www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чубар Влас Якович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Чубар Вла с Я кович Чу бар 10 22 лютого 1891 1891

Чубар Влас Якович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чубар.

Вла́с Я́кович Чу́бар (10 [22] лютого 1891(18910222), Федорівка, нині Пологівський район, Запорізька область — 26 лютого 1939, Москва, СРСР) — радянський державний і партійний діяч, довголітній голова Ради Народних Комісарів УСРР, виконавець Голодомору в Україні (1932—1933).

Чубар Влас Якович
Народився 10 (22) лютого 1891(1891-02-22)
Федорівка, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 26 лютого 1939(1939-02-26) (48 років)
Російська РФСР,
 СРСР
·розстріл
Країна  СРСР Російська імперія
Національність українець
Діяльність радянський державний і партійний діяч
Галузь політична діяльність
Відомий завдяки 2-й голова Ради Народних Комісарів УСРР
Alma mater Національний університет «Запорізька політехніка» (1911)
Знання мов українська і російська
Членство Політичне бюро ЦК КПРС, Центральний виконавчий комітет СРСР і Всеросійський центральний виконавчий комітет
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Термін 1923-1934
Попередник Раковський Христіан Георгійович
Наступник Любченко Панас Петрович
Партія ВКП(б)
Нагороди

Член ЦК КП(б)У в березні 1920 — травні 1937 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в листопаді 1920 — травні 1922 р. і у квітні 1923 — червні 1934 р. Кандидат у члени ЦК РКП(б) в березні — серпні 1921 р. Член ЦК ВКП(б) в серпні 1921 — листопаді 1938 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) в листопаді 1926 — лютому 1935 р. Член Політичного бюро ЦК ВКП(б) в лютому 1935 — червні 1938 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1939).

Життєпис Редагувати

Народився в с. Федорівка (Катеринославська губернія, Російська імперія, нині Пологівський район Запорізької області, Україна) в селянській родині.

З 1904 року навчався в Олександрівському механіко-технічному училищі в місті Олександрівську (тепер Запоріжжя).

Брав участь у революції 1905—1907. Член РСДРП(б) з 1907 року.

У 1911 році закінчив Олександрівське механіко-технічне училище.

У вересні 1911 — вересні 1912 року — розмітник котельної Краматорського машинобудівного заводу на станції Краматорська Південної залізниці. У 1912 році заарештований за революційну діяльність, але незабаром звільнений. У грудні 1912 — листопаді 1913 року — приймальник котельних робіт, водопровідник Маріупольського металургійного заводу в місті Маріуполі. У грудні 1913 — травні 1915 року — помічник майстра котельного цеху із складання Московського ковальсько-котельного заводу А. В. Барі. У грудні 1915 — листопаді 1917 року — токар електромайстерні Петроградського гарматного заводу в Петрограді.

Брав активну участь у російській революції 1917: був членом Центральної ради фабрично-заводських комітетів Петрограду, комісаром Військово-революційного комітету Головного артилерійського управління Петрограду. З березня 1918 по квітень 1922 рік — член Президії Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ) РСФРР. Одночасно у жовтні 1918 — жовтні 1919 року — голова правління Державного об'єднання машинобудівних заводів (ДОМЗ) ВРНГ РСФРР. У 1918—1920 роках — голова Головного управління промисловості металовиробів «Головметал», начальник транспортного відділу ВРНГ РСФРР.

З кінця 1919 року працював в Україні: був уповноваженим, головою Бюро ВРНГ РСФРР при Всеукревкомі. У січні — 1 грудня 1920 року — голова Організаційного бюро для відбудови промисловості України (Промбюро УСРР). З 1 грудня 1920 по 13 грудня 1921 року — голова Української Ради Народного Господарства в місті Харкові. З січня 1922 по липень 1923 року — голова і керуючий Центрального правління кам'яновугільної промисловості Донбасу в місті Артемівську.

З 15 липня 1923 до 25 квітня 1934 року — голова Ради Народних Комісарів Української СРР (одночасно, з 6 липня 1923 по 21 травня 1925 року — заступник голови Ради Народних Комісарів СРСР). На цій посаді відстоював інтереси республіки проти централістичних тенденцій Москви[джерело?], але одночасно виступав проти речників українського відродження О. Шумського і М. Хвильового. Як слухняний виконавець планів більшовицької партії, проводив в Україні авантюристичну політику «комуністичного штурму» у промисловості, Індустріальна гонка і форсування темпів індустріалізації, яку за дорученням Москви реалізовував Чубар, призвели до істотного зубожіння основної маси населення України.

У жовтні 1932 призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель у Дніпропетровській області.

З 24 квітня 1934 по 4 липня 1938 року — заступник голови Ради Народних Комісарів СРСР (з 24 квітня 1934 по 28 квітня 1937 року — також заступник голови Ради Праці і Оборони СРСР). Одночасно, з 16 серпня 1937 до 19 січня 1938 року — народний комісар фінансів СРСР.

У червні — липні 1938 року — начальник Солікамського будівництва ГУЛАГа НКВС СРСР в місті Солікамську Свердловської області, але до роботи не приступив, 4 липня 1938 року арештований органами НКВС.

26 лютого 1939 року засуджений до страти і того ж дня розстріляний. Похований на Донському кладовищі Москви.

Після смерті Сталіна 24 серпня 1955 року реабілітований, а 27 вересня 1955 року посмертно відновлений у членах КПРС.

13 січня 2010 року Апеляційний Суд міста Києва визнав Чубаря винним в організації Голодомору та постановив наступне: «Підстав для реабілітації Чубаря Власа Яковича немає».

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7a/Encyclop%C3%A6dia_Granat_vol_41-3_ed7_192x.pdf#page=463

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chubar Vla s Ya kovich Chu bar 10 22 lyutogo 1891 18910222 Fedorivka nini Pologivskij rajon Zaporizka oblast 26 lyutogo 1939 Moskva SRSR radyanskij derzhavnij i partijnij diyach dovgolitnij golova Radi Narodnih Komisariv USRR vikonavec Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 Chubar Vlas YakovichNarodivsya 10 22 lyutogo 1891 1891 02 22 Fedorivka Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 26 lyutogo 1939 1939 02 26 48 rokiv Rosijska RFSR SRSR rozstrilKrayina SRSR Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist radyanskij derzhavnij i partijnij diyachGaluz politichna diyalnist 1 1 Vidomij zavdyaki 2 j golova Radi Narodnih Komisariv USRRAlma mater Nacionalnij universitet Zaporizka politehnika 1911 2 Znannya mov ukrayinska 1 i rosijska 1 Chlenstvo Politichne byuro CK KPRS Centralnij vikonavchij komitet SRSR i Vserosijskij centralnij vikonavchij komitetPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Termin 1923 1934Poperednik Rakovskij Hristian GeorgijovichNastupnik Lyubchenko Panas PetrovichPartiya VKP b Nagorodi Mediafajli u VikishovishiChlen CK KP b U v berezni 1920 travni 1937 r Chlen Politichnogo byuro CK KP b U v listopadi 1920 travni 1922 r i u kvitni 1923 chervni 1934 r Kandidat u chleni CK RKP b v berezni serpni 1921 r Chlen CK VKP b v serpni 1921 listopadi 1938 r Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK VKP b v listopadi 1926 lyutomu 1935 r Chlen Politichnogo byuro CK VKP b v lyutomu 1935 chervni 1938 r Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya 1937 1939 Zmist 1 Zhittyepis 2 Primitki 3 Dzherela ta literatura 3 1 Literatura 4 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v s Fedorivka Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya nini Pologivskij rajon Zaporizkoyi oblasti Ukrayina v selyanskij rodini Z 1904 roku navchavsya v Oleksandrivskomu mehaniko tehnichnomu uchilishi v misti Oleksandrivsku teper Zaporizhzhya Brav uchast u revolyuciyi 1905 1907 Chlen RSDRP b z 1907 roku U 1911 roci zakinchiv Oleksandrivske mehaniko tehnichne uchilishe U veresni 1911 veresni 1912 roku rozmitnik kotelnoyi Kramatorskogo mashinobudivnogo zavodu na stanciyi Kramatorska Pivdennoyi zaliznici U 1912 roci zaareshtovanij za revolyucijnu diyalnist ale nezabarom zvilnenij U grudni 1912 listopadi 1913 roku prijmalnik kotelnih robit vodoprovidnik Mariupolskogo metalurgijnogo zavodu v misti Mariupoli U grudni 1913 travni 1915 roku pomichnik majstra kotelnogo cehu iz skladannya Moskovskogo kovalsko kotelnogo zavodu A V Bari U grudni 1915 listopadi 1917 roku tokar elektromajsterni Petrogradskogo garmatnogo zavodu v Petrogradi Brav aktivnu uchast u rosijskij revolyuciyi 1917 buv chlenom Centralnoyi radi fabrichno zavodskih komitetiv Petrogradu komisarom Vijskovo revolyucijnogo komitetu Golovnogo artilerijskogo upravlinnya Petrogradu Z bereznya 1918 po kviten 1922 rik chlen Prezidiyi Vishoyi Radi Narodnogo Gospodarstva VRNG RSFRR Odnochasno u zhovtni 1918 zhovtni 1919 roku golova pravlinnya Derzhavnogo ob yednannya mashinobudivnih zavodiv DOMZ VRNG RSFRR U 1918 1920 rokah golova Golovnogo upravlinnya promislovosti metalovirobiv Golovmetal nachalnik transportnogo viddilu VRNG RSFRR Z kincya 1919 roku pracyuvav v Ukrayini buv upovnovazhenim golovoyu Byuro VRNG RSFRR pri Vseukrevkomi U sichni 1 grudnya 1920 roku golova Organizacijnogo byuro dlya vidbudovi promislovosti Ukrayini Prombyuro USRR Z 1 grudnya 1920 po 13 grudnya 1921 roku golova Ukrayinskoyi Radi Narodnogo Gospodarstva v misti Harkovi Z sichnya 1922 po lipen 1923 roku golova i keruyuchij Centralnogo pravlinnya kam yanovugilnoyi promislovosti Donbasu v misti Artemivsku Z 15 lipnya 1923 do 25 kvitnya 1934 roku golova Radi Narodnih Komisariv Ukrayinskoyi SRR odnochasno z 6 lipnya 1923 po 21 travnya 1925 roku zastupnik golovi Radi Narodnih Komisariv SRSR Na cij posadi vidstoyuvav interesi respubliki proti centralistichnih tendencij Moskvi dzherelo ale odnochasno vistupav proti rechnikiv ukrayinskogo vidrodzhennya O Shumskogo i M Hvilovogo Yak sluhnyanij vikonavec planiv bilshovickoyi partiyi provodiv v Ukrayini avantyuristichnu politiku komunistichnogo shturmu u promislovosti Industrialna gonka i forsuvannya tempiv industrializaciyi yaku za doruchennyam Moskvi realizovuvav Chubar prizveli do istotnogo zubozhinnya osnovnoyi masi naselennya Ukrayini U zhovtni 1932 priznachenij vidpovidalnim za vikonannya hlibozagotivel u Dnipropetrovskij oblasti Z 24 kvitnya 1934 po 4 lipnya 1938 roku zastupnik golovi Radi Narodnih Komisariv SRSR z 24 kvitnya 1934 po 28 kvitnya 1937 roku takozh zastupnik golovi Radi Praci i Oboroni SRSR Odnochasno z 16 serpnya 1937 do 19 sichnya 1938 roku narodnij komisar finansiv SRSR U chervni lipni 1938 roku nachalnik Solikamskogo budivnictva GULAGa NKVS SRSR v misti Solikamsku Sverdlovskoyi oblasti ale do roboti ne pristupiv 4 lipnya 1938 roku areshtovanij organami NKVS 26 lyutogo 1939 roku zasudzhenij do strati i togo zh dnya rozstrilyanij Pohovanij na Donskomu kladovishi Moskvi Pislya smerti Stalina 24 serpnya 1955 roku reabilitovanij a 27 veresnya 1955 roku posmertno vidnovlenij u chlenah KPRS 13 sichnya 2010 roku Apelyacijnij Sud mista Kiyeva viznav Chubarya vinnim v organizaciyi Golodomoru ta postanoviv nastupne Pidstav dlya reabilitaciyi Chubarya Vlasa Yakovicha nemaye Primitki Redaguvati a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 https upload wikimedia org wikipedia commons 7 7a Encyclop C3 A6dia Granat vol 41 3 ed7 192x pdf page 463Dzherela ta literatura RedaguvatiMovchan O M Chubar Vlas Yakovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 576 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Chubar Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Literatura Redaguvati Vasilyev V Chubar Vlas Yakovich Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 777 ISBN 978 966 611 818 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 V Chubar pro simpatikiv nacionalnoyi Respubliki Posilannya RedaguvatiChubar Ulas Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2063 1000 ekz Poperednik Glavi RNK URSR 1923 1934 Nastupnik Rakovskij Hristian Georgijovich Lyubchenko Panas Petrovich Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chubar Vlas Yakovich amp oldid 39335399