www.wikidata.uk-ua.nina.az

Херсонська дивізія Х д УНР з єднання армії Української народної республіки під час що діяло на території Херсонської губ

Херсонська дивізія

Херсонська дивізія (Х.д. УНР) — з'єднання армії Української народної республіки під час, що діяло на території Херсонської губернії.

Херсонська дивізія

Передісторія ред.

У середині листопада 1918 року в Україні розгорнувся антигетьманський заколот на чолі з Директорією УНР. Заколот підтримали численні повстанські загони та війська Української держави, що перейшли на бік Директорії.

Повстанський отаман Григор'єв (центр його впливу перебував у с. Верблюжка Олександрійського повіту Херсонської губернії, скориставшись цією ситуацією, активізував свої дії. Невдоволення селян політичною та економічною діяльністю уряду Української держави було настільки сильним, що вони масово приєднувалися до Григор'єва, що, у свою чергу, дозволило йому швидко взяти під контроль більшу частину території Херсонської та Катеринославської губерній.

Історія ред.

На початку грудня 1918 року Григор'єв відбив у гетьманських військ повітове місто Олександрію (Олександрійський повіт Херсонської губернії) та повідомив Головного отамана військ УНР С. Петлюру про визнання Директорії УНР та підпорядкування їй своїх загонів. Незабаром, за рішенням Петлюри, повстанські загони Григор'єва стали іменуватися Херсонською дивізією та увійшли до складу Південної групи військ армії УНР під командуванням генерала О. Грекова. Дивізія на 80 % складалася з колишніх солдатів Російської імператорської армії (переважно селянського стану), добре навчених і які мають бойовий досвід Першої світової війни. При цьому, незважаючи на революційний підйом та ентузіазм повстанських загонів у боях, вони не мали чіткої політичної платформи, мети та стратегії і тому були вкрай нестійкими у морально-політичному відношенні, здатними підпадати під будь-який вплив.

Отримавши наказ оволодіти Миколаєвом, 10 грудня григор'ївці висунулися у напрямку міста і, розбивши невеликий німецький загін, захопили заміську станцію Водопій. Григор'єв пред'явив начальнику німецького гарнізону ультиматум, зажадавши скласти зброю. 13 грудня німецькі війська здали Миколаїв, і григорівці безперешкодно увійшли до міста. У місті утвердилося багатовладдя: отамана Григор'єва, міської думи та німецької солдатської Ради. На рейді Миколаєва стояли англійські військові кораблі, готові втрутитися у події.

25 грудня за наказом командування союзних військ Антанти німецькі частини, що залишалися у Миколаєві, вибили григорівців із міста. Їхні дії підтримувалися дружиною російських добровольців-офіцерів та артилерією англійського крейсера «Консарбері». 31 грудня Григор'єв знову з'явився біля Миколаєва, причому після чергового ультиматуму німецькі війська знову пустили григорівців до міста. У ці ж дні Григор'єв зайняв Знам'янку та Долинську (населені пункти Херсонської губернії).

На початку січня командування армії УНР доручило Григор'єву силами дивізії утримувати ділянку фронту в 120 км і провести наступ на Херсон, де тримали оборону частини Кримсько-Азовського корпусу Добровольчої армії.

10 січня, після завзятих десятиденних боїв із застосуванням артилерії, комендант Херсона полковник Зінкевич отримав від отамана Григор'єва ультимативну вимогу здати місто і через нечисленність обороняючих змушений був виконати його.

Внаслідок запеклих боїв григорівці захопили також Олешки, повітове місто Дніпровського повіту Таврійської губернії. Формально район Херсон-Миколаїв був оголошений територією УНР, але реальна влада перебувала в руках отамана Григор'єва, який встановив тут свою диктатуру. Відчувши себе великою політичною фігурою, Григор'єв зажадав від Директорії припинити будь-які переговори з країнами Антанти та розпочати проти інтервентів війну за Причорномор'я. Уряд Директорії призначив Григор'єва комісаром Олександрійського повіту Херсонської губернії та надав йому почесне звання «отамана повстанців Херсонщини та Таврії».

