www.wikidata.uk-ua.nina.az

Епіорнісові Aepyornis maximus скелет та яйцеБіологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia Тип Хордові Chordata Підтип

Епіорнісові

?
†Епіорнісові

Aepyornis maximus: скелет та яйце
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Птахи (Aves)
Надряд: Безкілеві (Palaeognathae)
Ряд: †Епіорнісоподібні (Aepyornithiformes)
Newton, 1884
Родина: †Епіорнісові (Aepyornithidae)
(Bonaparte, 1853)
Різноманіття
2−4 роди
Роди

†Aepyornis
†Mullerornis
†Vorombe

Посилання
Вікісховище: Aepyornithidae
EOL: 4433299
NCBI: 147492
Fossilworks: 39292

Епіорнісові (Aepyornithidae) — вимерла родина нелітаючих птахів. Родина складалася з родів епіорніс (Aepyornis), Vorombe та муллерорніс (Mullerornis). Епіорнісові близькі до страусів і моа.

Вигляд скелету епіорніса
Яйце епіорніса (Природознавчий музей, Угорщина
Реставрація Aepyornis maximus

Загальна характеристика ред.

За різними оцінками включає два − чотири роди з 7 −9 видами. Взаємовідносини ряду Епіорнісоподібні з іншими рядами птахів чітко не зрозумілі.

Великі страусоподібні або птахи з еоценових-олігоценових відкладів Північної Африки та плейстоценово-голоценових відкладів Мадагаскара. Найбільший за розміром є слоновий птах (Aepyornis maximus Geoffr.). Ет'єн де Флакурт, французький губернатор Мадагаскару в 1640 — 1650, залишив записи спостереження слонового птаха. Епіорніс (Aepyornis) був найбільшим у світі птахом, заввишки більше 3 метрів і вагою близько 400 кг (880 фунтів). Знайдені рештки дорослого епіорніса і його яйця, які були дуже великі: (34 х 22 см) об'ємом 9 − 12 л та мали довжину окружності більше 1 метра.

Для епіорнісів характерні важкі довгі трипалі задні кінцівки з широкою пласкою цівкою, широкий таз, широка грудина без слідів кілю, широко розставлені коракоїди, дуже сильно редукований скелет крила тощо. Сильніше, ніж у інших страусоподібних птахів, виражена пневматичність стегна та, ймовірно, хребців. Ймовірно, подібно до казуарів, жили у вологих тропічних лісах.

Біогеографія ред.

Розмір Aepyornis maximus (фіолетовий) в порівнянні з людиною, страусом, і деякими тетраподами динозавра

Подібно до казуара, страусів, нанду, ему та ківі, Mullerornis і Aepyornis були безкілевими, вони не могли літати. Через те що Мадагаскар та Африка відокремилися дуже давно, можна зазначити що Aepyornis втратили здатність польоту і зазнали гігантизму вже на острові. Сухопутний міст з іншими теренами Гондвани Мадагаскар втратив ймовірно близько 85 мільйонів років тому. На початок 2010 ще не було розшифровано мтДНК Aepyornis.

Aepyornis maximus

Знайдені останки яєць «aepyornithid» на сході Канарських островів є біогеографічною загадкою. Ці острови, ймовірно, не були пов'язані з материковою Африкою, за часи існування слонових птахів. За часів регресії моря, можливо, існував сухопутний міст, принаймні протягом деякого часу, то, ймовірно, було між архіпелагом Фуертевентура/Лансароте і Африканським узбережжям. Це дозволило б нелітаючим птахам дістатися на сьогоденні острови. Тим не менше, немає ніяких ознак того, що епіорнісові розвивалися поза Мадагаскаром, і сьогодні, шкаралупу з Канарських островів відносять до вимерлих північноафриканських птахів, які були не безкілевими (Eremopezus/Psammornis), або навіть не Pelagornithidae.

Біологічна класифікація ред.

Рід Aepyornis (Geoffroy Saint-Hilaire 1850)

  • Aepyornis gracilis (Monnier, 1913)
  • Aepyornis hildebrandti (Burckhardt, 1893)
  • Aepyornis mulleri (Milne-Edwards & Grandidier, 1894)
  • Aepyornis maximus (Hilaire, 1851)
  • Aepyornis modestus (Milne-Edwards & Grandidier, 1869)
  • Aepyornis medius (Milne-Edwards & Grandidier, 1866)
  • Aepyornis grandidieri (Rowley, 1867)
  • Aepyornis cursor (Milne-Edwards & Grandidier, 1894)
  • Aepyornis lentus (Milne-Edwards & Grandidier, 1894)

Рід Mullerornis (Lamberton 1934)

  • Mullerornis betsilei (Milne-Edwards & Grandidier, 1894)
  • Mullerornis agilis (Milne-Edwards & Grandidier, 1894)
  • Mullerornis rudis (Milne-Edwards & Grandidier, 1894)

Рід Vorombe (Hansford & Turvey, 2018)

Вимирання ред.

Судячи з залишків кісток та яєць, які носять сліди обробки людиною, епіорніси слугували об'єктом полювання корінного населення Мадагаскару.

Вимерли у історичний час: на думку деяких дослідників, у XVIII, а можливо навіть у XIX ст. Вимиранню, ймовірно, сприяло не тільки пряме переслідування з боку людини, але і дуже інтенсивне винищення тропічних лісів.

Існує чотири теорії причин вимирання:

  1. Через полювання людини та споживання в їжу їхніх яєць.
  2. Через захворювання які вони перейняли від завезених людиною курей та цесарок
  3. Через зміни клімату
  4. Або, що найімовірніше, всі три причини в комплексі.

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Brands, S. (2008)
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Davies, S. J. J. F. (2003)
  4. Yoder, A. D. & Nowak, M. D. (2006)
  5. van Tuinen, M. et al. (1998)
  6. Hay, W. W., et al. (1999)
  7. Cooper, A., et al. (2001)
  8. . Архів оригіналу за 4 грудня 2009. Процитовано 12 березня 2010. 

Джерела ред.

  • Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.


