Казимир-Ярослав Андрійович Яворський (псевдо: «Бей», «Яр»; 1921, с. Вілька Поторицька, нині с. Велике, Сокальська міська громада, Червоноградський район, Львівська область — 17 грудня 1947, с. Кадобна, Калуський район, Івано-Франківська область) — український військовик, сотник УПА, курінний куреня УПА «Промінь». Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги II класу. Почесний громадянин Долини.
| Казимир Яворський | |
|---|---|
| Сотник | |
| | |
| Курінний УПА | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1921 с. Вілька Поторицька, нині с. Велике, Сокальська міська громада, Червоноградський район, Львівська область |
| Смерть | 17 грудня 1947 с. Кадобна, Калуський район, Івано-Франківська область |
| Псевдо | "Бей", "Яр" |
| Військова служба | |
| Приналежність | Українська держава (1941) |
| Вид ЗС | УПА ОУНР |
| Війни / битви | Друга Світова війна Українські визвольні змагання (1938—1950) |
| Командування | |
| Курінь «Промінь» | |
| Нагороди та відзнаки | |
| |
Життєпис Редагувати
Народився 1921 року в селі Вілька Поторицька (тепер — село Велике), Сокальський район, Львівська область) у багатодітній селянській родині. Крім нього, були два брати — Стефан та Андрій і три сестри — Юзефа, Катерина та Софія.
У 1939 році переходить кордон неподалік свого рідного села з допомогою земляка Василя Макара.
У квітні 1941 року вступив і пройшов навчання в батальйоні «Нахтігаль».
На початку 1943 року направлений на Волинь для організації відділів УПА, а влітку вступив до УНС, далі — чотовий-інструктор сотні «Кривоносці» при вишкільному курені «Гайдамаки».
У червні 1944 р. за наказом хорунжого «Клименка» організував і вишколював сотню «Хорти». 9 вересня 1944 року призначений командиром новоствореної сотні «Хорти», яка входила в курінь «Заграва» під командуванням «Ромка» (Мончаківського Романа). У травні 1945 р. призначений командиром куреня «Промінь». Головний військовий штаб УПА підвищив його до хорунжого з датою старшинства від 31 серпня 1945 року та до сотника — 22 січня 1946 року. З усіх командирів УПА він найчастіше зазнавав поранень, у 1946 році отримав V Золоту зірку за 10-те поранення.
Ось як його характеризував у своїх спогадах командир ТВ-23 «Магура» Степан Фрасуляк :
Бій біля села Церківна Редагувати
11 грудня 1945 року сотню «Хорти», яка розквартирувалась у селі Церківна Долинського району наздогнали війська НКВС. Сотенний «Бей» вирішив дати бій і вдало підготував пастку для ворогів, які наступали по відкритому полю. Повстанці зайняли вигідні позиції в урочищі Підцапове, яке складається із великих кам'яних брил.
«Енкведисти» були несподівано зустрінуті щільним вогнем та зазнали значних втрат. Викликані резерви зуміли оточити сотню, але із настанням темряви воякам вдалось вирватись із кільця оточення. Втрати ворога за підрахунками повстанців склали загиблими 221 чоловік, в тому числі майор і два капітани. у цьому бою загинуло і 18 вояків УПА. Казимир Яворський під час бою отримав важке поранення в ногу.
Після демобілізації сотень УПА влітку 1947 р. призначений слідчим референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН. Загинув 17 грудня 1947 року у селі Кадобна Калуського району Івано-Франківської області. Разом з ним загинув й Іван Моклюк (1922–1947) «Тур» з Яворівки, керівник кулеметної ланки у сотні «Круки». Підпільники перевіряли надійність лікаря Матросяна. За підтримку УПА село Кадобна було повністю виселено в Миколаївську область.
Нагороди Редагувати
- Нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги від 1.02.1945.
- Згідно з Наказом головного військового штабу УПА ч. 3/45 від 10.10.1945 р. хорунжий УПА Казимир Яворський – «Бей» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги 2 класу.
- Відзначений за поранення п'ятьма Срібними Зірками та п'ятьма Золотими Зірками (четвертою і п'ятою від 11.12.1945).
Вшанування пам'яті Редагувати
- Почесний громадянин міста Долина Івано-Франківської області.
- 22.04.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Сокаль Львівської обл. Срібний хрест бойової заслуги УПА 2 класу (№ 019) переданий Катерині Яворській-Шмирко, сестрі Казимира Яворського – «Бея».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-ГО ТА 2-ГО КЛАСІВ
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.