www.wikidata.uk-ua.nina.az

Харламов Микола Михайлович Микола Михайлович Харламов 19 грудня 1905 19051219 село Жуковка Фошнянської волості Брянськог

Харламов Микола Михайлович

Микола Михайлович Харламов (19 грудня 1905(19051219), село Жуковка Фошнянської волості Брянського повіту Орловської губернії, тепер місто Жуковського району Брянської області, Російська Федерація — 9 квітня 1983, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський військово-морський діяч, адмірал (11.05.1949) Військово-морського флоту СРСР, командувач 8-го військово-морського флоту (1950—1954) і Червонопрапорного Балтійського флоту (1956—1959). Член Бюро ЦК КП(б) Естонії з 1 липня 1950 по 30 червня 1955 року. Депутат Верховної ради Кримської АРСР 1-го скликання (1938—1945). Депутат Верховної ради Естонської РСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го скликань. Кандидат військово-морських наук (27.01.1970).

Харламов Микола Михайлович
рос. Никола́й Миха́йлович Харла́мов
Народився 6 (19) грудня 1905
Жуковка, Q4492274?, Брянський повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Помер 9 квітня 1983(1983-04-09) (77 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик, адмірал
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Науковий ступінь Q28276536?
Знання мов російська
Учасник Друга світова війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання адмірал
Партія КПРС
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харламов.

Життєпия ред.

Народився в родині залізничного кондуктора, батько помер 1917 року. Щоб допомагати матері вирощувати трьох молодших дітей, Микола Харламов пішов працювати на лісопильний завод (влітку працював, узимку продовжував навчатися у школі). Після закінчення школи став конторником на лісопильному заводі, з 1921 року працював на залізниці. У 1922 року входив до складу місцевого загону Частин особливого призначення, був помічником командира взводу.

У вересні 1922 року, за комсомольським призовом, направлений на службу в Робітничо-селянський Червоний флот. З жовтня 1922 по жовтень 1924 року — курсант Військово-морського політичного училища імені Рошаля. З жовтня 1924 по жовтень 1928 року — курсант Військово-морського училища імені Фрунзе. Член ВКП(б) з 1925 року.

Командну службу розпочав у Морських силах Чорного та Азовського морів (з 1935 року — Чорноморський флот). З жовтня 1928 по вересень 1930 року — вахтовий начальник, завгосп есмінця «Дзержинський», командиром якого на той час був Іван Юмашев. З жовтня 1930 по травень 1931 року — курсант артилерійського класу Спеціальних курсів командного складу ВМС.

Продовжив службу на Чорному морі з травня 1931 року артилеристом, з січня 1932 по жовтень 1933 року — помічником командира есмінця «Фрунзе». У жовтні 1933 — жовтні 1936 року — командир есмінця «Дзержинський». У жовтні 1936 — серпні 1937 року — командир есмінця «Бодрый». У серпні — жовтні 1937 року — командир крейсера «Ворошилов».

У жовтні 1937 — лютому 1938 року — начальник оперативного відділу штабу Чорноморського флоту.

У лютому 1938 — квітні 1941 року — начальник штабу Чорноморського флоту.

З листопада 1940 по квітень 1941 року навчався на курсах удосконалення вищого начальницького складу при Військово-морській академії імені Ворошилова.

У квітні — липні 1941 року — начальник Управління бойової підготовки Військово-морського флоту СРСР.

Початок німецько-радянської війни зустрів у Таллінні, де перебував на чолі інспекції Народного комісаріату ВМФ СРСР у штабі Балтійського флоту. У липні 1941 року в складі радянської військової місії відряджений до Великобританію та США. 20 липня 1941 — жовтень 1944 року — військово-морський аташе при посольстві СРСР у Великобританії.

У листопаді 1944 — квітні 1945 року — начальник Управління бойової підготовки та заступник начальника Головного морського штабу Військово-морського флоту СРСР.

У квітні 1945 — квітні 1946 року — начальник Головного оперативного управління та заступник начальника Головного морського штабу Військово-морського флоту СРСР.

У квітні 1946 — лютому 1950 року — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР по військово-морських силах. У 1948 році був призначений членом «Суда честі» над адміралами Кузнєцовим, Галлером, Алафузовым і Степановим.

У лютому 1950 — грудні 1954 року — командувач 8-го військово-морського флоту на Балтійському морі.

У грудні 1954 — липні 1956 року — слухач військово-морського факультету Вищої військової академії імені Ворошилова.

У липні — листопаді 1956 року — начальник військово-морського факультету Вищої військової академії імені Ворошилова.

У листопаді 1956 — травні 1959 року — командувач Червонопрапорного Балтійського флоту.

У травні 1959 — січні 1961 року — військовий спеціаліст по військово-морських силах Народно-визвольної армії Китаю.

У січні 1961 — жовтні 1966 року — голова Морського науково-технічного комітету ВМФ СРСР. У жовтні 1966 — грудні 1967 року — голова Науково-технічного комітету ВМФ СРСР.

У грудні 1967 — серпні 1971 року — начальник Військово-наукового управління Головного штабу ВМФ СРСР.

З серпня 1971 року — у відставці. Продовжував активну діяльність, був членом редколегії журналу «Морський збірник» та на керівній роботі у Всесоюзному товаристві «Знання».

Помер 9 квітня 1983 року в Москві, похований на Кунцевському цвинтарі Москви.

Військові звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Харламов Николай Михайлович // Харламов Николай Михайлович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела ред.

  • (рос.)
  • «Советская Эстония» (Таллин), 23 лютого 1954 року (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mikola Mihajlovich Harlamov 19 grudnya 1905 19051219 selo Zhukovka Foshnyanskoyi volosti Bryanskogo povitu Orlovskoyi guberniyi teper misto Zhukovskogo rajonu Bryanskoyi oblasti Rosijska Federaciya 9 kvitnya 1983 misto Moskva teper Rosijska Federaciya radyanskij vijskovo morskij diyach admiral 11 05 1949 Vijskovo morskogo flotu SRSR komanduvach 8 go vijskovo morskogo flotu 1950 1954 i Chervonoprapornogo Baltijskogo flotu 1956 1959 Chlen Byuro CK KP b Estoniyi z 1 lipnya 1950 po 30 chervnya 1955 roku Deputat Verhovnoyi radi Krimskoyi ARSR 1 go sklikannya 1938 1945 Deputat Verhovnoyi radi Estonskoyi RSR 3 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 4 5 go sklikan Kandidat vijskovo morskih nauk 27 01 1970 Harlamov Mikola Mihajlovichros Nikola j Miha jlovich Harla movNarodivsya 6 19 grudnya 1905 Zhukovka Q4492274 Bryanskij povitd Orlovska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 9 kvitnya 1983 1983 04 09 77 rokiv Moskva SRSRPohovannya Kuncevske kladovisheKrayina SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist politik admiralAlma mater Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiNaukovij stupin Q28276536 Znannya mov rosijska 2 Uchasnik Druga svitova vijnaPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannya admiralPartiya KPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Harlamov Zmist 1 Zhittyepiya 2 Vijskovi zvannya 3 Nagorodi 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepiya red Narodivsya v rodini zaliznichnogo konduktora batko pomer 1917 roku Shob dopomagati materi viroshuvati troh molodshih ditej Mikola Harlamov pishov pracyuvati na lisopilnij zavod vlitku pracyuvav uzimku prodovzhuvav navchatisya u shkoli Pislya zakinchennya shkoli stav kontornikom na lisopilnomu zavodi z 1921 roku pracyuvav na zaliznici U 1922 roku vhodiv do skladu miscevogo zagonu Chastin osoblivogo priznachennya buv pomichnikom komandira vzvodu U veresni 1922 roku za komsomolskim prizovom napravlenij na sluzhbu v Robitnicho selyanskij Chervonij flot Z zhovtnya 1922 po zhovten 1924 roku kursant Vijskovo morskogo politichnogo uchilisha imeni Roshalya Z zhovtnya 1924 po zhovten 1928 roku kursant Vijskovo morskogo uchilisha imeni Frunze Chlen VKP b z 1925 roku Komandnu sluzhbu rozpochav u Morskih silah Chornogo ta Azovskogo moriv z 1935 roku Chornomorskij flot Z zhovtnya 1928 po veresen 1930 roku vahtovij nachalnik zavgosp esmincya Dzerzhinskij komandirom yakogo na toj chas buv Ivan Yumashev Z zhovtnya 1930 po traven 1931 roku kursant artilerijskogo klasu Specialnih kursiv komandnogo