Чезаре Дзаваттіні Чéзаре Дзаватті ні італ Cesare Zavattini 20 вересня 1902 Луццара Італія 13 жовтня 1989 Рим Італія італ

Чéзаре Дзаватті́ні (італ. Cesare Zavattini; 20 вересня 1902, Луццара, Італія — 13 жовтня 1989, Рим, Італія) — італійський письменник, сценарист, теоретик кіно.

Чезаре Дзаваттіні
італ. Cesare Zavattini
Дзезаре Дзаваттіні у 1980 році
Дата народження	20 вересня 1902(1902-09-20)
Місце народження	Луццара, Реджо-Емілія Італія
Дата смерті	13 жовтня 1989(1989-10-13) (87 років)
Місце смерті	Рим, Італія
Громадянство	Італія
Професія	сценарист, письменник, режисер
Alma mater	університет Парми^d
Роки активності	1935-1989
Діти	Marco Zavattini^d
IMDb	ID 0953790
Viareggio-Versilia International Prize^d (1985) Премія «Золотий лев» за кар'єру^d (1982)
Офіційний сайт
Чезаре Дзаваттіні у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Чезаре Дзаваттіні народився 20 вересня 1902 року в невеликому поселенні Луццара в сім'ї власника кафе і булочниці. У молодших класах школи Дзаваттіні навчався в місті Бергамо, де жив у родички — садівниці. Потім Чезаре разом з батьками переїхав у передмістя Рима, де батько влаштувався завідувати фабричною їдальнею, а мати поступила кухаркою. Продовжив навчання в столиці, проживаючи у одного залізничника. Часто пропускав заняття через пристрасть до театру і після провалу на випускних іспитах Чезаре було відправлено закінчувати гімназію в Алатрі, що за сотню кілометрів від Риму, де він організував перший в Чочарії учнівський страйк. Потім Чезаре влаштувався вихователем до коледжу в Пармі і одночасно поступив на юридичний факультет університету цього міста. У коледжі, разом з одним зі своїх учнів, Джованні Гурескі, майбутнім письменником-гумористом і карикатуристом, Дзаваттіні випускав підпільний гумористичний журнал. Він продовжив журналістську діяльність і незабаром став редактором місцевої газети «Gazzetta di Parma».

Дзаваттіні проходив військову службу у Флоренції де зблизився з групою антифашистськи налаштованих літераторів, що випускали журнал «Соларіа», і почав співпрацювати в цьому виданні. Одночасно він вів гумористичну рубрику в міланському журналі «Секоло ХХ». Через хворобу батька Чезаре довелося повернутися у 1929 році в Луццару і зайнятися справами батьківського кафе. Йому довелося відмовитися від вигідних пропозицій видавництва Ріццолі (італ. Rizzoli Editore) і перервати розпочату роботу над книгою «Поговоримо про мене».

У 1930 році після смерті батька Чезаре Дзаваттіні поїхав до Мілана, де влаштувався на роботу коректором у видавництві Ріццолі. Невдовзі, у видавництві Бомпіані, опублікував свою першу книгу «Поговоримо про мене», що мала успіх у критиків та читачів.

У 1936 році Дзаваттіні став головним редактором кількох видань видавництва Ріццолі. За його ініціативою почали виходити два нові журнали, один з яких, «Ле гранді фірме» («Підписи великих»), через два роки було закрито за особистим розпорядженням Муссоліні за антифашистський дух.

У 1934 році Чезаре Дзаваттіні спільно з кінодраматургом Джачі Мондаіні написав сюжет комедії «Дам мільйон», за яким режисер Маріо Камеріні поставив фільм за участю актора Вітторіо Де Сіка, з яким згодом Дзаваттіні тісно співпрацював, як з режисером, і став автором сценаріїв до багатьох його фільмів.

Як кінематографічний письменник, сценарист номер один італійського кіно Дзаваттіні остаточно сформувався до 1942 року, коли створив сценарії двох фільмів, які разом зі ще одним-двома творами передбачили народження неореалізму. Це були стрічки «Чотири кроки в хмарах» (режисер Алессандро Блазетті, 1942) та «Діти дивляться на нас» (1943) Вітторіо Де Сіка.

Під час гітлерівської окупації Риму Чезаре Дзаваттіні з сім'єю переховувався у друзів в гірському поселенні Бовілле. Через рік перебування там Вітторіо Де Сіка прислав за ним вантажівку і попросив повернутися до Риму, де починалася робота над фільмом «Ворота неба».

Після війни Чезаре Дзаваттіні писав сюжети, сценарії, формулював і обстоював свої ідейно-художні погляди на кіно. З кінця 1960-х і в 1970-х роках віддавав перевагу літературній роботі.

Чезаре Дзаваттіні батько двох синів — Маріо (нар. 1925) та Артуро, який став кінооператором.

Фільмографія Редагувати

Сценарист Редагувати

Рік	Фільм	Оригінальна назва	Примітки
1935	Дам мільйон	Daro un milione
1936	Танець годинникових стрілок	La danza delle lancette
1938	Дам мільйон	I'll Give a Million	американська версія фільму «Daro un milione», 1935
1939	Блондинка під замком	Bionda sotto chiave
1940	Неможливе сімейство	Una famiglia impossibile
1940	Обезголовлений св. Іоанн	San Giovanni decollato
1941	Сім гріхів	I Sette peccati
	Впала жінка	E caduta una donna
	Тереза-П'ятниця	Teresa Venerdì	у титрах не вказаний, спільно з Альдо де Бенедетті (немає в титрах), Вітторіо Де Сіка, Герардо Герарді, Маргерітою Мальїоне і Франко Ріганті
1942	Попереду вільно!	Avanti c'e posto!
	Дон Сезар де Базан	Don Cezare di Bazan
	Чотири кроки в хмарах	Quattro passi tra le nuvole
	Школа боязких	La Scuola dei timidi
1943	Завжди є яке-небудь «але»	C'è sempre un no…
	Діти дивляться на нас	I Bambini ci guardano	спільно з Чезаре Джуліо Віола, Адольфо Франчі, Маргерітою Мальїоне, Герардо Герарді, Вітторіо Де Сікою, Марією Докселофер (немає в титрах) і Маріо Монічеллі (немає в титрах)
	Джан Бурраска	Gian Burrasca
	Стріла у боці	La Freccia nel fianco
	Четверта сторінка	Quarta pagina
1944	Ворота неба	La Porta del cielo	спільно з Вітторіо Де Сікою, Адольфо Франчі, Дієго Фаббрі, Карло Муссо і Енріко Рібульзі (немає в титрах)
1944	Тиша, йде зйомка!	Silenzio, si gira!
1945	Чоловік-бідняк	Il Marito povero
1946	Ангел і диявол	L'Angelo e li diavolo
	Велика зоря	La Grande aurora
	Війна війні	Guerra alla guerra
	Один день в житті	Un giorno nella vita
	Співаю, але впівголосу	Canto, ma sottovoce
	Свідок	Il Testimone
	Так веліло світло	Il Mondo vuole cosi
	Шуша	Sciuscià	спільно з Серджіо Амедеї, Адольфо Франчі і Чезаре Джуліо Віолою
1947	Загублені в мороці	Sperduti nel buio
	Незнайомець з Сан-Марино	Lo sconosciuto ds San-Marino
	Перевізник	Il Passatore
	Трагічне полювання	La Caccia tragica	спільно з Коррадо Альваро, Мікеланжело Антоніоні, Умберто Барбаро, Джузеппе Де Сантісом, Карло Ліццані і Джанні Пуччіні
1948	Викрадачі велосипедів	Ladri di biciclette	спільно з Вітторіо Де Сікою, Сузо Чеккі д'Аміко, Адольфо Франчі, Оресте Б'янколе і Жерардо Гуер'єрі
	Біля стін Малапаги	Le Mura di Malapaga
	Фабіола	Fabiola
1949	Весна	E Primavera
1950	Ансельмо квапиться	Anselmo ha fretta
	Неділя в серпні	Una Domenica d'agosto
	Двадцять років	Vent'anni
	Зачарована скеля	La Roccia incantata
	Червоне небо	Il Cielo e rosso
	Легше верблюдові…	E Piu facile che un cammello
	Перше Причастя	Prima comunione
	Диво в Мілані	Miracolo a Milano	сюжет, адаптація спільно з Вітторіо Де Сікою, Сузо Чеккі д'Аміко, Марио К'ярі і Адольфо Франчі
1951	Матінко моя, оце так!	Mamma mia che impressione
1952	Голос тиші	La Voce del cilenzio
	Добрий ранок, слон	Buon giorno, elefante
	П'ять бідняків на автомобілі	Cinque poveri in automobile
	Рим об 11 годині	Roma ore 11
	Умберто Д.	Umberto D.
	Шинель	спільно з Альберто Латтуадою, Джорджіо Проспері, Джордано Корсі, Енцо Куррелі, Луїджі Малеброй і Леонардо Сінісгаллі
1953	Вокзал Терміні	Stazione Termini	спільно з Труменом Капоте, Луїджі К'яріні, Беном Гектом (немає в титрах) і Джорджіо Проспері
	Заборонені жінки	Donne proibite
	Кохання в місті	Amore in città
	Ми — жінки	Siamo donne
	Ряба конячка	Cavallina storna
	Листи засуджених до смерті італійського Опору	Lettere di condannatin a more della Resistenza italiana	документальний
	Прогулянка	La Passeggiata
	Той, що впав з неба	Piovuto dal cielo
	Дайте чоловіка Анні Дзаккео	Un Marito per Anna Zaccheo	у радянському прокаті під назвою «Втрачені марення»
1954	Золото Неаполя	L'Oro di Napoli	спільно з Джузеппе Мароттою і Вітторіо Де Сікою
1954	Сан-Мініато, липень 1944 року	San Miniato, luglio'44	документальний
1955	Знак Венери	Il Segno di Venere
1956	Дах	Il Tetto
1956	Люди і вовки	Uomini e lupi
1957	Була п'ятниця, 17-е число	Era di venerdi, 17
	Героїня дня	La Donna di giorno
	Черниця Летиція	Suor Letizia
1958	Любов і базікання	Amore e chiacchiere
1959	Синява в синяві	Nel blu dipinto di blu
1960	Війна	Rat
	Губна помада	Il Rossetto
	Чочара	La Ciociara
1961	Довга зелена панчоха	La Lunga calza verde	анімаційний
	Італійки і любов	Le Italiane e l'amore
	Найманий вбивця	Il Sicario
	Оповідання про Революцію	Historias de la revolución
	Страшний суд	Il Giudizio universale
1962	Боккаччо-70	Boccaccio-70	епізод «Лотерея»
	Самітники Альтоні	I Sequestrati di Altona	спільно з Еббі Манном
	Молодий повстанець	El Joven rebelde
	Острів Артура	L'Isola di Arturo
1963	Бум	Il Boom
	Учора, сьогодні, завтра	Ieri, oggi, domani	епізод «Мара»
	Таємниці Риму	I Misteri di Roma
1964	Контрсекс	Controsesso
1964	Шлюб по-італійськи	Matrimonio all'italiano
1966	Новий світ	Un Mondo nuovo
	Полювання на лисиць	Caccia alla volpe	спільно з Нілом Саймоном
	Поїдемо до міста	Andremo in citta
1967	Відьми	Le Streghe	епізоди: «Відьма, спалена живцем»; «Незвичайна ніч»
	Сім братів Черві	Sette fratelli Cervi
	Сім разів жінка	Sette volte donna	спільно з Пітером Болдуїном
1968	Каприз по-італійськи	Capriccio all'italiana	епізод «Ревнивиця»
1968	Коханці	Amanti	за твором Брунелло Ронді, спільно з Тоніно Гуеррою, Пітером Болдуїном, Джуліаном Циметом і Енніо де Кончіні
1970	Соняшники	I Girasoli	спільно з Тоніно Гуеррою і Джорджі Мдівані
1970	Сад Фінці-Контіні	Il Giardino dei Finzi-Contini	в титрах не вказаний
1972	Ми назвемо його Андреа	Lo chiameremo Andrea	спільно з Леонардо Бенвенуті і Пь'єро де Бернарді
1973	Коротка відпустка	Una breve vacanza	за твором Родольфо Сонего, спільно з Рафаелем Дж. Сальвією (немає в титрах)
1977	Просте серце	Un cuore semplice
1978	Діти Санчеса	Sanchez' children
1979	Лігабуе	Ligabue	телевізійний
1981	Правда-а-а-а!	Veritáaaa Fernseh
1995	Прогулянка в хмарах	A Walk In The Clouds	сюжет
2008	Людина і його собака	Un homme et son chien	сюжет

Режисер Редагувати

1953 — Любов в місті / Amore in città
1981 — Правда-а-а-а! / Veritáaaa, телевізійний

Продюсер Редагувати

1953 — Любов в місті / Amore in città

Актор Редагувати

1981 — Правда-а-а-а! / Veritáaaa; телевізійний — головна роль

Визнання Редагувати

Нагороди та номінації Чезаре Дзаваттіні
Рік	Категорія / Нагорода	Фільм	Результат
Премія «Оскар»
1948	Найкращий оригінальний сценарій	Шуша (разом з Серджо Амідеї, Адольфо Франчі і Чезаре Гуільйо Віола)	Номінація
1950	Найкращий сценарій	Викрадачі велосипедів	Перемога
1957	Найкращий	Умберто Д.	Перемога
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1949	Срібна стрічка за найкращий сценарій	Викрадачі велосипедів	Перемога
1949	Срібна стрічка за найкращий оригінальний сюжет	Викрадачі велосипедів	Перемога
1950	Срібна стрічка за найкращий сюжет/сценарій	Весна (разом з Сузо Чеккі д'Аміко і Ренато Кастеллані)	Перемога
1951	Срібна стрічка за найкращий сюжет/сценарій	Перше Причастя (разом з Алессандро Блазетті)	Перемога
1957	Срібна стрічка за найкращий сюжет/сценарій	Дах	Перемога
Венеційський кінофестиваль
1979	Приз П'єтро Б'янкі	Перемога
1982	Почесний Золотий лев	Перемога
Московський кінофестиваль
1979	Почесний приз за внесок у кінематограф	Перемога
Давид ді Донателло
1982	Приз Лукіно Вісконті	Перемога

Бібліографія Редагувати

Дзаваттини Ч. Дневники жизни и кино. Статьи, интервью. Добряк Тото. Составление Г.Д.Богемского. Перевод с итальянского А.С.Богемской.. — М. : «Искусство», 1982.(рос.)

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 28 листопада 2015.
Нагороди та номінації Чезаре Дзаваттіні [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Посилання Редагувати

Дзаваттіні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Офіційний сайт

[1] . Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 28 листопада 2015.

[2] Нагороди та номінації Чезаре Дзаваттіні [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)