Це незавершена стаття про викопних птахів.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
EpiornisoviAepyornis maximus skelet ta yajceBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ptahi Aves Nadryad Bezkilevi Palaeognathae Ryad Epiornisopodibni Aepyornithiformes Newton 1884 1 Rodina Epiornisovi Aepyornithidae Bonaparte 1853 1 Riznomanittya2 4 rodiRodi Aepyornis Mullerornis VorombePosilannyaVikishovishe AepyornithidaeEOL 4433299NCBI 147492Fossilworks 39292Epiornisovi 2 Aepyornithidae vimerla rodina nelitayuchih ptahiv Rodina skladalasya z rodiv epiornis Aepyornis Vorombe ta mullerornis Mullerornis Epiornisovi blizki do strausiv i moa Viglyad skeletu epiornisaYajce epiornisa Prirodoznavchij muzej UgorshinaRestavraciya Aepyornis maximus Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Biogeografiya 3 Biologichna klasifikaciya 4 Vimirannya 5 Div takozh 6 Posilannya 7 Primitki 8 DzherelaZagalna harakteristika red Za riznimi ocinkami vklyuchaye dva chotiri rodi z 7 9 vidami Vzayemovidnosini ryadu Epiornisopodibni z inshimi ryadami ptahiv chitko ne zrozumili Veliki strausopodibni abo ptahi z eocenovih oligocenovih vidkladiv Pivnichnoyi Afriki ta plejstocenovo golocenovih vidkladiv Madagaskara Najbilshij za rozmirom ye slonovij ptah Aepyornis maximus Geoffr Et yen de Flakurt francuzkij gubernator Madagaskaru v 1640 1650 zalishiv zapisi sposterezhennya slonovogo ptaha Epiornis Aepyornis buv najbilshim u sviti ptahom zavvishki bilshe 3 metriv i vagoyu blizko 400 kg 880 funtiv 3 Znajdeni reshtki doroslogo epiornisa i jogo yajcya yaki buli duzhe veliki 34 h 22 sm ob yemom 9 12 l ta mali dovzhinu okruzhnosti bilshe 1 metra Dlya epiornisiv harakterni vazhki dovgi tripali zadni kincivki z shirokoyu plaskoyu civkoyu shirokij taz shiroka grudina bez slidiv kilyu shiroko rozstavleni korakoyidi duzhe silno redukovanij skelet krila tosho Silnishe nizh u inshih strausopodibnih ptahiv virazhena pnevmatichnist stegna ta jmovirno hrebciv Jmovirno podibno do kazuariv zhili u vologih tropichnih lisah Biogeografiya red nbsp Rozmir Aepyornis maximus fioletovij v porivnyanni z lyudinoyu strausom i deyakimi tetrapodami dinozavraPodibno do kazuara strausiv nandu emu ta kivi Mullerornis i Aepyornis buli bezkilevimi voni ne mogli litati Cherez te sho Madagaskar ta Afrika vidokremilisya duzhe davno 4 mozhna zaznachiti sho Aepyornis vtratili zdatnist polotu i zaznali gigantizmu vzhe na ostrovi 5 Suhoputnij mist z inshimi terenami Gondvani Madagaskar vtrativ jmovirno blizko 85 miljoniv rokiv tomu 6 Na pochatok 2010 she ne bulo rozshifrovano mtDNK Aepyornis 7 8 nbsp Aepyornis maximusZnajdeni ostanki yayec aepyornithid na shodi Kanarskih ostroviv ye biogeografichnoyu zagadkoyu Ci ostrovi jmovirno ne buli pov yazani z materikovoyu Afrikoyu za chasi isnuvannya slonovih ptahiv Za chasiv regresiyi morya mozhlivo isnuvav suhoputnij mist prinajmni protyagom deyakogo chasu to jmovirno bulo mizh arhipelagom Fuerteventura Lansarote i Afrikanskim uzberezhzhyam Ce dozvolilo b nelitayuchim ptaham distatisya na sogodenni ostrovi Tim ne menshe nemaye niyakih oznak togo sho epiornisovi rozvivalisya poza Madagaskarom i sogodni shkaralupu z Kanarskih ostroviv vidnosyat do vimerlih pivnichnoafrikanskih ptahiv yaki buli ne bezkilevimi Eremopezus Psammornis abo navit ne Pelagornithidae Biologichna klasifikaciya red Rid Aepyornis Geoffroy Saint Hilaire 1850 Aepyornis gracilis Monnier 1913 Aepyornis hildebrandti Burckhardt 1893 Aepyornis mulleri Milne Edwards amp Grandidier 1894 Aepyornis maximus Hilaire 1851 Aepyornis modestus Milne Edwards amp Grandidier 1869 Aepyornis medius Milne Edwards amp Grandidier 1866 Aepyornis grandidieri Rowley 1867 Aepyornis cursor Milne Edwards amp Grandidier 1894 Aepyornis lentus Milne Edwards amp Grandidier 1894 Rid Mullerornis Lamberton 1934 Mullerornis betsilei Milne Edwards amp Grandidier 1894 Mullerornis agilis Milne Edwards amp Grandidier 1894 Mullerornis rudis Milne Edwards amp Grandidier 1894 Rid Vorombe Hansford amp Turvey 2018 Vorombe titan Andrews 1894Vimirannya red Sudyachi z zalishkiv kistok ta yayec yaki nosyat slidi obrobki lyudinoyu epiornisi sluguvali ob yektom polyuvannya korinnogo naselennya Madagaskaru Vimerli u istorichnij chas na dumku deyakih doslidnikiv u XVIII a mozhlivo navit u XIX st Vimirannyu jmovirno spriyalo ne tilki pryame peresliduvannya z boku lyudini ale i duzhe intensivne vinishennya tropichnih lisiv Isnuye chotiri teoriyi prichin vimirannya Cherez polyuvannya lyudini ta spozhivannya v yizhu yihnih yayec Cherez zahvoryuvannya yaki voni perejnyali vid zavezenih lyudinoyu kurej ta cesarok Cherez zmini klimatu Abo sho najimovirnishe vsi tri prichini v kompleksi Div takozh red Spisok vikopnih ptahiv Ostriv epiornisaPosilannya red Epiornis Arhivovano 17 veresnya 2008 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Najzhorstokishij hizhak na Zemli Epiornis ros Epiornis ros Primitki red a b Brands S 2008 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Davies S J J F 2003 Yoder A D amp Nowak M D 2006 van Tuinen M et al 1998 Hay W W et al 1999 Cooper A et al 2001 International Darwin Bicentennial Symposium Ancient DNA Arhiv originalu za 4 grudnya 2009 Procitovano 12 bereznya 2010 Dzherela red Kartashev N N Sistematika ptic M Vysshaya shkola 1974 362 s nbsp Ce nezavershena stattya pro vikopnih ptahiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Epiornisovi amp oldid 37563509