Тим часом командування французьких військ зажадало від військ УНР розблокувати район навколо Одеси та відійти на лінію Тираспіль — Бірзула — Вознесенськ — Миколаїв — Херсон, звільнивши для французьких військ військово-господарський плацдарм, здатний прогодувати півмільйонне населення Одеси та 50-тисячне угруповання Антанти. Директорія була змушена виконати цю вимогу як необхідну умову для початку переговорів про союз із Антантою.

21 січня, отримавши від Директорії згоду на розширення контрольованої зони, французькі та грецькі війська почали займати зазначені території, висаджуючи морські десанти та просуваючись залізницею у напрямку Херсона та Бірзули. У районі гирла Дніпра союзники поєдналися з військами білогвардійської Кримсько-Азовської армії, сформованої на базі Кримсько-Азовського корпусу. Поступки інтервентам з боку Директорії поставили отамана Григор'єва, який вважав себе одноосібним господарем району Миколаїв-Херсон, у складне становище і привели до його переходу на бік Червоної армії вже через тиждень після початку просування інтервентів на схід.

25 січня французькі, грецькі та англійські війська висадилися у Миколаєві, 29—30 січня — у Херсоні. Вступивши з ними у збройні сутички всупереч вказівкам Петлюри, Директорії, Ради міністрів УНР, Григор'єв фактично поставив себе поза армією УНР. Не маючи змоги самостійно протистояти настанню Антанти, Григор'єв вирішив перейти на бік Червоної армії.

1 лютого Григор'єв вступив у переговори із радянським командуванням, заявивши, що веде переговори від імені боротьбистського Центрревкому. Григор'єв заявив, що у його розпорядженні перебуває двадцять партизанських загонів, готових боротися з петлюрівцями, білогвардійцями, німцями та інтервентами. Отаман також мав телефонну розмову з командувачем радянського Українського фронту В. Антоновим-Овсієнком, виклавши свої умови укладання військового союзу з більшовиками. Українське радянське командування заявило, що в угоду з отаманом Григор'євим вона може вступити лише за умови беззаперечного визнання ним Радянської влади в Україні в особі уряду Радянської України та повного підпорядкування командуванню Червоної армії. У ході переговорів Григор'єв погодився підкоритися загальному командуванню, а також визнати Раду народних комісарів УРСР — тим самим він фактично зрікався боротьбистського Центрревкому.

2 лютого уряд Радянської України повідомив голову РНК РРФСР В. Леніну про приєднання загонів Григор'єва до Червоної армії.

У другій половині лютого особовий склад Херсонської дивізії армії УНР було переформовано за штатами Червоної армії до 1-ї бригади 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії Українського фронту. Бригаді було поставлено завдання тримати фронт на північ від лінії Вознесенськ — Олешки — Нікополь — Апостолове — Кривий Ріг, стримуючи просування військ Антанти і не допускаючи їх об'єднання з російськими білогвардійцями, що наступали з Північної Таврії.

Після переходу дивізії Григор'єва на бік Червоної армії більшість військовослужбовців 6-ї піхотної дивізії 3-го Херсонського корпусу УНР опинилася на підконтрольній йому території і незабаром влилася до складу тепер уже «червоних» військ Григор'єва. Військовослужбовці, які побажали залишитися в армії УНР, йшли на захід.

У квітні 1919 року 1-ю Задніпровську бригаду було розгорнуто до 6-ї Української радянської стрілецької дивізії. На посаді комбрига, а потім начдива, залишався отаман Григор'єв, на посаді начальника штабу — отаман Ю. Тютюнник.

Повне найменування ред.

Херсонська повстанська дивізія.

Підпорядкування ред.

  • Початок грудня 1918 року: Південна група військ армії Української Народної Республіки.

Командування ред.

  • Начальник дивізії — отаман Н. Григор'єв (початок грудня 1918 — початок лютого 1919 р.)

Склад ред.

На початок грудня 1918:

  • Управління дивізії
  • 1-й піхотний полк
  • 2-й піхотний полк
  • 3-й піхотний полк
  • 4-й піхотний полк
  • Кінний полк
  • 1-а артбатарея польових гармат
  • 2-а артбатарея польових гармат

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Лисенко А. Во главе повстанческих масс. Атаман Никифор Григорьев
  2. Субтельный О. История Украины. Киев. Лебедь. 1993. 720 с.
  3. ↑ Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006. Глава четвёртая. Военный конфликт в Северном Причерноморье. Война украинских повстанческих войск против войск Антанты и белогвардейцев (февраль — апрель 1919) Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «autogenerated12» визначена кілька разів з різним вмістом
  4. ↑ Лысенко А. (2008). Во главе повстанческих масс: атаман Никифор Григорьев. Сайт Херсонский анархист. Процитовано 2 січня 2014. 
  5. Сайт историка Сергея Владимировича Волкова. Белое движение в России: организационная структура. Крымско-Азовский корпус.
  6. Сайт историка Сергея Владимировича Волкова. Белое движение в России: организационная структура. Крымско-Азовская Добровольческая армия.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "autogenerated1", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "autogenerated53", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Література ред.

  • Я. Тинченко . Українські Збройні сили. До: Темпора, 2009. С. 246.
  • Субтельний Про . Історія України. Київ. Лебідь. 1993. 720 с.(укр. Субтельний О. Історія України. Київ. Лібідь. 1993. 720 с.)
  • Філатьєв . Антонов-Овсієнко . Записки про громадянську війну . Москва, 1994. Т.4. С.190-191.
  • Савченко В. А. Дванадцять воєн за Україну. — Харків: Фоліо, 2006. (militera.lib.ru/h/savchenko_va/index.html)
  • Савченко В. А. Дванадцять воєн за Україну. — Харків: Фоліо, 2006. Глава четверта. Військовий конфлікт у Північному Причорномор'ї. Війна українських повстанських військ проти військ Антанти та білогвардійців (лютий — квітень 1919).
  • Савченко В. А. Дванадцять воєн за Україну. — Харків: Фоліо, 2006. Глава дев'ята. Війна білогвардійців проти армії УНР та махновців (грудень 1918 — січень 1920). Перші зіткнення.
  • Жигалов І. Дибенко. Життя чудових людей. Серія біографій Випуск 18. М., «Молода гвардія». 1983.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hersonska diviziya H d UNR z yednannya armiyi Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki pid chas sho diyalo na teritoriyi Hersonskoyi guberniyi Hersonska diviziya Zmist 1 Peredistoriya 2 Istoriya 3 Povne najmenuvannya 4 Pidporyadkuvannya 5 Komanduvannya 6 Sklad 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaPeredistoriya red U seredini listopada 1918 roku v Ukrayini rozgornuvsya antigetmanskij zakolot na choli z Direktoriyeyu UNR Zakolot pidtrimali chislenni povstanski zagoni ta vijska Ukrayinskoyi derzhavi sho perejshli na bik Direktoriyi 1 2 Povstanskij otaman Grigor yev centr jogo vplivu perebuvav u s Verblyuzhka Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi skoristavshis ciyeyu situaciyeyu aktivizuvav svoyi diyi Nevdovolennya selyan politichnoyu ta ekonomichnoyu diyalnistyu uryadu Ukrayinskoyi derzhavi bulo nastilki silnim sho voni masovo priyednuvalisya do Grigor yeva sho u svoyu chergu dozvolilo jomu shvidko vzyati pid kontrol bilshu chastinu teritoriyi Hersonskoyi ta Katerinoslavskoyi gubernij 1 Istoriya red Na pochatku grudnya 1918 roku Grigor yev vidbiv u getmanskih vijsk povitove misto Oleksandriyu Oleksandrijskij povit Hersonskoyi guberniyi ta povidomiv Golovnogo otamana vijsk UNR S Petlyuru pro viznannya Direktoriyi UNR ta pidporyadkuvannya yij svoyih zagoniv Nezabarom za rishennyam Petlyuri povstanski zagoni Grigor yeva stali imenuvatisya Hersonskoyu diviziyeyu ta uvijshli do skladu Pivdennoyi grupi vijsk armiyi UNR pid komanduvannyam generala O Grekova Diviziya na 80 skladalasya z kolishnih soldativ Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi perevazhno selyanskogo stanu dobre navchenih i yaki mayut bojovij dosvid Pershoyi svitovoyi vijni 1 3 Pri comu nezvazhayuchi na revolyucijnij pidjom ta entuziazm povstanskih zagoniv u boyah voni ne mali chitkoyi politichnoyi platformi meti ta strategiyi i tomu buli vkraj nestijkimi u moralno politichnomu vidnoshenni zdatnimi pidpadati pid bud yakij vpliv 4 Otrimavshi nakaz ovoloditi Mikolayevom 10 grudnya grigor yivci visunulisya u napryamku mista i rozbivshi nevelikij nimeckij zagin zahopili zamisku stanciyu Vodopij Grigor yev pred yaviv nachalniku nimeckogo garnizonu ultimatum zazhadavshi sklasti zbroyu 13 grudnya nimecki vijska zdali Mikolayiv i grigorivci bezpereshkodno uvijshli do mista U misti utverdilosya bagatovladdya otamana Grigor yeva miskoyi dumi ta nimeckoyi soldatskoyi Radi Na rejdi Mikolayeva stoyali anglijski vijskovi korabli gotovi vtrutitisya u podiyi 3 25 grudnya za nakazom komanduvannya soyuznih vijsk Antanti nimecki chastini sho zalishalisya u Mikolayevi vibili grigorivciv iz mista Yihni diyi pidtrimuvalisya druzhinoyu rosijskih dobrovolciv oficeriv ta artileriyeyu anglijskogo krejsera Konsarberi 31 grudnya Grigor yev znovu z yavivsya bilya Mikolayeva prichomu pislya chergovogo ultimatumu nimecki vijska znovu pustili grigorivciv do mista U ci zh dni Grigor yev zajnyav Znam yanku ta Dolinsku naseleni punkti Hersonskoyi guberniyi 1 3 1919 rikNa pochatku sichnya komanduvannya armiyi UNR doruchilo Grigor yevu silami diviziyi utrimuvati dilyanku frontu v 120 km i provesti nastup na Herson de trimali oboronu chastini Krimsko Azovskogo korpusu Dobrovolchoyi armiyi 1 3 5 10 sichnya pislya zavzyatih desyatidennih boyiv iz zastosuvannyam artileriyi komendant Hersona polkovnik Zinkevich otrimav vid otamana Grigor yeva ultimativnu vimogu zdati misto i cherez nechislennist oboronyayuchih zmushenij buv vikonati jogo 1 Vnaslidok zapeklih boyiv grigorivci zahopili takozh Oleshki povitove misto Dniprovskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi Formalno rajon Herson Mikolayiv buv ogoloshenij teritoriyeyu UNR ale realna vlada perebuvala v rukah otamana Grigor yeva yakij vstanoviv tut svoyu diktaturu Vidchuvshi sebe velikoyu politichnoyu figuroyu Grigor yev zazhadav vid Direktoriyi pripiniti bud yaki peregovori z krayinami Antanti ta rozpochati proti interventiv vijnu za Prichornomor ya 3 Uryad Direktoriyi priznachiv Grigor yeva komisarom Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi ta nadav jomu pochesne zvannya otamana povstanciv Hersonshini ta Tavriyi 1 Tim chasom komanduvannya francuzkih vijsk zazhadalo vid vijsk UNR rozblokuvati rajon navkolo Odesi ta vidijti na liniyu Tiraspil Birzula Voznesensk Mikolayiv Herson zvilnivshi dlya francuzkih vijsk vijskovo gospodarskij placdarm zdatnij progoduvati pivmiljonne naselennya Odesi ta 50 tisyachne ugrupovannya Antanti Direktoriya bula zmushena vikonati cyu vimogu yak neobhidnu umovu dlya pochatku peregovoriv pro soyuz iz Antantoyu 3 21 sichnya otrimavshi vid Direktoriyi zgodu na rozshirennya kontrolovanoyi zoni francuzki ta grecki vijska pochali zajmati zaznacheni teritoriyi visadzhuyuchi morski desanti ta prosuvayuchis zalizniceyu u napryamku Hersona ta Birzuli U rajoni girla Dnipra soyuzniki poyednalisya z vijskami bilogvardijskoyi Krimsko Azovskoyi armiyi sformovanoyi na bazi Krimsko Azovskogo korpusu 6 Postupki interventam z boku Direktoriyi postavili otamana Grigor yeva yakij vvazhav sebe odnoosibnim gospodarem rajonu Mikolayiv Herson u skladne stanovishe i priveli do jogo perehodu na bik Chervonoyi armiyi vzhe cherez tizhden pislya pochatku prosuvannya interventiv na shid 3 25 sichnya francuzki grecki ta anglijski vijska visadilisya u Mikolayevi 29 30 sichnya u Hersoni Vstupivshi z nimi u zbrojni sutichki vsuperech vkazivkam Petlyuri Direktoriyi Radi ministriv UNR Grigor yev faktichno postaviv sebe poza armiyeyu UNR Ne mayuchi zmogi samostijno protistoyati nastannyu Antanti Grigor yev virishiv perejti na bik Chervonoyi armiyi 1 lyutogo Grigor yev vstupiv u peregovori iz radyanskim komanduvannyam zayavivshi sho vede peregovori vid imeni borotbistskogo Centrrevkomu Grigor yev zayaviv sho u jogo rozporyadzhenni perebuvaye dvadcyat partizanskih zagoniv gotovih borotisya z petlyurivcyami bilogvardijcyami nimcyami ta interventami Otaman takozh mav telefonnu rozmovu z komanduvachem radyanskogo Ukrayinskogo frontu V Antonovim Ovsiyenkom viklavshi svoyi umovi ukladannya vijskovogo soyuzu z bilshovikami Ukrayinske radyanske komanduvannya zayavilo sho v ugodu z otamanom Grigor yevim vona mozhe vstupiti lishe za umovi bezzaperechnogo viznannya nim Radyanskoyi vladi v Ukrayini v osobi uryadu Radyanskoyi Ukrayini ta povnogo pidporyadkuvannya komanduvannyu Chervonoyi armiyi U hodi peregovoriv Grigor yev pogodivsya pidkoritisya zagalnomu komanduvannyu a takozh viznati Radu narodnih komisariv URSR tim samim vin faktichno zrikavsya borotbistskogo Centrrevkomu 4 2 lyutogo uryad Radyanskoyi Ukrayini povidomiv golovu RNK RRFSR V Leninu pro priyednannya zagoniv Grigor yeva do Chervonoyi armiyi 3 U drugij polovini lyutogo osobovij sklad Hersonskoyi diviziyi armiyi UNR bulo pereformovano za shtatami Chervonoyi armiyi do 1 yi brigadi 1 yi Zadniprovskoyi Ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi Ukrayinskogo frontu Brigadi bulo postavleno zavdannya trimati front na pivnich vid liniyi Voznesensk Oleshki Nikopol Apostolove Krivij Rig strimuyuchi prosuvannya vijsk Antanti i ne dopuskayuchi yih ob yednannya z rosijskimi bilogvardijcyami sho nastupali z Pivnichnoyi Tavriyi 3 Pislya perehodu diviziyi Grigor yeva na bik Chervonoyi armiyi bilshist vijskovosluzhbovciv 6 yi pihotnoyi diviziyi 3 go Hersonskogo korpusu UNR opinilasya na pidkontrolnij jomu teritoriyi i nezabarom vlilasya do skladu teper uzhe chervonih vijsk Grigor yeva Vijskovosluzhbovci yaki pobazhali zalishitisya v armiyi UNR jshli na zahid U kvitni 1919 roku 1 yu Zadniprovsku brigadu bulo rozgornuto do 6 yi Ukrayinskoyi radyanskoyi strileckoyi diviziyi Na posadi kombriga a potim nachdiva zalishavsya otaman Grigor yev na posadi nachalnika shtabu otaman Yu Tyutyunnik Povne najmenuvannya red Hersonska povstanska diviziya 3 Pidporyadkuvannya red Pochatok grudnya 1918 roku Pivdenna grupa vijsk armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Komanduvannya red Nachalnik diviziyi otaman N Grigor yev pochatok grudnya 1918 pochatok lyutogo 1919 r 1 Grigor yev N A shtabs kapitan Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi polkovnik armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1917 1918 chlen Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv piznishe chlen Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv borotbistiv U 1918 odin iz organizatoriv povstanskoyi vijni proti avstro nimeckih vijsk ta armiyi Ukrayinskoyi derzhavi v Yelisavetgradskomu poviti Hersonskoyi guberniyi Z pochatku grudnya 1918 roku po sichen 1919 roku nachalnik Hersonskoyi diviziyi UNR Z lyutogo 1919 komandir 1 yi Zadniprovskoyi brigadi 1 yi Zadniprovskoyi Ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi z kvitnya 1919 pochdiv 6 yi Ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi v travni 1919 pidnyav povstannya proti bilshovickoyi vladi v Ukrayini Pislya pridushennya povstannya bulo vbito vnaslidok konfliktu z kerivnictvom mahnovskogo ruhu Sklad red Na pochatok grudnya 1918 Upravlinnya diviziyi 1 j pihotnij polk 1 2 j pihotnij polk 1 3 j pihotnij polk 1 4 j pihotnij polk 1 Kinnij polk 1 1 a artbatareya polovih garmat 1 2 a artbatareya polovih garmat 1 Div takozh red Rosijska imperatorska armiya Revolyuciya ta Gromadyanska vijna v Ukrayini 3 j Odeskij korpus Ukrayinskoyi derzhavi 8 j Katerinoslavskij korpus Ukrayinskoyi derzhavi Brigada morskoyi pihoti Ukrayinskoyi derzhavi Formuvannya Vijskova chastina PidrozdilPrimitki red a b v g d e zh i k l m n p r s Lisenko A Vo glave povstancheskih mass Ataman Nikifor Grigorev Subtelnyj O Istoriya Ukrainy Kiev Lebed 1993 720 s a b v g d e zh i k l Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Harkov Folio 2006 Glava chetvyortaya Voennyj konflikt v Severnom Prichernomore Vojna ukrainskih povstancheskih vojsk protiv vojsk Antanty i belogvardejcev fevral aprel 1919 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva autogenerated12 viznachena kilka raziv z riznim vmistom a b Lysenko A 2008 Vo glave povstancheskih mass ataman Nikifor Grigorev Sajt Hersonskij anarhist Procitovano 2 sichnya 2014 Sajt istorika Sergeya Vladimirovicha Volkova Beloe dvizhenie v Rossii organizacionnaya struktura Krymsko Azovskij korpus Sajt istorika Sergeya Vladimirovicha Volkova Beloe dvizhenie v Rossii organizacionnaya struktura Krymsko Azovskaya Dobrovolcheskaya armiya Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu autogenerated1 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu autogenerated53 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Literatura red Ya Tinchenko Ukrayinski Zbrojni sili Do Tempora 2009 S 246 Subtelnij Pro Istoriya Ukrayini Kiyiv Lebid 1993 720 s ukr Subtelnij O Istoriya Ukrayini Kiyiv Libid 1993 720 s Filatyev Antonov Ovsiyenko Zapiski pro gromadyansku vijnu Moskva 1994 T 4 S 190 191 Grekiv Oleksandr Petrovich Biografiya Savchenko V A Dvanadcyat voyen za Ukrayinu Harkiv Folio 2006 militera lib ru h savchenko va index html Savchenko V A Dvanadcyat voyen za Ukrayinu Harkiv Folio 2006 Glava chetverta Vijskovij konflikt u Pivnichnomu Prichornomor yi Vijna ukrayinskih povstanskih vijsk proti vijsk Antanti ta bilogvardijciv lyutij kviten 1919 Savchenko V A Dvanadcyat voyen za Ukrayinu Harkiv Folio 2006 Glava dev yata Vijna bilogvardijciv proti armiyi UNR ta mahnovciv gruden 1918 sichen 1920 Pershi zitknennya Zhigalov I Dibenko Zhittya chudovih lyudej Seriya biografij Vipusk 18 M Moloda gvardiya 1983 Posilannya red Lisenka O Na choli povstanskih mas Otaman Nikifor Grigor yev Sajt istorika Sergiya Volodimirovicha Volkova Bilij ruh u Rosiyi organizacijna struktura Katerinoslavskij pohid Sajt Treba znati Rosijska armiya u Pershij svitovij vijni Rosijska armiya u Velikij vijni Kartoteka proektu Filatyev Dmitro Volodimirovich Sajt istorika Sergiya Volodimirovicha Volkova Bilij ruh u Rosiyi organizacijna struktura Krimsko Azovskij korpus Sajt istorika Sergiya Volodimirovicha Volkova Bilij ruh u Rosiyi organizacijna struktura Krimsko Azovska Dobrovolcha armiya Sajt istorika Sergiya Volodimirovicha Volkova Bilij ruh u Rosiyi organizacijna struktura Zbrojni sili Pivdnya Rosiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hersonska diviziya amp oldid 39615354