www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гейман Штейнталь нім Heymann Steinthal 16 05 1823 Гребціг Німеччина 14 05 1899 Берлін німецький філософ психолог і мовоз

Гейман Штейнталь

Гейман Штейнталь (нім. Heymann Steinthal) (16.05.1823, Гребціг, Німеччина - 14.05.1899, Берлін) — німецький філософ, психолог і мовознавець.

Гейман Штейнталь
нім. Heymann Steinthal
Псевдо Heymann, Heinemann, Hermann і Heinrich
Народився 16 травня 1823(1823-05-16)[…]
Gröbzigd, Зюдліхес-Ангальт, Ангальт-Біттерфельд, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер 14 березня 1899(1899-03-14)[…] (75 років)
Берлін, Німецька імперія
Поховання
Єврейське кладовище Васензе : 

Країна  Герцогство Ангальт
Діяльність філолог, викладач університету, психолог, мовознавець
Галузь мовознавство і volkerpsychologied
Alma mater HU Berlin
Вчителі Август Бьок
Відомі учні Герман Пауль
Знання мов німецька
Заклад Університет Фрідріха-Вільгельма[d], Вища школа іудаїстикиd і HU Berlin
Нагороди

Volney Prized (1851)

Volney Prized (1854)

Гейман Штейнталь

Вивчав філософію і філологію в Берлінському університеті, в ньому ж в 1850 р отримав звання приват-доцента філології та міфології.

Був учнем Вільгельма фон Гумбольдта, чиї Праці з мовознавства він видав в 1884 р З 1852 р по 1855 р Штейнталь знаходився в Парижі, де вивчав китайську мову, а в 1863 році він був прийнятий на посаду асистента професора в той же Берлінський університет; з 1872 р також був приват-доцентом критичної історії Старого Завіту і релігійної філософії у Вищій школі іудаїзму (нім. Hochschule für die Wissenschaft des Judenthums).

Штейнталь був одним з директорів (з 1883 р) німецько-ізраїльського союзу громад (Deutsch-Israelitische Gemeindebund).

Засновник психологічного напряму в мовознавстві (лінгвістичного психологізму). Співзасновник психології народів. Професор (1863 р). У своїх наукових роботах підкреслював соціальну природу мови і те, що мова є однією з основних форм вираження духу народу. Спільно з М. Лацарусом організував і видавав журнал «Психологія народів і мовознавство» (Zeitschrift für Völkerpsychologie und Sprachwissenschaft)(1859-1890 рр.), в якому викладав ідеї про те, що головною силою історії є «дух цілого» (дух народу). Сформулював проблему і поставив задачу психологічного пізнання сутності народного духу і законів духовної діяльності народу. Вважав, що «дух цілого» проявляється в різних формах продуктів культури: мові, звичаях, мистецтві, міфах, релігії і т.д., які підлягають відповідним дослідженням. Ці ідеї отримали значну популярність і вплинули на розвиток, кваліфікації та інтерпретації психології народів і психології мас.

Основні роботи ред.

  • Die Sprachwissenschaft W. von Humboldts und die Hegel’sche Philosophie. — Берлін, 1848.
  • Klassifikation der Sprachen, dargestellt als die Entwickelung der Sprachidee — Берлін, 1850. Перевидання 1860 р.: Charakteristik der Hauptsächlichre як 2-й том Abriss der Sprachwissenschaft.
  • Der Ursprung der Sprache im Zusammenhang mit den Letzten Fragen Alles Wissens — Берлін, 1851. Перевидання в 1888 г.
  • Die Entwickelung der Schrift. — Берлін, 1852.
  • Grammatik, Logik, Psychologie: Ihre Prinzipien und Ihre Verhältniss zu Einander. — Берлін, 1855.
  • Geschichte der Sprachwissenschaft bei den Griechen und Römern. — Берлін, 1863.
  • Philologie, Geschichte und Psychologie in Ihren Gegenseitigen Beziehungen. — Берлін, 1864.
  • Die Mande-Negersprachen, Psychologisch und Phonetisch Betrachtet. — Берлін, 1867.
  • Abriss der Sprachwissenschaft (том I: Einleitung in die Psychologie und Sprachwissenschaft). — Берлін, 1871.
  • Allgemeine Ethik.— Берлін, 1885.
  • Zu Bibel und Religionsphilosophie. — Берлін, 1890.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118617583 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. ↑ Штейнталь Хейман // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Література ред.

