Чжу Чжанцзі (кит.: 朱瞻基; піньїнь: Zhu Zhanji), храмове ім'я Сюаньцзун (кит.: 宣宗; піньїнь: Xuanzong; 16 березня 1399 —31 січня 1435) — п'ятий імператор династії Мін. Девіз правління — Сюань-де (Поширення Чесноти).
| Чжу Чжанцзі | |
| |
|---|---|
| 27 червня 1425 — 31 січня 1435 року | |
| Попередник: | Чжу Гаочі |
| Спадкоємець: | Чжу Цічжень |
| Народження: | 16 березня 1399 Пекін, імперія Мін |
| Смерть: | 31 січня 1435 (35 років) Imperial Cityd, Пекін, імперія Мін |
| Поховання: | Jingling (Ming dynasty)d |
| Країна: | імперія Мін |
| Рід: | Династія Мін[d] |
| Батько: | Чжу Гаочи |
| Мати: | Empress Chengxiaozhaod |
| Шлюб: | Empress Xiaogongzhangd, Empress Gongrangzhangd і Empress Dowager Xiaoyi, of the Wu cland |
| Діти: | Чжу Цічжень, Чжу Ціюй, Princess Changded, Princess Yongqingd і Princess Shunded |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився 16 березня 1399 року у місті Пекін в родині імператора Чжу Гаочі. Отримав, як й батько, конфуціанську освіту. Про молоді роки мало відомостей. З приходом до влади спочатку стикнувся із заколотом у 1426 році дядька Чжу Гаосу, князя Хань. Втім його вдалося швидко придушити — свого дядька імператор спочатку розжалував у простолюдини, але згодом за образливі слова останнього було спалено. Також страчені діти Чжу Гаоси разом з 600 чиновникам наділу Хань Ще 2200 вислано у прикордонні райони.
У зовнішній політиці новий імператор намагався розбудовувати країну, не прагнуючи особливо до військових походів. У 1427 році наказав вивести війська з Дайв'єту (В'єтнам), визнавши його незалежність. У 1428 році вів оборонні бої проти монголів. У 1431 та 1434 роках з перемінним успіхом воював проти ойратів. Зрештою й тут вдалося встановити мир. Разом з тим намагався розвивати економічні відносини. За наказом Чжу Чжанцзі відновлено морські походи. У 1432 році Чжен Хе здійснив чергову подорож, дійшовши до північно—східної Африки та Аравійського півострова. Тоді ж поліпшилися відносини з Японією та Кореєю.
У внутрішній політиці сприяв подальшій централізації влади. Водночас все більший вплив отримували євнухи. На противагу цьому Чжу Чжанцзі формував уряд з членів академії Ханлінь. Це дало змогу ефективно боротися із корупцією, у 1430 році знизити податки, поліпшити економічний стан сільських районів, сприяти розбудові міст. Імператор звільняв від податкового тягаря райони, що потерпали через стихійні лиха. У 1428 році під час великої посухи уряд продавав за низькими цінами хліб.
Було поліпшено правосуддя. Ще у 1425 році ініціював перегляд карних справ за правління попередніх імператорів — у підсумки декілька тисяч осіб було виправдано. такі дії призвели до поліпшення соціального, економічного та політичного стану імперії. Помер Чжу Чжанцзі 31 січня 1435 у Пекіні.
Творчість Редагувати
Імператор був відомий також як поціновувач літератури та мистецтва. За його ініціативи було створено Академію живопису. Він сам був гарним художником. Здебільшого імператор малював тварин. Найулюбленішими темами були рослини, зокрема, бамбук, собаки, гібони та миші.
Сім'я Редагувати
Дружини Редагувати
Наложниці Редагувати
Діти Редагувати
Сини Редагувати
| № | портрет | ім'я | Роки життя | Матір |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Цічжень 祁鎮 Qízhèn | 29 листопада 1427 — 23 лютого 1464 | Сунь Сяогунїсяньциженьчжуанцітяньпейшенчжан | |
| 2 | Ціюй 祁鈺 Qíyù | 21 вересня 1428 — 14 березня 1457 | У Сюаньмяосянь |
Доньки Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ China Biographical Database
- Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 98. — ISBN 978-0-295-98109-3
Джерела Редагувати
- Denis Twitchett, Frederick W. Mote: The Cambridge History of China. Bd 7. The Ming Dynasty 1368–1644. Teil 1. University Press, Cambridge 1988, ISBN 0-521-24332-7