Чжу Гаочі У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чжу У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Жен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чжу.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Женьцзун.

Чжу Гаочі (кит.: 朱高熾; піньїнь: Zhu Gaochi), храмове ім'я Женьцзун (кит.: 仁宗; піньїнь: Renzong; 16 серпня 1378 —29 травня 1425) — четвертий імператор династії Мін. Девіз правління — Хунлі (Велике Сяйво).

Чжу Гаочі

4-й Імператор Мін

7 вересня 1424 — 29 травня 1425 року

Попередник:

Чжу Ді

Спадкоємець:

Чжу Чжанцзі

Народження:

16 серпня 1378
Пекін, імперія Мін

Смерть:

29 травня 1425 (46 років)
Пекін, імперія Мін

Причина смерті:

хвороба

Поховання:

Xianling Tomb of the Ming Dynasty (Beijing)^d

Країна:

імперія Мін

Рід:

Династія Мін^[d]

Батько:

Чжу Ді

Мати:

Сюй Їхуа

Шлюб:

Empress Chengxiaozhao^d і Q8250452?

Діти:

Чжу Чжанцзі, Zhu Zhanshan^d, Zhu Zhanao^d, Zhu Zhangang^d, Zhu Zhanji^d, Zhu Zhanyin^d, Zhu Zhanjun^d, Zhu Zhanshan^d, Zhu Zhankai^d, Zhu Zhanyong^d, Princess Jiaxing^d, Princess Yanping^d, princezna Te-an^d, Q11071667?, Princess Qingdou^d, Princess Qinghe^d і Princess Zhending^d

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Народився 16 серпня 1378 року. Старший син імператора Чжу Ді. Здобув гарну освіту, виховувався у конфуціанському дусі. Замолоду допомагав батькові. Часто залишався регентами під час військових походів Чжу Ді. Саме Чжу Гаючи було доручено організовувати 6-ту морську експедицію у 1421 році під орудою Чжен Хе. Після смерті батька у 1424 році стає імператором. Продовжував зовнішню та внутрішню політику свого попередника, зокрема облаштовував нову столицю, піклувався про налагодження економічних зв'язків між півднем та північчю країни. Водночас намагався придушити повстання у В'єтнамі (тривало з 1418 року). Втім за станом здоров'я не міг виявляти необхідну активність — Чжу Гаочі мав ожиріння, хворобу ніг. Зрештою 29 травня 1425 року помер від серцевого нападу.

Примітки Редагувати

↑ Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 30. — ISBN 978-0-295-98109-3
d:Track:Q17441118d:Track:Q3551360d:Track:Q17441125
↑ China Biographical Database
d:Track:Q13407958
Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 98. — ISBN 978-0-295-98109-3
d:Track:Q17441118d:Track:Q3551360d:Track:Q17441125

Джерела Редагувати

Ann Paludan: Chronicle of the Chinese Emperors. Thames & Hudson, London 1998, ISBN 0-500-05090-2

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17441125"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q17441118|Tsai&nbsp;S.&nbsp;H.]]</i>_[[:d:Q17441125|Perpetual_Happiness:_The_Ming_Emperor_Yongle]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:University_of_Washington_Press|University_of_Washington_Press]]._—_P.&nbsp;30._—_ISBN_978-0-295-98109-3</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17441118]][[d:Track:Q3551360]][[d:Track:Q17441125]]</div>-1] Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 30. — ISBN 978-0-295-98109-3
d:Track:Q17441118d:Track:Q3551360d:Track:Q17441125

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q13407958">China_Biographical_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13407958]]</div>-2] China Biographical Database
d:Track:Q13407958

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17441125"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q17441118|Tsai&nbsp;S.&nbsp;H.]]</i>_[[:d:Q17441125|Perpetual_Happiness:_The_Ming_Emperor_Yongle]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:University_of_Washington_Press|University_of_Washington_Press]]._—_P.&nbsp;98._—_ISBN_978-0-295-98109-3</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17441118]][[d:Track:Q3551360]][[d:Track:Q17441125]]</div>-3] Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 98. — ISBN 978-0-295-98109-3
d:Track:Q17441118d:Track:Q3551360d:Track:Q17441125