www.wikidata.uk-ua.nina.az

Црес місто Координати 44 58 пн ш 14 24 сх д 44 96 пн ш 14 40 сх д 44 96 14 40 Црес хорв Cres італ Cherso місто в Хорваті

Црес (місто)

Координати: 44°58′ пн. ш. 14°24′ сх. д. / 44.96° пн. ш. 14.40° сх. д. / 44.96; 14.40

Црес (хорв. Cres, італ. Cherso) — місто в Хорватії, найбільше місто однойменного острова.

Црес
Cres
—  Громада  —
Муніципалітет Црес
Općina Cres
Вид Црес
Координати: 44°58′ пн. ш. 14°24′ сх. д. / 44.96° пн. ш. 14.40° сх. д. / 44.96; 14.40
Країна  Хорватія
Жупанія Приморсько-Горанська
Висота над р.м. 0 м 
Населення (2011)
 - громада 2 879
 - поселення 2289
Часовий пояс UTC+1
Вебсайт: http://www.cres.hr/
Црес
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Црес (місто)

Загальні відомості Редагувати

Црес розташований в центральній частині острова на західному березі, в глибині бухти. Автомобільні дороги ведуть із міста на північ в сторону селища Порозіна, зв'язаного з материком поромною переправою, і на південь, в сторону острова Лошинь, з яким Црес з'єднаний мостом. Ще одна дорога веде з міста на східний берег, до селища Мераг, зв'язаному поромною лінією з островом Крк.

Історія Редагувати

Црес — одне з найдавніших міст Адріатики. Вперше він згаданий в листі Плінія Старшого. В римський період був відомий як Цісса (Cissa). Залишки римських споруд в Цресі збереглись до нашого часу.

В VII ст. на Адріатику прийшли слов'яни. В IX—X ст. контроль над Цресом здобуло Хорватське королівство, в XV ст. місто перейшло під контроль Венеції, в XV—XVI ст. тут зведено багато споруд в італійському стилі, в тому числі міські ворота і палац Арсан-Патріс. З 1459 року вважається адміністративним і політичним центром острова, замінивши в цій якості місто Осор, яке поступово занепадало.

Після падіння венеціанської республіки в 1797 Црес відійшов до Австрії.

В 1918—1921 р. Црес окупували італійці, після Першої світової війни Црес став одним з трьох островів Адріатики (разом з Лошинем і Ластово), які були передані Італії, інші стали частиною Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, згодом Королівства Югославія. Після Другої світової війни — в складі СФРЮ. Після розпаду цієї держави в 1990 острів став частиною незалежної Хорватії.

Населення Редагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 2 879 осіб. Населення самого міста становило 2289 осіб.

Динаміка чисельності населення громади:

Динаміка чисельності населення міста:

Населені пункти Редагувати

Крім міста Црес, до громади також входять:

Клімат Редагувати

Середня річна температура становить 14,08°C, середня максимальна – 26,63°C, а середня мінімальна – 2,53°C. Середня річна кількість опадів – 1087 мм.

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,31 9,25 11,63 15,46 20,53 24,86 26,63 26,22 21,87 17,46 12,72 10,17
Середня температура, °C 5,94 5,89 8,25 12,11 17,17 21,48 23,79 23,39 19,05 14,64 9,89 7,36
Середній мінімум, °C 2,56 2,53 4,91 8,73 13,80 18,12 20,99 20,56 16,23 11,82 7,07 4,56
Норма опадів, мм 93 75 75 78 70 78 45 70 112 137 142 112
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 3.09 3.27 3.28 3.10 2.78 2.63 2.63 2.63 2.78 3.07 3.42 3.35
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4570 7400 10820 15421 19909 21619 23085 19883 14595 9424 5011 3893
Джерело:

Пам'ятки Редагувати

Міські ворота

Примітки Редагувати

  1. ↑ Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  2. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. 
  3. ↑ Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  4. ↑ значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 44 58 pn sh 14 24 sh d 44 96 pn sh 14 40 sh d 44 96 14 40 Cres horv Cres ital Cherso misto v Horvatiyi najbilshe misto odnojmennogo ostrova Cres Cres Gromada Municipalitet CresOpcina CresVid CresKoordinati 44 58 pn sh 14 24 sh d 44 96 pn sh 14 40 sh d 44 96 14 40Krayina HorvatiyaZhupaniyaPrimorsko GoranskaVisota nad r m 0 m Naselennya 2011 gromada 2 879 poselennya 2289Chasovij poyas UTC 1Vebsajt http www cres hr CresVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cres misto Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Naseleni punkti 5 Klimat 6 Pam yatki 7 Primitki 8 PosilannyaZagalni vidomosti RedaguvatiCres roztashovanij v centralnij chastini ostrova na zahidnomu berezi v glibini buhti Avtomobilni dorogi vedut iz mista na pivnich v storonu selisha Porozina zv yazanogo z materikom poromnoyu perepravoyu i na pivden v storonu ostrova Loshin z yakim Cres z yednanij mostom She odna doroga vede z mista na shidnij bereg do selisha Merag zv yazanomu poromnoyu liniyeyu z ostrovom Krk Istoriya RedaguvatiCres odne z najdavnishih mist Adriatiki Vpershe vin zgadanij v listi Pliniya Starshogo V rimskij period buv vidomij yak Cissa Cissa Zalishki rimskih sporud v Cresi zbereglis do nashogo chasu V VII st na Adriatiku prijshli slov yani V IX X st kontrol nad Cresom zdobulo Horvatske korolivstvo v XV st misto perejshlo pid kontrol Veneciyi v XV XVI st tut zvedeno bagato sporud v italijskomu stili v tomu chisli miski vorota i palac Arsan Patris Z 1459 roku vvazhayetsya administrativnim i politichnim centrom ostrova zaminivshi v cij yakosti misto Osor yake postupovo zanepadalo Pislya padinnya venecianskoyi respubliki v 1797 Cres vidijshov do Avstriyi V 1918 1921 r Cres okupuvali italijci pislya Pershoyi svitovoyi vijni Cres stav odnim z troh ostroviv Adriatiki razom z Loshinem i Lastovo yaki buli peredani Italiyi inshi stali chastinoyu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv zgodom Korolivstva Yugoslaviya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v skladi SFRYu Pislya rozpadu ciyeyi derzhavi v 1990 ostriv stav chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi Naselennya RedaguvatiNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 2 879 osib 1 Naselennya samogo mista stanovilo 2289 osib 1 Dinamika chiselnosti naselennya gromadi 2 Dinamika chiselnosti naselennya mista 2 Naseleni punkti RedaguvatiKrim mista Cres do gromadi takozh vhodyat Beli Dragozetichi Filozichi Grmov Ivanye Loznati Lubenici Malij Podol Martinshicya Merag Miholashicya Orlec Pernat Porozina Predoshina Stanich Stivan Svetij Petar Valun Vazhminezh Vidovichi Vodici Vrana Zbichina ZbishinaKlimat RedaguvatiSerednya richna temperatura stanovit 14 08 C serednya maksimalna 26 63 C a serednya minimalna 2 53 C Serednya richna kilkist opadiv 1087 mm 3 4 Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 9 31 9 25 11 63 15 46 20 53 24 86 26 63 26 22 21 87 17 46 12 72 10 17Serednya temperatura C 5 94 5 89 8 25 12 11 17 17 21 48 23 79 23 39 19 05 14 64 9 89 7 36Serednij minimum C 2 56 2 53 4 91 8 73 13 80 18 12 20 99 20 56 16 23 11 82 7 07 4 56Norma opadiv mm 93 75 75 78 70 78 45 70 112 137 142 112Serednomisyachna shvidkist vitru m s 3 09 3 27 3 28 3 10 2 78 2 63 2 63 2 63 2 78 3 07 3 42 3 35Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4570 7400 10820 15421 19909 21619 23085 19883 14595 9424 5011 3893Dzherelo 3 4 Pam yatki Redaguvati nbsp Miski vorotaVorota z godinnikom na vhodi v stare misto Sporuda miskoyi radi XVI st v yakij zaraz rozmishenij muzej Lapidarium Palac Arsan Patris XV st nini miskij muzej z ekspoziciyeyu arheologichnih znahidok Franciskanskij XIV st i benediktinskij XV st monastiri Romanska cerkva sv Isidora XII st Gotichna cerkva svyatoyi Mariyi Magdalini 1402 rik Primitki Redaguvati a b Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki a b Chiselnist naselennya za rokami horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 a b Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology a b znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 nbsp Portal Horvatiya Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cres misto Oficijna storinka mista Turistichna storinka mista Handbook for foreign visitors to Croatia Zagreb 1997 ISBN 953 6593 009 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cres misto amp oldid 37369570