www.wikidata.uk-ua.nina.az

Четвертинне вимирання За часів четвертинного періоду відбулося вимирання великої кількості видів мегафауни особливо на м

Четвертинне вимирання

За часів четвертинного періоду відбулося вимирання великої кількості видів мегафауни, особливо на межі плейстоцену та голоцену. Проте, масове вимирання видів не припинилося і на кінець плейстоцену, а продовжувалося, особливо на ізольованих островах, так зване голоценове вимирання. Серед основних причин вимирання палеонтологи припускають природну зміну клімату та знищення людьми-мисливцями, які з'явилися в середньому плейстоцені та мігрували до багатьох регіонів світу в пізньому плейстоцені і голоцені. Також розглядається гіпотеза хижацтва другого порядку, що приділяє більше уваги непрямому збитку, а знищенню представниками роду Homo, хижаків першого порядку. Розглядається також гіпотеза епідемій.

Вимирання плейстоцену або льодовикового періоду Редагувати

Вимирання пізнього плейстоцену заторкнуло багато ссавців вагою понад 40 кг.

  • У Північній Америці вимерло близько 33 з 45 родів великих ссавців.
  • У Південній Америці 46 з 58
  • В Австралії 15 з 16
  • В Європі 7 з 23
  • У Субсахарській Африці тільки 2 з 44

Існують три основні гіпотези вимирання плейстоцену:

  • Вимирання відбулось через зміни клімату, пов'язані з наступом і відступом льодовикових шапок або льодовикових щитів.
  • Тварини були винищені людиною.
  • Вимирання мамонта (з будь-якої причині, можливо, знищення людьми) змінили великі луки на березові ліси, а наступні лісові пожежі потім змінили клімат

Африка і Азія Редагувати

Тропіки Старого світу майже не зазнали плейстоценового вимирання. Африка і Азія є єдиними регіонами, що мають наразі наземних ссавців вагою понад 1000 кг. Тим не менш, під час раннього, середнього і пізнього плейстоцену деякі великі форми тварин зникли з цих регіонів, не будучи замінені видами-нащадками. В Південно-східній Азії, найімовірніше, причиною вимирання були зміни клімату

Anisodon grande ранній плейстоцен

Великі тварини, що зникли в Африці або Азії в ранньому, середньому і пізньому плейстоцені:

Великі тварини, що зникли в деяких частинах Африки та Азії в пізньому плейстоцені:

Австралія і Нова Гвінея Редагувати

Дипротодон вимерлий близько 50 тисяч років тому.

Раптова хвиля вимирань відбулася раніше, ніж у Північній і Південній Америці. Більшість доказів вказує на період, безпосередньо після заселення континенту людиною - вважається трохи менш 5000 років після цієї події. Австралійські види, що вимерли:

Деякі зниклі види мегафауни , на кшталт Діпротодонів, могли бути джерелами древніх криптозоологічних легенд.

Північна Євразія Редагувати

Більшість шерстистих мамонтів вимерли 12 тисяч років тому, але маленькі популяції на острові Врангеля та острові Святого Павла прожили ще доволі довго.

(80,000–4,000 років тому)

Північна Америка Редагувати

За останні 60 000 років, у тому числі в кінці останнього льодовикового періоду, приблизно 33 роди великих ссавців вимерли в Північній Америці. З них вимирання 15 родів може бути надійно віднесено до короткого інтервалу 9,500 — 8 000 радіовуглецевих років до нашої ери, незабаром після прибуття людей Кловіс в Північну Америку. Більшість інших вимирань погано обмежені в часі, хоча деякі напевно відбулися за межами цього вузького інтервалу На противагу цьому, тільки приблизно півдюжини дрібних ссавців зникли за цей час. Попередні північноамериканські імпульси вимирання сталися наприкінці заледеніння, але не з таким екологічним дисбалансом між великими і дрібними ссавцями. (Більше того, попередні імпульси вимирання було можна порівняти з четвертинним вимиранням; Вимерлі види з попередніх вимирань були замінені відповідно більш пристосованими видами, а голоценове вимирання призвело до того, що багато екологічних ніш залишилися незайнятими ) У мегафауні вимирання зазнали дванадцять родів травоїдних (H), і п'ять великих хижаків ( C). Види вимерлі:

Південна Америка Редагувати

Південна Америка була ізольована, як острівний континент, протягом багатьох мільйонів років, і тому мала широкий спектр ссавців-ендемиків, хоча багато з них вимерло під час Великого міжамериканського обміну близько 3 мільйонів років тому. Родини, що пережили обмін: велетенські лінивці, гліптодонти, Pampatheriidae і Notoungulata; всі з них, крім Notoungulata мали експансію до Північної Америки. У плейстоцені, Південна Америка практично не зазнала зледеніння, окрім гірського заледеніння в Андах (Патагонський льодовиковий щит), мегафауна майже не зазнала втрат. На початку голоцену, вся мегафауна вимерла. Їх дрібні родичі залишилися, в тому числі Vermilingua, Folivora, Dasypodidae; Сумчасті Нового світу: Didelphimorphia, Paucituberculata, і Dromiciops (насправді більше пов'язані з австралійськими сумчастими). Сьогодні найбільшими наземними ссавцями, що залишилися в Південній Америці є дикі лами: гуанако і вікуньї та їх одомашнені аналоги лама і альпака. Інші відомі виживші педставники мегафауни: тапіри, нанду, ягуари, удави, анаконди, каймани, і велетенські гризуни на кшталт капібари. Зникли:

Пізніші вимирання Редагувати

Середземноморські острови Редагувати

Макаронезійські острови Редагувати

Нова Зеландія Редагувати

З 1500 нашої ери кілька видів вимерли після колонізації полінезійцями островів, в тому числі:

  • Моа, велетенські нелітаючі безкілеві птахи, десять видів
  • Орел Хааста в (Harpagornis moorei)
  • Aptornis, велетенські нелітаючі хижі птахи, два види
  • Chenonetta finschi

Тихий океан, включаючи Гаваї Редагувати

Нещодавні дослідження, на основі археологічних та палеонтологічних розкопок на 70 різних островах, показали, що численні види вимерли в той час, як люди рухалися через Тихий океан, починаючи 30,000 років тому з архіпелагу Бісмарка і Соломонових Островів (Steadman & Martin 2003). Наразі припускається, що 2000 видів птахів Тихого океану вимерли з приходом людей (Steadman 1995). Деякі вимерлі види:

Мадагаскар Редагувати

За останні 1500 років від прибуття австронезійців на острів була майже повністю знищена мегафауна острову, в тому числі:

Острови Індійського океану Редагувати

Останні 500 років, вимерло кілька видів на островах від людської діяльності, у тому числі:

  • Кілька видів гігантської черепахи на Сейшельських островах і Маскаренських островах
  • Багато видів птахів на Маскаренських островах, у тому числі додо, Pezophaps solitaria та Threskiornis solitarius.

Кариби Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Updating Martin's global extinction model. Richard Gillespie. Quaternary Science Reviews. Volume 27, Issues 27–28, December 2008, Pages 2522–2529. Ice Age Refugia and Quaternary Extinctions: An Issue of Quaternary Evolutionary Palaeoecology.
  2. Donald K. Grayson, David J. Meltzer. 2002. Clovis Hunting and Large Mammal Extinction: A Critical Review of the Evidence. Journal of World Prehistory. December 2002, Volume 16, Issue 4, pp 313-359. http://link.springer.com/article/10.1023/A:1022912030020 [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  3. Geophysical Research Letters, Vol. 37, L15703, Biophysical feedbacks between the Pleistocene megafauna extinction and climate: The first human-induced global warming? Christopher E. Doughty, Adam Wolf, and Christopher B. Field.
  4. Julien Louys, Darren Curnoe, Haowen Tong. (2007). Characteristics of Pleistocene megafauna extinctions in Southeast Asia. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology 243: 152–173. doi:10.1016/j.palaeo.2006.07.011. 
  5. Horowitz, Aharon (10 травня 2014). The Quaternary of Israel. Academic Press. ISBN 9781483267234. 
  6. Rincon, Paul (13 вересня 2006). . BBC News. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 11 жовтня 2009. 
  7. Anthony D. Barnosky, Paul L. Koch, Robert S. Feranec, Scott L. Wing, Alan B. Shabel (2004). Assessing the Causes of Late Pleistocene Extinctions on the Continents. Science 306 (5693): 70–75. Bibcode:2004Sci...306...70B. PMID 15459379. doi:10.1126/science.1101476. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Za chasiv chetvertinnogo periodu vidbulosya vimirannya velikoyi kilkosti vidiv megafauni osoblivo na mezhi plejstocenu ta golocenu Prote masove vimirannya vidiv ne pripinilosya i na kinec plejstocenu a prodovzhuvalosya osoblivo na izolovanih ostrovah tak zvane golocenove vimirannya Sered osnovnih prichin vimirannya paleontologi pripuskayut prirodnu zminu klimatu ta znishennya lyudmi mislivcyami yaki z yavilisya v serednomu plejstoceni ta migruvali do bagatoh regioniv svitu v piznomu plejstoceni i goloceni Takozh rozglyadayetsya gipoteza hizhactva drugogo poryadku sho pridilyaye bilshe uvagi nepryamomu zbitku a znishennyu predstavnikami rodu Homo hizhakiv pershogo poryadku Rozglyadayetsya takozh gipoteza epidemij Zmist 1 Vimirannya plejstocenu abo lodovikovogo periodu 1 1 Afrika i Aziya 1 2 Avstraliya i Nova Gvineya 1 3 Pivnichna Yevraziya 1 4 Pivnichna Amerika 1 5 Pivdenna Amerika 2 Piznishi vimirannya 2 1 Seredzemnomorski ostrovi 2 2 Makaronezijski ostrovi 2 2 1 Nova Zelandiya 2 2 2 Tihij okean vklyuchayuchi Gavayi 2 2 3 Madagaskar 2 2 4 Ostrovi Indijskogo okeanu 2 2 5 Karibi 3 PrimitkiVimirannya plejstocenu abo lodovikovogo periodu RedaguvatiVimirannya piznogo plejstocenu zatorknulo bagato ssavciv vagoyu ponad 40 kg U Pivnichnij Americi vimerlo blizko 33 z 45 rodiv velikih ssavciv U Pivdennij Americi 46 z 58 V Avstraliyi 15 z 16 V Yevropi 7 z 23 U Subsaharskij Africi tilki 2 z 44Isnuyut tri osnovni gipotezi vimirannya plejstocenu Vimirannya vidbulos cherez zmini klimatu pov yazani z nastupom i vidstupom lodovikovih shapok abo lodovikovih shitiv Tvarini buli vinisheni lyudinoyu 1 Vimirannya mamonta z bud yakoyi prichini mozhlivo znishennya lyudmi zminili veliki luki na berezovi lisi a nastupni lisovi pozhezhi potim zminili klimat 2 3 Afrika i Aziya Redaguvati Tropiki Starogo svitu majzhe ne zaznali plejstocenovogo vimirannya Afrika i Aziya ye yedinimi regionami sho mayut narazi nazemnih ssavciv vagoyu ponad 1000 kg Tim ne mensh pid chas rannogo serednogo i piznogo plejstocenu deyaki veliki formi tvarin znikli z cih regioniv ne buduchi zamineni vidami nashadkami V Pivdenno shidnij Aziyi najimovirnishe prichinoyu vimirannya buli zmini klimatu 4 nbsp Anisodon grande rannij plejstocenVeliki tvarini sho znikli v Africi abo Aziyi v rannomu serednomu i piznomu plejstoceni Zhirafi v tomu chisli Sivatherium ta Giraffa jumae Giraffa vimerli v Aziyi u serednomu plejstoceni 5 Paracamelus Camelus moreli Soergelia Damalops Parmularius Riznomanitni Gazella na kshtalt Gazella psolea Makapania Duboisia santeng Bos acutifrons Megafaunnij vovk Kilka vidiv borodavochnikiv na kshtalt Metridiochoerus Chalicotheres Deinotherium Anancus i Mammuthus subplanifrons rodichi slona Hippopotamus gorgops veletenskij begemot Hibni shablezubi kishki na kshtalt Dinofelis Veletenskij hizhij vedmid Agriotherium Shablezubi kishki Megantereon i Homotherium Veletenskij tapir Megatapirus Veletenska mavpa Gigantopithecus Veletenska giyena PachycrocutaVeliki tvarini sho znikli v deyakih chastinah Afriki ta Aziyi v piznomu plejstoceni Veletenskij bujvil Pelorovis Veletenskij bubal Megalotragus Elephas recki riznovid slona Loxodonta adaurora riznovid afrikanskogo slona Avstraliya i Nova Gvineya Redaguvati Dokladnishe avstralijska megafauna nbsp Diprotodon vimerlij blizko 50 tisyach rokiv tomu Raptova hvilya vimiran vidbulasya ranishe nizh u Pivnichnij i Pivdennij Americi Bilshist dokaziv vkazuye na period bezposeredno pislya zaselennya kontinentu lyudinoyu vvazhayetsya trohi mensh 5000 rokiv pislya ciyeyi podiyi Avstralijski vidi sho vimerli Diprotodon veletenskij rodich vombata Zygomaturus sumchastij nosorig Hulitherium velikij sumchastij travoyidnij Phascolonus veletenskij vombat Palorchestes azael sumchastij tapir Macropus titan veletenskij kenguru Procoptodon goliah Sthenurus veletenskij kenguru Simosthenurus veletenskij kenguru Protemnodon veletenskij kenguru Propleopus oscillans vseyidnij kenguru Wonambi p yati shesti metrova avstralijska zmiya Thylacoleo carnifex sumchastij hizhak rozmirom z levicyu Varanus priscus abo Megalania prisca veletenskij varan Dromornithidae Vsya rodina veletenskih ptahiv Hocha mali rozmiri emu naspravdi buli bilshe pov yazani z kachkami ta inshimi vodoplavnimi ptahami Deyaki znikli vidi megafauni na kshtalt Diprotodoniv mogli buti dzherelami drevnih kriptozoologichnih legend Pivnichna Yevraziya Redaguvati nbsp Bilshist sherstistih mamontiv vimerli 12 tisyach rokiv tomu ale malenki populyaciyi na ostrovi Vrangelya ta ostrovi Svyatogo Pavla prozhili she dovoli dovgo 80 000 4 000 rokiv tomu Sherstistij mamont Mammuthus primigenius Sherstistij nosorig Coelodonta antiquitatis Irlandskij los Megaloceros giganteus Homotherium Veletenskij bilij vedmid Ursus maritimus tyrannus Pechernij lev Panthera leo spelaea Pechernij vedmid Ursus spelaeus Pecherna giyena Crocuta crocuta spelaea Stepovij zubr Bison priscus Slonovi Palaeoloxodon Elasmotherium Elasmotherium sibiricum Stephanorhinus kirchbergensis Etruskij vedmid Ursus etruscus predok pechernogo i burogo vedmedya dozhili do 11 000 rokiv tomu vzdovzh uzberezhzhya Seredzemnogo morya Neandertalci zbereglisya blizko do 24 000 rokiv tomu na Pirenejskomu pivostrovi 6 Pivnichna Amerika Redaguvati Za ostanni 60 000 rokiv u tomu chisli v kinci ostannogo lodovikovogo periodu priblizno 33 rodi velikih ssavciv vimerli v Pivnichnij Americi Z nih vimirannya 15 rodiv mozhe buti nadijno vidneseno do korotkogo intervalu 9 500 8 000 