І́штван Дьйо́рдьович Ша́ндор (угор. Sándor István, нар. 19 серпня1944, Угорщина) — колишній радянський футболіст угорського походження, а згодом — футбольний тренер. Грав на позиції півзахисника. Дворазовий чемпіон УРСР (1967, 1982) та бронзовий призер першості республіки (1970) з футболу. За видатні досягнення йому присвоєно почесне звання Майстер спорту СРСР.
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Іштван Дьйордьович Шандор | ||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 19 серпня 1944 (79 років) | ||||||||||||||||||||||||||
| Чепа | |||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | ||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 75 кг | ||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР і Угорщина | ||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | | ||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра ред.
Футбол він почав грати в юнацькі роки ще у рідному Закарпатті. У 1966 році його запросили до команди майстрів «Полісся» (Житомир), яка наступного року вже під назвою «Автомобіліст» з його участю виборола перше місце в першості УРСР серед команд своєї зони класу «Б», виграла стикові фінальні ігри та вийшла до 2 групи класу «А» чемпіонату СРСР з футболу 1968. У 1970 році він на короткий час потрапив до сумського «Спартака» — срібного призера чемпіонату УРСР з футболу 1969 серед команд класу «Б», але ще в тому році повернувся до «Автомобіліста». Однак через рік він все ж потрапив в Суми, де вже в тоді перейменованому на «Фрунзенець» колективу майстрів після успішних трьох сезонів завершив свою активну футбольну кар'єру.
Кар'єра тренера ред.
Після завершення професіональної кар'єри футболіста його призначили тренером «Говерли» (Ужгород), яка тоді виступала у другій лізі чемпіонату СРСР з футболу (197?—1978). Згодом він став асистентом теж друголігової команди «Спартак» (Івано-Франківськ) (1979—1980), а у 1981 році — головним тренером цієї команди, назва якої тоді була «Прикарпаття» і вона виступала вже у першій лізі. Немала заслуга його в тому, що цей колектив майстрів в тому році у зональному етапі кубкового турніру СРСР здобув почесне четверте місце після таких відомих команд, як «Динамо» (Київ), «Кайрат» (Алма-Ата) та «Карпати» (Львів). У наступному сезоні його запросили до чернівецької «Буковини», яка тоді виборола звання чемпіона УРСР з футболу серед команд другої ліги (1982). У 1984 — 1987 роках він знову керував ужгородським колективом майстрів, назва якого в той час була «Закарпаття», а наприкінці восьмидесятих його призначили головним тренером «Зірки» (Кіровоград) (1988—1989).
Командні трофеї ред.
- Чемпіон України з футболу (2): 1967, 1982
- Бронзовий призер першості республіки (1): 1970
Індивідуальні досягнення ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Статистика на КЛІСФ (рос.)
- Статистика на сайті «footbook.ru» (рос.)
- Першість УРСР з футболу 1967 на сайті «football.lg.ua» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Першість УРСР з футболу 1970 на сайті «football.lg.ua» [ 8 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кубок СРСР з футболу 1981 на сайті «football.lg.ua» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Першість УРСР з футболу 1982 на сайті «football.lg.ua» [ 6 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Крайняниця П. Історія закарпатського футболу. — Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2004. С. 104, 105
- Федак В. Закарпаття у спортивному вимірі. — Ужгород: Видавництво «Карпати», 1994. — С. 137