www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шан штат Шан бірм ရ မ ပ ည န ယ шан မ င တ штат національний округ М янми з адміністративним центром Таунджи де проживає од

Шан (штат)

Шан (бірм. ရှမ်းပြည် န ယ, шан. မိုင်း တႆး) — штат (національний округ) М'янми (з адміністративним центром Таунджи), де проживає однойменна народність шани. Штат ділиться на 55 повітів (районів) та Самоврядна область Ва (з 55 повітів 6 входить до Ва). Населення — 5 315 503 чоловік. Щільність населення — 34,12 чол./км².

Шан

бірм. ရှမ်း, yum: pranynai

Прапор
Адм. центр Таунджи
Країна  М'янма
Регіон Східно-центральний
Межує з: сусідні адмінодиниці
Качин, Бокеу, Карен, Сікайн, Мандалай, Кая, Мехонгсон, Мегонґсонd, Чіангмай, Провінція Чіанг-Рай, Провінція Луанг-Намтаd, Юньнань ?
Районів 55
Населення
 - повне 5 315 503 (2012)
 - густота 37
Площа
 - повна 155 801 км²
Висота
 - максимальна 892 м
 - мінімальна 892 м
Часовий пояс UTC+6:30
Вебсайт shanstate.gov.mm
Код ISO 3166-2 MM-17

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Шан

На території Шана, населення якого веде багаторічну боротьбу за національну автономію, існує невизнана держава Шан. Збройна боротьба фінансується на кошти, одержувані від оптового продажу високоякісного опіуму, виробленого з опіумного маку, який складає основу місцевого товарного землеробства. Шани називають опіум «чорними ліками», повсюдно використовуючи його для самолікування.

В кінці 1980-х — початку 1990-х років центральний уряд М'янми уклав низку угод про перемир'я з представниками шанського повстанського руху — Північної і Південної Арміями Шанської Держави (а також монсько-тайською армією (МТА), Об'єднаної армією ва і іншими). За деякими відомостями, однією з умов припинення збройного опору владі була негласна домовленість про можливість легалізації доходів від наркобізнесу.

Столицею штату проголошено місто Таунджи з населенням понад 200 тисяч осіб. Воно лежить на висоті 1400 м над рівнем моря. Проте шани не є основним населенням міста, окрім них у місті мешкають представники інших народів — інта, пао, бірманці, китайці, індуси.

Історія Редагувати

Шани домінували в Бірмі з XIII по XVI століття як правителі держав Ава, Сагаінг і Пінья. Пізніше, в XIX столітті вони розсипалися по різних землях і втратили єдину державність. Під час англійської колонізації Бірми шани володіли місцевим самоврядуванням, дрібні феодальні володіння управлялися правителями (саофа під заступництвом англійців. В 1922 році багато дрібних держав шанів і держава Ва об'єдналися в Шанську Федерацію.

Колоніальний період Редагувати

У колоніальний період англійці зробили з невеличкого села Таунджі столицю Південних Шанських держав. З 1894 року місто почало активно розвиватися та розростатися. У зв'язку з цим, а також через здоровіший клімат та вигідніше стратегічне положення англійці перемістили сюди адміністративний центр із Маїн Таук (Форт Стедмана), що знаходився на східному березі озера Інле. В 1906 році в Таунджі вже нараховувалось тисяча будинків.

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1973 3 179 546 —
1983 3 716 841 +16.9%
2014 5 824 432 +56.7%
Джерело: 2014 Myanmar Census

Шани ніколи не мирилися із колонізаторами, а тому в регіоні час від часу виникали заворушення. Для підтримки порядку англійці розмістили в Таунджі головний воєнно-поліцейський гарнізон.

12 лютого 1947 року за Панглонгською угодою держави Шан, Качин і Чин отримували автономію.

Під владою «Золотого трикутника» Редагувати

Столиця регiону у 1960-х

Перебуваючи в складі М'янми, Шан фактично перебував під владою «Золотого трикутника» — наркокартелю, вплив якого поширювався на територію північного Таїланду, західний Лаос і північний схід М'янми. Для забезпечення безпеки діяльності злочинного угрупування було задіяно майже 50 тисяч чоловік. Головою цієї армії був напівкитаєць, напівшан Чжан Шифу, більше відомий як Кун Са. Саме він запропонував шанам забезпечувати свої визвольні змагання за рахунок виробництва і продажу наркотиків.

