Черво́не — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області, центр Червонівської сільської ради. Населення становить 938 осіб Інформація на 2023 рік ). Село розташоване на півдні Ужгородського району, за 16,0 кілометра від районного центру.
| село Червоне | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Закарпатська область | |
| Район | Ужгородський район | |
| Рада | Червонівська сільська рада | |
| Код КАТОТТГ | UA21100270080091672 | |
| Облікова картка | Облікова картка | |
| Основні дані | ||
| Засноване | 1946 року | |
| Населення | 938 осіб | |
| Площа | 0,013 км² | |
| Густота населення | 66846,15 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 89461 | |
| Телефонний код | +380 3127 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 48°25′51″ пн. ш. 22°16′22″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.27278° сх. д.Координати: 48°25′51″ пн. ш. 22°16′22″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.27278° сх. д. | |
| Середня висота над рівнем моря | 102 м | |
| Водойми | р. Латориця | |
| Відстань до обласного центру | 16,0 км | |
| Відстань до районного центру | 16,0 км | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 89400, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Червоне, вул. Шкільна, 30 | |
| Сільський голова | Філіп Володимир Володимирович | |
| Карта | ||
Червоне | ||
Червоне | ||
| Мапа | ||
Географія ред.
Село Червоне лежить за 16,0 км на південь від районного центру, фізична відстань до Києва — 620,2 км.
Історія ред.
У 1920-х роках чехословацька влада створила штучне поселення для відпочинку місцевої громади вздовж Тиси. Його територія належала колишньому хутору Szalánci. З 1927 року тут поселяють русинів. На початку 1940-х років угорські родини оселилися на вулиці Онча.
Символіка ред.
Червоне поле вказує на назву села. Золота церква є символом високої духовності мешканців. Березова гілочка та квітка нарцису означають перших поселенців села, які переселилися з околиць Великого Березного та Хуста. Хвилясті балки символізують місцеву річку (старе та нове річище Латориці), а також підкреслюють приналежність до Ужгородщини та Чопської міської територіальної громади.
На прапорі також використано основний колір для ідентифікації села, його герб, а також національні кольори, оскільки село розташоване біля державного кордону України.
Храм Різдва пр. Богородиці. 1993. ред.
У 1946 р. переселенці з Верховини перевезли в Червоне чудову дерев’яну готичну церкву з Дулова Тячівського району.
На жаль, споруду не відновили на новому місці, а просто використали як матеріал для спорудження молитовного дому і невеликої фари для священика. Фундамент виклали з каменю без розчину. Стіни мали каркасну конструкцію із заповненням брусами, зовні обшиту дошками, а всередині поштукатурену глиною по дранці. Стелю утворювала обшивка з дощок, набита на бруси перекриття. Дахи мали етернітове покриття.
Вежу не будували, щоб не привертати уваги органів радянської влади до спорудження церкви. Перевезенням церкви займався куратор Іван Кемінь, а спорудження очолював майстер Сокол. З місцевих помічників люди пам’ятають Василя Симулика та Юрія Гомечка. У 1947 р. церква Різдва пр. богородиці вже діяла. Василю Симулику вдалося дістати маленькі дзвони із уже закритої дзвонарні Ф. Егрі. Пізніше купили один більший дзвін.
Наприкінці 1980-х років син Василя Симулика Володимир, що був заступником голови церковного комітету, вирішив відремонтувати фару.
З великими труднощами отримав дозвіл місцевих властей, сам завіз дерево і сам упродовж місяця у 1988 р. зробив під виглядом ремонту повну реконструкцію будинку та ще й обмурував дерев’яну споруду цеглою. Після цього успіху Володимир Симулик запропонував громаді збудувати церкву, і люди радо погодилися. Знову довелося маскувати справу під ремонт.
Акт обстеження стану дерев’яної церкви склали 26 травня 1988 р. Районний архітектор В. Б. Бабак підготував план реконструкції, що зводилася до заміни попсованих частин та прибудови вежі із шпилястим завершенням, а перечинський інженер М. Ф. Мигович склав кошторис робіт. Всю організаційну та будівельну роботу взяв на себе Володимир Симулик, який розробив форму церкви та вежі, а головним помічником був Василь Вакаров з Ізи.
З 1989 до 1992 р. довкола дерев’яної споруди вимурували нову цегляну церкву базилічної форми, а дерев’яну розібрали. Настінне малювання в новій церкві виконав В. Якубець. Збереглася проста каркасна дерев’яна дзвіниця. Головою церковної громади під час будівництва був Ю. М. Плиска, а служив у храмі о. Михайло Бобик.
Населення ред.
Станом на 1989 рік у селі проживало 1093 особи, серед них — 567 чоловіків і 526 жінок.
За даними перепису населення 2001 року у селі проживало 869 осіб. Рідною мовою назвали:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 743 | 85,50% |
| угорська | 117 | 13,46% |
| російська | 7 | 0,81% |
| інші | 2 | 0,23% |
Політика ред.
Голова Червонівського старостинського округу — Філіп Володимир Володимирович, 1987 року народження, вдругий обраний у 2019 році. Інтереси громади представляють 1 голови старостинського округу:
| Партія | Кількість депутатів | Відсоток |
|---|---|---|
| самовисування | 0 | 100,00% |
Туристичні місця ред.
- храм Різдва Богородиці 1993
- озера
Відомі люди ред.
- Грицак Іван Юрійович (1949) — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці (2009—2012).
Примітки ред.
- ↑ Облікова картка на сайті ВРУ
- ↑ . Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 липня 2014.
- ↑ . Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 9 липня 2014.
- Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 9 липня 2014.[недоступне посилання]
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 9 липня 2014.[недоступне посилання]
- Червонівська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
- Червонівська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
- Червонівська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 9 липня 2014.
- Поліха, Петро (01 квітня 2010 р.). . Закарпаття онлайн. Старий Замок Паланок. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
Посилання ред.
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Червоне [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |