Церко́вна — село в Україні, у складі Витвицької територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області. За переписом 2001 року населення села становить 1029 осіб.
| село Церковна | |
|---|---|
Церковна Івано-Франківської области на топографічній мапі Фрідріха фон Міґа, кінець XVIII ст. | |
| Країна | Україна |
| Область | Івано-Франківська |
| Район | Калуський район |
| Громада | Витвицька сільська громада |
| Облікова картка | Церковна |
| Основні дані | |
| Населення | 1029 |
| Площа | 15,88 км² |
| Густота населення | 64,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77532 |
| Телефонний код | +380 3477 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°00′09″ пн. ш. 23°47′10″ сх. д. / 49.00250° пн. ш. 23.78611° сх. д.Координати: 49°00′09″ пн. ш. 23°47′10″ сх. д. / 49.00250° пн. ш. 23.78611° сх. д. |
| Водойми | річка Лужанка, потоки Церковянський, Сихлеватий |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77533, Івано-Франківська обл., Долинський район, с. Витвиця, вул. З. Красівського, 63а |
| Карта | |
Церковна | |
Церковна | |
| Мапа | |
| Церковна у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Місцевими жителями та у засобах масової інформації використовується назва Церківна, а також похідні від неї: Церківнянський, Церківнянська.
20 вересня 2022 року Івано-Франківська обласна рада подала звернення до Верховної ради України щодо перейменування села Церковна на Церківна.
Географія Редагувати
У селі потоки Церковянський та Сихлеватий впадають у річку Лужанку.
Історія Редагувати
У 1939 році в селі мешкало 1120 осіб (1090 українців, 5 поляків, 5 латинників, 20 євреїв).
Бій сотні УПА «Хорти» Редагувати
11 грудня 1945 року сотню «Хорти», яка розквартирувалась у селі, наздогнали війська НКВС. Сотенний «Бей» (Казимир Яворський) вирішив дати бій і вдало підготував пастку для ворогів, які наступали по відкритому полю. Повстанці зайняли вигідні позиції в урочищі Цапове, яке складається із великих кам'яних брил.
«Нкведисти» були несподівано зустрінуті щільним вогнем та зазнали значних втрат. Викликані резерви зуміли оточити сотню, але із настанням темряви воякам вдалось вирватись із кільця оточення. Втрати ворога за підрахунками повстанців склали загиблими 221 чоловік, у тому числі майор та два капітани. У цьому бою загинуло також 18 упівців.
Релігія Редагувати
- церква святої Параскеви (1807, УГКЦ, дерев'яна),
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ, кам'яна).
Відомі люди Редагувати
- Богдан Далилишин — український економіст, екс-міністр економіки, голова Ради НБУ;
- Василь Гук — підпільник ОУН, дисидент;
- о. Йосафат Лесів — греко-католицький священник (ЧСВВ);
- Ізидор Шараневич — відомий історик, громадський діяч;
- Климентій Стасів — церковний діяч, священник УГКЦ, письменник, перекладач, есеїст.
Примітки Редагувати
- ↑ Інформація про Станковецьку сільську раду
- Івано-Франківська обласна рада під час сесії 16 вересня подала звернення до Верховної ради України щодо перейменування двох сіл.
- Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 20.
- Kozak (20 червня 2013). Сотенний УПА «Бей», який в бою був завжди попереду.. Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста (укр.). Процитовано 2 червня 2022.
- Данилишин Богдан Михайлович. www.nas.gov.ua (uk-UA). Процитовано 4 лютого 2023.
- Іван Драбчук (19 квітня 2017). Василь Гук: Кагебисти ні на крок не відпускали мене від себе. galychyna.if.ua. Галичина. оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Життя і діяльність о. Йосафата Лесіва | Благодійна організація Фонд сприяння Радіо «Воскресіння». www.rr.lviv.ua. Процитовано 2 червня 2022.
- Дослідник Галича Ізидор Шараневич та його родина. davniyhalych.com.ua. Процитовано 4 лютого 2023.
- Elena (15 лютого 2020). Стасів Василь (отець Климентій) - Litgazeta.com.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
Див. також Редагувати
| Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |