www.wikidata.uk-ua.nina.az

Харітонов Євген Володимирович Ukrcenter Примітки Євген ХарітоновЕвгений ХаритоновНародився 11 червня 1941 1941 06 11 Нов

Харітонов Євген Володимирович

Євген Харітонов
Евгений Харитонов
Народився 11 червня 1941(1941-06-11)
Новосибірськ
Помер 29 червня 1981(1981-06-29) (40 років)
Москва
·інфаркт міокарда
Поховання Новосибірськ
Громадянство  СРСР
Діяльність поет, актор, кінорежисер, письменник
Сфера роботи поезія, література і кінорежисураd
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Мова творів російська
Напрямок письменник, режисер, поет, викладач
Жанр вірші, есеї, драми
Magnum opus «Під домашнім арештом» (1981)
Премії Лауреат премії Андрія Білого (1981)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харитонов.

Євге́н Володи́мирович Харіто́нов (рос. Евге́ний Влади́мирович Харито́нов, 11 червня 1941, Новосибірськ — 29 червня 1981, Москва) — російський поет, прозаїк, драматург та режисер пантоміми, який майже не публікувався за життя. Лауреат премії Андрія Білого (1981, посмертно).

Життєпис ред.

Навчався у ВДІКу на акторському відділенні. Деякий час працював актором, а згодом вступив до аспірантури на факультет кінознавства. У 1972 році захистив кандидатську дисертацію по пантомімі. Того ж року поставив виставу «Зачарований острів» у Московському театрі міміки та жесту. Керував студією пантоміми «Школа нетрадиційної сценічної поведінки» в домі культури «Москворіччя». Харітонов був режисером музичної групи «Останній шанс», після одного з виступів якої познайомився з письменником Василем Аксьоновим. Викладав на кафедрі психології МДУ.

Навесні 1980 року у Москві було створено неофіційний письменницький Клуб Белетристів, до складу якого увійшли Філіпп Берман, Миколай Клімонтович, Євген Козловський, Володимир Кормер, Євген Попов, Дмитро Прігов та Євген Харітонов. Восени вони підготували альманах «Каталог», який через два роки було опубліковано видавництвом «Ardis» у США. В той день, коли вже готовий альманах збиралися передати Генріху Беллю, Філіппа Бермана заарештували. Згодом його змусили покинути СРСР. Євген Козловський був заарештований вже в 1982 році. Коли до Харітонова прийшли слідчі, в нього стався серцевий напад. Після цього він написав есей «Сльози на квітах».

За два дні до смерті Харітонов попросив передати віддруковане зібрання своїх творів «Під домашнім арештом» та особистого листа письменнику Василію Аксьонову, який емігрував до США за рік до цього. В цьому листі він просив Аксьонова показати збірку американському славісту, професору та головному редактору видавництва «Ardis» Карлу Профферу або письменнику Юзу Алешковському, з проханням посприяти репринтному виданню творів. Твори Харітонова передавав на Захід Володимир Висоцький, з яким він був добре знайомий.

Харітонов помер від інфаркту, 29 червня 1981 року, коли йшов Пушкінською вулицею до Ботанічного саду на зустріч з поеткою Тетяною Щербіною. Він збирався показати їй свою п'єсу «Дзинь», яку щойно встиг забрати в друкарки. Похований у Новосибірську.

Літературна творчість та впливи ред.

Майже не публікувався за життя, його переклади з німецької поезії, в тому числі Інґеборґ Бахман, надрукували тільки у журналі «Бронзова доба», що виходив у Австрії, а інші твори — в літературному випуску журналу «А-Я» (Париж) та в альманасі «Каталог» у видавництві «Ardis» (США). Частина текстів поширювалася у самвидаві, зокрема у журналах «Часы» (оповідання «Духовка», видане у 1979 році), «Обводный канал», «37», «Митин журнал» та «Грааль».

У 1980 році Харітонов написав антиутопію «Зрада-80», де певною мірою передбачив процеси та події, які сталися десять років потому. Публікації «Зради-80» у «Літературній газеті» посприяв Олег Дарк. У 1988 році журнал «Мистецтво кіно» (Искусство кино) надрукував його п'єсу «Дзинь» (1981), що була написана за мотивами казки В. Ф. Одоєвського «Місто у табакерці». Згодом першу виставу за цією п'єсою поставив Євген Марчеллі.

На початку 1990-х років було видано повне зібрання творів Харітонова у двох томах за редакцією Ярослава Могутіна («Сльози на квітах», 1993), перший том якого був згодом перевиданий з передмовою Глєба Морєва («Під домашнім арештом», 2005), а у другому були видані спогади про Харітонова Василя Аксьонова, Дмитра Прігова, Сергія Соловьева, Романа Виктюка, Єфима Шифрина та інших. Після цього були видані переклади німецькою (який зробила славіст Габриелє Лойпольд) та англійською мовою у видавництвах «Rowohlt Berlin» та «Serpent's Tail».

Харітонов написав частину сценарію фільму Рустама Хамдамова «Несподівані радощі» (рос. «Нечаянные радости», 1972—1974).

Серед літературних вподобань Харітонова називають Костянтина Вагінова, Андрія Єгунова, Леоніда Добичіна, Василя Розанова та Джеймса Джойса. До його літературного кола належали новосибірські поети Іван Овчинніков, Анатолій Маковський, Олександр Денисенко та письменниця Ніна Садур.

Погляди на театр: пантоміма ред.

Популярність пантоміми у СРСР зросла після гастролів французького міма Марселя Марсо та, пізніше, вистав Гедрюса Мацкявичюса. Свою дисертацію на тему «Пантоміма в навчанні кіноактера» Харітонов підготував під керівництвом Михайла Ромма на кафедрі режисури та акторської майстерності у ВДІК та захистив у 1972 році. В ній він критично поставився до пантоміми у виконанні Марселя Марсо через те, що «філософська», «поетична», або «алегорична», пантоміма стають мовою для передачі значень та є найнижчим ступенем аналітичного пізнання. Ідеї, які зображуються у таких пантомімах, можуть існувати лише в певному полі дискурсивності — системі філософських понять, а отже мистецтво втрачає свою безпосередню естетичну цінність та стає способом ілюстрування ідей, що не може бути названо артистичною діяльністю як такою. У пантомімі Марсо «Юність-зрілість-старість-смерть», в якій актор наприкінці вистави займає ту ж саму позу, що і на початку, можна впізнати ідею про плинність людського існування, але Харітонов наголошує на тому, що такі загальні ідеї можуть бути заперечені іншим зображенням цієї ж теми.

Харітонов розглядає два типи ігрового жесту: 1) жест-знак, як жестикуляція, метою якої є пояснення дійсності (Дені Дідро, Бертольд Брехт), та 2) жест-вчинок, який може бути і мовленнєвим актом, що провокується самою ситуацією на знімальному майданчику (Костянтин Станіславський). Жест-знак виконує комунікативну функцію, тоді як жест-вчинок відсилає до безпосередньості почуття. Для Харітонова ілюстрацією цього другого типу жесту стає театр Кабукі та Пекінська опера, де незвичайність поз, гриму та костюмів розглядається не як умовність у зображенні, але як умова самого почуття. З розрізненням двох типів жестів Харітонов пов'язує і розрізнення між літературністю та не-літературністю вистави, а також каже про неспростовність предметної мови дій та відповідей.

Приміром, неможливо спростувати прохід персонажів Кабукі по ханаміті — дорозі квітів, — або те, як вмирає Уланова у «Бахчисарайському фонтані», оскільки тут нема чого спростовувати: персонажи неспростовно йдуть дорогою квітів, не намагаючись зобразити якусь ідею про сутність ходіння; героїня неспростовно сповзає на підлогу, намагаючись втриматися за колону, але вона не ілюструє своїми діями якусь ідею про сутність вмирання.
Оригінальний текст (рос.)
Опровергнуть, например, проход персонажей Кабуки по ханамити — дороге цветов, — или то, как умирает Уланова в «Бахчисарайском фонтане», нельзя, поскольку опровергать здесь нечего: персонажи неопровержимо идут по дороге цветов, не изображая этим некоей мысли о сущности хождения; героиня неопровержимо соскальзывает на пол, пытаясь удержаться за колонну, не изображая посредством своих действий некоей мысли о сущности умирания.

Харітонов іронічно пропонує «спростувати» іншу пантоміму Марсо — «Лабіринт», де трагічний персонаж у циліндрі і з квіткою у петлиці, який втілює ідею «маленької людини», намагається пробитися через оточуючу його стіну, але коли знаходить вихід, виявляється, що за першою стіною постає друга. Він висловлює припущення, що кожну філософсько-поетичну інтерпретацію можна замінити іншою та викласти її в популярній пантомімічній формі — додати сцену, де «маленька людина» побачить крізь стіну «дорогу квітів», якою йдуть персонажі Кабукі, та де вмирає героїня «Бахчисарайського фонтану», але не зможе вийти туди, оскільки бажання виготовляти ілюстрації до філософсько-поетичних роздумів не є артистичним.

Розглядаючи елементи пантоміми у німому кіно, Харітонов зазначає, що вони є пластичними подіями, що об'єднуються у синтагматичні ланцюжки, тобто кадр є лексичною одиницею кінематографічної мови, тоді як синтаксис виникає за умови їх монтажного поєднання або руху камери. Жест-подія є афектованим рухом актора, таким чином його гра стає його безпосереднім існуванням в умовах мови мистецтва, а не використанням мови як системи знаків. Саме поезія тілесної практики дозволяє говорити про можливість співпереживання як розділення афективності глядачем. Парадигмою є розташування акторів на сцені відносно один до одного. Розглядаючи несимволічну мову дії та акторської гри, Харітонов звертає увагу на те, що для персонажів пластичної п'єси мовою як засобом комункації стають тілесні дії та реакції на дії інших. Таким чином мова чуттєвого, або предметного, рівня свідомості відсилає до простого руху матеріальних об'єктів відносно один до одного.

В цієї мови предметного світу є два моменти, що споріднюють її з будь-якою іншою мовою — прийняття повідомлення та відповідь на нього. Харітонов наводить приклад з оповідання Костянтина Носілова «Театр у вогулів», про яке розповів Льву Толстому А. П. Чехов. В цьому оповіданні описується пантоміма про мисливця, який полює на двох оленів — самку-оленя та її дитинча. За Харітоновим, якщо розглянути поведінку мисливця під кутом первинної несимволічної мови дій, де прийняти повідомлення означає відчути на собі чийсь вплив, а відповісти — продукувати дію, можна говорити про те, що прийняттям повідомлення є сприйняття оленів, а відповіддю — наступні дії мисливця, саме полювання. Таким чином, пантоміма завершується там, де завершується «відповідь» і полювальник схоляється над підстреленим оленем. На рівні первинної мови чуттєвих дій не розпочати спілкування, а отже — діяти, означає, що суб'єкт перебуває у несвідомому стані. Момент відчуття впливу залишається невидимим через те, що глядач може побачити лише дії, які є метафоричною відповіддю на цей вплив. Метафора дій мисливця формується у наближенні до об'єкту, тоді як метафора дій оленів полягає в спробі уникнути об'єкту. Такий жест-дія, на відміну від жесту-поняття, не є повідомленням якогось значення, але радше безпосереднім жестом почуття, що вимагає публічності. Говорячи про жест такого почуття, Харітонов наводить слова Томаса Манна: «Почуття за самою своєю природою не хоче бути втаємниченим».

Наприкінці дисертаційного дослідження Харітонов наводить приклади своїх пантомім: «Мавпа та змії», «Прощання з Каліостро», «Повітроплавці: туди і звідти», «Лівша», «Коханий на блюдечку», «Циклон та Циклоп», «Вибір», «Пальмова мелодрама».

Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ Поверх барьеров с Дмитрием Волчеком. В двойном подполье. // Радио Свобода. — 2011. — 8 червня. з джерела 26 березня 2012. Процитовано 29-03-2012.(рос.)
  3. Харитонов Е. Письмо к Василию Аксенову // OpenSpace.ru. — 2011. — 22 червня. Процитовано 29-03-2012.(рос.)
  4. Фёдор Павлов-Андреевич. Непечатный писатель незаметно вошел в печатную литературу // Газета «Коммерсантъ». — 1993. — Вип. 192 (7 жовтня). Процитовано 29-03-2012.(рос.)
  5. Щербина Татьяна. Нефантазии Евгения Харитонова // OpenSpace.ru. — 2011. — 22 червня. з джерела 22 грудня 2011. Процитовано 29-03-2012.(рос.)
  6. Евгений Харитонов. Слёзы на цветах. — Москва : Глагол, 1993. — Т. 1. — С. 272. — ISBN 5875320052.
  7. Харитонов Евгений. По канве Рустама // Митин журнал. — 1985. — Вип. 5. Процитовано 29-03-2012.(рос.)
  8. Харитонов Е. Пантомима в обучении киноактера. Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения. — Москва, 1972. з джерела 19 березня 2012(рос.)
  9. Толстой Л. Н. Что такое искусство? // Собрание сочинений в 22 т. — Москва : Художественная литература, 1983. — Т. 15. — С. 162.(рос.)

Бібліографія ред.

  • Евгений Харитонов. Пантомима в обучении киноактера. Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения. — М., 1972.(рос.)
  • Евгений Харитонов. Слёзы на цветах. Собр. соч. в 2 т. / Сост. Ярослава Могутина. — Москва: Глагол, 1993. — ISBN 5875320052.(рос.)
  • Евгений Харитонов. Под домашним арестом: собрание произведений / Сост. и прим. Глеба Морева. — Москва: Глагол, 2005. — 558 с.(рос.)
  • Evgenij V. Charitonov; Gabriele Leupold. Unter Hausarrest : ein Kopfkissenbuch. — Berlin: Rowohlt Berlin, 1996. — 379 S. — ISBN 3871340995.(нім.)
  • Evgeniĭ Kharitonov; A.L. Tait. Under house arrest. — London : Serpent's Tail, 1998. — 208 p. — ISBN 1852423552.(англ.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrcenter Primitki Yevgen HaritonovEvgenij HaritonovNarodivsya 11 chervnya 1941 1941 06 11 NovosibirskPomer 29 chervnya 1981 1981 06 29 40 rokiv Moskva infarkt miokardaPohovannya NovosibirskGromadyanstvo SRSRDiyalnist poet aktor kinorezhiser pismennikSfera roboti poeziya 1 literatura 1 i kinorezhisurad 1 Alma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiMova tvoriv rosijskaNapryamok pismennik rezhiser poet vikladachZhanr virshi eseyi dramiMagnum opus Pid domashnim areshtom 1981 Premiyi Laureat premiyi Andriya Bilogo 1981 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Haritonov Yevge n Volodi mirovich Harito nov ros Evge nij Vladi mirovich Harito nov 11 chervnya 1941 Novosibirsk 29 chervnya 1981 Moskva rosijskij poet prozayik dramaturg ta rezhiser pantomimi yakij majzhe ne publikuvavsya za zhittya Laureat premiyi Andriya Bilogo 1981 posmertno Zmist 1 Zhittyepis 2 Literaturna tvorchist ta vplivi 3 Poglyadi na teatr pantomima 4 Primitki 5 Bibliografiya 6 PosilannyaZhittyepis red Navchavsya u VDIKu na aktorskomu viddilenni Deyakij chas pracyuvav aktorom a zgodom vstupiv do aspiranturi na fakultet kinoznavstva U 1972 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu po pantomimi Togo zh roku postaviv vistavu Zacharovanij ostriv u Moskovskomu teatri mimiki ta zhestu Keruvav studiyeyu pantomimi Shkola netradicijnoyi scenichnoyi povedinki v domi kulturi Moskvorichchya Haritonov buv rezhiserom muzichnoyi grupi Ostannij shans pislya odnogo z vistupiv yakoyi poznajomivsya z pismennikom Vasilem Aksonovim Vikladav na kafedri psihologiyi MDU Navesni 1980 roku u Moskvi bulo stvoreno neoficijnij pismennickij Klub Beletristiv do skladu yakogo uvijshli Filipp Berman Mikolaj Klimontovich Yevgen Kozlovskij Volodimir Kormer Yevgen Popov Dmitro Prigov ta Yevgen Haritonov Voseni voni pidgotuvali almanah Katalog yakij cherez dva roki bulo opublikovano vidavnictvom Ardis u SShA V toj den koli vzhe gotovij almanah zbiralisya peredati Genrihu Bellyu Filippa Bermana zaareshtuvali Zgodom jogo zmusili pokinuti SRSR Yevgen Kozlovskij buv zaareshtovanij vzhe v 1982 roci Koli do Haritonova prijshli slidchi v nogo stavsya sercevij napad Pislya cogo vin napisav esej Slozi na kvitah 2 Za dva dni do smerti Haritonov poprosiv peredati viddrukovane zibrannya svoyih tvoriv Pid domashnim areshtom ta osobistogo lista pismenniku Vasiliyu Aksonovu yakij emigruvav do SShA za rik do cogo 3 V comu listi vin prosiv Aksonova pokazati zbirku amerikanskomu slavistu profesoru ta golovnomu redaktoru vidavnictva Ardis Karlu Profferu abo pismenniku Yuzu Aleshkovskomu z prohannyam pospriyati reprintnomu vidannyu tvoriv Tvori Haritonova peredavav na Zahid Volodimir Visockij z yakim vin buv dobre znajomij 2 Haritonov pomer vid infarktu 29 chervnya 1981 roku koli jshov Pushkinskoyu vuliceyu do Botanichnogo sadu na zustrich z poetkoyu Tetyanoyu Sherbinoyu Vin zbiravsya pokazati yij svoyu p yesu Dzin yaku shojno vstig zabrati v drukarki Pohovanij u Novosibirsku Literaturna tvorchist ta vplivi red Majzhe ne publikuvavsya za zhittya jogo perekladi z nimeckoyi poeziyi v tomu chisli Ingeborg Bahman nadrukuvali tilki u zhurnali Bronzova doba sho vihodiv u Avstriyi a inshi tvori v literaturnomu vipusku zhurnalu A Ya Parizh ta v almanasi Katalog u vidavnictvi Ardis SShA 4 Chastina tekstiv poshiryuvalasya u samvidavi zokrema u zhurnalah Chasy opovidannya Duhovka vidane u 1979 roci Obvodnyj kanal 37 Mitin zhurnal ta Graal 5 U 1980 roci Haritonov napisav antiutopiyu Zrada 80 de pevnoyu miroyu peredbachiv procesi ta podiyi yaki stalisya desyat rokiv potomu Publikaciyi Zradi 80 u Literaturnij gazeti pospriyav Oleg Dark U 1988 roci zhurnal Mistectvo kino Iskusstvo kino nadrukuvav jogo p yesu Dzin 1981 sho bula napisana za motivami kazki V F Odoyevskogo Misto u tabakerci Zgodom pershu vistavu za ciyeyu p yesoyu postaviv Yevgen Marchelli Na pochatku 1990 h rokiv bulo vidano povne zibrannya tvoriv Haritonova u dvoh tomah za redakciyeyu Yaroslava Mogutina Slozi na kvitah 1993 pershij tom yakogo buv zgodom perevidanij z peredmovoyu Glyeba Moryeva Pid domashnim areshtom 2005 a u drugomu buli vidani spogadi pro Haritonova Vasilya Aksonova Dmitra Prigova Sergiya Soloveva Romana Viktyuka Yefima Shifrina ta inshih Pislya cogo buli vidani perekladi nimeckoyu yakij zrobila slavist Gabrielye Lojpold ta anglijskoyu movoyu u vidavnictvah Rowohlt Berlin ta Serpent s Tail Haritonov napisav chastinu scenariyu filmu Rustama Hamdamova Nespodivani radoshi ros Nechayannye radosti 1972 1974 6 7 Sered literaturnih vpodoban Haritonova nazivayut Kostyantina Vaginova Andriya Yegunova Leonida Dobichina Vasilya Rozanova ta Dzhejmsa Dzhojsa 2 Do jogo literaturnogo kola nalezhali novosibirski poeti Ivan Ovchinnikov Anatolij Makovskij Oleksandr Denisenko ta pismennicya Nina Sadur Poglyadi na teatr pantomima red Populyarnist pantomimi u SRSR zrosla pislya gastroliv francuzkogo mima Marselya Marso ta piznishe vistav Gedryusa Mackyavichyusa Svoyu disertaciyu na temu Pantomima v navchanni kinoaktera Haritonov pidgotuvav pid kerivnictvom Mihajla Romma na kafedri rezhisuri ta aktorskoyi majsternosti u VDIK ta zahistiv u 1972 roci V nij vin kritichno postavivsya do pantomimi u vikonanni Marselya Marso cherez te sho filosofska poetichna abo alegorichna pantomima stayut movoyu dlya peredachi znachen ta ye najnizhchim stupenem analitichnogo piznannya Ideyi yaki zobrazhuyutsya u takih pantomimah mozhut isnuvati lishe v pevnomu poli diskursivnosti sistemi filosofskih ponyat a otzhe mistectvo vtrachaye svoyu bezposerednyu estetichnu cinnist ta staye sposobom ilyustruvannya idej sho ne mozhe buti nazvano artistichnoyu diyalnistyu yak takoyu U pantomimi Marso Yunist zrilist starist smert v yakij aktor naprikinci vistavi zajmaye tu zh samu pozu sho i na pochatku mozhna vpiznati ideyu pro plinnist lyudskogo isnuvannya ale Haritonov nagoloshuye na tomu sho taki zagalni ideyi mozhut buti zaperecheni inshim zobrazhennyam ciyeyi zh temi Haritonov rozglyadaye dva tipi igrovogo zhestu 1 zhest znak yak zhestikulyaciya metoyu yakoyi ye poyasnennya dijsnosti Deni Didro Bertold Breht ta 2 zhest vchinok yakij mozhe buti i movlennyevim aktom sho provokuyetsya samoyu situaciyeyu na znimalnomu majdanchiku Kostyantin Stanislavskij Zhest znak vikonuye komunikativnu funkciyu todi yak zhest vchinok vidsilaye do bezposerednosti pochuttya Dlya Haritonova ilyustraciyeyu cogo drugogo tipu zhestu staye teatr Kabuki ta Pekinska opera de nezvichajnist poz grimu ta kostyumiv rozglyadayetsya