radiovuglecevih rokiv do nashoyi eri nezabarom pislya pributtya lyudej Klovis v Pivnichnu Ameriku Bilshist inshih vimiran pogano obmezheni v chasi hocha deyaki napevno vidbulisya za mezhami cogo vuzkogo intervalu 7 Na protivagu comu tilki priblizno pivdyuzhini dribnih ssavciv znikli za cej chas Poperedni pivnichnoamerikanski impulsi vimirannya stalisya naprikinci zaledeninnya ale ne z takim ekologichnim disbalansom mizh velikimi i dribnimi ssavcyami Bilshe togo poperedni impulsi vimirannya bulo mozhna porivnyati z chetvertinnim vimirannyam Vimerli vidi z poperednih vimiran buli zamineni vidpovidno bilsh pristosovanimi vidami a golocenove vimirannya prizvelo do togo sho bagato ekologichnih nish zalishilisya nezajnyatimi U megafauni vimirannya zaznali dvanadcyat rodiv travoyidnih H i p yat velikih hizhakiv C Vidi vimerli Amerikanski koni Equus Vid troh do p yati vidiv H Yukonskij dikij osel Equus lambei H Tapirus californicus ta Tapirus merriami H Tapirus veroensis H Zahidnij verblyud Camelops hesternus H Pivnichno amerikanska lama Hemiauchenia H Olenevi Cervidae dva rodi H Vilorig Antilocapridae dva rodi H Cervalces scotti H Euceratherium collinum ta Bootherium bombifrons narazi v zhivih lishilisya lishe Ovibos moschatus H Bison antiquus H Bison latifrons H Castoroides dva vidi H Saiga tatarica H Teratorns C Neochoerus pinckneyi H Eremotherium ta Nothrotheriops H Megalonyx H Paramylodon H Glyptodontidae H Pampatheriidae H Arctodus simus bilshij za sogodennogo Ursus arctos C Vedmid floridskij pechernij Tremarctos floridanus C Smilodon C Homotherium serum C Veletenskij bilij vedmid Ursus maritimus tyrannus C Amerikanskij lev Panthera leo atrox bilshij za sogodennogo afrikanskogo leva C Amerikanskij gepard Miracinonyx prote ne ye spravzhnim gepardom C Zhahlivij vovk Canis dirus C Mammuthus dekilka vidiv H Amerikanskij mastodont Mammut americanum H Platygonus H Pivdenna Amerika Redaguvati Pivdenna Amerika bula izolovana yak ostrivnij kontinent protyagom bagatoh miljoniv rokiv i tomu mala shirokij spektr ssavciv endemikiv hocha bagato z nih vimerlo pid chas Velikogo mizhamerikanskogo obminu blizko 3 miljoniv rokiv tomu Rodini sho perezhili obmin veletenski linivci gliptodonti Pampatheriidae i Notoungulata vsi z nih krim Notoungulata mali ekspansiyu do Pivnichnoyi Ameriki U plejstoceni Pivdenna Amerika praktichno ne zaznala zledeninnya okrim girskogo zaledeninnya v Andah Patagonskij lodovikovij shit megafauna majzhe ne zaznala vtrat Na pochatku golocenu vsya megafauna vimerla Yih dribni rodichi zalishilisya v tomu chisli Vermilingua Folivora Dasypodidae Sumchasti Novogo svitu Didelphimorphia Paucituberculata i Dromiciops naspravdi bilshe pov yazani z avstralijskimi sumchastimi Sogodni najbilshimi nazemnimi ssavcyami sho zalishilisya v Pivdennij Americi ye diki lami guanako i vikunyi ta yih odomashneni analogi lama i alpaka Inshi vidomi vizhivshi pedstavniki megafauni tapiri nandu yaguari udavi anakondi kajmani i veletenski grizuni na kshtalt kapibari Znikli Smilodon fatalis ta populator Arctotherium Veletenski linivci tri rodini Gliptodonti Pampatheriidae Hippidion Koni Equus Toxodon Macrauchenia Cuvieronius StegomastodonPiznishi vimirannya RedaguvatiDokladnishe golocenove vimirannyaSeredzemnomorski ostrovi Redaguvati Karlikovi begemoti Kipru Phanourios minutus Kritu Hippopotamus creutzburgi Malti Hippopotamus melitensis i Siciliyi Hippopotamus pentlandi Kozel balearskij Myotragus balearicus Majorka i Menorka Karlikovi sloni Kipru Elephas kiprioti Siciliya Malta E falconeri ta bagatoh inshih ostroviv Veletenskij lebid Cygnus falconeri Malti Veletenska soni Hypnomys mahonensis Hypnomys morphaeus Prolagus sardus Sardiniyi i KorsikiMakaronezijski ostrovi Redaguvati Nova Zelandiya Redaguvati Z 1500 nashoyi eri kilka vidiv vimerli pislya kolonizaciyi polinezijcyami ostroviv v tomu chisli Moa veletenski nelitayuchi bezkilevi ptahi desyat vidiv Orel Haasta v Harpagornis moorei Aptornis veletenski nelitayuchi hizhi ptahi dva vidi Chenonetta finschiTihij okean vklyuchayuchi Gavayi Redaguvati Neshodavni doslidzhennya na osnovi arheologichnih ta paleontologichnih rozkopok na 70 riznih ostrovah pokazali sho chislenni vidi vimerli v toj chas yak lyudi ruhalisya cherez Tihij okean pochinayuchi 30 000 rokiv tomu z arhipelagu Bismarka i Solomonovih Ostroviv Steadman amp Martin 2003 Narazi pripuskayetsya sho 2000 vidiv ptahiv Tihogo okeanu vimerli z prihodom lyudej Steadman 1995 Deyaki vimerli vidi Moa nalo veletenski gavajski kachki Nene Nuyi Sylviornis velikij kuropodibnij ptah Novoyi Kaledoniyi Mekosuchinae krokodili Novoyi Kaledoniyi Fidzhi i Samoa Meiolania cherepahi Lord Hau ta Novoyi KaledoniyiMadagaskar Redaguvati Za ostanni 1500 rokiv vid pributtya avstronezijciv na ostriv bula majzhe povnistyu znishena megafauna ostrovu v tomu chisli Visim abo bilshe vidiv epiornisovih 17 vidiv subfossilnih lemuriv u tomu chisli Veletenskij aj aj Daubentonia robusta Palaeopropithecidae Pachylemur Archaeolemuridae Megaladapis Veletenska cherepaha Malagasijski begemoti tri vidi Plesiorycteropus Veletenska Fossa Orel malagasijskij vincenosnij Stephanoaetus mahery Ostrovi Indijskogo okeanu Redaguvati Ostanni 500 rokiv vimerlo kilka vidiv na ostrovah vid lyudskoyi diyalnosti u tomu chisli Kilka vidiv gigantskoyi cherepahi na Sejshelskih ostrovah i Maskarenskih ostrovah Bagato vidiv ptahiv na Maskarenskih ostrovah u tomu chisli dodo Pezophaps solitaria ta Threskiornis solitarius Karibi Redaguvati Heptaxodontidae Geocapromys columbianus BrotomysPrimitki Redaguvati Updating Martin s global extinction model Richard Gillespie Quaternary Science Reviews Volume 27 Issues 27 28 December 2008 Pages 2522 2529 Ice Age Refugia and Quaternary Extinctions An Issue of Quaternary Evolutionary Palaeoecology Donald K Grayson David J Meltzer 2002 Clovis Hunting and Large Mammal Extinction A Critical Review of the Evidence Journal of World Prehistory December 2002 Volume 16 Issue 4 pp 313 359 http link springer com article 10 1023 A 1022912030020 Arhivovano 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Geophysical Research Letters Vol 37 L15703 Biophysical feedbacks between the Pleistocene megafauna extinction and climate The first human induced global warming Christopher E Doughty Adam Wolf and Christopher B Field Julien Louys Darren Curnoe Haowen Tong 2007 Characteristics of Pleistocene megafauna extinctions in Southeast Asia Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology 243 152 173 doi 10 1016 j palaeo 2006 07 011 Horowitz Aharon 10 travnya 2014 The Quaternary of Israel Academic Press ISBN 9781483267234 Rincon Paul 13 veresnya 2006 Neanderthals last rock refuge BBC News Arhiv originalu za 2 veresnya 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2009 Anthony D Barnosky Paul L Koch Robert S Feranec Scott L Wing Alan B Shabel 2004 Assessing the Causes of Late Pleistocene Extinctions on the Continents Science 306 5693 70 75 Bibcode 2004Sci 306 70B PMID 15459379 doi 10 1126 science 1101476 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chetvertinne vimirannya amp oldid 38068941