dinastiya Hashimidiv Z 1101 do 1201 roku yiyi predstavniki veli postijnu borotbu mizh soboyu za vladu vnaslidok chogo nizka z nih obijmali tron 2 3 razi Pid vladoyu Ayubidiv Redaguvati Period vidnosnoyi nezalezhnosti Mekki zakinchivsya v 1172 koli syudi pribuv Turan shah brat yegipetskogo sultana Salah ad Dina sho pryamuvav na zavoyuvannya Yemenu Todi v Hidzhazi bulo viznano zvernist yegipetskogo sultana z dinastiyi Ayubidiv U 1201 roci Mekkanskij sharifat bulo zahopleno predstavnikom inshoyi gilki Alidiv Abu Azizom Katada yakij zasnuvav novu dinastiyu Vin mriyav peretvoriti Hidzhaz v silnu nezalezhnu derzhavu i provodiv nezalezhnu po vidnoshennyu do Yegiptu politiku Pislya smerti Katadi pri vladi vstav jogo sin Hasan takozh mriyav pro nezalezhnist Prote yemenskij sultan Salah ad Din Yusuf al Masud poklav kinec jogo zadumam Pri nomu Mekka bula postavlena pid pryamij kontrol yemenskih vijskovikiv ale vidrazu pislya jogo smerti 1229 roku vlada vlada povernulasya do sharifiv Osoblivo zmicnila vona v dovge pravlinnya onuka Katadi Muhammeda Abud Nubadzha Vtim navit pri nomu sharif vvazhavsya vasalom sultaniv Yegiptu Vasal mamlyukiv Yegiptu Redaguvati Z utvorennyam u 1260 roci Mamlyuckogo sultanatu derzhava sharifiv pidkorilasya novim pravitelem bez sprotivu U drugij polovini XIV st tochilasya zapekla borotba za Mekkanskij sharifat mizh riznimi pretendentami na vladu Osoblivo bagato politichnih zavorushen bulo pri sharifi Aldzhani Jogo sin Hasan yakij prijnyav vladu v 1396 roci znovu naviv poryadok i sprobuvav pidkoriti sobi ves Hidzhaz Z troh jogo siniv yaki sperechalisya pro vladu mamlyuckij sultan Faradzh obrav spadkoyemcem Barakata 1407 roku vin stav spivpravitelem batka a 1426 roci odnoosibnim pravitelem Mekki Vin bezumovno viznavav vladu sultana yakij trimav v Mecci postijnu zalogu pid komanduvannyam svogo emira Pershe osmanske panuvannya Redaguvati Pislya zavoyuvannya v 1517 roci Yegiptu osmanskimi vijskami Mekkanskij sharifit viznav zverhnist Osmanskoyi imperiyi prote sharifi zberegli pevnu samostijnist V podalshomu pidporyadkovuvalisya sultanskomu uryadu napryamu zvidki otrimuvali groshovu dopomogu Deyakij spadkoyemci vlladi sharifiv navchalisya u Stambuli Vtim u vijskovih spravah vimusheni buli pidkoryatisya bejlerbeyam potim pasham Abisinskogo bejlerbejstva eyaletu U 1680 h rokiv v sharifati zatverdila liniya Zajda z rodu Katadidiv dinastiyi Hashimidiv U 1770 roci pidkorilasya vijsku mamlyukskogo beya Ali al Kabira sho zahopiv vladu v Yegipti U 1773 roci pislya povalennya ostannogo ta vidnovlennya sultanskoyi vladi v Yegipti Mekkanskij sharifat znovu viznav vladu Osmaniv Pid zverhnistyu Saudidiv Redaguvati U 1802 roci zahopleno vijskami dirijskogo emiratu pid provodom emira Sauda II ben Abd al Aziza ostannij buv buli poslidovnikom vahhabizmu radikalnoyi techiyi v islami vidkidav bud yaki novovvedennya v religiyi i zasudzhuvav rozkish Vahhabiti naveli poryadok na dorogah Hidzhaza skasuvali bagato podatkiv i pripinyali pobori z boku miscevih chinovnikiv ale skorotili kontakti Mekkanskogo sharifatu z musulmanami inshih krayin cherez sho postrazhdala torgivlya i silno skorotilasya kilkist prochan do Mekki Ce viklikalo znachne nevdovolennya Pid zverhnistyu Muhammeda Ali Redaguvati U 1805 roci sultan Mahmud II viznav hedivom Yegiptu Muhammeda Ali i doruchiv togo privesti Araviyu do pokirnosti U 1811 roci yegipetska armiya pid komanduvannyam Tusuna sina Muhammeda Ali vtorglasya v Hidzhaz Za pidtrimki tureckogo sultana do pochatku 1813 roci yegiptyani zvilnili Hidzhaz razom z Mekkoyu a potim zahopili i Nedzhd U 1837 roci v Mecci buv zasnovanij orden Senusijya senusitov Druge osmanske panuvannya Redaguvati U 1840 roci pislya porazki u vijni proti osmanskoyi imperiyi ta yiyi yevropejskih soyuznikiv yegipetski vijska zmusheni buli zalishiti Araviyu Mekkanskij sharifat znovu povernuvsya pid bezposerednyu vladu Osmanskoyi imperiyi Turki yaki zhili v Hidzhazu perebuvali pid yurisdikciyeyu osmanskogo gubernatora a arabi pidporyadkovuvalisya sharifu Protyagom 1850 1880 h rokiv tochilasya borotba za vladu v Mekkanskomu sharifati mizh predstavnikami gilki Zajdidiv ta rodom Aun z gilki Abadilidiv Cya zapekla borotba dozvolila postupovo osmanskim vijskovikam ta uryadovcyam zmicniti vladu v Hidzhazi ta samij Mecci oskilki v sultanskih chinovnikam zhiteliv vbachali zaporuku spokoyu U 1872 roci Hidzhaz peretvorivsya na vilajyet Z cogo chasu vlada sharifiv stalo znachno obmezhenoyu tak v samij Mecci sharifi mali vijska kilkistyu 500 voyakiv todi yak turecka zaloga stanovila 4 tis voyakiv Tomu zagoni sharifiv buli vimusheni brati uchast u vsih bojovih diyah v Araviyi chim spriyali zberezhennyu vladi osmanskih sultaniv U 1910 911 rokah vijska Mekkanskogo sharifatu brali uchast u pridushenni povstannya i asirskomu sandzhaku 9chastini Yemenskogo vilajyetu Pislya Molodotureckoyi revolyuciyi 1908 roku v Mekku bulo priznacheno novogo sharifa Husejna bin Ali Vin dovgo zhiv v Stambuli v yakosti pochesnogo brancya i vvazhavsya lyudinoyu viddanim sultanu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Velika Britaniya yak protivnik Osmanskoyi imperiyi virishila skoristatisya antitureckimi nastroyami v Hidzhazi pidburyuyuchi do povstannya sharifa Husejna Anglijci poobicyali nadati jomu pidtrimku i viznati nezalezhnist arabiv u vsih rajonah sho lezhat v mezhah zaproponovanih sharifom Mekki Mizh Velikoyu Britaniyeyu i Mekkanskim sharifatom bulo ukladeno formalnij dogovir pro protektorat za yakim sharif vidmovlyavsya vid samostijnosti u zovnishnopolitichnih pitannyah Netrivala nezalezhnist Redaguvati 5 chervnya 1916 roku Husejn ogolosiv nezalezhnist Mekki ta Hidzhazu a 10 chervnya poboyuyuchis napadu turkiv pidnyav povstannya Britanci dopomogli jomu zbroyeyu Protyagom lita 1916 roku Husejn zajnyav vsi veliki mista Hidzhaza okrim Medini a v zhovtni ogolosiv sebe korolem arabiv U sichni 1917 roku Velika Britaniya ta Franciya viznali Husejna korolem Hidzhazu Nashadki Husejna nosili tituli koroliv Hidzhazu ta sharifiv Mekki takim chinom Mekkanskij sharifat zberig svij status U 1925 roci pislya porazki u vijni proti Saudidiv Mekku buli zahopleno Mekkanskij sharifat likvidovano a Hidzhaz ob yednano z Nedzhdom u yedine korolivstvo Administraciya RedaguvatiV chasi bilsh mensh samostijnogo volodaryuvannya usya vlada v sharifati nalezhala sharifam sho zdijsnyuvali vijskovi pohodi buli vishoyu sudovoyu instanciyeyu priznachali na derzhavni posadi zbirali podatki Razom z tim znachnoyu vagoyu koristuvalisya ulemi z yakimi sharifiradilisya zi skladnih pitan Pid chas osmanskogo panuvannya v obov yazki sharifa vhodila zahist mist i yih okolic zabezpechennya bezpeki palomnikiv sho zdijsnyuyut hadzh Sharifi Redaguvati Dokladnishe sharif MekkiMuhammed Abu Dzhafar al Talab 967 980 Isa ibn Dzhafar 980 994 Abu l Fatah al Hasan 994 1039 Shukr ul Din 1039 1061 Hamza ibn Vahhas 1061 1063 Abul Hashim ibn Muhammed 1063 1094 Ibn Abul Hashim al Talab 1094 1123 Fulajta ibn Kasim 1123 1133 Hashim ibn Fulajta 1133 1155 Kasim ibn Hashim 1155 1161 vpershe Isa ibn Fulajta 1161 1162 vpershe Kasim ibn Hashim 1162 vdruge Isa ibn Fulajta 1162 1170 vdruge Malik ibn Fulajta 1170 Isa ibn Fulajta 1170 1175 vtretye Daud ibn Isa 1175 1176 vpershe Mukatir ibn Isa 1176 vpershe Daud ibn Isa 1176 1177 vdruge Mukatir ibn Isa 1177 vdruge Daud ibn Isa 1191 vtretye Mukatir ibn Isa 1191 1201 vtretye Katada ibn Idris al Alavi al Hasani 1201 1220 Ibn Katada al Hashimi 1220 1241 Abu l Saad al Hasan 1241 1254 Muhammed Abul Nubadzh 1254 1301 Rumajta Abul Rada 1301 1346 Adlzhan Abul Sardzh 1346 1375 Ahmad ibn Adzhlan 1375 1386 Inan ibn Mugamis 1386 1390 Ali ibn Adzhlan 1375 1394 Muhammad ibn Adzhlan 1394 1396 Hasan ibn Adzhlan 1396 1425 Barakat I 1425 1455 Malik al Adil Muhammad ibn Barakat 1455 1497 Barakat II 1497 1525 Muhammad Abu Numadzh Nazim ad Din 1525 1583 Al Hasan III 1583 1601 Idris Abu Aun ibn Hasan 1601 1610 Muhsin ibn Husejn 1610 1628 Ahmad ibn Abd al Mutalib 1628 1629 Masud ibn Idris 1629 1630 Abdulla ibn Hasan 1630 1631 Zajd ibn Muhsin 1631 1666 Saad ibn Zajd 1666 1672 Ahmad ibn Zajd 1669 1671 Muhsin ibn Ahmad 1667 1668 Hamud ibn Abdulla ibn Hasan 1670 Barakat III 1672 1682 Ibragim ibn Muhammed 1682 Sayid ibn Barakat 1682 1683 Ahmad ibn Zajd 1684 1688 Ahmad ibn Galib 1688 1690 Muhsin ibn Ahmad 1689 1690 Muhsin II ibn Husejn 1690 1691 Sayid II ibn Saad 1691 1694 Saad ibn Zajd 1693 1694 Abdulla II ibn Hashim 1694 Saad ibn Zajd 1694 1702 Sayid II ibn Saad 1702 1704 Abdul Muhsin ibn Ahmad 1704 Abdul Karim ibn Muhammed 1704 1705 Sayid II ibn Saad 1705 Abdul Karim ibn Muhammed 1705 1711 Sayid II ibn Saad 1711 1717 Abdalla III ibn Sayid 1717 1718 Ali ibn Sayid 1718 Yag ya ibn Barakat 1718 1719 Mubarak ibn Ahmad 1720 1722 Barakat ibn Yag ya 1722 1723 Mubarak ibn Ahmad 1723 1724 Abdulla III ibn Sayid 1724 1731 Muhammed ibn Abdulla 1731 1732 Masud ibn Sayid 1732 1733 Muhammed ibn Abdulla 1733 1734 Masud ibn Sayid 1734 1752 Masad ibn Sayid II 1752 1759 Dzhafar ibn Sayid 1759 1760 Masad ibn Sayid 1760 1770 Ahmad ibn Sayid 1770 Abdulla IV ibn Husejn 1770 1773 Surur ibn Masad 1773 1788 Abdul Muyin ibn Masad 1788 Galib ibn Masad 1788 1803 Yag ya ibn Surur 1803 1813 Galib ibn Masad 1813 1827 Abdul Mutalib ibn Galib 1827 Muhammed ibn Abdul Muyin 1827 1836 ne bulo sharifiv 1836 1840 Muhammad ibn Abdul Muyin 1840 1851 Abdul Mutalib ibn Galib 1851 1856 Muhammad ibn Abdul Muyin 1856 1858 Abdulla Kamil Pasha ibn Muhammed 1858 1877 Al Husejn ibn Muhammed 1877 1880 Abdul Mutalib ibn Galib 1880 1882 Aun ar Rafik Pasha ibn Muhammed 1882 1905 Ali Pasha ibn Abdulla 1905 1908 Husejn Pasha ibn Ali 1908 1916 Ali Gajdar Pasha 1916 Husejn bin Ali 1916 1925 Ali bin Husejn 1925 Ekonomika RedaguvatiOsnovnij dohid stanovili prochani yaki pribuvali do Mekki bilshist naselennya pracyuvala na zabezpechenni perebuvannya yih u Mecci takozh pid chas hadzhu prochani zalishali chimali koshti Krim togo mekkanci zajmalisya poserednickoyu torgivleyu mizh Yemenom ta Yegiptom i Palestinoyu Prote trivali vijni z pochatku XIX st zavdali znachnoyi shkodi torgivli Dzherela RedaguvatiBosworth C E The new Islamic dynasties A chronological and genealogical manual N Y 1996 R 118 Joshua Teitelbaum 2001 The Rise and Fall of the Hashimite Kingdom of Arabia C Hurst amp Co Publishers p 9 ISBN 978 1 85065 460 5 Numan Nurtac November 2005 The Emirs of Mecca and the Ottoman Government of Hijaz 1840 1908 The Institute for Graduate Studies in Social Sciences Bruce Masters 2013 04 29 The Arabs of the Ottoman Empire 1516 1918 A Social and Cultural History Cambridge University Press p 61 ISBN 978 1 107 03363 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sharifat Mekki amp oldid 38857477