ne yak umovnist u zobrazhenni ale yak umova samogo pochuttya Z rozriznennyam dvoh tipiv zhestiv Haritonov pov yazuye i rozriznennya mizh literaturnistyu ta ne literaturnistyu vistavi a takozh kazhe pro nesprostovnist predmetnoyi movi dij ta vidpovidej nbsp Primirom nemozhlivo sprostuvati prohid personazhiv Kabuki po hanamiti dorozi kvitiv abo te yak vmiraye Ulanova u Bahchisarajskomu fontani oskilki tut nema chogo sprostovuvati personazhi nesprostovno jdut dorogoyu kvitiv ne namagayuchis zobraziti yakus ideyu pro sutnist hodinnya geroyinya nesprostovno spovzaye na pidlogu namagayuchis vtrimatisya za kolonu ale vona ne ilyustruye svoyimi diyami yakus ideyu pro sutnist vmirannya 8 Originalnij tekst ros Oprovergnut naprimer prohod personazhej Kabuki po hanamiti doroge cvetov ili to kak umiraet Ulanova v Bahchisarajskom fontane nelzya poskolku oprovergat zdes nechego personazhi neoproverzhimo idut po doroge cvetov ne izobrazhaya etim nekoej mysli o sushnosti hozhdeniya geroinya neoproverzhimo soskalzyvaet na pol pytayas uderzhatsya za kolonnu ne izobrazhaya posredstvom svoih dejstvij nekoej mysli o sushnosti umiraniya nbsp Haritonov ironichno proponuye sprostuvati inshu pantomimu Marso Labirint de tragichnij personazh u cilindri i z kvitkoyu u petlici yakij vtilyuye ideyu malenkoyi lyudini namagayetsya probitisya cherez otochuyuchu jogo stinu ale koli znahodit vihid viyavlyayetsya sho za pershoyu stinoyu postaye druga Vin vislovlyuye pripushennya sho kozhnu filosofsko poetichnu interpretaciyu mozhna zaminiti inshoyu ta viklasti yiyi v populyarnij pantomimichnij formi dodati scenu de malenka lyudina pobachit kriz stinu dorogu kvitiv yakoyu jdut personazhi Kabuki ta de vmiraye geroyinya Bahchisarajskogo fontanu ale ne zmozhe vijti tudi oskilki bazhannya vigotovlyati ilyustraciyi do filosofsko poetichnih rozdumiv ne ye artistichnim Rozglyadayuchi elementi pantomimi u nimomu kino Haritonov zaznachaye sho voni ye plastichnimi podiyami sho ob yednuyutsya u sintagmatichni lancyuzhki tobto kadr ye leksichnoyu odiniceyu kinematografichnoyi movi todi yak sintaksis vinikaye za umovi yih montazhnogo poyednannya abo ruhu kameri Zhest podiya ye afektovanim ruhom aktora takim chinom jogo gra staye jogo bezposerednim isnuvannyam v umovah movi mistectva a ne vikoristannyam movi yak sistemi znakiv Same poeziya tilesnoyi praktiki dozvolyaye govoriti pro mozhlivist spivperezhivannya yak rozdilennya afektivnosti glyadachem Paradigmoyu ye roztashuvannya aktoriv na sceni vidnosno odin do odnogo Rozglyadayuchi nesimvolichnu movu diyi ta aktorskoyi gri Haritonov zvertaye uvagu na te sho dlya personazhiv plastichnoyi p yesi movoyu yak zasobom komunkaciyi stayut tilesni diyi ta reakciyi na diyi inshih Takim chinom mova chuttyevogo abo predmetnogo rivnya svidomosti vidsilaye do prostogo ruhu materialnih ob yektiv vidnosno odin do odnogo V ciyeyi movi predmetnogo svitu ye dva momenti sho sporidnyuyut yiyi z bud yakoyu inshoyu movoyu prijnyattya povidomlennya ta vidpovid na nogo Haritonov navodit priklad z opovidannya Kostyantina Nosilova Teatr u voguliv pro yake rozpoviv Lvu Tolstomu A P Chehov 9 V comu opovidanni opisuyetsya pantomima pro mislivcya yakij polyuye na dvoh oleniv samku olenya ta yiyi ditincha Za Haritonovim yaksho rozglyanuti povedinku mislivcya pid kutom pervinnoyi nesimvolichnoyi movi dij de prijnyati povidomlennya oznachaye vidchuti na sobi chijs vpliv a vidpovisti produkuvati diyu mozhna govoriti pro te sho prijnyattyam povidomlennya ye sprijnyattya oleniv a vidpoviddyu nastupni diyi mislivcya same polyuvannya Takim chinom pantomima zavershuyetsya tam de zavershuyetsya vidpovid i polyuvalnik sholyayetsya nad pidstrelenim olenem Na rivni pervinnoyi movi chuttyevih dij ne rozpochati spilkuvannya a otzhe diyati oznachaye sho sub yekt perebuvaye u nesvidomomu stani Moment vidchuttya vplivu zalishayetsya nevidimim cherez te sho glyadach mozhe pobachiti lishe diyi yaki ye metaforichnoyu vidpoviddyu na cej vpliv Metafora dij mislivcya formuyetsya u nablizhenni do ob yektu todi yak metafora dij oleniv polyagaye v sprobi uniknuti ob yektu Takij zhest diya na vidminu vid zhestu ponyattya ne ye povidomlennyam yakogos znachennya ale radshe bezposerednim zhestom pochuttya sho vimagaye publichnosti Govoryachi pro zhest takogo pochuttya Haritonov navodit slova Tomasa Manna Pochuttya za samoyu svoyeyu prirodoyu ne hoche buti vtayemnichenim Naprikinci disertacijnogo doslidzhennya Haritonov navodit prikladi svoyih pantomim Mavpa ta zmiyi Proshannya z Kaliostro Povitroplavci tudi i zvidti Livsha Kohanij na blyudechku Ciklon ta Ciklop Vibir Palmova melodrama Primitki red a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v Poverh barerov s Dmitriem Volchekom V dvojnom podpole Radio Svoboda 2011 8 chervnya Arhivovano z dzherela 26 bereznya 2012 Procitovano 29 03 2012 ros Haritonov E Pismo k Vasiliyu Aksenovu OpenSpace ru 2011 22 chervnya Procitovano 29 03 2012 ros Fyodor Pavlov Andreevich Nepechatnyj pisatel nezametno voshel v pechatnuyu literaturu Gazeta Kommersant 1993 Vip 192 7 zhovtnya Procitovano 29 03 2012 ros Sherbina Tatyana Nefantazii Evgeniya Haritonova OpenSpace ru 2011 22 chervnya Arhivovano z dzherela 22 grudnya 2011 Procitovano 29 03 2012 ros Evgenij Haritonov Slyozy na cvetah Moskva Glagol 1993 T 1 S 272 ISBN 5875320052 Haritonov Evgenij Po kanve Rustama Mitin zhurnal 1985 Vip 5 Procitovano 29 03 2012 ros Haritonov E Pantomima v obuchenii kinoaktera Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni kandidata iskusstvovedeniya Moskva 1972 Arhivovano z dzherela 19 bereznya 2012 ros Tolstoj L N Chto takoe iskusstvo Sobranie sochinenij v 22 t Moskva Hudozhestvennaya literatura 1983 T 15 S 162 ros Bibliografiya red Evgenij Haritonov Pantomima v obuchenii kinoaktera Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni kandidata iskusstvovedeniya M 1972 ros Evgenij Haritonov Slyozy na cvetah Sobr soch v 2 t Sost Yaroslava Mogutina Moskva Glagol 1993 ISBN 5875320052 ros Evgenij Haritonov Pod domashnim arestom sobranie proizvedenij Sost i prim Gleba Moreva Moskva Glagol 2005 558 s ros Evgenij V Charitonov Gabriele Leupold Unter Hausarrest ein Kopfkissenbuch Berlin Rowohlt Berlin 1996 379 S ISBN 3871340995 nim Evgeniĭ Kharitonov A L Tait Under house arrest London Serpent s Tail 1998 208 p ISBN 1852423552 angl Posilannya red Tatyana Sherbina Naum Vajman Evgenij Haritonov dve godovshiny OPENSPACE RU 22 06 2011 Arhiv 1 2 3 4 5 ros Mihail Ajzenberg Vzglyad na svobodnogo hudozhnika Arhivovano 10 sichnya 2012 u Wayback Machine M Gendalf 1997 C 197 202 ros Fotografii Evgeniya Haritonova Arhivovano 22 lyutogo 2012 u Wayback Machine RISK Almanah Vyp 2 M ARGO RISK 1996 S 80 83 ros Evgenij Haritonov Arhivovano 18 grudnya 2011 u Wayback Machine Neoficialnaya poeziya Antologiya Vne grupp ros Storinka pro Yevgena Haritonova u proekti Az Gay Ru Arhivovano 24 sichnya 2009 u Wayback Machine Recenziyi virshi fragmenti tekstiv ros Evgenij Haritonov chitaet otryvok iz knigi Slyozy na cvetah Arhivovano 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Radio Svoboda Kulturnyj dnevnik 09 iyunya 2011 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Haritonov Yevgen Volodimirovich amp oldid 40788085