| Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Тріас, T | Нижній/Ранній, T1 | Індський, T1i | молодше | |
| Перм, P | Лопінгій, P3 | Чангсінзький, P3c | 251,902 | 254,14 |
| Вучапінзький, P3v | 254,14 | 259,1 | ||
| Гваделупій, P2 | Кептенський, P2c | 259,1 | 265,1 | |
| Вордійський, P2w | 265,1 | 268,8 | ||
| Роудський, P2r | 268,8 | 272,95 | ||
| Цисуралій, P1 | Кунгурський, P1k | 272,95 | 283,5 | |
| Артинський, P1art | 283,5 | 290,1 | ||
| Сакмарський, P1s | 290,1 | 295,0 | ||
| Ассельський, P1a | 295,0 | 298,9 | ||
| Карбон, C | Верхній/Пізній, C3 | Гжельський, C3g | древніше | |
| Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік. | ||||
Чангсінзький вік і ярус, чангсінгій — останній геологічний вік лопінзької епохи пермського періоду палеозою, останній геологічний ярус лопінзького відділу пермської системи. Чангсінзькому віку передував вучапінзький пермського періоду; наслідував індський вік тріасового. Чангсінгій розпочався 254,14 ± 0,07 млн років тому, закінчився 251,902 ± 0,06 млн років тому, тривав 2,24 ± 0,13 млн років.
За часів чангсінгу відбулось найбільше масове вимирання у фанерозойському еоні — пермсько-тріасове. Вимирання сягнуло свого максимуму близько мільйона років до закінчення геологічного віку.
Стратиграфія Редагувати
Геологічний вік названо на честь однойменного китайського міста (кит. 长兴) на півночі приморської провінції Чжецзян. Геологічний ярус виділено поблизу цього міста, в так званих чангсінзьких вапняках. Назва для віку була вперше використана 1970 року і була закріплена Міжнародною комісією зі стратиграфії 1981 року.
Початок чангсінгію визначають рештки вимерлого виду конодонтів — Clarkina wangi. Глобальним опорним профілем є профіль D у Мейшані поблизу Чангсінгу 31°04′45″ пн. ш. 119°42′05″ сх. д. / 31.07917° пн. ш. 119.70139° сх. д.. Закінчення чангсінгію (базис індського віку тріасової системи) визначають за першою появою решток конодонтів виду Hindeodus parvus. Чангсінзький ярус містить тільки одну біостратиграфічну одиницю амонітів — рід Iranites.
Тектоніка Редагувати
Палеогеографія Редагувати
Спекотний і посушливий геологічний вік.
Палеонтологія Редагувати
Чангсінзький вік закінчився пермсько-тріасовим вимиранням, коли біологічна альфа-різноманітність була спустошена, приблизно 95 % видів фауни щезло, повністю вимерли такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea). Світ після вимирання був майже мертвим, безлюдним, спекотним і посушливим. Знахідки амонітів, риб, комах і чотириногих (цинодонти, земноводні, плазуни) у відкладах залишаються рідкісними. На відновлення наземних екосистем знадобилось більше 30 млн років.
Фауна Редагувати
| Таксон | Сучасний стан | Знахідка фоссилій | Опис | Викопні рештки, реконструкція | Період існування, млн років тому |
|---|---|---|---|---|---|
| Хрящові риби (Chondrichthyes) | |||||
| Фаденія (Fadenia) | вимерлий | †Ряд євгеніодонтовиді (Eugeneodontida) | 314,6-247,2 | ||
| Гібодус (Hybodus) | вимерлий | †Ряд гібодонтоподібні (Hybodontiformes) | 295-66,043 | ||
| Менаспіс (Menaspis) | вимерлий | Підклас суцільноголові (Holocephali) | 259-254 | ||
| Ортакант (Orthacanthus) | вимерлий | †Ряд Ксенокантовиді (Xenacanthida) | 314,6-66,043 | ||
| Саркопріон (Sarcoprion) | вимерлий | †Ряд євгеніодонтовиді (Eugeneodontida) | 259-254 | ||
| Водніка (Wodnika) | вимерлий | †Ряд ктенаканти (Ctenacanthiformes) | 268-15,97 | ||
| Кісткові риби (Osteichthyes) | |||||
| Елоніхтіс (Elonichthys) | вимерлий | †Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes) | 345-254 | ||
| Палеоніск (Palaeoniscum) | вимерлий | †Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes) | 259-254 | ||
| Платісом (Platysomus) | вимерлий | †Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes) | 345-242 | ||
| Земноводні (Amphibia) | |||||
| Бистровіана (Bystrowiana) | вимерлий | †Ряд хроніозухи (Chroniosuchia) | 259-252,3 | ||
| Хроніозух (Chroniosuchus) | вимерлий | †Ряд хроніозухи (Chroniosuchia) | 259-252,3 | ||
| Двінозавр (Dvinosaurus) | вимерлий | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) | 286-254 | ||
| Інтазух (Intasuchus) | вимерлий | Інтинська формація, Росія | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) | ||
| Карпінскіозавр (Karpinskiosaurus) | вимерлий | †Ряд сеймуріаморфи (Seymouriamorpha) | 259-252,3 | ||
| Котлассія (Kotlassia) | вимерлий | †Ряд сеймуріаморфи (Seymouriamorpha) | 252,2 | ||
| Мелозавр (Melosaurus) | вимерлий | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) | 268-252,3 | ||
| Пелтобатрахус (Peltobatrachus) | вимерлий | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) | 260,4-251 | ||
| Ринезух (Rhinesuchus) | вимерлий | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) | 259-247,2 | ||
| Уралерпетон (Uralerpeton) | вимерлий | †Ряд хроніозухи (Chroniosuchia) | 259-252,3 | ||
| Зігозавр (Zygosaurus) | вимерлий | Татарстан, Росія | †Ряд темноспондили (Temnospondyli) | 268-252,3 | |
| Плазуни (Reptilia) | |||||
| Ацерозодонтозавр (Acerosodontosaurus) | вимерлий | †Ряд юнгініподібні (Younginiformes) | 259-252,3 | ||
| Антодон (Anthodon) | вимерлий | †Родина парейозаври (Pareiasauridae) | 254-252 | ||
| Даптоцефал (Daptocephalus) | вимерлий | †Надряд дицинодонти (Dicynodontia) | 254-252,3 | ||
| Діїктодон (Diictodon) | вимерлий | †Надряд дицинодонти (Dicynodontia) | 259-252,3 | ||
| Ельгінія (Elginia) | вимерлий | †Родина парейозаври (Pareiasauridae) | 254-252 | ||
| Еннатозавр (Ennatosaurus) | вимерлий | †Родина казеїди (Caseidae) | 265-254 | ||
| Говазавр (Hovasaurus) | вимерлий | †Родина тангазавриди (Tangasauridae) | 253,8-249,7 | ||
| Міллеретта (Milleretta) | вимерлий | †Родина міллерозаври (Millerosauria) | 254-252,3 | ||
| Міллерозавр (Millerosaurus) | вимерлий | †Родина міллерозаври (Millerosauria) | 259-252,3 | ||
| Нанопарія (Nanoparia) | вимерлий | †Родина парейозаври (Pareiasauridae) | 259-254 | ||
| Никтіфрурет (Nyctiphruretus) | вимерлий | †Родина проколофони (Procolophonoidea) | 268-252,3 | ||
| Овенетта (Owenetta) | вимерлий | †Родина проколофони (Procolophonoidea) | 254-251,3 | ||
| Рубіджия (Rubidgea) | вимерлий | †Родина горгонопси (Gorgonopsia) | 259-254 | ||
| Скутозавр (Scutosaurus) | вимерлий | †Родина парейозаври (Pareiasauridae) | 259-252,3 | ||
| Тадеозавр (Thadeosaurus) | вимерлий | †Родина неодіапсиди (Neodiapsida) | 253,8-249,7 | ||
| Теріогнат (Theriognathus) | вимерлий | †Родина вайтсіїди (Whaitsiidae) | 259-252,3 |
Примітки Редагувати
- Chart/Time Scale : [ ][англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
- ↑ Gradstein F. M. et al., 2004.
- Grabau A. W., 1923.
- Furnish & Glenister, 1970.
- Furnish & Glenister, 1973.
- ↑ Jin Y.et al., 2006.
- ↑ Sahney & Benton, 2008.
Література Редагувати
- (англ.) Gradstein, F. M.; Ogg, J. G. & Smith, A. G. A Geologic Time Scale 2004. — Cambr. : Cambridge University Press, 2004.
- (англ.) Sahney, S.; Benton, M.J. (2008). Recovery from the most profound mass extinction of all time (PDF). Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences 275 (1636): 759–65. PMC 2596898. PMID 18198148. doi:10.1098/rspb.2007.1370. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 30 червня 2019.
- (англ.) Grabau A. W. Stratigraphy of China, Part 1: Palaeozoic and lower // Geological Survey of China. — 1923. — 529 с.
- (англ.) Furnish, W. M.; Glenister, B. F. Permian ammonite Cyclolobus from the Salt Range, West Pakistan // Kummel, B. & Teichert, G. (eds.): Stratigraphic boundary problems, Permian and Triassic of west Pakistan. — Kansas City : Geological Department of Kansas University, 1970. — С. 158—176.
- (англ.) Furnish, W. M.; Glenister, B. F. Permian stages names // Logan, A. & Hills, L.V.: The Permian and Triassic systems and their mutual boundary. — 1973. — С. 522—548.
- (англ.) Jin, Y.; Wang, Y.; Henderson, C.; Wardlaw, B.R.; Shen, S. & Cao, C. . — 2006. — С. 175-182.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чангсінзький ярус |
- Upper Paleozoic stratigraphic chart [ 17 листопада 2009 у Wayback Machine.]