www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цукерня або Кондитерська нім konditorei фр confiserie пол cukiernia заклад громадського харчування з обслуговуванням офі

Цукерня

Цукерня або Кондитерська (нім. konditorei, фр. confiserie, пол. cukiernia) — заклад громадського харчування з обслуговуванням офіціантами або крамниця, що пропонує асортимент випічки та десертів, а також фруктові коктейлі, гарячі напої (кава, чай, какао тощо) та сніданки. В таких закладах найчастіше кондитерський цех поєднують з пекарнею або кав'ярнею з морозивом.

Історія Редагувати

У XIX столітті поряд з «класичними» кав'ярнями з'явилися й нові заклади, в яких подавали насамперед солодощі, а кава була швидше доповненням до них, — цукерні або кондитерські. Цукерні — місця менш серйозні, ніж кав'ярні. Заклади, де не було газет, а натомість удосталь тістечок, вважалися цілком жіночими, тому користувалися більшою популярністю серед жінок і часто були розраховані саме на них. Хоча траплялися й винятки. Так, цукернями були найпопулярніші серед представників усіх статей київські кав'ярні — «Франсуа», «Жорж» та «Семадені».

Цукерні у Львові були надзвичайно популярними. Посмакувати ласощами могла навіть біднота — рештки з підносів від тортів коштували дешево. Кожна львівська цукерня передвоєнного Львова — це окрема історія. Кількість та популярність цих закладів у тогочасному Львові спонукала до жорсткої конкуренції. Конкурували не лише якістю, але й намагались створити клієнтам домашню атмосферу: цікавились здоров'ям, бавили новинами та жартами.

Одна з найперших у Львові цукерень відкрилася у 1825 році у наскрізному проході між кам'яницею Коритовського (у 1800-х роках — власність Доменіко Андреоллі), що на площі Ринок, 29 та будинком на вулиці Театральній, 12 — це була цукерня швейцарця Домініко Андреоллі. Справи йшли добре, невдовзі цукерня стала модною, а прохід отримав назву пасаж Андреоллі. Близько 1870 року частина цукерні Андреоллі, як і сама кам'яниця перейшли у власність родини Ербарів, які провадили давню цукерню до кінця XIX століття.

У 1850—1894 роках будинку при вул. Театральній, 8 містилася цукерня Міхала Монне. 1896 року кондитер Ян Гефлінґер викупив її у Міхала Монне. Станом на 1901 рік у власності Гефлінґера, крім цукерні на вул. Театральній, було ще щонайменше дві — на вул. Коперника, 2 та вул. Зиблікевича, 49 (нині — вул. Івана Франка). Після смерті Яна цукерня перейшла у спадок його синові Тадеушу Гефлінґерові, котрий розвинув батькову справу, використовував рухому рекламу, брав активну участь у всіх можливих ярмарках та виставах, а також відкрив низку крамничок, де продавалась його продукція. Цукерня припинила своє існування з приходом радянської влади у 1939 році.

У 1885 році Александер Бенецький власну справу у Львові і незабаром цукерня стає однією з найкращих у Львові. Спочатку заклад Бенецького містився у триповерховій кам'яниці на вулиці Кароля Людвіка, 11 (нині проспект Свободи), у тому ж приміщенні, де була колись ще одна уславлена цукерня Ротлендера. Цукерня встановила досі не бачені у Львові години роботи для подібних закладів — клієнтів запрошували з 7:30 до 23;30, вечорами тут грала музика. Важко було знайти більш вигідну місцину, аби файно провести час. Показником якості товару, що пропонував заклад Бенецького, були замовлення з Нью-Йорку, Лондону, Александрії. Після 1918 року цукерня зникла — саме на цій даті уриваються згадки про заклад у пресі, зникає реклама. Згодом, наприкінці 1920-х років, спадкоємець Бенецького відкриває цукерню в будинку на Ягеллонській, 18 (нині вул. Гнатюка), але про колишній успіх він міг лише мріяти.

1930 року на вул. Академічній, 22 (нині — проспект Шевченка, 10) кондитер Людвик Залевський відкрив власну цукерню, яка до початку другої світової війни була візитівкою тогочасного Львова, його називали «шоколадним королем». І недарма, адже смаколики з цукерні щодня відправляли до Варшави, Парижа та Відня. У цукерні Залевського пили каву та куштували солодощі Іван Франко, Михайло Грушевський, Юзеф Пілсудський. Закрився бізнес Залевського у 1939 році. За радянських часів цукерню Залевського «наслідувала» кондитерська крамниця (від 1960-х років — фірмова крамниця кондитерської фабрики «Світоч»), а 1972 року у підвалі «Світоча» відкрили бар «Шоколадний» («Шоколадка»). Від 2011 року — ресторан швидкого харчування мережі «Пузата хата».

Спогадами про цукерню Людвика Залевського поділився у романі «Високий Замок» відомий польський письменник-фантаст Станіслав Лем:

«…Мене найбільше вабила цукерня Залевського на вулиці Академічній. Відтоді, по правді, ніде у світі не бачив цукерничих вітрин, оздоблених із таким розмахом. Це була, по суті, велика сцена, оправлена в металеву раму, на якій кілька разів на рік змінювалися декорації, що були тлом для вражаючих скульптур і алегоричних фігур із марципану. Якісь великі натуралісти, рубенси цукерництва, втілювали на ній свої фантазії, а надто перед Різдвом і Великоднем, коли за шибами поставали дивовижі, застиглі в мигдалевій масі та чоколяді. Цукрові Миколаї мчали на санях, із їхніх лантухів ринули лавини смаколиків. На глазурованих полумисках спочивали шинки й риби в галяреті, теж марципанові і з кремовою начинкою. Навіть скибки цитрини, що просвічували крізь галяретку, були витвором цукерничого різьбярства. Пам'ятаю стада рожевих свинок із чоколядовими оченятами, найрізноманітніші фрукти, гриби, вудженину, рослини, якісь печери й скелі. Складалося враження, що Залевський подужає відтворити в цукрі та чоколяді цілий Космос, оздобивши сонце лущеним мигдалем, а зірки – лискучою глазур'ю…». «Найелегантніша у Львові, добрі тістечка. В полудні та ввечері переповнена», — писав про неї у «Путівнику по Львову» Мечислав Орлович.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Мустафін О. Напій змін. Як кава створила сучасний світ. — Харків : Фоліо, 2018. — С. 101—112. — ISBN 978-966-03-7921-3.
  2. Христина Харчук, Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Пл. Ринок, 29 — колишня кам'яниця Андріоллі. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 20 лютого 2021. 
  3. Ilustrowany skorowidz stołecznego miasta Lwowa z okazyi Powszechnej Wystawy Krajowej roku 1894. — Lwów: nakł. autora; Z drukarni J. Czaińskiego, 1894. — S. 67. (пол.)
  4. О. Дудяк Львівські підприємці за даними перепису 1931 року: чисельність, етноконфесійна структура, галузь зайнятості // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2013. Випуск 48. — С. 528. — ISSN 2078-6107.
  5. Piotr Paweł Cypla (2019). W blasku gwiazd Lwów Ano Domini 1930 (пол.). оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 20 лютого 2021. 
  6. Цукерня Бенецького, або як львівські солодощі до Нью-Йорку та Лондону їздили. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 20 березня 2015. оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 12 березня 2021. 
  7. Ігор Мельник. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Шевченка, 10 — гранд-клуб «Софія». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 30 травня 2023. Процитовано 27 лютого 2021. 
  8. Лем, 2002, с. 34—35.
  9. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 4.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про ресторан.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cukernya abo Konditerska nim konditorei fr confiserie pol cukiernia zaklad gromadskogo harchuvannya z obslugovuvannyam oficiantami abo kramnicya sho proponuye asortiment vipichki ta desertiv a takozh fruktovi koktejli garyachi napoyi kava chaj kakao tosho ta snidanki V takih zakladah najchastishe konditerskij ceh poyednuyut z pekarneyu abo kav yarneyu z morozivom Zmist 1 Istoriya 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiU XIX stolitti poryad z klasichnimi kav yarnyami z yavilisya j novi zakladi v yakih podavali nasampered solodoshi a kava bula shvidshe dopovnennyam do nih cukerni abo konditerski Cukerni miscya mensh serjozni nizh kav yarni Zakladi de ne bulo gazet a natomist udostal tistechok vvazhalisya cilkom zhinochimi tomu koristuvalisya bilshoyu populyarnistyu sered zhinok i chasto buli rozrahovani same na nih Hocha traplyalisya j vinyatki Tak cukernyami buli najpopulyarnishi sered predstavnikiv usih statej kiyivski kav yarni Fransua Zhorzh ta Semadeni 1 Cukerni u Lvovi buli nadzvichajno populyarnimi Posmakuvati lasoshami mogla navit bidnota reshtki z pidnosiv vid tortiv koshtuvali deshevo Kozhna lvivska cukernya peredvoyennogo Lvova ce okrema istoriya Kilkist ta populyarnist cih zakladiv u togochasnomu Lvovi sponukala do zhorstkoyi konkurenciyi Konkuruvali ne lishe yakistyu ale j namagalis stvoriti kliyentam domashnyu atmosferu cikavilis zdorov yam bavili novinami ta zhartami Odna z najpershih u Lvovi cukeren vidkrilasya u 1825 roci u naskriznomu prohodi mizh kam yaniceyu Koritovskogo u 1800 h rokah vlasnist Domeniko Andreolli sho na ploshi Rinok 29 ta budinkom na vulici Teatralnij 12 ce bula cukernya shvejcarcya Dominiko Andreolli Spravi jshli dobre nevdovzi cukernya stala modnoyu a prohid otrimav nazvu pasazh Andreolli Blizko 1870 roku chastina cukerni Andreolli yak i sama kam yanicya perejshli u vlasnist rodini Erbariv yaki provadili davnyu cukernyu do kincya XIX stolittya 2 U 1850 1894 rokah budinku pri vul Teatralnij 8 mistilasya cukernya Mihala Monne 3 1896 roku konditer Yan Geflinger vikupiv yiyi u Mihala Monne Stanom na 1901 rik u vlasnosti Geflingera krim cukerni na vul Teatralnij bulo she shonajmenshe dvi na vul Kopernika 2 ta vul Ziblikevicha 49 nini vul Ivana Franka Pislya smerti Yana cukernya perejshla u spadok jogo sinovi Tadeushu Geflingerovi kotrij rozvinuv batkovu spravu vikoristovuvav ruhomu reklamu brav aktivnu uchast u vsih mozhlivih yarmarkah ta vistavah a takozh vidkriv nizku kramnichok de prodavalas jogo produkciya 4 Cukernya pripinila svoye isnuvannya z prihodom radyanskoyi vladi u 1939 roci 5 U 1885 roci Aleksander Beneckij vlasnu spravu u Lvovi i nezabarom cukernya staye odniyeyu z najkrashih u Lvovi Spochatku zaklad Beneckogo mistivsya u tripoverhovij kam yanici na vulici Karolya Lyudvika 11 nini prospekt Svobodi u tomu zh primishenni de bula kolis she odna uslavlena cukernya Rotlendera Cukernya vstanovila dosi ne bacheni u Lvovi godini roboti dlya podibnih zakladiv kliyentiv zaproshuvali z 7 30 do 23 30 vechorami tut grala muzika Vazhko bulo znajti bilsh vigidnu miscinu abi fajno provesti chas Pokaznikom yakosti tovaru sho proponuvav zaklad Beneckogo buli zamovlennya z Nyu Jorku Londonu Aleksandriyi Pislya 1918 roku cukernya znikla same na cij dati urivayutsya zgadki pro zaklad u presi znikaye reklama Zgodom naprikinci 1920 h rokiv spadkoyemec Beneckogo vidkrivaye cukernyu v budinku na Yagellonskij 18 nini vul Gnatyuka ale pro kolishnij uspih vin mig lishe mriyati 6 1930 roku na vul Akademichnij 22 nini prospekt Shevchenka 10 konditer Lyudvik Zalevskij vidkriv vlasnu cukernyu yaka do pochatku drugoyi svitovoyi vijni bula vizitivkoyu togochasnogo Lvova jogo nazivali shokoladnim korolem I nedarma adzhe smakoliki z cukerni shodnya vidpravlyali do Varshavi Parizha ta Vidnya U cukerni Zalevskogo pili kavu ta kushtuvali solodoshi Ivan Franko Mihajlo Grushevskij Yuzef Pilsudskij Zakrivsya biznes Zalevskogo u 1939 roci Za radyanskih chasiv cukernyu Zalevskogo nasliduvala konditerska kramnicya vid 1960 h rokiv firmova kramnicya konditerskoyi fabriki Svitoch a 1972 roku u pidvali Svitocha vidkrili bar Shokoladnij Shokoladka Vid 2011 roku restoran shvidkogo harchuvannya merezhi Puzata hata 7 Spogadami pro cukernyu Lyudvika Zalevskogo podilivsya u romani Visokij Zamok vidomij polskij pismennik fantast Stanislav Lem Mene najbilshe vabila cukernya Zalevskogo na vulici Akademichnij Vidtodi po pravdi nide u sviti ne bachiv cukernichih vitrin ozdoblenih iz takim rozmahom Ce bula po suti velika scena opravlena v metalevu ramu na yakij kilka raziv na rik zminyuvalisya dekoraciyi sho buli tlom dlya vrazhayuchih skulptur i alegorichnih figur iz marcipanu Yakis veliki naturalisti rubensi cukernictva vtilyuvali na nij svoyi fantaziyi a nadto pered Rizdvom i Velikodnem koli za shibami postavali divovizhi zastigli v migdalevij masi ta chokolyadi Cukrovi Mikolayi mchali na sanyah iz yihnih lantuhiv rinuli lavini smakolikiv Na glazurovanih polumiskah spochivali shinki j ribi v galyareti tezh marcipanovi i z kremovoyu nachinkoyu Navit skibki citrini sho prosvichuvali kriz galyaretku buli vitvorom cukernichogo rizbyarstva Pam yatayu stada rozhevih svinok iz chokolyadovimi ochenyatami najriznomanitnishi frukti gribi vudzheninu roslini yakis pecheri j skeli Skladalosya vrazhennya sho Zalevskij poduzhaye vidtvoriti v cukri ta chokolyadi cilij Kosmos ozdobivshi sonce lushenim migdalem a zirki liskuchoyu glazur yu 8 Najelegantnisha u Lvovi dobri tistechka V poludni ta vvecheri perepovnena pisav pro neyi u Putivniku po Lvovu Mechislav Orlovich 9 Div takozh Redaguvati Kav yarnya Kafeterij Restoran ChajhanaPrimitki Redaguvati Mustafin O Napij zmin Yak kava stvorila suchasnij svit Harkiv Folio 2018 S 101 112 ISBN 978 966 03 7921 3 Hristina Harchuk Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv Pl Rinok 29 kolishnya kam yanicya Andriolli lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 17 veresnya 2021 Procitovano 20 lyutogo 2021 Ilustrowany skorowidz stolecznego miasta Lwowa z okazyi Powszechnej Wystawy Krajowej roku 1894 Lwow nakl autora Z drukarni J Czainskiego 1894 S 67 pol O Dudyak Lvivski pidpriyemci za danimi perepisu 1931 roku chiselnist etnokonfesijna struktura galuz zajnyatosti Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 2013 Vipusk 48 S 528 ISSN 2078 6107 Piotr Pawel Cypla 2019 W blasku gwiazd Lwow Ano Domini 1930 pol Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 20 lyutogo 2021 Cukernya Beneckogo abo yak lvivski solodoshi do Nyu Jorku ta Londonu yizdili photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova 20 bereznya 2015 Arhiv originalu za 31 travnya 2023 Procitovano 12 bereznya 2021 Igor Melnik Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Shevchenka 10 grand klub Sofiya lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 30 travnya 2023 Procitovano 27 lyutogo 2021 Lem 2002 s 34 35 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 4 Dzherela Redaguvati Stanislav Lem Visokij Zamok per z polskoyi L Andriyevska hudozhnye oforml A Beglyarov Lviv LA Piramida 2002 164 s ISBN 966 7188 67 1 Anna Gordijewska Czekoladowy Lwow Kurier Galicyjski nr 16 356 1 14 wrzesnia 2020 S 12 13 pol Kucharz gastronom praca zbiorowa Warszawa Wydawnictwo przemyslu lekkiego i spozywczego 1968 S 42 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie Wydanie drugie Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 275 s 102 il z planem miasta pol Posilannya Redaguvati Olga Shvagulyak Shostak 5 bereznya 2007 Solodke minule kontrakty ua Kontrakti Arhiv originalu za 23 listopada 2008 Procitovano 28 listopada 2021 Katerina Bortnyak Kav yarni dlya cholovikiv cukerni dlya zhinok Rozvagi i torgivlya u Lvovi sto rokiv tomu tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2022 Procitovano 27 lyutogo 2021 nbsp Ce nezavershena stattya pro restoran Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cukernya amp oldid 39915564