Керівники «Золотого трикутника» розробили нові схеми транзиту через Шрі-Ланку, Індію, Бангладеш, а також через Таїланд і Камбоджу, чим суттєво розширили ринок збуту. Проте в 1996 році, після вдалих воєнних операцій армії М'янми, Кун Са був змушений здати найближчих соратників і втекти.

Боротьба за незалежність Редагувати

Шанські старійшини двічі за домовленістю зі спадковим шанським принцом Ніянг-Ше (Яунхе) проголошували незалежність Федерації Шанських Держав — в 1994 та 2005 роках. Проте реальної сили держава набула в 1996 році після зради Кун Са. Коли його грізна армія Монг-Тай розвалилась на дрібні банди, новий лідер шанів полковник Йод Сук заявив, що тепер вони вернулись до справжніх витоків боротьби — за незалежність своїх територій.

У штаті переважа гірський рельєф

За кілька років до них приєдналося близько 15 тисяч чоловік. Армія Шану поповнюється переважно за рахунок населення сіл, особливо тих, де проводилися етнічні чистки армією М'янми. Армія Шану під командуванням Йода Сука також відома як Армія держави Шан — Південна (Shan State Army-South). Крім неї існує також Армія держави Шан — Північна (Shan State Army-North) чисельністю 4 тисячі чоловік. Це збройне формування підписало договір про перемир'я з військовою хунтою М'янми, який не поширюється на Південну армію. Також існує Східна армія Шан (ESSA), яка на відміну від північної та південної не була частиною Монг-Таї. Вона також підписала перемир'я з військовою хунтою М'янми строком на 20 років.

У квітні 2005 року війська Державної ради миру і розвитку (офіційна назва правлячої військової хунти) і армія держави Ва провели спільну операцію проти шанських повстанців. В результаті була обстріляна їх штаб-квартира. Всього з лютого по квітень було заарештовано щонайменше десяток шанських політиків, серед яких лідер Ліги за демократію шанських народностей Кхун Хтун У і 82-річний активіст Шве Охн. В результаті дій хунти в квітні 2005 року друга за чисельністю Національна армія держави Шан (Shan State National Army) була змушена залишити свої бази в північній частині Шану.

21 травня 2005 року лідери Армії держави Шан — Південної (SSA-S) і Національної армії держави Шан (SSNA) Йод Сук і Сай Йі на спільній прес-конференції поблизу кордону Таїланду оголосили про об'єднання в боротьбі проти військової хунти за незалежність Шану.

24 грудня 2008 року для вирішення життєво важливих питань найбільшої етнічної провінції було створено Конгрес держави Шан, до складу якого увійшло сім чоловік

Уряд Редагувати

Згідно з конституцією М'янми 1974 року країна була федерацією штатів (національних округів) і провінцій (адміністративних округів). Хунта, яка прийшла в 1989 році до влади в М'янмі оголосила про централізацію країни.

В 1994 і 2005 роках за домовленістю зі спадковим Шанським принцом Ніянга-Ше (Яунхе) у вигнанні Зі Хан Па (Сурханпа) Шанські старійшини проголошували незалежність Федерації Шанських Держав.

Адміністративний поділ Редагувати

Штат складається з трьох регіонів, які поділені на 11 округів. Округи діляться на 55 районів.

Регіони Редагувати

  1. Східний Шан (East Shan State)
  2. Північний Шан (North Shan State)
  3. Південний Шан (South Shan State)

Округи Редагувати

Східний Шан

  1. Чжантун (бірм. ကျိုင်းတုံ)
  2. Монпхо (Mong Hpyak)
  3. Монсха (Mong Hsat)
  4. Тачхілуа (бірм. တာချီလိတ်)

Північний Шан

  1. Кунлонг (Kunlong)
  2. Чхоме (Kyaukme)
  3. Лаукайн (бірм. လောက် ကိုင်)
  4. Лашо (бірм. လားရှိုး)
  5. Мусхе (бірм. မူစယ်)

Південний Шан

  1. Лоілен (Loilen)
  2. Таунджи (бірм. တောင်ကြီး)

Райони Редагувати

Східний Шан

  1. Чжантун (Kengtung)
  2. Матман (Matman)
  3. Монкхе (Mongkhet)
  4. Монпхьа (Monghpyak)
  5. Монсха (Monghsat)
  6. Монлам (Mongla)
  7. Монпін (Mongping)
  8. Монтон (Mongton)
  9. Монйан (Mongyang)
  10. Монйон (Mongyawng)
  11. Тачхілуа (Tachileik)

Північний Шан

  1. Кончжан (Konkyan)
  2. Кунлон (Kunlong)
  3. Куткай (Kutkai)
  4. Чжауме (Kyuakme)
  5. Лаукайн (Laukkaing)
  6. Лашо (Lashio)
  7. Мабеїн (Mabein)
  8. Мантон (Manton)
  9. Монмао (Mongmao)
  10. Монмі (Mongmit)
  11. Монйай (Mongyai)
  12. Мусхе (Muse)
  13. Нанпхан (Namphan)
  14. Нансхан (Namhsan)
  15. Намту (Namtu)
  16. Нанкан (Nanhkan)
  17. Нончжо (Nawnghkio)
  18. Пануаун (Pangwaun)
  19. Пансан (Pangsang)
  20. Танйан (Tangyan)
  21. Хопан (Hopang)
  22. Схені (Hseni)
  23. Схіп (Hsipaw)

Південний Шан

  1. Йуанан (Ywangan)
  2. Кало (Kalaw)
  3. Чжеті (Kyethi)
  4. Кунхін (Kunhing)
  5. Лайкха (Laihka)
  6. Ланкхо (Langkho)
  7. Лосо (Lawksawk)
  8. Лойлен (Loilen)
  9. Момаї (Mawkmai)
  10. Монкаун (Mongkaung)
  11. Моннай (Mongnai)
  12. Монпан (Mongpan)
  13. Монсху (Monghsu)
  14. Нансан (Nansang)
  15. Ньаунсхуе (Nyaungshwe)
  16. Пекон (Pekon)
  17. Піндайа (Pindaya)
  18. Пінлаун (Pinlaung)
  19. Таункьї (Taunggyi)
  20. Хопон (Hopong)
  21. Схісхен (Hsihseng)

Населення Редагувати

Переважне населення штату — будисти

Основу населення країни складають шани — народність Південно-Східної Азії, споріднена з етнічною групою лао. Окрім Шану, представники народності заселяють також прилеглі території Китаю, Таїланду і Лаосу. Мова шанів відноситься до тай-кадайських мов.

Етнічна спільнота шанів складається з 7 племен, загальною чисельністю більше 3 мільйонів чоловік. Більшість шанів сповідує буддизм. У домашньому господарстві селяни вирощують рис і тропічні фрукти, розводять курчат і свиней.

Примітки Редагувати

  1. . Online Burma / Myanmar Library. Архів оригіналу за 20 лютого 2007. Процитовано 7 лютого 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 5 березня 2016. 
  3. «Myanmar States / Divisions & Townships Overview Map» [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.] Myanmar Information Management Unit (MIMU)

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  • Shan Herald Agency for News (SHAN) [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
  • Federalism in Burma [ 29 квітня 2011 у Wayback Machine.] Online Burma / Myanmar Library
  • Sai Aung Tun, Yangon University
  • Sao Sāimöng, The Shan States and the British Annexation . Cornell University, Cornell, 1969 (2nd ed.)
  • J. G. Scott, Gazetteer of Upper Burma and the Shan States . 5 vols. Rangoon, 1900—1901
  • J. G. Scott, Burma and beyond . London, 1932

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shan birm ရ မ ပ ည န ယ shan မ င တ shtat nacionalnij okrug M yanmi z administrativnim centrom Taundzhi de prozhivaye odnojmenna narodnist shani Shtat dilitsya na 55 povitiv rajoniv ta Samovryadna oblast Va z 55 povitiv 6 vhodit do Va Naselennya 5 315 503 cholovik Shilnist naselennya 34 12 chol km Shanbirm ရ မ yum pranynaiPraporAdm centr TaundzhiKrayina M yanmaRegion Shidno centralnijMezhuye z susidni adminodiniciKachin Bokeu Karen Sikajn Mandalaj Kaya Mehongson Megongsond Chiangmaj Provinciya Chiang Raj Provinciya Luang Namtad Yunnan Rajoniv 55Naselennya povne 5 315 503 2012 gustota 37Plosha povna 155 801 km Visota maksimalna 892 m minimalna 892 mChasovij poyas UTC 6 30Vebsajt shanstate gov mmKod ISO 3166 2 MM 17Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu ShanNa teritoriyi Shana naselennya yakogo vede bagatorichnu borotbu za nacionalnu avtonomiyu isnuye neviznana derzhava Shan Zbrojna borotba finansuyetsya na koshti oderzhuvani vid optovogo prodazhu visokoyakisnogo opiumu viroblenogo z opiumnogo maku yakij skladaye osnovu miscevogo tovarnogo zemlerobstva Shani nazivayut opium chornimi likami povsyudno vikoristovuyuchi jogo dlya samolikuvannya V kinci 1980 h pochatku 1990 h rokiv centralnij uryad M yanmi uklav nizku ugod pro peremir ya z predstavnikami shanskogo povstanskogo ruhu Pivnichnoyi i Pivdennoyi Armiyami Shanskoyi Derzhavi a takozh monsko tajskoyu armiyeyu MTA Ob yednanoyi armiyeyu va i inshimi Za deyakimi vidomostyami odniyeyu z umov pripinennya zbrojnogo oporu vladi bula neglasna domovlenist pro mozhlivist legalizaciyi dohodiv vid narkobiznesu Stoliceyu shtatu progolosheno misto Taundzhi z naselennyam ponad 200 tisyach osib Vono lezhit na visoti 1400 m nad rivnem morya Prote shani ne ye osnovnim naselennyam mista okrim nih u misti meshkayut predstavniki inshih narodiv inta pao birmanci kitajci indusi Zmist 1 Istoriya 1 1 Kolonialnij period 1 2 Pid vladoyu Zolotogo trikutnika 1 3 Borotba za nezalezhnist 2 Uryad 3 Administrativnij podil 3 1 Regioni 3 2 Okrugi 3 3 Rajoni 3 4 Naselennya 5 Primitki 6 Div takozh 7 Posilannya 8 DzherelaIstoriya RedaguvatiDokladnishe Shanski knyazivstva ta ShaniShani dominuvali v Birmi z XIII po XVI stolittya yak praviteli derzhav Ava Sagaing i Pinya Piznishe v XIX stolitti voni rozsipalisya po riznih zemlyah i vtratili yedinu derzhavnist Pid chas anglijskoyi kolonizaciyi Birmi shani volodili miscevim samovryaduvannyam dribni feodalni volodinnya upravlyalisya pravitelyami saofa pid zastupnictvom anglijciv V 1922 roci bagato dribnih derzhav shaniv i derzhava Va ob yednalisya v Shansku Federaciyu Kolonialnij period Redaguvati U kolonialnij period anglijci zrobili z nevelichkogo sela Taundzhi stolicyu Pivdennih Shanskih derzhav Z 1894 roku misto pochalo aktivno rozvivatisya ta rozrostatisya U zv yazku z cim a takozh cherez zdorovishij klimat ta vigidnishe strategichne polozhennya anglijci peremistili syudi administrativnij centr iz Mayin Tauk Fort Stedmana sho znahodivsya na shidnomu berezi ozera Inle V 1906 roci v Taundzhi vzhe narahovuvalos tisyacha budinkiv Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1973 3 179 546 1983 3 716 841 16 9 2014 5 824 432 56 7 Dzherelo 2014 Myanmar CensusShani nikoli ne mirilisya iz kolonizatorami a tomu v regioni chas vid chasu vinikali zavorushennya Dlya pidtrimki poryadku anglijci rozmistili v Taundzhi golovnij voyenno policejskij garnizon 12 lyutogo 1947 roku za Panglongskoyu ugodoyu derzhavi Shan Kachin i Chin otrimuvali avtonomiyu 1 Pid vladoyu Zolotogo trikutnika Redaguvati nbsp Stolicya regionu u 1960 hPerebuvayuchi v skladi M yanmi Shan faktichno perebuvav pid vladoyu Zolotogo trikutnika narkokartelyu vpliv yakogo poshiryuvavsya na teritoriyu pivnichnogo Tayilandu zahidnij Laos i pivnichnij shid M yanmi Dlya zabezpechennya bezpeki diyalnosti zlochinnogo ugrupuvannya bulo zadiyano majzhe 50 tisyach cholovik Golovoyu ciyeyi armiyi buv napivkitayec napivshan Chzhan Shifu bilshe vidomij yak Kun Sa Same vin zaproponuvav shanam zabezpechuvati svoyi vizvolni zmagannya za rahunok virobnictva i prodazhu narkotikiv Kerivniki Zolotogo trikutnika rozrobili novi shemi tranzitu cherez Shri Lanku Indiyu Bangladesh a takozh cherez Tayiland i Kambodzhu chim suttyevo rozshirili rinok zbutu Prote v 1996 roci pislya vdalih voyennih operacij armiyi M yanmi Kun Sa buv zmushenij zdati najblizhchih soratnikiv i vtekti Borotba za nezalezhnist Redaguvati Shanski starijshini dvichi za domovlenistyu zi spadkovim shanskim princom Niyang She Yaunhe progoloshuvali nezalezhnist Federaciyi Shanskih Derzhav v 1994 ta 2005 rokah Prote realnoyi sili derzhava nabula v 1996 roci pislya zradi Kun Sa Koli jogo grizna armiya Mong Taj rozvalilas na dribni bandi novij lider shaniv polkovnik Jod Suk zayaviv sho teper voni vernulis do spravzhnih vitokiv borotbi za nezalezhnist svoyih teritorij nbsp U shtati perevazha girskij relyefZa kilka rokiv do nih priyednalosya blizko 15 tisyach cholovik Armiya Shanu popovnyuyetsya perevazhno za rahunok naselennya sil osoblivo tih de provodilisya etnichni chistki armiyeyu M yanmi Armiya Shanu pid komanduvannyam Joda Suka takozh vidoma yak Armiya derzhavi Shan Pivdenna Shan State Army South Krim neyi isnuye takozh Armiya derzhavi Shan Pivnichna Shan State Army North chiselnistyu 4 tisyachi cholovik Ce zbrojne formuvannya pidpisalo dogovir pro peremir ya z vijskovoyu huntoyu M yanmi yakij ne poshiryuyetsya na Pivdennu armiyu Takozh isnuye Shidna armiya Shan ESSA yaka na vidminu vid pivnichnoyi ta pivdennoyi ne bula chastinoyu Mong Tayi Vona takozh pidpisala peremir ya z vijskovoyu huntoyu M yanmi strokom na 20 rokiv Dokladnishe Armiya derzhavi Shan pivdenna U kvitni 2005 roku vijska Derzhavnoyi radi miru i rozvitku oficijna nazva pravlyachoyi vijskovoyi hunti i armiya derzhavi Va proveli spilnu operaciyu proti shanskih povstanciv V rezultati bula obstrilyana yih shtab kvartira Vsogo z lyutogo po kviten bulo zaareshtovano shonajmenshe desyatok shanskih politikiv sered yakih lider Ligi za demokratiyu shanskih narodnostej Khun Htun U i 82 richnij aktivist Shve Ohn V rezultati dij hunti v kvitni 2005 roku druga za chiselnistyu Nacionalna armiya derzhavi Shan Shan State National Army bula zmushena zalishiti svoyi bazi v pivnichnij chastini Shanu 21 travnya 2005 roku lideri Armiyi derzhavi Shan Pivdennoyi SSA S i Nacionalnoyi armiyi derzhavi Shan SSNA Jod Suk i Saj Ji na spilnij pres konferenciyi poblizu kordonu Tayilandu ogolosili pro ob yednannya v borotbi proti vijskovoyi hunti za nezalezhnist Shanu 24 grudnya 2008 roku dlya virishennya zhittyevo vazhlivih pitan najbilshoyi etnichnoyi provinciyi bulo stvoreno Kongres derzhavi Shan do skladu yakogo uvijshlo sim cholovik 2 Uryad RedaguvatiZgidno z konstituciyeyu M yanmi 1974 roku krayina bula federaciyeyu shtativ nacionalnih okrugiv i provincij administrativnih okrugiv Hunta yaka prijshla v 1989 roci do vladi v M yanmi ogolosila pro centralizaciyu krayini V 1994 i 2005 rokah za domovlenistyu zi spadkovim Shanskim princom Niyanga She Yaunhe u vignanni Zi Han Pa Surhanpa Shanski starijshini progoloshuvali nezalezhnist Federaciyi Shanskih Derzhav Administrativnij podil RedaguvatiShtat skladayetsya z troh regioniv yaki podileni na 11 okrugiv Okrugi dilyatsya na 55 rajoniv Regioni Redaguvati Shidnij Shan East Shan State Pivnichnij Shan North Shan State Pivdennij Shan South Shan State Okrugi Redaguvati Shidnij Shan Chzhantun birm က င တ Monpho Mong Hpyak Monsha Mong Hsat Tachhilua birm တ ခ လ တ Pivnichnij Shan Kunlong Kunlong Chhome Kyaukme Laukajn birm လ က က င Lasho birm လ ရ Mushe birm မ စယ Pivdennij Shan Loilen Loilen Taundzhi birm တ င က Rajoni 3 Redaguvati Shidnij Shan Chzhantun Kengtung Matman Matman Monkhe Mongkhet Monpha Monghpyak Monsha Monghsat Monlam Mongla Monpin Mongping Monton Mongton Monjan Mongyang Monjon Mongyawng Tachhilua Tachileik Pivnichnij Shan Konchzhan Konkyan Kunlon Kunlong Kutkaj Kutkai Chzhaume Kyuakme Laukajn Laukkaing Lasho Lashio Mabeyin Mabein Manton Manton Monmao Mongmao Monmi Mongmit Monjaj Mongyai Mushe Muse Nanphan Namphan Nanshan Namhsan Namtu Namtu Nankan Nanhkan Nonchzho Nawnghkio Panuaun Pangwaun Pansan Pangsang Tanjan Tangyan Hopan Hopang Sheni Hseni Ship Hsipaw Pivdennij Shan Juanan Ywangan Kalo Kalaw Chzheti Kyethi Kunhin Kunhing Lajkha Laihka Lankho Langkho Loso Lawksawk Lojlen Loilen Momayi Mawkmai Monkaun Mongkaung Monnaj Mongnai Monpan Mongpan Monshu Monghsu Nansan Nansang Naunshue Nyaungshwe Pekon Pekon Pindaja Pindaya Pinlaun Pinlaung Taunkyi Taunggyi Hopon Hopong Shishen Hsihseng Naselennya Redaguvati nbsp Perevazhne naselennya shtatu budistiOsnovu naselennya krayini skladayut shani narodnist Pivdenno Shidnoyi Aziyi sporidnena z etnichnoyu grupoyu lao Okrim Shanu predstavniki narodnosti zaselyayut takozh prilegli teritoriyi Kitayu Tayilandu i Laosu Mova shaniv vidnositsya do taj kadajskih mov Etnichna spilnota shaniv skladayetsya z 7 plemen zagalnoyu chiselnistyu bilshe 3 miljoniv cholovik Bilshist shaniv spoviduye buddizm U domashnomu gospodarstvi selyani viroshuyut ris i tropichni frukti rozvodyat kurchat i svinej Primitki Redaguvati The Panglong Agreement 1947 Online Burma Myanmar Library Arhiv originalu za 20 lyutogo 2007 Procitovano 7 lyutogo 2015 Shan State Congress formed Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 5 bereznya 2016 Myanmar States Divisions amp Townships Overview Map Arhivovano 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Myanmar Information Management Unit MIMU Div takozh RedaguvatiIstoriya M yanmi Gromadyanska vijna v M yanmi Pecheri Pada LinPosilannya RedaguvatiShan Herald Agency for News SHAN Arhivovano 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Unrepresented Nations and Peoples Organisation article on Shan Federalism in Burma Arhivovano 29 kvitnya 2011 u Wayback Machine Online Burma Myanmar Library Tai Ethnic Migration and Settlement in Myanmar Sai Aung Tun Yangon University Sao Saimong The Shan States and the British Annexation Cornell University Cornell 1969 2nd ed J G Scott Gazetteer of Upper Burma and the Shan States 5 vols Rangoon 1900 1901 J G Scott Burma and beyond London 1932Dzherela Redaguvati Povelitel Zolotogo trikutnika dokumentalnij film Angliya inodi Volodar Zolotogo trikutnika Oficijna informaciya pro stan opiumnoyi promislovosti na listopad 2005 Nezalezhna media grupa derzhavi Shan Arhivovano 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shan shtat amp oldid 35223667