www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чукотсько камчатські мови мовна сім я в північно східному Сибіру Поширена в північно східний СибірНосії 13 000Склад чуко

Чукотсько-камчатські мови

Чукотсько-камчатські мови — мовна сім'я в північно-східному Сибіру.

Чукотсько-камчатські мови
Поширена в північно-східний Сибір
Носії 13 000
Склад чукотсько-коряцькі мови, Ітельменська мова
Офіційний статус
Коди мови
Мапа поширення чукотско-камчатських мов у XVII столітті (приблизно; штрихування) і наприкінці XX століття (суцільний фон).

Склад ред.

Сім'я складається з п'яти мов і поділяється на північну та південну гілки.

Мовами чукотсько-коряцької (північної) гілки говорять у Чукотському та колишньому Коряцькому автономних округах. Ця гілка включає чотири близькоспоріднені мови:

Керецька мова була поширеною на північному узбережжі Чукотки. Станом на 1997 рік залишалося лише два носії цієї мови — люди похилого віку, до 2005 року ця мова вимерла.

ітельменська (південна) гілка включала такі мови:

  • ітельменська мова (західно-ітельменська) ~ 50
  • східно-ітельменська мова†
  • південно-ітельменська мова†

З них лише західно-ітельменською ще говорять близько 50 осіб на південному заході Камчатки. Інші вимерли наприкінці XVIII століття. Від них збереглися лише фрагментарні записи. Більшість живих носіїв — люди похилого віку.

Всі чукотско-камчатські мови знаходяться під впливом російської мови, оскільки більшість носіїв цих мов володіють російською мовою краще, ніж своєю рідною.

Проблема генетичної спорідненості ред.

Деякі дослідники (А. П. Володін, І. С. Вдовін, Д. Уорт) заперечують генетичну спорідненість між чукотсько-коряцькою та ітельменською мовами. На їхню думку, подібності між цими групами пояснюються інтенсивними контактами, під час яких ітельменська мова запозичила значну частину лексики та морфології з чукотско-коряцьких мов, зберігши при цьому особливості власної фонетики та синтаксису: відсутність інкорпорації, наявність глотталізованих приголосних, можливість скупчень приголосних, номінативний лад. Однак передбачувані запозичення відносяться до таких стійких структур мови, як базова лексика зі 100-слівного списку Сводеша та дієслівні афікси. Тому прихильники генетичної спорідненості вважають, що мова йде не про запозичення, а про існування єдиної чукотсько-камчатської прамови, відмінності ж пояснюються субстратним впливом якоїсь невідомої мови на праітельменську. Можлива реконструкція загальної чукотсько-камчатської лексики: існує вже два етимологічних словники чукотско-камчатських мов М. Фортеск'ю та О. Мудрака). При деяких відмінностях у деталях, загалом вони не суперечать один одному.


Зв'язок з іншими мовними сім'ями ред.

Чукотсько-камчатські мови зазвичай включають до складу палеоазійських мов, хоча це поняття і не припускає генетичної спорідненості між мовами які до них належать. Джозеф Грінберг висунув гіпотезу про існування євроазійської макросім'ї мов, до якої він приписав і чукотсько-камчатські мови, а також юкагірські мови та Нівхська мова. Це припущення залишається спірним, оскільки Грінберг для порівняння мов використовував свій власний метод масового порівняння лексики, а не загальноприйнятий порівняльно-історичний метод.

Можна помітити деяку типологічну подібність до ескімосько-алеутських мов (характерною рисою як чукотско-камчатських (крім ітельменскої), так і ескімосько-алеутських мов є інкорпоруючий (полісинтетичний) лад), однак на рівні морфології схожість незначна. М. Фортеск'ю включає чукотсько-камчатські мови в урало-сибірську сім'ю, хоча й не з повною впевненістю.

Примітки ред.

  1. ? // Anthropological Linguistics. — Department of Anthropology, 2006. — Т. 48, вип. 3.
  2. Fortescue, Michael (2005) Comparative Chukotko-Kamchatkan Dictionary. Trends in Linguistics 23. Berlin: Mouton de Gruyter
  3. Володін 1997, с. 12 — 14.
  4. Fortescue 2005
  5. Мудрак 2000
  6. Fortescue 1998

Посилання ред.

Література ред.

  • Володин А. П. Чукотско-камчатские языки // Языки мира. Палеоазиатские языки. — М. : Индрик, 1997. (рос.)
  • Fortescue M. Language Relations across Bering Strait: Reappraising the Archaeological and Linguistic Evidence. — London—New York : Cassell, 1998. — ISBN 0-304-70330-3. (англ.)
  • Fortescue M. Comparative Chukotko-Kamchatkan Dictionary. — Berlin : Walter de Gruyter, 2005. (англ.)
  • Мудрак О. А. Этимологический словарь чукотско-камчатских языков. — М. : Языки русской культуры, 2000. — ISBN 5-7859-0141-2. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chukotsko kamchatski movi movna sim ya v pivnichno shidnomu Sibiru Chukotsko kamchatski moviPoshirena v pivnichno shidnij SibirNosiyi 13 000Sklad chukotsko koryacki movi Itelmenska movaOficijnij statusKodi moviMapa poshirennya chukotsko kamchatskih mov u XVII stolitti priblizno shtrihuvannya i naprikinci XX stolittya sucilnij fon Zmist 1 Sklad 2 Problema genetichnoyi sporidnenosti 3 Zv yazok z inshimi movnimi sim yami 4 Primitki 5 Posilannya 6 LiteraturaSklad red Sim ya skladayetsya z p yati mov i podilyayetsya na pivnichnu ta pivdennu gilki 1 Movami chukotsko koryackoyi pivnichnoyi gilki govoryat u Chukotskomu ta kolishnomu Koryackomu avtonomnih okrugah Cya gilka vklyuchaye chotiri blizkosporidneni movi chukotska mova 7742 kerecka mova alyutorska mova 2000 koryacka mova 3019Kerecka mova bula poshirenoyu na pivnichnomu uzberezhzhi Chukotki Stanom na 1997 rik zalishalosya lishe dva nosiyi ciyeyi movi lyudi pohilogo viku do 2005 roku cya mova vimerla 2 itelmenska pivdenna gilka vklyuchala taki movi itelmenska mova zahidno itelmenska 50 shidno itelmenska mova pivdenno itelmenska mova Z nih lishe zahidno itelmenskoyu she govoryat blizko 50 osib na pivdennomu zahodi Kamchatki Inshi vimerli naprikinci XVIII stolittya Vid nih zbereglisya lishe fragmentarni zapisi Bilshist zhivih nosiyiv lyudi pohilogo viku Vsi chukotsko kamchatski movi znahodyatsya pid vplivom rosijskoyi movi oskilki bilshist nosiyiv cih mov volodiyut rosijskoyu movoyu krashe nizh svoyeyu ridnoyu Problema genetichnoyi sporidnenosti red Deyaki doslidniki A P Volodin I S Vdovin D Uort zaperechuyut genetichnu sporidnenist mizh chukotsko koryackoyu ta itelmenskoyu movami 3 Na yihnyu dumku podibnosti mizh cimi grupami poyasnyuyutsya intensivnimi kontaktami pid chas yakih itelmenska mova zapozichila znachnu chastinu leksiki ta morfologiyi z chukotsko koryackih mov zberigshi pri comu osoblivosti vlasnoyi fonetiki ta sintaksisu vidsutnist inkorporaciyi nayavnist glottalizovanih prigolosnih mozhlivist skupchen prigolosnih nominativnij lad Odnak peredbachuvani zapozichennya vidnosyatsya do takih stijkih struktur movi yak bazova leksika zi 100 slivnogo spisku Svodesha ta diyeslivni afiksi Tomu prihilniki genetichnoyi sporidnenosti vvazhayut sho mova jde ne pro zapozichennya a pro isnuvannya yedinoyi chukotsko kamchatskoyi pramovi vidminnosti zh poyasnyuyutsya substratnim vplivom yakoyis nevidomoyi movi na praitelmensku Mozhliva rekonstrukciya zagalnoyi chukotsko kamchatskoyi leksiki isnuye vzhe dva etimologichnih slovniki chukotsko kamchatskih mov M Fortesk yu 4 ta O Mudraka 5 Pri deyakih vidminnostyah u detalyah zagalom voni ne superechat odin odnomu Zv yazok z inshimi movnimi sim yami red Chukotsko kamchatski movi zazvichaj vklyuchayut do skladu paleoazijskih mov hocha ce ponyattya i ne pripuskaye genetichnoyi sporidnenosti mizh movami yaki do nih nalezhat Dzhozef Grinberg visunuv gipotezu pro isnuvannya yevroazijskoyi makrosim yi mov do yakoyi vin pripisav i chukotsko kamchatski movi a takozh yukagirski movi ta Nivhska mova Ce pripushennya zalishayetsya spirnim oskilki Grinberg dlya porivnyannya mov vikoristovuvav svij vlasnij metod masovogo porivnyannya leksiki a ne zagalnoprijnyatij porivnyalno istorichnij metod Mozhna pomititi deyaku tipologichnu podibnist do eskimosko aleutskih mov harakternoyu risoyu yak chukotsko kamchatskih krim itelmenskoyi tak i eskimosko aleutskih mov ye inkorporuyuchij polisintetichnij lad odnak na rivni morfologiyi shozhist neznachna M Fortesk yu vklyuchaye chukotsko kamchatski movi v uralo sibirsku sim yu hocha j ne z povnoyu vpevnenistyu 6 Primitki red Anthropological Linguistics Department of Anthropology 2006 T 48 vip 3 Fortescue Michael 2005 Comparative Chukotko Kamchatkan Dictionary Trends in Linguistics 23 Berlin Mouton de Gruyter Volodin 1997 s 12 14 Fortescue 2005 Mudrak 2000 Fortescue 1998Posilannya red chukotsko kamchatski movi Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine stattya A P Volodina v zbirniku movi svitu paleoazijski movi M 1997 ros Literatura red Volodin A P Chukotsko kamchatskie yazyki Yazyki mira Paleoaziatskie yazyki M Indrik 1997 ros Fortescue M Language Relations across Bering Strait Reappraising the Archaeological and Linguistic Evidence London New York Cassell 1998 ISBN 0 304 70330 3 angl Fortescue M Comparative Chukotko Kamchatkan Dictionary Berlin Walter de Gruyter 2005 angl Mudrak O A Etimologicheskij slovar chukotsko kamchatskih yazykov M Yazyki russkoj kultury 2000 ISBN 5 7859 0141 2 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chukotsko kamchatski movi amp oldid 35204324