  • Bibliography: H. S. Morais, Eminent Israelites of the Nineteenth Century, Philadelphia, 1880, pp. 233-335;
  • Brockhaus Konversations-Lexikon;
  • Штейнталь, Гейманн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Allg. Zeit. des Jud., March 17 and 24, 1899;
  • Ost und West, July, 1903;
  • Th. Achelis, Heyman Steinthal, Hamburg, 1898 (in Holtzendorff-Virchow's Sammlung Gemeinverständlich-Wissenschaftlicher Vorträge).
  • JewishEncyclopedia [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gejman Shtejntal nim Heymann Steinthal 16 05 1823 Grebcig Nimechchina 14 05 1899 Berlin nimeckij filosof psiholog i movoznavec Gejman Shtejntalnim Heymann SteinthalPsevdo Heymann Heinemann Hermann i HeinrichNarodivsya 16 travnya 1823 1823 05 16 1 2 Grobzigd Zyudlihes Angalt Angalt Bitterfeld Saksoniya Angalt Nimechchina 4 Pomer 14 bereznya 1899 1899 03 14 1 2 75 rokiv Berlin Nimecka imperiya 4 Pohovannya Yevrejske kladovishe Vasenze Krayina Gercogstvo AngaltDiyalnist filolog vikladach universitetu psiholog movoznavecGaluz movoznavstvo i volkerpsychologiedAlma mater HU BerlinVchiteli Avgust BokVidomi uchni German PaulZnannya mov nimecka 2 5 Zaklad Universitet Fridriha Vilgelma d Visha shkola iudayistikid i HU BerlinNagorodi Volney Prized 1851 Volney Prized 1854 Mediafajli u VikishovishiGejman ShtejntalVivchav filosofiyu i filologiyu v Berlinskomu universiteti v nomu zh v 1850 r otrimav zvannya privat docenta filologiyi ta mifologiyi Buv uchnem Vilgelma fon Gumboldta chiyi Praci z movoznavstva vin vidav v 1884 r Z 1852 r po 1855 r Shtejntal znahodivsya v Parizhi de vivchav kitajsku movu a v 1863 roci vin buv prijnyatij na posadu asistenta profesora v toj zhe Berlinskij universitet z 1872 r takozh buv privat docentom kritichnoyi istoriyi Starogo Zavitu i religijnoyi filosofiyi u Vishij shkoli iudayizmu nim Hochschule fur die Wissenschaft des Judenthums Shtejntal buv odnim z direktoriv z 1883 r nimecko izrayilskogo soyuzu gromad Deutsch Israelitische Gemeindebund Zasnovnik psihologichnogo napryamu v movoznavstvi lingvistichnogo psihologizmu Spivzasnovnik psihologiyi narodiv Profesor 1863 r U svoyih naukovih robotah pidkreslyuvav socialnu prirodu movi i te sho mova ye odniyeyu z osnovnih form virazhennya duhu narodu Spilno z M Lacarusom organizuvav i vidavav zhurnal Psihologiya narodiv i movoznavstvo Zeitschrift fur Volkerpsychologie und Sprachwissenschaft 1859 1890 rr v yakomu vikladav ideyi pro te sho golovnoyu siloyu istoriyi ye duh cilogo duh narodu Sformulyuvav problemu i postaviv zadachu psihologichnogo piznannya sutnosti narodnogo duhu i zakoniv duhovnoyi diyalnosti narodu Vvazhav sho duh cilogo proyavlyayetsya v riznih formah produktiv kulturi movi zvichayah mistectvi mifah religiyi i t d yaki pidlyagayut vidpovidnim doslidzhennyam Ci ideyi otrimali znachnu populyarnist i vplinuli na rozvitok kvalifikaciyi ta interpretaciyi psihologiyi narodiv i psihologiyi mas Zmist 1 Osnovni roboti 2 Primitki 3 Literatura 4 PosilannyaOsnovni roboti red Die Sprachwissenschaft W von Humboldts und die Hegel sche Philosophie Berlin 1848 Klassifikation der Sprachen dargestellt als die Entwickelung der Sprachidee Berlin 1850 Perevidannya 1860 r Charakteristik der Hauptsachlichre yak 2 j tom Abriss der Sprachwissenschaft Der Ursprung der Sprache im Zusammenhang mit den Letzten Fragen Alles Wissens Berlin 1851 Perevidannya v 1888 g Die Entwickelung der Schrift Berlin 1852 Grammatik Logik Psychologie Ihre Prinzipien und Ihre Verhaltniss zu Einander Berlin 1855 Geschichte der Sprachwissenschaft bei den Griechen und Romern Berlin 1863 Philologie Geschichte und Psychologie in Ihren Gegenseitigen Beziehungen Berlin 1864 Die Mande Negersprachen Psychologisch und Phonetisch Betrachtet Berlin 1867 Abriss der Sprachwissenschaft tom I Einleitung in die Psychologie und Sprachwissenschaft Berlin 1871 Allgemeine Ethik Berlin 1885 Zu Bibel und Religionsphilosophie Berlin 1890 Primitki red a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 118617583 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v g Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Shtejntal Hejman Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CONOR Sl d Track Q16744133Literatura red Bibliography H S Morais Eminent Israelites of the Nineteenth Century Philadelphia 1880 pp 233 335 Brockhaus Konversations Lexikon Shtejntal Gejmann Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Allg Zeit des Jud March 17 and 24 1899 Ost und West July 1903 Th Achelis Heyman Steinthal Hamburg 1898 in Holtzendorff Virchow s Sammlung Gemeinverstandlich Wissenschaftlicher Vortrage JewishEncyclopedia Arhivovano 28 chervnya 2011 u Wayback Machine Posilannya red Shtejntal Gejman Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 549 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gejman Shtejntal amp oldid 36118903