Часник круглоголовий, цибуля круглоголова (Allium sphaerocephalon) — вид рослин родини Амарилісові (Amaryllidaceae). Вид поширений в Європі (крім півночі), Північній Африці та Західній Азії.
| Часник круглоголовий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
| Підродина: | Цибулеві (Allioideae) |
| Рід: | Цибуля (Allium) |
| Вид: | A. sphaerocephalon |
| Біноміальна назва | |
| Allium sphaerocephalon | |
| Синоніми | |
| Список
|
Етимологія: дав.-гр. σφαιρα — «куля, сфера», лат. o — сполучна голосна, κεφαλη — «голова».
Опис ред.
Багаторічна трав'яниста цибулинна рослина заввишки 30—90 см. Цибулини яйцеподібні або кулясто-яйцеподібні, діаметром 0,7— 2(3,5) см, з буруватими розколотими зовнішніми і білуватими внутрішніми оболонками, між якими здебільшого знаходяться дрібні, жовтуваті, гладенькі, блискучі придаткові цибулинки з ніжками. Квіткове стебло довге, борознисте, до третини або майже до середини обгорнуте піхвами листків. Листків 2—4(6), вони значно коротші від стебла, вузькі (завширшки 1–4 мм), порожнисті, півциліндричні, зверху жолобчасті, коло верхівки циліндричні, гладенькі, рідко по краю шорсткі.
Покривало перетинчасте, білувате, опадне, з одного-двох яйцеподібних, коротко-загострених листочків, довших від квітконіжки, у 2—2,5 рази коротше від суцвіття. Суцвіття (1)1,5–4(4.5) × (1,5)2–4 см, зонтикоподібні — сферичні (кулясті), рідше еліптичні або яйцеподібні, багатоквіткові, щільні. Квітконіжки внутрішніх квіток приблизно в 3 рази довші від оцвітини, прямостоячі, зовнішні часто не довші від квіток і звичайно звислі. Оцвітина 4—5 мм завдовжки, неопадна, віночкоподібна, яйцеподібно-дзвоникувата, здебільшого темно-пурпурова або червоно-фіолетова, рідко ясно-пурпурова, з шістьма листочками. Листочки оцвітини яйцеподібно-еліптичні або довгасті (завдовжки до 4 мм), з більш темною жилкою. Листочки неоднакові: зовнішні з більш-менш шорстким кілем та вістрям на верхівці, коротші і вужчі ніж внутрішні тупі. Тичинки і стовпчик виставляються з оцвітини. Тичинок шість, із зрослими при основі та оцвітиною нитками. Пиляки прикріплені до ниток спинками. Нитки зовнішніх тичинок шилоподібні, внутрішніх — дуже розширені, на верхівці з трьома вузькими зубцями, з яких середній, що несе пиляк, довший від бокових або майже однакової з ним довжини і 1,5—2 рази коротший від нероздільної частини нитки. Маточка із тригніздою зав'яззю, ниткоподібним стовпчиком і маленькою головчастою, злегка трилопатевою приймочкою; насінних зачатків у кожному гнізді по два. Плід — майже куляста, трилопатева коробочка, майже однакової довжини з оцвітиною, або трохи перевищує її, завдовжки 2,5—4,5 мм. Лопаті коробочки еліптичні, майже не виїмчасті, з хрящуватими зубчиками. Коробочка після дозрівання насіння розкривається гніздорозривно. Насіння 2,5—3,5 × 1,5—2 мм, чорне, гранчасте, зморшкувате. 2n = 32, 16.
Життєвий цикл ред.
У межах ареалу цвіте з травня по липень, в Україні — у червні—липні. Запилення здійснюється за допомогою комах (ентомофілія).
Плодоношення з другої половини липня по вересень. Насіння поширюється завдяки пружним плодоніжкам при поштовхах, тому за типом розселення діаспор рослину відносять до балістів. Мертві торішні суцвіття добре помітні в місцях зростання виду до літа наступного року.
Поширення ред.
Європа: Велика Британія (рідний або інтродукований вид); Франція (вкл. Корсика); Португалія; Гібралтар; Іспанія (вкл. Канарські острови); Бельгія; Німеччина; Австрія; Швейцарія; Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Греція; Кіпр; Чехія; Словаччина; Колишня Югославія; Албанія; Угорщина; Румунія; Болгарія; Білорусь; Україна; Російська Федерація (південь європейської частини); Кавказ. Західна Азія: Ліван; Сирія; Туреччина. Північна Африка: Алжир; Єгипет (північ); Марокко; Туніс.
В Україні поширений в Закарпатті, Лісостепу, Степу і Криму; трапляється спорадично, місцями досить звичайний вид.
Екологія ред.
Часник круглоголовий — цибулинний, пучкокореневий, вегетативномалорухливий геофіт, за сезонним життєвим циклом належить до літньоквітучих ефемероїдів.
Рослина світло- (геліофіт) і теплолюбна (мегатерм — походить з субтропічного поясу), маловимоглива до умов зволоження (мезоксерофіт) і плодючості ґрунтів (олігомезотроф).
За загальними (ценотичними) адаптаціями належить до рослин, пов'язаних переважно із степовими і сухолучними місцевостями (степант), частково — з відслоненнями гірських порід (петрофіт).
У межах ареалу населяє степи, сухі луки, трав'янисті схили, скелясті ділянки, скелі, дюни, осипи, зарості, необроблені місця, лісові галявини на висотах 0—2350 м (до середнього поясу гір).
В Україні зростає в степах, на сухих луках, трав'янистих місцях, схилах, у чагарниках і рідкіх лісах, на пісках, іноді на крейдяних і гранітних відслоненнях, також як бур'ян на полях.
В умовах Запорізької області зустрічається переважно серед майже всіх варіантів степової рослинності (справжній, лучний, чагарниковий, петрофітний і галофітний степ), рідше на прилеглих суходільно-лучних і кам'янистих ділянках.
Охорона ред.
В Україні вид перебуває під охороною — його занесено до переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Запорізької і Сумської областей.
Природні популяції виду скорочуються головним чином через руйнування місць зростання внаслідок розорювання і заліснення степів, надмірну рекреацію (місцями), а також збирання на букети та викопування для висадження на присадибних та дачних ділянках.
У Запорізькій області охороняється в Національному заповіднику «Хортиця», ландшафтному заказнику «Верхів'я балки Канцерівська» та ряді інших природно-заповідних об'єктів регіону.
Практичне значення ред.
Цибулина їстівна. Листя навесні також можна їсти сирими або вареними. Широко використовується в їжу на Кавказі. Сік використовується як засіб від молі, і, як кажуть, вся рослина відлякує комах і кротів, хоча квіти дуже привабливі для бджіл.
Рослина стійка до прямого сонця і має настільки ефектні суцвіття, що використовується в садівництві. Легко розмножується насінням і цибулинами.
Місцями, з'являючись у великих кількостях на сільськогосподарських полях та луках, стає злісним бур'яном.
Близький вид ред.
У польових умовах часник круглоголовий можна сплутати з часником круглим (Allium rotundum), сферичні суцвіття якого під час цвітіння мають таке ж саме пурпурове забарвлення. Але від першого виду його можна відрізнити за наступними ознаками: 1) на початку цвітіння у нього забарвлюються в пурпуровий колір майже всі бутони суцвіття (у часнику круглоголового спочатку забарвлюються верхні бутони); 2) суцвіття, особливо під час повного цвітіння, більш-менш рідке (нещільне); 3) квітконіжки квіток суцвіття в 2—5 рази довші від оцвітини; 4) пиляки тичинок не виставляються з оцвітини (ключова ознака). Крім того, часник круглий як мезофіт зростає переважно на луках і починає цвісти на 2—3 тижні раніше, ніж часник круглоголовий.
Галерея ред.
Запорізька область. Запоріжжя. Острів Хортиця
Запорізьке Правобережжя
Див. також ред.
Джерела ред.
- Allium sphaerocephalon L. / The Plant List
- Allium sphaerocephalon // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 399.
- ↑ Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 3 / Ред. : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 102—103)
- ↑ Флора Европейской части СССР / Отв. ред. А. А. Федоров. — Л. : Наука, 1979. — Т. 4 / Ред. Ю. Д. Гусев. — 356 с. (с. 268)
- Dictionary of Botanical Epithets [ 8 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Flora Vascular [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Флора СССР / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. 4. — 760 с. (с. 241)
- Allium sphaerocephalon / Türkiyebitkileri.com [ 4 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 195). — ISBN 966-551-166-1
- ↑ . Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 30 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 84—85) — ISBN 966-375-018-9
- ↑ Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица: сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье : Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—61 (с. 54)
- Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- Кучеревський В. В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров'я. — Дніпропетровськ : Проспект, 2004. — 292 с. (с. 214). — ISBN 966-8345-13-4
- Дикорастущие полезные растения СССР / Отв. ред. Т. А. Работнов. — М. : Мысль, 1976. — 360 с. (с. 63)
- ↑ [Allium sphaerocephalon L. / Plants of the World Online / Kew Science]
Література ред.
- Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 195). — ISBN 966-551-166-1.
- Флора Европейской части СССР / Отв. ред. А. А. Федоров. — Л. : Наука, 1979. — Т. 4 / Ред. Ю. Д. Гусев. — 356 с. (с. 268).
- Флора СССР / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. 4. — 760 с. (с. 241).
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. 3 / Ред. : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 102—103).
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |