www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чибча муїска Чи бча муї ска чибча муїска муїса моска chibcha muíska chibchas muísca muisa mosca група індіанських племен

Чибча-муїска

Чи́бча-муї́ска (чибча, муїска, муїса, моска; chibcha-muíska, chibchas, muísca, muisa, mosca) — група індіанських племен, споріднених за мовою та культурою, поширених у Колумбії та Панамі. «Муїска» означає «чоловік» або «людина».

Чисельність — 260 тис. осіб.

Історія Редагувати

Територія конфедерації чибча-муїска на карті сучасної Колумбії

В минулому чибча проживали на території, що нині простягається від кордонів сучасної Коста-Рики та Нікарагуа до північного Еквадору. Про історію збереглось мало, але протирічних фактів.

За переказами, перша імперія чибча виникла у II ст. в долинах Східної Кордильєри на території сучасної Колумбії. Вона складалась з низки великих територіально-політичних об'єднань землеробських племен. На початок XVI ст. таких утворень було 5: Богота (об'єднувало 18 союзних і скоренних племен), Тунха (9 племен), Тундама (11 племен), Согамосо (5 племен) та Гуанента (12 племен).

Найсильнішими в економічному і культурному відношенні виділялась держава південних муїсків Богота, в долині річки Богота, де поширення набули товарно-грошові відносини, та держава північних муїсків Тунха. Між ними йшла жорстока боротьба за розширення володінь. 1490 року пройшов бій між правителем Боготи (сіпою) Сагуанмачікою та правителем Тунхи (саке) Мічиа, яка закінчилась загибеллю обох. Боротьбу продовжили їхні наслідники Немекене та Кемуенчаточа. В бою 1522 року поблизу поселення Чоконта Богота зазнала поразки, Немекене був убитий.

На момент приходу конкістадорів в 1536 році чибча, розділені на два ворожих табори, стояли перед загрозою нової міжусобної війни. Вторгнення іспанських завойовників поклало край самостійності чибча.

Культура Редагувати

Реконструкція жител чибча в Археологічному музеї Согамосо

Культура чибча-муїсків дещо відставала від інших древньоамериканських цивілізацій: їй не були відомі ані писемність, ані кам'яне будівництво. Кераміка та золоті вироби поступались творінням інків та ацтеків.

У політичному відношені вся влада належала родовій аристократії, військовій знаті та жрецям. На чолі кожної держави стояв верховний правитель, який мав право затверджувати вождів підкорених племен. Економічною основою держав була система землеробства із застосуванням штучного зрошування, терас на гірських схилах та різноманітних агротехнічних прийомів. Основні сільськогосподарські культури: кукурудза, кіноа, юка, картопля, бобові. Землеробські знаряддя: дерев'яні кирки (коа або гуе), мотиги, лопати. Високого розвитку набули ремесла: гончарство, ювелірне (металопластика, штампування, філігрань тощо), ткацтво (бавовняні плащі, які були одиницею обміну поряд із золотими дисками).

Населення видобувало сіль, діаманти та кам'яне вугілля. Залізо та бронза їм не були відомі. Найбільш вживані метали: золото, срібло та сплави золота із міддю (тумбага).

Соціально-економічною одиницею суспільства була територіально-родова спільнота сібін з колективною власністю на землю та індивідуальним (посімейним) землекористуванням. Члени спільноти виконували також колективні роботи по обробці землі, будівництві палаців та храмів для правителів та жреців. З покірних племен, які входили в склад великих територіально-політичних об'єднань, бралася данина. Існувало рабство військовополонених.

Мови Редагувати

Муїска

Індіанська мовна сім'я чибча поширена в Нікарагуа, Коста-Риці, Колумбії та Панамі. На мовах сім'ї говорило ще населення цивілізації чибча-муїсків. Сім'я утворює чибчанську гілку макрочибчанської філії. Деякі вчені наводять докази спорідненості чибча з хоканськими мовами. Чисельність людей, які вважають мови чибча рідними — приблизно 270000 осіб (друга половина XX ст). Кількість мов, за даними різних дослідників, до 50. Відповідно до класифікації еквадорського археолога і лінгвіста Х.Хіхона-і-Кааманьйо, мови чибча об'єднуються в 4 групи:

  • західна — колорадо, гуатусо, брібрі, торраба, куна, каяпа та ін.;
  • тихоокеанська — дораске, гуайми, чиміла та ін.;
  • східна — чибча-муїска, рама, арауко, тунебо, бетої;
  • міжандійська — паес, панікіте, панче та ін.

Ступінь спорідненості мов досить різна. Незрозумілим є відношення до них мови камса. Деякі дослідники вбачають генетичний зв'язок паес з мовами майя.

Мова чибча-муїска входить до кундинамарканської групи східно-чибчанської підгілки чибчанської гілки макрочибчанської філії. Близькі мови тієї ж групи: агата, дуїт, сінсіга, тунебо. Мова в давнину мала піктографічну писемність. Мовою розмовляють понад 50000 осіб.