skladu VMS Prodovzhiv sluzhbu na Chornomu mori z travnya 1931 roku artileristom z sichnya 1932 po zhovten 1933 roku pomichnikom komandira esmincya Frunze U zhovtni 1933 zhovtni 1936 roku komandir esmincya Dzerzhinskij U zhovtni 1936 serpni 1937 roku komandir esmincya Bodryj U serpni zhovtni 1937 roku komandir krejsera Voroshilov U zhovtni 1937 lyutomu 1938 roku nachalnik operativnogo viddilu shtabu Chornomorskogo flotu U lyutomu 1938 kvitni 1941 roku nachalnik shtabu Chornomorskogo flotu Z listopada 1940 po kviten 1941 roku navchavsya na kursah udoskonalennya vishogo nachalnickogo skladu pri Vijskovo morskij akademiyi imeni Voroshilova U kvitni lipni 1941 roku nachalnik Upravlinnya bojovoyi pidgotovki Vijskovo morskogo flotu SRSR Pochatok nimecko radyanskoyi vijni zustriv u Tallinni de perebuvav na choli inspekciyi Narodnogo komisariatu VMF SRSR u shtabi Baltijskogo flotu U lipni 1941 roku v skladi radyanskoyi vijskovoyi misiyi vidryadzhenij do Velikobritaniyu ta SShA 20 lipnya 1941 zhovten 1944 roku vijskovo morskij atashe pri posolstvi SRSR u Velikobritaniyi U listopadi 1944 kvitni 1945 roku nachalnik Upravlinnya bojovoyi pidgotovki ta zastupnik nachalnika Golovnogo morskogo shtabu Vijskovo morskogo flotu SRSR U kvitni 1945 kvitni 1946 roku nachalnik Golovnogo operativnogo upravlinnya ta zastupnik nachalnika Golovnogo morskogo shtabu Vijskovo morskogo flotu SRSR U kvitni 1946 lyutomu 1950 roku zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR po vijskovo morskih silah U 1948 roci buv priznachenij chlenom Suda chesti nad admiralami Kuznyecovim Gallerom Alafuzovym i Stepanovim U lyutomu 1950 grudni 1954 roku komanduvach 8 go vijskovo morskogo flotu na Baltijskomu mori U grudni 1954 lipni 1956 roku sluhach vijskovo morskogo fakultetu Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni Voroshilova U lipni listopadi 1956 roku nachalnik vijskovo morskogo fakultetu Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni Voroshilova U listopadi 1956 travni 1959 roku komanduvach Chervonoprapornogo Baltijskogo flotu U travni 1959 sichni 1961 roku vijskovij specialist po vijskovo morskih silah Narodno vizvolnoyi armiyi Kitayu U sichni 1961 zhovtni 1966 roku golova Morskogo naukovo tehnichnogo komitetu VMF SRSR U zhovtni 1966 grudni 1967 roku golova Naukovo tehnichnogo komitetu VMF SRSR U grudni 1967 serpni 1971 roku nachalnik Vijskovo naukovogo upravlinnya Golovnogo shtabu VMF SRSR Z serpnya 1971 roku u vidstavci Prodovzhuvav aktivnu diyalnist buv chlenom redkolegiyi zhurnalu Morskij zbirnik ta na kerivnij roboti u Vsesoyuznomu tovaristvi Znannya Pomer 9 kvitnya 1983 roku v Moskvi pohovanij na Kuncevskomu cvintari Moskvi Vijskovi zvannya red Kapitan 3 go rangu 1936 Kapitan 1 go rangu 14 02 1938 Kontradmiral 4 06 1940 Viceadmiral Admiral 11 05 1949 Nagorodi red orden Lenina 1947 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1975 tri ordeni Chervonogo Prapora 22 01 1944 3 11 1944 1953 orden Ushakova I st 28 06 1945 orden Nahimova I st 14 09 1945 orden Trudovogo Chervonogo Prapora dva ordeni Chervonoyi Zirki 22 02 1938 1965 orden Braterstva i yednosti I st Yugoslaviya 5 08 1946 Hrest Gryunvalda II st Polsha 21 05 1946 medal Za oboronu Radyanskogo Zapolyar ya medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal Za peremogu nad Yaponiyeyu medal Za vizvolennya Koreyi KNDR medal Kitajsko radyanska druzhba KNR medaliPrimitki red Harlamov Nikolaj Mihajlovich Harlamov Nikolaj Mihajlovich pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863Dzherela red Harlamov Nikolaj Mihajlovich ros Sovetskaya Estoniya Tallin 23 lyutogo 1954 roku ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Harlamov Mikola Mihajlovich amp oldid 38990651