Фонологічна система нескладна — 6 голосних та 14 приголосних фонем. Морфологія переважно агглютинативного ладу, префіксального типу, з переважанням суфіксації над префіксацією. Для проточибча реконструюються 5 голосних та 16-22 приголосних. Граматична структура суттєво варіює. Дієслівна словоформа схильна до синтетизму (включає дієві елементи, категорії осіб, способу дії тощо). Іменне словоутворення бідне. Є післясклади. Синтаксичний лад вивчений слабко.

Першу граматику мови Чибча створив ієзуїт Бернардо де Луго у 1619 році.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чибча-муїска
  • Acosta Ortegon J. El idioma chibchia, aborigen de Cundinamarca. Bogota. 1938
  • Alphonse E.S. Guymi grammar and dictionary. Washington. 1956
  • Broadbent S.M. Los chibchias. Organizacion socio-politica. Bogota. 1964
  • Hernandez Rodriguez G. De los chibchas a la colonia y a la Republica. Bogota. 1949
  • Ibarra Grasso D.E. Lenguas indigenas americanas. Buenos-Aires. 1958
  • Moore B.R. A statistical morphosyntactic typology study of Colorado (Chibcha). «International Journal of American Linguistics». 1961, № 27/4
  • Perez de Barradas J. Les indiens de l'Eldorado. P. 1955
  • Wheller A. Proto-Chibchian в книзі Comparative studies in amerindian languages. The Hague-P. 1972
  • Созина С. А. Муиски — ещё одна цивилизация древней Америки. Москва. 1969
  • Созина С. А. Страна древних культур у сборнике Культура Колумбии. Москва. 1974
  • Мова чибча або муїска (російською мовою) [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chi bcha muyi ska chibcha muyiska muyisa moska chibcha muiska chibchas muisca muisa mosca grupa indianskih plemen sporidnenih za movoyu ta kulturoyu poshirenih u Kolumbiyi ta Panami Muyiska oznachaye cholovik abo lyudina Chiselnist 260 tis osib Zmist 1 Istoriya 2 Kultura 3 Movi 4 Dzherela 5 LiteraturaIstoriya Redaguvati nbsp Teritoriya konfederaciyi chibcha muyiska na karti suchasnoyi KolumbiyiV minulomu chibcha prozhivali na teritoriyi sho nini prostyagayetsya vid kordoniv suchasnoyi Kosta Riki ta Nikaragua do pivnichnogo Ekvadoru Pro istoriyu zbereglos malo ale protirichnih faktiv Za perekazami persha imperiya chibcha vinikla u II st v dolinah Shidnoyi Kordilyeri na teritoriyi suchasnoyi Kolumbiyi Vona skladalas z nizki velikih teritorialno politichnih ob yednan zemlerobskih plemen Na pochatok XVI st takih utvoren bulo 5 Bogota ob yednuvalo 18 soyuznih i skorennih plemen Tunha 9 plemen Tundama 11 plemen Sogamoso 5 plemen ta Guanenta 12 plemen Najsilnishimi v ekonomichnomu i kulturnomu vidnoshenni vidilyalas derzhava pivdennih muyiskiv Bogota v dolini richki Bogota de poshirennya nabuli tovarno groshovi vidnosini ta derzhava pivnichnih muyiskiv Tunha Mizh nimi jshla zhorstoka borotba za rozshirennya volodin 1490 roku projshov bij mizh pravitelem Bogoti sipoyu Saguanmachikoyu ta pravitelem Tunhi sake Michia yaka zakinchilas zagibellyu oboh Borotbu prodovzhili yihni naslidniki Nemekene ta Kemuenchatocha V boyu 1522 roku poblizu poselennya Chokonta Bogota zaznala porazki Nemekene buv ubitij Na moment prihodu konkistadoriv v 1536 roci chibcha rozdileni na dva vorozhih tabori stoyali pered zagrozoyu novoyi mizhusobnoyi vijni Vtorgnennya ispanskih zavojovnikiv poklalo kraj samostijnosti chibcha Kultura Redaguvati nbsp Rekonstrukciya zhitel chibcha v Arheologichnomu muzeyi SogamosoKultura chibcha muyiskiv desho vidstavala vid inshih drevnoamerikanskih civilizacij yij ne buli vidomi ani pisemnist ani kam yane budivnictvo Keramika ta zoloti virobi postupalis tvorinnyam inkiv ta actekiv U politichnomu vidnosheni vsya vlada nalezhala rodovij aristokratiyi vijskovij znati ta zhrecyam Na choli kozhnoyi derzhavi stoyav verhovnij pravitel yakij mav pravo zatverdzhuvati vozhdiv pidkorenih plemen Ekonomichnoyu osnovoyu derzhav bula sistema zemlerobstva iz zastosuvannyam shtuchnogo zroshuvannya teras na girskih shilah ta riznomanitnih agrotehnichnih prijomiv Osnovni silskogospodarski kulturi kukurudza kinoa yuka kartoplya bobovi Zemlerobski znaryaddya derev yani kirki koa abo gue motigi lopati Visokogo rozvitku nabuli remesla goncharstvo yuvelirne metaloplastika shtampuvannya filigran tosho tkactvo bavovnyani plashi yaki buli odiniceyu obminu poryad iz zolotimi diskami Naselennya vidobuvalo sil diamanti ta kam yane vugillya Zalizo ta bronza yim ne buli vidomi Najbilsh vzhivani metali zoloto sriblo ta splavi zolota iz middyu tumbaga Socialno ekonomichnoyu odiniceyu suspilstva bula teritorialno rodova spilnota sibin z kolektivnoyu vlasnistyu na zemlyu ta individualnim posimejnim zemlekoristuvannyam Chleni spilnoti vikonuvali takozh kolektivni roboti po obrobci zemli budivnictvi palaciv ta hramiv dlya praviteliv ta zhreciv Z pokirnih plemen yaki vhodili v sklad velikih teritorialno politichnih ob yednan bralasya danina Isnuvalo rabstvo vijskovopolonenih Movi Redaguvati nbsp MuyiskaIndianska movna sim ya chibcha poshirena v Nikaragua Kosta Rici Kolumbiyi ta Panami Na movah sim yi govorilo she naselennya civilizaciyi chibcha muyiskiv Sim ya utvoryuye chibchansku gilku makrochibchanskoyi filiyi Deyaki vcheni navodyat dokazi sporidnenosti chibcha z hokanskimi movami Chiselnist lyudej yaki vvazhayut movi chibcha ridnimi priblizno 270000 osib druga polovina XX st Kilkist mov za danimi riznih doslidnikiv do 50 Vidpovidno do klasifikaciyi ekvadorskogo arheologa i lingvista H Hihona i Kaamanjo movi chibcha ob yednuyutsya v 4 grupi zahidna kolorado guatuso bribri torraba kuna kayapa ta in tihookeanska doraske guajmi chimila ta in shidna chibcha muyiska rama arauko tunebo betoyi mizhandijska paes panikite panche ta in Stupin sporidnenosti mov dosit rizna Nezrozumilim ye vidnoshennya do nih movi kamsa Deyaki doslidniki vbachayut genetichnij zv yazok paes z movami majya Mova chibcha muyiska vhodit do kundinamarkanskoyi grupi shidno chibchanskoyi pidgilki chibchanskoyi gilki makrochibchanskoyi filiyi Blizki movi tiyeyi zh grupi agata duyit sinsiga tunebo Mova v davninu mala piktografichnu pisemnist Movoyu rozmovlyayut ponad 50000 osib Fonologichna sistema neskladna 6 golosnih ta 14 prigolosnih fonem Morfologiya perevazhno agglyutinativnogo ladu prefiksalnogo tipu z perevazhannyam sufiksaciyi nad prefiksaciyeyu Dlya protochibcha rekonstruyuyutsya 5 golosnih ta 16 22 prigolosnih Gramatichna struktura suttyevo variyuye Diyeslivna slovoforma shilna do sintetizmu vklyuchaye diyevi elementi kategoriyi osib sposobu diyi tosho Imenne slovoutvorennya bidne Ye pislyaskladi Sintaksichnij lad vivchenij slabko Pershu gramatiku movi Chibcha stvoriv iyezuyit Bernardo de Lugo u 1619 roci Dzherela RedaguvatiHuan de San Martin i Antonio de Lebriha 4 kvitnya 2010 Doklad o zavoevanii Novogo Korolevstva Granada i osnovanie goroda Bogota iyul 1539 goda www bloknot info A Skromnickij Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 4 kvitnya 2010 Gonsalo Himenes de Kesada 20 kvitnya 2010 Kratkoe izlozhenie zavoevaniya Novogo Korolevstva Granada 1539 1548 1549 www bloknot info A Skromnickij Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2010 Literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chibcha muyiskaAcosta Ortegon J El idioma chibchia aborigen de Cundinamarca Bogota 1938 Alphonse E S Guymi grammar and dictionary Washington 1956 Broadbent S M Los chibchias Organizacion socio politica Bogota 1964 Hernandez Rodriguez G De los chibchas a la colonia y a la Republica Bogota 1949 Ibarra Grasso D E Lenguas indigenas americanas Buenos Aires 1958 Moore B R A statistical morphosyntactic typology study of Colorado Chibcha International Journal of American Linguistics 1961 27 4 Perez de Barradas J Les indiens de l Eldorado P 1955 Wheller A Proto Chibchian v knizi Comparative studies in amerindian languages The Hague P 1972 Sozina S A Muiski eshyo odna civilizaciya drevnej Ameriki Moskva 1969 Sozina S A Strana drevnih kultur u sbornike Kultura Kolumbii Moskva 1974 Mova chibcha abo muyiska rosijskoyu movoyu Arhivovano 25 sichnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chibcha muyiska amp oldid 38730937